09 лютого 2026 р. Справа № 520/25604/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Семененко М.О.,
Суддів: Подобайло З.Г. , Чалого І.С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Головного управління ДПС у Київській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.12.2025 та на додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.12.2025, головуючий суддя І інстанції: Григоров Д.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022 по справі № 520/25604/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОМА"
до Головного управління ДПС у Київській області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОМА", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Київській області (далі також відповідач), в якому просив суд:
- визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 21108 від 21.08.2025 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку;
- зобов'язати Головне управління ДПС у Київській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРОМА» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
В обґрунтування позову зазначив, що рішенням Комісії Головного управління ДПС в Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 20226 від 07.08.2025 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРОМА» було визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку.
Згадане рішення про відповідність платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОМА» критеріям ризиковості платника податку ґрунтувалось на висновках про відповідність платника податку п. 8 Критеріїв ризиковості.
Рішення податкового органу № 20226 від 07.08.2025 містило наступні коди податкової інформації, які є підставою для розгляду питання про відповідність платника податків критеріям ризиковості платника податку:
« 11» - накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності та/або за відсутності придбання послуг зберігання;
« 14» - постачання товарів/послуг за рахунок сформованого реєстраційного ліміту (СУМнакл) у зв'язку з придбанням товарів, не пов'язаних з господарською діяльністю платника податку, якщо постачальник не є виробником товару/послуги, що постачається.
В графі рішення № 20226 від 07.08.2025 «інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку» наведено наступне: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛІО ТРАСТ» (43672556) - придбання; Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛІО ТРАСТ» (43672556) - придбання, Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛІО ТРАСТ» (43672556) - придбання; Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРОМА» (24471767) - постачання; Приватне підприємство «АЛЬФА ЛЮКС» (37351098) - придбання; Товариство з обмеженою відповідальністю «САКС ОІЛ» (45446753) придбання; Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄВРОТРАК-Д» (45473275) - придбання.
В графі рішення № 20226 від 07.08.2025 «ненадання платником податку копій документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку» не зазначено жодного документу.
13.08.2025 Товариством з обмеженою відповідальність "АГРОМА" було подано до Головного управління ДПС у Київській області документ "Звернення про прийняття рішення щодо невідповідності платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку (в порядку п. 6 Постанови КМУ № 1165 від 11.12.2019) № 130825/1. У вказаних поясненнях Товариство з обмеженою відповідальність "АГРОМА" повідомило про незгоду з рішенням податкового органу № 20226 від 07.08.2025 про його відповідність критеріям ризиковості, та на виконання згаданого рішення надало інформацію та відповідні підтверджуючі документи. Однак, рішенням Комісії Головного управління ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкових накладних № 21108 від 21.08.2025 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОМА" було визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку.
Позивач зауважив, що в графі рішення № 21108 від 21.08.2025 "ненадання платником податку копій документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку", зазначено перелік документів, які Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОМА" надавало податковому органу разом зі зверненням від 13.08.2025 № 130825/1.
Разом з тим, спірне рішення № 21108 від 21.08.2025 не містить даних щодо того, які саме документи складені з порушенням законодавства, які вимоги законодавства порушено при складанні документів, а також не містить посилань на матеріали (документи), на підставі яких Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОМА" включено до переліку ризикових платників податків.
З урахуванням викладеного, на переконання позивача, рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Київській області № 21108 від 21.08.2025 про відповідність ТОВ «АГРОМА» критеріям ризиковості платника податку є протиправним та таким, що винесено з порушенням норм чинного законодавства України.
Представником ГУ ДПС у Київській області було подано відзив на адміністративний позов, у якому останній зазначив, що Управління у спірних правовідносинах діяло згідно чинного законодавства, просив у задоволенні позовних вимог відмовити.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 03.12.2025 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОМА" задоволено. Визнано протиправними та скасовано рішення Комісії Головного управління ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 21108 від 21.08.2025 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку. Зобов'язано Головне управління ДПС у Київській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРОМА» (код ЄДРПОУ 24471767) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Стягнуто з Головного управління ДПС у Київській області (ЄДРПОУ: 44096797) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрома" (ЄДРПОУ: 24471767) сплачений судовий збір в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні) 40 копійок.
Додатковим рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19.12.2025 заяву адвоката Туруті Захара Олеговича про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу - задоволено частково. Стягнуто з Головного управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ: 44096797) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрома" (код ЄДРПОУ: 24471767) витрати на професійну правничу (правову) допомогу, що понесена у зв'язку із судовим розглядом цієї справи в сумі 3500,00 грн. (три тисячі п'ятсот гривень) 00 коп.
Не погодившись з рішенням та додатковим рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційні скарги, в яких він просить скасувати оскаржувані рішення та прийняти постанову, якою в задоволенні позовних вимог та вимог заяви про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначив, що відповідно до інформаційних систем ДПС, Комісією ГУ ДПС у Київській області 07.08.2025 рішенням № 20226 встановлено відповідність ТОВ «АГРОМА» (код 35081717) п. 8 критеріїв ризиковості платника податку згідно з Додатком 1 до Порядку зупинення, а саме, у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, із зазначенням конкретної причини податкової інформації:
11 - накопичення залишкiв нереалiзованих товарiв за вiдсутностi (недостатностi) мiсць для їх зберiгання (власних, орендованих складських примiщень) вiдповiдно до поданої до контролюючих органiв звітності;
14 - постачання товарiв/послуг за рахунок сформованого реєстрацiйного лiмiту (СУМнакл) у зв'язку з придбанням товарiв, не пов'язаних з господарською дiяльнiстю платника податку.
ТОВ «АГРОМА» (код 24471767) 13.08.2025 надіслало повідомлення № 1 про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку.
В подальшому повідомлення розглянуто Комісією ГУ ДПС у Київській області та прийнято рішення № 21108 від 21.08.2025 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника, у зв'язку з порушеннями п. 8 Порядку зупинення з зазначенням кодів податкової інформації, які є підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку:
11 - накопичення залишкiв нереалiзованих товарiв за вiдсутностi (недостатностi) мiсць для їх зберiгання (власних, орендованих складських примiщень) вiдповiдно до поданої до контролюючих органiв звітності;
14 - постачання товарiв/послуг за рахунок сформованого реєстрацiйного лiмiту (СУМнакл) у зв'язку з придбанням товарiв, не пов'язаних з господарською дiяльнiстю платника податку.
Відповідно до проведеного аналізу баз даних ДПС встановлено придбання товарiв у платника податку ПП "АЛЬФА ЛЮКС" (код 37351098) з основним кодом УКТЗЕД « 6810» «Вироби з цементу, бетону або штучного каменю, армовані чи неармовані», реалізація або використання в господарської діяльності не підтверджено.
Також, відповідно до проведеного аналізу баз даних ДПС встановлено оформлення придбання товарі з кодом « 2710194300» та « 2711129400» «Нафта або нафтопродукти, одержані з бітумінозних порід (мінералів), крім сирих; продукти, в іншому місці не зазначені, з вмістом 70 мас. % або більше нафти чи нафтопродуктів, одержаних з бітумінозних порід (мінералів), причому ці нафтопродукти є основними складовими частинами продуктів; відпрацьовані нафтопродукти».
На підтвердження витрат палива ТОВ «АГРОМА» (код ЄДРПОУ 24471767) надало відомості щодо використання палива на годину праці транспортних заходів, що не підтверджує використання палива.
Також відповідно до повідомлення № 1 від 13.08.2025, ТОВ «АГРОМА» до контролюючого органу не надано: договiр з додатками до нього; первиннi документи щодо постачання/придбання товарiв/послуг; первиннi документи щодо транспортування; складськi документи (iнвентаризацiйнi описи); рахунки-фактури/інвойси; акт приймання-передачi товарiв (робiт, послуг); накладна; розрахунковий документ; банкiвська виписка з особових рахунків.
З урахуванням викладеного, на переконання апелянта, рішення Комісії ГУ ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості на підставі пункту 8 додатку 1 до «Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН» є правомірним та відповідає вимогам чинного законодавства України.
Водночас апелянт зазначив, що у податкового органу відсутня можливість зазначення у тексті оскаржуваного рішення усієї наявної податкової інформації.
Крім того, апелянт звернув увагу, що при прийнятті рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.12.2025 судом зобов'язано ГУ ДПС у Київській області виключити з переліку ризикових платників податку ТОВ «АГРОМА». Проте, вказана вимога суперечить п. 6 Постанови КМУ від 11.12.2019 № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», оскільки заявлений позивачем спосіб захисту зобов'язання ГУ ДПС у Київській області виключити ТОВ «АГРОМА» з переліку ризикових платників податків, суперечить Порядку зупинення, визначеному законодавством та є передчасним, а тому не може бути застосований судом, так як у даному випадку суд буде перебирати функцію органу ДПС щодо зібрання, опрацювання та контролю за своєчасністю та достовірністю сплати коштів до бюджету.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги на додаткове судове рішення, відповідач зазначив про відсутність в матеріалах справи акта приймання передачі наданих адвокатом послуг з конкретизацією наданих послуг по видам, обсягу витраченого часу тощо. Судом не оцінені первинні документи, надані позивачем в підтвердження понесених витрат на правову допомогу, на відповідність вимогам частини другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року № 996-14. Суд при вирішенні питання про розподіл судових витрат не застосув критерії, з врахуванням яких визначається розмір витрат на оплату послуг адвоката, встановлені частиною п'ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відзив на апеляційні скарги поданий не був. Відповідно ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення та додаткове рішення суду, доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судовим розглядом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРОМА» зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 22.08.1996, дата запису 31.03.2005, номер запису: 14691200000000056.
Основним видом діяльності позивача є: 01.11 вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний); 01.61 допоміжна діяльність у рослинництві; 10.41 виробництво олії та тваринних жирів; 10.61 виробництво продуктів борошномельно-круп'яної промисловості; 47.11 роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.
07.08.2025 контролюючим органом прийнято рішення про відповідність платника податку на додану вартість - Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрома" критеріям ризиковості платника податку № 20226.
В обгрунтування прийнятого рішення контролюючий орган посилався на те, що відповідно до інформаційних систем ДПС, Комісією ГУ ДПС у Київській області було встановлено відповідність ТОВ «АГРОМА» (код 24471767) п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, що визначені у додатку 1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 № 1165, а саме: у зв'язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку:
11 - накопичення залишкiв нереалiзованих товарiв за вiдсутностi (недостатностi) мiсць для їхнього зберiгання (власних, орендованих складських примiщень) вiдповiдно до поданої до контролюючих органiв звітності та/або за відсутності придбання послуг зберігання;
14 - постачання товарiв/послуг за рахунок сформованого реєстрацiйного лiмiту (СУМнакл) у зв'язку з придбанням товарiв, не пов'язаних з господарською дiяльнiстю платника податку, якщо постачальник не є виробником товару/послуги, що постачається.
Інформація за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку:
операція з придбання з 10.02.2025 по 07.08.2025 (код УКТЗЕД операції визначеної як ризикова: 2710194300, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції 43672556);
операція з придбання з 10.02.2025 по 07.08.2025 (код УКТЗЕД операції визначеної як ризикова: 2711129400, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції 43672556);
операція з придбання з 10.02.2025 по 07.08.2025 (код УКТЗЕД операції визначеної як ризикова: 2710194300, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції 37351098).
У відзиві на позовну заяву контролюючий орган зазначив, що відповідно до проведеного аналізу баз даних ДПС встановлено придбання товарiв у платника податку ПП "АЛЬФА ЛЮКС" (код 37351098) з основним кодом УКТЗЕД « 6810» «Вироби з цементу, бетону або штучного каменю, армовані чи неармовані» реалізація або використання в господарській діяльності не підтверджено. Також, відповідно до проведеного аналізу баз даних ДПС встановлено придбання товарів з кодом « 2710194300» та « 2711129400» «Нафта або нафтопродукти, одержані з бітумінозних порід (мінералів), крім сирих; продукти, в іншому місці не зазначені, з вмістом 70 мас. % або більше нафти чи нафтопродуктів, одержаних з бітумінозних порід (мінералів), причому ці нафтопродукти є основними складовими частинами продуктів; відпрацьовані нафтопродукти». За твердженням відповідача, на підтвердження витрат палива ТОВ «АГРОМА» надало відомості щодо використання палива на годину праці транспортних заходів, що не підтверджує використання палива.
Судом встановлено, що ТОВ «АГРОМА» було подано до Головного управління ДПС у Київській області документ «Звернення про прийняття рішення щодо невідповідності платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку» від 13.08.2025 № 130825/1.
У поясненнях ТОВ «АГРОМА» повідомило про незгоду з рішенням податкового органу № 20226 від 07.08.2025 про його відповідність критеріям ризиковості, та на виконання згаданого рішення надало інформацію та відповідні підтверджуючі документи.
Однак оскаржуваним рішенням Комісії Головного управління ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 21108 від 21.08.2025 ТОВ «АГРОМА» було визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку.
Підставами для прийняття рішення вказано пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку, з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 13.08.2025 № 1: ненадання платником податку копій документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку: договір з додатками до нього; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг; первинні документи щодо транспортування; складські документи (інвентаризаційні описи); рахунки-фактури/інвойси; акт приймання передачі товарів та послуг (робіт, послуг); накладна; розрахунковий документ; банківські виписки.
Не погодившись з рішенням Комісії Головного управління ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 21108 від 21.08.2025 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що відповідач порушив при ухваленні рішення принципи обґрунтованості, тобто не діяв з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонності, добросовісності розсудливості та пропорційності, зокрема не діяв з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені в апеляційних скаргах, правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів встановила таке.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України, у чинній на момент виникнення спірних правовідносин редакції).
Відповідно до п.п. 20.1.45 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку.
Пунктом 61.1 статті 61 ПК України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Згідно з п.п. 62.1.2 п. 62.1 ст. 62 ПК України, податковий контроль здійснюється шляхом, серед іншого, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.
Відповідно до п. 71.1 ст. 71 ПК України, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.
Згідно з п. 74.1, п. 74.3 ст. 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є державною власністю.
Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, а також контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, в порядку інформаційної взаємодії відповідно до пункту 41.2 статті 41 цього Кодексу.
Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової політики.
Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України, щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII, внесені зміни та доповнення до Податкового кодексу України та запроваджено новий механізм електронного адміністрування податку на додану вартість за умов проведення аналізу та здійснення управління ризиками з метою визначення форм і обсягів митного та податкового контролю.
Положеннями п. 201.10 ст. 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Згідно з п. 201.16 ст. 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Кабінетом Міністрів України прийнято постанову "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" від 11.12.2019 № 1165 (набрала чинності 01.02.2020), якою, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165).
Цей Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов'язки їх членів.
Відповідно до п. 2 Порядку № 1165, автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.
Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.
Ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту а або б пункту 185.1 статті 185, підпункту а або б пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 ПК України за наявності об'єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов'язку.
Згідно з приписами пункту 4 Порядку № 1165, у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.
Пунктом 5 Порядку № 1165 передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.
Відповідно до вимог п. 6 Порядку № 1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).
У рішенні зазначається підстава та інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
У разі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 у відповідних полях рішення зазначаються детальна інформація, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/Державним класифікатором/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
У рішенні про відповідність платника податку вимогам пункту 8 додатка 1 комісія регіонального рівня зазначає наявну інформацію, що свідчить про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, виявлену під час моніторингу господарських операцій, відображених у податкових накладних/розрахунках коригування, поданих для реєстрації в Реєстрі, у тому числі податкових накладних/розрахунках коригування, реєстрацію яких зупинено.
При цьому не може бути підставою для розгляду питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 операція, відображена у податковій накладній/розрахунку коригування, дата реєстрації якої/якого у Реєстрі припадає на період, що перевищує 180 днів до дати прийняття рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.
У разі отримання рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку платник податку має право подати на розгляд комісії регіонального рівня інформацію та копії відповідних документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.
Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;
інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.
За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).
Якщо за результатами розгляду інформації та копій документів, що свідчать про невідповідність платника податку вимогам пункту 8 додатка 1, комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, в такому рішенні зазначається:
актуальна інформація щодо податкової інформації, що стала підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та ризикових операцій, відображених у попередньому рішенні про відповідність критеріям ризиковості платника податку. До такої інформації не застосовуються вимоги абзацу дев'ятого цього пункту;
інформація щодо операцій, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування, дата подання для реєстрації в Реєстрі яких не раніше 180 днів до дати прийняття попереднього рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку. До такої інформації не застосовуються вимоги абзацу дев'ятого цього пункту.
У разі прийняття комісією регіонального рівня рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку за результатами розгляду інформації та копій документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, попереднє рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку втрачає чинність.
У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом одинадцятим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).
У рішенні про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (додаток 4) за результатами розгляду інформації та копій документів, надісланих відповідно до абзацу восьмого цього пункту, комісія регіонального рівня у відповідних полях рішення зазначає детальну інформацію, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, зазначає/обирає з переліку документ/документи, не наданий/не надані платником податку, який може/які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку.
Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня за основним місцем обліку платника податку виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
У разі виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, на підставі рішення комісії регіонального рівня або рішення суду автоматично виключаються з переліку ризикових його контрагенти за умови, що:
виключною підставою для включення такого контрагента до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості на підставі пункту 8 додатка 1, було здійснення операції з таким платником податку;
відсутні інші підстави та інформація, за якою встановлено відповідність контрагента критеріям ризиковості платника податку.
Рішення про відповідність/невідповідність критеріям ризиковості платника податку набирає чинності у день засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку. Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.
У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (п. 7 Порядку № 1165).
Таким чином, законодавцем встановлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника ПДВ Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість. Так, вирішенню Комісією питання відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника ПДВ має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, потім моніторинг платника податку, податкової накладної/ розрахунку коригування.
Крім того, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.
Отже, питання відповідності позивача Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання платником податку для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.
На момент прийняття спірного рішення від 21.08.2025 № 21108 Критерії ризиковості платника податку визначені додатком 1 до Порядку № 1165, зокрема п. 8 у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Довідник кодів податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, визначається ДПС та затверджується відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.
Додатком № 4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.
Бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку містить обов'язкове для заповнення поле "податкова інформація (заповнюється у разі відповідності пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку)".
Так, як зазначалось вище, підставою для прийняття оскаржуваного рішення визначено таку податкову інформацію:
11 - накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їхнього зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності та/або за відсутності придбання послуг зберігання;
14 - постачання товарів/послуг за рахунок сформованого реєстраційного ліміту (СУМнакл) у зв'язку з придбанням товарів, не пов'язаних з господарською діяльністю платника податку, якщо постачальник не є виробником товару/послуги, що постачається.
Як зазначено вище вирішенню Комісією питання щодо відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку має передувати складання та направлення цим платником податкової накладної/розрахунку коригування для їхньої реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Лише за наявності цієї умови контролюючим органом проводиться перевірка поданих податкової накладної/розрахунку коригування та, як наслідок, моніторинг платника податку в цілому.
При цьому до суду не надано будь-яких пояснень чи доказів, що позивачем направлялись для реєстрації контролюючому органу податкові накладні чи розрахунки коригування.
Таким чином, спірне рішення прийнято комісією регіонального рівня не за наслідками подання позивачем податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, що має передувати його моніторингу контролюючим органом як платника податку, а у зв'язку з наявною податковою інформацією, що отримана з баз даних Державної податкової служби.
Так, у постанові від 23.06.2022 у справі № 640/6130/20 Верховний Суд зазначив, що питання відповідності підприємства Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатися Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації. Віднесення суб'єкта господарювання до ризикових на підставі рішення, яке прийнято не за наслідками подання останнім податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації суперечить положенням Порядку № 1165.
Верховний Суд у своїй постанові від 05.01.2021 у справі № 640/11321/20, зазначив, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації. Рішення комісії не містить мотивів та обґрунтувань віднесення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості. Крім того, незважаючи на те, що затверджена Порядком № 1165 форма рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1-8 критеріїв ризиковості платника податку, не скасовує обов'язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною другою статті 77 КАС України.
Колегія суддів зазначає, що у випадку неконкретизації податкової інформації у рішенні про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника за п. 8 Критеріїв ризиковості, платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб'єкта владних повноважень пакет документів.
Тобто, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органів наявна певна податкова інформація, яка визначає ризиковість здійснення господарської операції, комісія повинна була обґрунтувати у рішенні, на підставі якої конкретної інформації вона дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації. Крім того, сам платник податку повинен бути обізнаний із податковою інформацією, яка стала підставою для віднесення його до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, оскільки це забезпечує його право подати на розгляд комісії документи, необхідні для розгляду питання про виключення платника з переліку таких, які відповідають критеріям ризиковості.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 07.04.2023 по справі № 280/3639/20.
Колегія суддів зазначає, що спірне рішення містить лише перелік господарських операцій, визначених як ризикові. При цьому, відповідачем в оспорюваному рішенні не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції, а також не зазначено на чому базуються висновки відповідача та якими обставинами (фактами) вони підтверджуються.
Також , колегія суддів звертає увагу на те, що віднесення позивача до ризикових платників з тих підстав, що підприємство мало господарські відносини з платниками податків, по відношенню до яких податковим органом прийнято рішення про відповідність останніх критеріям ризиковості, є необґрунтованим, адже поширення на позивача «ризиковості» через відносини з іншими «ризиковими» платниками податків суперечить базовим принципам та основам податкового законодавства, зокрема, принципу індивідуальної відповідальності, що проголошений статтею 61 Конституції України, положення якої є нормами прямої дії.
Зміст даної концепції полягає в тому, що платник не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов'язань, зокрема, настання визначеної законом відповідальності повинно відбуватися у разі порушення податкового законодавства безпосередньо платником податків.
Вказаний підхід застосовано також і Європейським судом з прав людини, який у справах «Булвес» АД проти Болгарії» (2009 рік, заява № 3991/03), «Бізнес Супорт Центр» проти Болгарії» (2010 рік, заява № 6689/03), «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» (заява №36985/97), «Полторацький проти України» від 29.04.2003 (заява № 38812/97), дійшов висновку про правило «індивідуальної юридичної відповідальності», тобто платник податків не повинен нести відповідальності за порушення, допущені його контрагентами.
Отже Європейський суд з прав людини однозначно вказав на правило індивідуальної відповідальності платника податків. Це означає, що добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом.
Відтак, віднесення позивача до ризикових платників з тих підстав, що підприємство мало господарські відносини із платниками податків, по відношенню до яких податковим органом прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості, потрібно оцінювати критично.
Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не було встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.
Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2022 у справі № 160/3364/19.
Термін «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносинах, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи. А відтак платник не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.
Отже, суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення має бути мотивованим.
Водночас, документального підтвердження обставин, що товариство та/або його контрагенти задіяні у проведенні ризикових операцій, відповідач не надав. Жодних доказів провадження заявником господарської діяльності в умовах та обставинах, котрі характеризуються ознаками недодержання вимог чинного законодавства України, відповідачем також не надано.
Верховний Суд у постановах від 16.12.2020 по справі № 340/474/20, від 05.01.2021 по справі № 640/10988/20, від 05.01.2021 по справі № 640/11321/20 зазначав, що при вирішенні спорів такої категорії суди, з огляду на правове регулювання і характер цих відносин, мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу.
Колегія суддів звертає увагу на те, що оспорюване рішення не містить обґрунтувань підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків.
При цьому, у рішенні контролюючого органу не зазначено яке саме підприємство (контрагент позивача) є ризиковим та на підставі якого саме рішення контролюючого органу воно внесено до відповідного реєстру. Спірне рішення не містить доказів фіктивності правочинів з посиланнями на відповідні документи.
Водночас, позивач з метою спростування сумнівів та доводів контролюючого органу в реальності здійснених ним господарських операцій, припущень щодо ризиковості його фінансово-господарської діяльності подав відповідачу та до суду документи на підтвердження здійснення господарських операцій, та добросовісності його як платника податку. Позивачем детально вказано загальну інформацію по товариству, матеріально-технічну базу з нерухомим та рухомим майном, використання найманої праці, господарські операції, здійснення господарської діяльності підприємства, відобразивши контрагентів та господарські операції з ними, на підтвердження зазначеної інформації позивачем надано відповідачу копії первинних документів.
Поряд з цим, відповідач не обґрунтував, чому ці документи не були достатніми для прийняття комісією рішення про виключення позивача з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.
Колегія суддів зазначає, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.
Проте, відповідачем не надано до суду жодних доказів, які досліджувався в ході засідання комісії та які вказують на наявність ознак ризиковості здійснення операцій, що зумовило включення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, як і не надано доказів того, що контролюючий орган досліджував обставини господарської діяльності позивача станом на момент прийняття оскаржуваних рішень. Причин не подання відповідних доказів також не повідомлено.
У зв'язку з наведеним, колегія суддів приходить до висновку про те, що суб'єкт владних повноважень, всупереч обов'язку, передбаченого частиною 2 статті 77 КАС України, не довів наявність обґрунтованих підстав для віднесення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність обґрунтованих підстав для прийняття спірного рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 21108 від 21.08.2025 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, у зв'язку з чим таке рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо позовних вимог про виключення позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, колегія суддів зазначає наступне.
Положеннями абзацу 31 п. 6 Порядку № 1165 закріплено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Колегія суддів враховує, що відповідно до пунктів 4, 10 ч. 2 ст. 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про, зокрема, визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність зобов'язання відповідача виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.
Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постановах Верховного Суду від 07.04.2023 по справі № 280/3639/20, від 06.02.2024 по справі № 320/13271/20.
Доводи апеляційної скарги наведеного не спростовують та не узгоджуються із правовим регулюванням спірних правовідносин, позицію щодо чого неодноразово висловлював Верховний Суд, зокрема й у постановах, згаданих вище.
Колегія суддів зауважує, що правовим висновком Верховного Суду є висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, сформульований внаслідок казуального тлумачення цієї норми при касаційному розгляді конкретної справи, та викладений у мотивувальній частині постанови Верховного Суду, прийнятої за наслідками такого розгляду.
При встановленні доцільності посилання на постанову Верховного Суду кожен правовий висновок Суду потребує оцінки на релевантність у двох аспектах: чи є правовідносини подібними та чи зберігає ця правова позиція юридичну силу до спірних правовідносин, зважаючи на редакцію відповідних законодавчих актів. У такому випадку правовий висновок розглядається «не відірвано» від самого рішення, а через призму конкретних спірних правовідносин та відповідних застосовуваних редакцій нормативно-правових актів.
Слід звернути увагу на те, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово надавала роз'яснення як треба розуміти подібність правовідносин. Втім, у постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 (провадження № 14-166цс20, пункт 39) Велика Палата Верховного Суду конкретизувала свої висновки щодо визначення подібності правовідносин, зазначивши таке. На предмет подібності потрібно оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Установивши учасників спірних правовідносин, об'єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов'язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об'єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то в такому разі подібність варто також визначати за суб'єктним й об'єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб'єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов'язково мають бути тотожними, тобто однаковими.
Відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, наведених у постанові від 30.01.2019 по справі №755/10947/17, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду, а тому до спірних правовідносин підлягає застосуванню саме правові позиції Верховного Суду, викладені у постановах зазначених вище в даній постанові.
Отже, колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги жодним чином не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, тому не є підставою для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції.
Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Щодо доводів апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні додаткового рішення, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст. 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Пунктом 1 ч. 3 ст. 132 КАС України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката, виходячи із положень частини п'ятої статті 134 КАС України, має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч. 6 ст. 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 7 ст. 134 КАС України).
Отже, саме заінтересована сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.
Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" від 5 липня 2012 року № 5076-VI, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Cуд також має враховувати чи пов'язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес тощо.
Визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Ключовим критерієм під час розгляду питання щодо можливості стягнення "гонорару успіху" у справі яка розглядається є розумність заявлених витрат. Тобто розмір відповідної суми має бути обґрунтованим. Крім того, підлягає оцінці необхідність саме такого розміру витрат.
Звертаючись із заявою про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, позивач на підтвердження таких витрат надав копію договору про надання правової допомоги, акт здачі-приймання наданих послуг до договору про надання правової допомоги, платіжну інструкцію та просив стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 10000,00 грн.
Судом встановлено, що 01 вересня 2025 року між ТОВ "АГРОМА" та адвокатом Турутєю З.О. було укладено договір про надання правової допомоги № 0109/25, відповідно до якого адвокат приймає на себе зобов'язання, зокрема, представляти у встановленому порядку інтереси Клієнта та виконувати всі необхідні дії щодо визнання протиправним та скасування рішення Комісії Головного управління ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 21108 від 21.08.2025 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку та зобов'язання Головне управління ДПС у Київській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОМА" з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Згідно Акту здачі-приймання наданих послуг за вказаним договором від 05.12.2025, адвокат з 01.09.2025 по 04.12.2025 надав Клієнтові послуги відповідно до Договору про надання правової допомоги № 0109/25 від 01.09.2025, а Клієнт прийняв надані послуги:
01.09.2025 вивчення наданих Клієнтом документів, що стосуються спору, їх правова оцінка;
03.04.2025 правовий аналіз судової практики в подібних спорах, визначення правової позиції у спорі в інтересах Клієнта та стратегії представництва в суді;
04.09.2025 - 25.09.2025 складання і подання до Харківського окружного адміністративного суду в інтересах Клієнта позову про визнання протиправним та скасування рішення Комісії Головного управління ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 2118 від 21.08.2025 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку та зобов'язання Головне управління ДПС у Київській області виключити ТОВ "АГРОМА" з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Вартість послуг адвоката склала 10 000,00 грн за надання юридичних послуг по представництву інтересів ТОВ "АГРОМА" в Харківському окружному адміністративному суді.
З платіжної інструкції від 05.12.2025 № 3667 вбачається, що ТОВ "Агрома" на виконання договору про надання правової допомоги від 01.09.2025 № 0109/25 було сплачено адвокату Туруті З.О. 10 000,00 грн.
Перевіривши подані позивачем письмові докази, колегія суддів зазначає, що вивчення наданих Клієнтом документів, що стосуються спору, їх правова оцінка; правовий аналіз судової практики в подібних спорах, визначення правової позиції у спорі в інтересах Клієнта та стратегії представництва в суді входить до послуги складання і подання позову, а тому виокремлення витрат на вказані послуги є необґрунтованим.
Колегія суддів звертає увагу, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час, тощо є неспівмірним. У зв'язку з цим суд, з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
За висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 25.05.2021 у справі № 640/2076/19, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності тa необхідності), а також розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що оцінені сторонами договору про правничу допомогу послуги на суму 10 000,00 грн, є необґрунтованими та непропорційними до обсягу наданих послуг з урахуванням складності справи.
При цьому, оцінивши всі аспекти даної справи, зокрема, те, що цей спір виник у справі незначної складності, розгляд справи відбувався в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, по вказаній категорії справ з аналогічним предметом позову є стала судова практика, яка підтверджується висновками Верховного Суду, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про необхідність зменшити заявлений позивачем розмір судових витрат до суми 3500 грн., яка вочевидь є співмірною сумою відшкодування витрат на правничу допомогу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача з огляду на складність даної справи та виконану адвокатом роботу.
При цьому, суд критично ставиться до доводів відповідача про те, що визначений судом розмір витрат на правову допомогу у цій справі не відповідає критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката, оскільки, відповідач не обґрунтував своєї позиції щодо вказаного та не зазначив яким вважається розмір гонорару адвокату співмірним, а стверджуючи, що сума відшкодування є не обґрунтованою та завищеною, просить відмовити у такому відшкодуванні.
Отже, при вирішенні заяви позивача апеляційним судом перевірено співмірність розміру витрат на оплату послуг адвокатів із складністю справи та наданих адвокатами послуг, обсягом цих послуг, а також ціною позову, як цього вимагає частина п'ята статті 134 КАС України. Суд першої інстанції навів мотиви, з яких він виходив при задоволенні заяви, й такі заявником апеляційної скарги не спростовані.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для часткового задоволення заяви позивача про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 3500,00 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно з ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки доводи апеляційних скарг не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судові рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржувані рішення слід залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційні скарги Головного управління ДПС у Київській області - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.12.2025 по справі № 520/25604/25 - залишити без змін.
Додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.12.2025 по справі № 520/25604/25 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя М.О. Семененко
Судді З.Г. Подобайло І.С. Чалий