05 лютого 2026 року м. Дніпросправа № 160/28043/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач),
суддів: Іванова С.М., Шальєвої В.А.,
розглянувши клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про продовження строку на усунення недоліку апеляційної скарги у справі №160/28043/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними та незаконними дій, зобов'язання вчинити певні дії,-
Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області 12.01.2026 року звернулося до Третього апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.12.2025 р. у справі №160/28043/25.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2026 року апеляційну скаргу було залишено без руху у зв'язку з її невідповідністю вимогам КАС України, та запропоновано скаржнику у строк 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали надати до суду апеляційної інстанції: письмове клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції від 08.12.2025р. у цій справі, у якому зазначити причини пропуску ним строку на апеляційне оскарження за період з 08.01.2026р. по 12.01.2026р., та навести докази поважності цих причин; докази щодо дати отримання ним копії рішення суду першої інстанції від 08.12.2025р. у цій справі; документ про сплату судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 1453,44 грн; доказу надсилання листом з описом вкладення (або за допомогою системи «Електронний суд») іншим учасникам справи копії поданої ним до суду апеляційної скарги.
Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2026 року скаржник отримав 16 січня 2026 року, що підтверджується довідкою про доставку зазначеної ухвали суду до електронного кабінету скаржника через підсистему “Електронний суд».
23.01.2026 року скаржник звернувся до суду з клопотанням, в якому просить суд продовжити строк на усунення недоліку апеляційної скарги у справі №160/28043/25, посилаючись при цьому на те, що бюджет Пенсійного фонду України на 2026 рік на сьогодні не затверджено. Територіальні органі здійснюють фінансово - господарську діяльність в межах затверджених тимчасових кошторисів на відповідний квартал. В той же час, після 01.02.2026 кошти за кодом економічної класифікації видатків бюджету 2800 “Інші поточні видатки» будуть виділені Головному управлінню в межах бюджетних асигнувань, затверджених тимчасовим кошторисом на І квартал поточного року.
Розглянувши вищезазначене клопотання, суд апеляційної інстанції зробив висновок про відсутність підстав для його задоволення, враховуючи наступне.
Відповідно до статті 129 Конституції України та статей 2, 8 КАС України, однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року "Надточій проти України" принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.
Відповідно до частини другої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Тобто скаржник має демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відсутністю коштів у суб'єкта владних повноважень, не може бути підставою для звільнення його від виконання процесуального обов'язку щодо надсилання поданої ним апеляційної скарги, іншим учасникам справи листом з описом вкладення, а також для продовження строку на усунення недоліку апеляційної скарги.
Так, обов'язковість та можливість виконання вищезазначеного обов'язку у скаржника, відповідно до ст. 295 КАС України, виникла з дати початку перебігу строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, який враховуючи дату ухвалення оскаржуваного судового рішення 08.12.2025 року є більш ніж достатній для здійснення сплати судового збору.
Такий, невиправдано тривалий строк для виконання обов'язку щодо надсилання поданої скаржником апеляційної скарги, іншим учасникам справи листом з описом вкладення, виключає можливість для подальшого його продовження.
Зважаючи на те, що скаржником оскаржується судове рішення ухвалене 08.12.2025 року, суд апеляційної інстанції зробив висновок про те, що саме з цієї дати у відповідача і виник обов'язок для вирішення питання щодо виконання процесуальних обов'язків з організації оформлення та подачі апеляційної скарги у цій справі, що б свідчило про дотримання відповідачем обов'язку добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами.
Натомість доказів того, що відповідач добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та розпочав такі дії з 08.12.2025 року до клопотання про продовження строку у цій справі не надано.
Водночас, впорядкування внутрішніх процедур суб'єкта владних повноважень щодо реалізації права на апеляційне оскарження судових рішень, віднесено виключно до внутрішньо-управлінської діяльності відповідача, у зв'язку з чим не може бути визнано підставою продовження строку для сплати судового збору.
Разом з цим, суд апеляційної інстанції зазначає про те, що відповідно до частини другої статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, згідно із приписами якої, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З аналізу вищезазначеної норми вбачається, що строк на усунення недоліків апеляційної скарги не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 16.02.2023 року прийнятої у цій справі, положення частини другої статті 121 КАС України містить диспозитивну норму, тобто встановлюють право суду, а не обов'язок, продовжити процесуальний строк.
Зважаючи на те, що ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 08.12.2025 року скаржнику було надано максимально тривалий строк визначений законом для усунення недоліку апеляційної скарги та наведені у клопотанні про продовження строку на усунення недоліку апеляційної скарги у цій справі обставини не є поважними підставами для його продовження, суд апеляційної інстанції зробив висновок про відсутність підстав для задоволення зазначеного клопотання.
Керуючись ст. ст. 121, 321 КАС України, суд,-
Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про продовження строку на усунення недоліку апеляційної скарги у справі №160/28043/25.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Повне судове рішення складено та підписано суддями 05 лютого 2025 року.
Головуючий - суддя В.Є. Чередниченко
суддя С.М. Іванов
суддя В.А. Шальєва