02 лютого 2026 р.Справа № 480/10821/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Подобайло З.Г.,
Суддів: Ральченка І.М. , Чалого І.С. ,
за участю секретаря судового засідання Кіт Т.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 15.10.2025, головуючий суддя І інстанції: С.М. Глазько, повний текст складено 29.10.25 року по справі № 480/10821/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кролевецький комбікормовий завод»
до Головного управління ДПС у Сумській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення
Товариство з обмеженою відповідальністю "Кролевецький комбікормовий завод" звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Сумській області, у якій просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Сумській області №1482018280707 від 18 листопада 2024 року щодо застосування пені за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності на суму 6911772,13 грн.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2025 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Кролевецький комбікормовий завод" задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Сумській області № 1482018280707 від 18.11.2024. Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кролевецький комбікормовий завод" (вул. Транспортна, 34, м. Кролевець, Сумська область, 41300, код ЄДРПОУ 00686279) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Сумській області (вул. Іллінська, 13, м. Суми, Сумська область, 40009, код ЄДРПОУ 43995469) суму судового збору в розмірі 30280,00 грн.
Головне управління ДПС у Сумській області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу , вважає, що рішення є таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вказує , що в ході перевірки ТОВ «КРОЛЕВЕЦЬКИЙ КОМБІКОРМОВИЙ ЗАВОД» не надано Сертифікат, яким засвідчується дія форс-мажорних обставин за подальший період з дня наступного за датою видачі Сертифікату від 04.09.2023 по зовнішньоекомічному договору від 05.08.2021 №1АN013808-1/TA по платіжних документах: від 01.09.2021 №3 в сумі 45 000,00 євро, від 15.09.2021 №5 в сумі 220 312,50 євро та від 25.10.2021 №7 в сумі 352 500,00 євро. На переконання Апелянта, подання до суду сертифікатів, виданих після завершення перевірок та прийняття за їх результатами податкових повідомлень-рішень, не може мати своїм наслідком висновок про протиправність та необґрунтованість спірних індивідуальних актів, якщо такі сертифікати не були пред'явлені під час перевірки. Вважає , що спірне податкове повідомлення-рішення є правомірним, оскільки воно прийнято контролюючим органом, виходячи із актуальних станом на момент проведення перевірки обставин та з урахуванням документів, фактично наданих Позивачем на таку перевірку. Посилаючись на обставини та обґрунтування , викладенні в апеляційній скарзі , просить суд скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 15.10.2025 по справі №480/10821/24, прийняти нову постанову, якою відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Кролевецький комбікормовий завод» у задоволенні позову в повному обсязі.
ТОВ "Кролевецький комбікормовий завод" подало до суду відзив на апеляційну скаргу , вважає, що рішення суду першої інстанції базується на повному та всебічному дослідженні доказів, враховує преюдиційні обставини, встановлені судом апеляційної інстанції у аналогічній справі, та відповідає нормам матеріального права. Вважає, що апеляційна скарга не спростовує доводів, що викладені в рішенні Сумського окружного адміністративного суду, яким позов задоволено в повному обсязі. Просить суд залишити без змін рішення Сумського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2025 року по справі № 480/10821/24, а апеляційну скаргу ГУ ДПС у Сумській області без задоволення.
Сторони належним чином повідомленні про час та дату судового засідання.
Представник позивача підтримав вимоги , викладенні у відзиві.
Колегія суддів, вислухавши суддю - доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції , доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи у їх сукупності вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції , що Товариство з обмеженою відповідальністю “Кролевецький комбікормовий завод» (надалі - ТОВ “Кролевецький комбікормовий завод») є юридичною особою, зареєстрованою в установленому законом порядку, платником податків і суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності.
05 серпня 2021 року між ТОВ “Кролевецький комбікормовий завод» та компанією Stela Laxhuber GmbH (Федеративна Республіка Німеччина) укладено два зовнішньоекономічні договори поставки обладнання:
договір № 1AN013808-1/ТА на суму 617 812,50 євро;
договір № 1AN013808-2/ТА на суму 415 312,50 євро.
Згідно з договором № 1AN013808-1/ТА від 05 серпня 2021 року предметом контракту є поставка та монтаж сушарки для зернових культур типу Stela AgroDry, у тому числі комплекту технологічного обладнання, систем автоматики, вентиляційного та допоміжного устаткування, необхідного для організації процесу сушіння зерна на виробничих потужностях позивача.
Загальна вартість контракту становить 617812,50 євро. Умовами договору передбачено попередню оплату вартості товару та строк поставки - 365 календарних днів з дати здійснення авансового платежу.
Відповідно до договору № 1AN013808-2/ТА від 05 серпня 2021 року між тими ж сторонами предметом контракту визначено поставку сушильного комплексу для комбікормового виробництва (додаткової лінії обладнання системи Stela AgroDry) - комплекту вузлів сушіння, вентиляційного та автоматичного устаткування, що забезпечує завершення технологічного циклу виробництва комбікормів. Загальна вартість цього договору становить 415312,50 євро, зі строком поставки 365 календарних днів з дати передоплати.
На виконання умов договорів позивач здійснив передоплату в іноземній валюті в період з 1 по 25 вересня 2021 року, що підтверджується платіжними дорученнями №3, №4, №5, №6, №7. Таким чином, граничні строки поставки товару за умовами договорів мали сплинути у період з вересня по жовтень 2022 року.
Після здійснення передоплати постачання обладнання не відбулося, оскільки з 24 лютого 2022 року на території України введено воєнний стан у зв'язку зі збройною агресією російської федерації, що призвело до припинення транспортних перевезень, зупинення діяльності підприємства, неможливості імпорту та виконання міжнародних контрактів.
На підтвердження наявності обставин непереборної сили ТОВ “Кролевецький комбікормовий завод» звернулося до Сумської торгово-промислової палати, яка видала сертифікати №5900-23-3805 та №5900-23-3806 від 04.09.2023 року, якими засвідчено дію форс-мажорних обставин з 24.02.2022 року у зв'язку із воєнними діями на території України.
22 липня 2024 року Головним управлінням ДПС у Сумській області видано наказ №1502-кп про проведення документальної планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2020 по 30.06.2024 року.
За результатами перевірки складено Акт від 15.10.2024 №11815/18-28-07-02-07/00686279/58, у якому зроблено висновок про порушення частини третьої статті 13 Закону України “Про валюту і валютні операції» та пункту 21 розділу ІІ Положення №5, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019, у зв'язку з недотриманням граничних строків розрахунків за імпортними контрактами.
Контролюючий орган зазначив, що сертифікати форс-мажору, надані під час перевірки, підтверджують дію таких обставин лише до 04.09.2023 року, а документів, які б продовжували цей строк, позивач не подав.
На підставі висновків акта перевірки 18.11.2024 прийнято податкове повідомлення-рішення №1482018280707, яким ТОВ “Кролевецький комбікормовий завод» нараховано пеню у сумі 6911772,13 грн за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Згідно з розрахунком, доданим до акта перевірки, податковим органом здійснено нарахування пені за порушення граничних строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності за договорами № 1AN013808-1/ТА та № 1AN013808-2/ТА, укладеними 05.08.2021 між ТОВ “Кролевецький комбікормовий завод» та компанією Stela Laxhuber GmbH (Федеративна Республіка Німеччина).
Розрахунок пені проведено з урахуванням офіційного курсу євро на дату виникнення прострочення, виходячи зі ставки 0,3% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, відповідно до частини п'ятої статті 13 Закону України “Про валюту і валютні операції».
За договором № 1AN013808-1/ТА від 05.08.2021 пеня нарахована:
за період з 02.03.2024 по 30.06.2024 (111 днів) із суми авансу 45 000,00 євро при курсі 41,9559 грн, що становить 1 888 015,50 грн, пеня - 628 709,16 грн;
за період з 26.03.2024 по 30.06.2024 (97 днів) із суми 220 312,50 євро при курсі 42,4898 грн, що становить 9 361 034,06 грн, пеня - 2 724 060,91 грн;
за період з 05.05.2024 по 30.06.2024 (57 днів) із суми 352 500,00 євро при курсі 42,3098 грн, що становить 14 914 204,50 грн, пеня - 2 550 328,97 грн.
Загальна сума пені, нарахованої за цим договором, становить 5 903 099,04 грн.
За договором № 1AN013808-2/ТА від 05.08.2021 пеня нарахована:
за період з 01.06.2024 по 30.06.2024 (30 днів) із суми 45 000,00 євро при курсі 42,4470 грн, що становить 1 910 115,00 грн, пеня - 171 910,35 грн;
за період з 01.06.2024 по 30.06.2024 (30 днів) із суми 220 312,50 євро при курсі 42,2008 грн, що становить 9 297 363,75 грн, пеня - 836 762,74 грн.
Загальна сума пені за цим договором склала 1 008 673,09 грн.
Усього, за результатами розрахунку, загальна сума пені, нарахованої податковим органом за порушення граничних строків розрахунків за зазначеними контрактами, становить 6 911 772,13 грн, що відображено у податковому повідомленні-рішенні від 18.11.2024 № 1482018280707.
Не погодившись із зазначеним рішенням, позивач звернувся до суду з цим позовом, вважаючи, що його дії були зумовлені форс-мажорними обставинами, які діяли впродовж усього періоду з 24.02.2022 по 23.10.2024 року, що підтверджується новими сертифікатами Сумської торгово-промислової палати №5900-25-0173 та №5900-25-0172 від 28.01.2025 року, наданими під час розгляду справи.
Позивач зазначає, що ці документи підтверджують безперервність дії форс-мажорних обставин, а отже, нарахування пені за цей період є безпідставним.
Відповідач у запереченнях на додаткові пояснення зазначив, що сертифікати видано після завершення перевірки, тому вони не могли бути враховані під час прийняття податкового повідомлення-рішення, і наполягав на правомірності своїх дій.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того , що надані позивачем сертифікати ТПП є належними доказами, які підтверджують (засвідчують) наявність форс-мажорних обставин та їх причинно-наслідковий зв'язок з об'єктивною неможливістю виконання умов договорів (контрактів) № 1AN013808-1/TA від 05 серпня 2021 року та № 1AN013808-2/TA від 05 серпня 2021 року, тому спірне податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Сумській області №1482018280707 від 18 листопада 2024 року є неправомірним.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог , виходячи з наступного.
Відповідно до статей 2, 6, 9, 12, 13, 16 Закону № 2473-VIII постановою правління Національного банку України (далі - НБУ) від 02 січня 2019 року № 5 затверджено Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті (далі - Положення № 5).
Згідно із пунктом 21 розділу ІІ вказаного Положення граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.
Також, відповідно до статті 7 Закону України “Про Національний банк України» 24 лютого 2022 року з метою забезпечення надійності та стабільності функціонування банківської системи НБУ прийняв постанову № 18 “Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (далі - Постанова №18).
Постановою Правління НБУ № 68 від 04 квітня 2022 року Постанову № 18 було доповнено, зокрема пунктами наступного змісту: “ 142. Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 90 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року»; “ 144. Розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного в пункті 142 цієї постанови, з урахуванням вимог пункту 143 цієї постанови в повному обсязі, з урахуванням вимог пункту 143 цієї постанови стосовно операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі (уключаючи незавершені розрахунки за операцією). Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в банку в Україні».
В подальшому, до пункту 142 Постанови № 18 вносились зміни і з 07 червня 2022 року цифри "90" було замінено цифрами "120", а з 07 липня 2022 року - цифри "120" замінено цифрами "180" (постанови Правління НБУ № 113, № 142 відповідно).
Таким чином, за загальним правилом експорт товарів має здійснюватися у строки, зазначені у договорах, але не пізніше граничного строку розрахунків, встановленого НБУ, що обчислюється з дня здійснення авансового платежу (попередньої плати). До 05 квітня 2022 року такі граничні строки розрахунків становили 365 календарних днів. З огляду на введення в Україні воєнного стану НБУ змінив граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту. Відповідно до указаних змін у період з 05 квітня 2022 року по 07 червня 2022 року такі строки становили 90 календарних днів, з 07 червня 2022 року по 07 липня 2022 року - 120 календарних днів, з 07 липня 2022 року - 180 календарних днів. При цьому змінені Постановою № 18 строки застосовуються лише до операцій, що здійснені з 05 квітня 2022 року.
Відповідно до ч. 3 ст. 13 Закону № 2473-VIII у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).
Положеннями ч. 5 ст. 13 Закону № 2473-VIII визначено, що порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості.
Відповідно до ч. 6 ст. 13 Закону № 2473-VIII у разі, якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв'язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п'ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.
Колегія суддів зазначає, що Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України “Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. В подальшому строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався і останній триває на цей час.
Згідно з ч. 1 ст. 617 ЦК, ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України та ст. 14-1 Закону "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами. Надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості. Невідворотними є обставини, настанню яких учасник правовідносин не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосуванню розумних заходів із запобігання таким наслідкам. Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов'язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести, а не лише таким, що викликає складнощі, або є економічно невигідним.
Рішенням президії ТПП України 15 липня 2014 року № 40(3) затверджено Регламент засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), який встановлює єдиний порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили) в системі ТПП України.
За правилами підпункту 4.2 пункту 4 Регламенту ТПП регіональні ТПП здійснюють засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) відповідно до умов договорів, контрактів, типових договорів, угод тощо між резидентами, норм законодавства, відомчих нормативних актів, органів місцевого самоврядування, в яких безпосередньо передбачено віднесення такої функції до компетенції регіональних торгово-промислових палат/відповідної регіональної ТПП.
У постановах Верховного Суду від 22 травня 2024 року (справа № 620/14203/23), від 11 вересня 2024 року (справа № 520/21174/23), від 15 серпня 2024 року та від 16 січня 2025 року (справа № 580/4079/23) висловлено наступну правову позицію.
Положення Закону України “Про валюту та валютні операції» не визначають жодним чином повноважень контролюючого органу на власний розсуд надавати оцінку висновку торгово-промислової палати щодо наявності форс-мажорних обставин, як і не покладають на суб'єкта господарювання обов'язок довести контролюючому органу наявність форс-мажорних обставин, а навпаки - вказується лише про необхідність надати довідку (сертифікат) про існування форс-мажорних обставин у конкретно визначеній господарській операції.
Тобто, частина шоста статті 13 Закону "Про валюту та валютні операції" надає у спірних правовідносинах довідці (сертифікату) торгово-промислової палати ознаки преюдиційного характеру, оскільки визначає цей документ як достатній доказ існування форс-мажорних обставин у конкретному випадку, що не вимагає надання додаткових доказів та документів під час проведення перевірки або під час оскарження в судовому порядку її наслідків.
Тобто, Верховний Суд у вищенаведених справах констатував, що на підтвердження існування форс-мажорних обставин необхідно (достатньо) надавати відповідну довідку уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту), що, у свою чергу, вказує на відсутність у контролюючого органу права вимагати від суб'єкта господарювання інші докази на підтвердження факту існування обставин непереборної сили.
Верховний Суд дійшов висновку про відсутність обов'язку у суб'єкта господарювання доводити існування причинно-наслідкового зв'язку між настанням форс-мажорних обставин (введення воєнного стану в Україні) і невиконанням (несвоєчасним виконанням), зокрема, податкових зобов'язань.
Натомість, у постанові від 23.07.2024 (справа № 240/25642/22) Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду виснував, що саме по собі введення воєнного стану в Україні не можна розцінювати як форс-мажорну обставину для неперерахування контрагентом - нерезидентом на рахунки позивача коштів за поставлений товар в межах зовнішньоекономічних контрактів.
Цей висновок обґрунтований тим, що позивач у справі не надав доказів, які б підтвердили настання обставин непереборної сили, які зумовили неможливість виконання нерезидентом своїх обов'язків за контрактом.
Також, Верховним Судом у постанові від 12.12.2024 (справа № 380/839/24) від 14.01.2025 (справа № 440/17191/23) з посиланням на постанови Верховного Суду від 16 липня 2019 року у справі № 917/1053/18, від 25 січня 2022 року у справі № 904/3886/21, від 18 січня 2024 року у справі № 914/2994/22 зазначено, що усталеною є практика Верховного Суду, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного (заздалегідь встановленого) характеру. У разі їх виникнення сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку.
Також зауважено, що Верховний Суд неодноразово вказував (постанови від 05 грудня 2023 року у справі № 917/1593/22, від 18 січня 2024 року у справі № 914/2994/22, від 19 серпня 2022 року у справі № 908/2287/17 тощо), що підтвердженням існування форс-мажорних обставин є відповідний сертифікат Торгово-промислової палати України чи уповноваженої нею регіональної ТПП. Водночас, сертифікат Торгово-промислової палати України не є єдиним доказом існування форс-мажорних обставин; обставина форс-мажору має оцінюватись судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами. Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановити, чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об'єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов'язку.
У постановах від 05 жовтня 2023 року у справі № 520/14773/21, від 19 серпня 2022 року у справі № 818/2429/18, від 17 червня 2020 року у справі № 812/677/17, від 03 вересня 2019 року у справі № 805/1087/16 Верховний Суд зазначив, що має встановлюватися (доводитися) вплив обставин непереборної сили, засвідчених відповідними сертифікатами ТПП України, на неможливість платника податку належним чином виконувати свої зобов'язання і на зміну його економічного стану цими форс-мажорними обставинами. Ці фактори мають перебувати у причинно-наслідковому зв'язку.
З наведених вище підходів слідує, що саме по собі існування форс-мажорної обставини (обставини непереборної сили) ще не є свідченням того, що безпосередньо вона вплинула на неможливість виконання особою певного зобов'язання за договором чи обов'язку, передбаченого законодавчими та іншими нормативними актами. Такий зв'язок має встановлюватись як шляхом надання сертифіката (довідки) Торгово-промислової палати України чи уповноваженої нею регіональної ТПП, так і оцінкою інших належних доказів, що можуть це підтвердити.
У розвиток правової позиції, сформульованої Верховним Судом у зазначених справах, суд зазначає, що сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом неможливості виконання зобов'язання, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та характеру зобов'язання.
Ключовою ознакою форс-мажору є причинно-наслідковий зв'язок між форс-мажорними обставинами та неможливістю виконати конкретне зобов'язання. Форс-мажор, або ж обставини непереборної сили, - це надзвичайні та невідворотні обставини, настання яких призвело до об'єктивної неможливості виконати зобов'язання. Водночас сама по собі, зокрема, збройна агресія проти України, девальвація гривні, воєнний стан, не може автоматично означати звільнення від виконання будь-ким будь-яких зобов'язань, незалежно від того, існує реальна можливість їх виконати чи ні. Воєнний стан, як обставини непереборної сили, звільняє від відповідальності лише у разі, якщо саме внаслідок пов'язаних із нею обставин компанія/фізична особа не змогла виконати ті чи інші зобов'язання.
Про обґрунтованість такого висновку свідчить і аналіз ч. 6 ст. 13 Закону України № 2473-VIII, яка передбачає можливість зупинення перебігу строків розрахунків та нарахування пені за їх порушення лише у разі зупинення виконання договору, яке відбувається у зв'язку із виникненням форс-мажорних обставин.
Іншими словами, неможливість виконання договору, а відповідно, і звільнення від нарахування пені, має місце у разі впливу форс-мажорних обставин на таку можливість.
Такі висновки викладено у постановах Верховного Суду від 16 липня 2019 року у справі № 917/1053/18, від 25 січня 2022 року у справі № 904/3886/21, від 18 січня 2024 року у справі № 914/2994/22, від 05 жовтня 2023 року у справі № 520/14773/21, від 19 серпня 2022 року у справі № 818/2429/18, від 17 червня 2020 року у справі № 812/677/17, від 03 вересня 2019 року у справі № 805/1087/16, від 27.02.2025 у справі № 520/2941/24, від 26.08.2025 у справі № 280/4622/24 та від 17.12.2025 у справі № 520/23058/24.
Так , пеня, визначена спірним податковим повідомленням-рішенням №1482018280707 від 18.11.2024, нарахована виключно за періоди, що припадають на час дії воєнного стану в Україні, який запроваджено Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022.
З матеріалів справи вбачається , що Сертифікатами Сумської торгово-промислової палати: №5900-23-3805, виданим 04.09.2023 р. (договір від 05.08.2021 р. №1 АN013808- 1\ТА); №5900-23-3806, виданим 04.09.2023 р. (договір від 05.08.2021 р. №1 АN013808-2\ТА); №5900-24-0609, виданим 21.03.2024 р. (договір від 05.08.2021 р. №1 АN013808-2\ТА), підтверджено наявність форс-мажорних обставин за наведеними договорами, датою настання яких є 24.02.2022, а також зазначено, що дата закінчення - форс-мажорні обставини тривають на 04.09.2023 та 21.03.2024.
Після повного отримання товару, Позивач звернувся до Сумської торгово-промислової палати за підтвердженням терміну дії таких обставин та отримав відповідні сертифікати: №5900-25-0173 від 28.01.2025 р. за договором №1AN013808-1/TA від 05 серпня 2021 року та №5900-25-0172 від 28.01.2025 р. за договором №1AN013808-2/TA від 05 серпня 2021 року, якими засвідчено, що ці обставини діяли безперервно з 24.02.2022 по 23.10.2024 року.
Факт існування таких обставин не спростований відповідачем і відповідає офіційним актам державних органів про введення та продовження воєнного стану.
З матеріалів справи вбачається , що пеня донарахована по 30.06.2024 р. (по договору № 1АN013808-2\ТА від 05.08.2021 за періоди з 01.06.2024 р. по 30.06.2024 р., по договору № 1АN013808-1\ТА від 05.08.2021 за період з 12.03.2024 р. по 30.06.2024 р).
Судом першої інстанції вірно встановлено , що між цими ж сторонами вже розглядалася справа з аналогічних фактичних обставин - справа №480/7125/24, предметом якої було оскарження податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Сумській області від 07.03.2024 №000459170701 про нарахування пені за порушення строків розрахунків за тим самим зовнішньоекономічним договором (що є предметом дослідження у даній справі від 05.08.2021 №1АN013808-2\ТА) за попередній період (до 30.06.2024 року).
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 26.02.2025 року у задоволенні позову відмовлено, проте постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 15.05.2025 року у справі №480/7125/24 рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове - позов задоволено частково: визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення у частині нарахування пені в сумі 1 902 326,37 грн, нарахованої за період дії воєнного стану, у зв'язку з доведеністю дії форс-мажорних обставин. Приймаючи рішення у справі №480/7125/24 судом апеляційної інстанції встановлено, що з 24.02.2022 року по 23.10.2024 року діяли форс-мажорні обставини, що підтверджуються сертифікатами Сумської торговопромислової палати, які є підставою для звільнення позивача від відповідальності за порушення граничного терміну розрахунків (з врахуванням зупинення нарахування пені на строк дії форс-мажору).
З матеріалів справи вбачається , що ТОВ “Кролевецький комбікормовий завод» під час проведення документальної перевірки надало до Головного управління ДПС у Сумській області сертифікати Сумської торгово-промислової палати №5900-23-3805 та №5900-23-3806 від 04.09.2023, якими підтверджено наявність форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), що виникли у зв'язку із збройною агресією російської федерації проти України та введенням воєнного стану відповідно до Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022.
У вказаних сертифікатах зазначено, що датою настання форс-мажорних обставин є 24.02.2022, а також зазначено - дата закінчення: тривають на 04.09.2023.
Після завершення перевірки позивач отримав нові сертифікати Сумської торгово-промислової палати №5900-25-0172 та №5900-25-0173 від 28.01.2025, якими підтверджено, що період дії форс-мажорних обставин тривав з 24.02.2022 по 23.10.2024.
Відповідно до п. 6.12 Регламенту (нова редакція) засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого Рішення Президії ТПП України від 18 грудня 2014 р. № 44(5), якщо Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) виданий щодо обставин, які на момент його видачі тривають та період дії яких встановити неможливо, Заявник після закінчення дії таких обставин має право звернутися до ТПП України/регіональної ТІІП для засвідчення форс-мажорних обставин за подальший період з дня, наступного за датою видачі Сертифіката до дня їх закінчення.
У зв'язку з закінченням форс-мажорних обставин, підприємство позивача звернулося за підтвердженням терміну дії таких обставин до Сумської торгово-промислової палати.
Сертифікатами Сумської торгово-промислової палати № 5900-25-0172 від 28.01.2025 р. за договором № 1AN013808-2/TA від 05 серпня 2021 року та № 5900-25-0173 від 28.01.2025 р. за договором № 1AN013808-1/TA від 05 серпня 2021 року підтверджено, що форс-мажорні обставини за наведеним вище договором виникли внаслідок військової агресії російської федерації проти України та зумовлені введенням воєнного стану на території України з 24.02.2022 року Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, та тривали з 24 лютого 2022 року до 23 жовтня 2024 року.
Цими сертифікатами засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а саме: внаслідок військової агресії російської федерації проти України та введення воєнного стану на території України з 24 лютого 2022 року у ТОВ "Кролевецький комбікормовий завод" відсутня можливість забезпечити прибуття свого уповноваженого представника для проведення прийому товару та підписання відповідного Акту для прийому Товару за якістю на заводі Продавця за адресою: Stela Laxhuber GmbH Laxliuberplatz 1, 84323 Massing, Germany для завершення операції з імпорту товару за Договором № lAN013808-2/TA від 05 серпня 2021 року і за договором № 1AN013808-1/TA від 05 серпня 2021 року та відвантаження Товару у зв'язку з оголошенням загальної мобілізації та забороною виїзду за кордон військовозобов'язаних осіб.
З матеріалів справи вбачається, що ТОВ “Кролевецький комбікормовий завод» (Покупець) укладено зовнішньоекономічні контракти від 05.08.2021р. № 1AN013808-1/TA та № 1АN013808-2\ТА на поставку Stela Laxhuber GmbH, Массінг, Німеччина (Постачальник) сушарки безперервної дії
В подальшому, додатковими угодами сторонами вносились зміни до контрактів від 05.08.2021р. № 1AN013808-1/TA та № 1АN013808-2\ТА
Згідно додаткової угоди від 02.02.2022 № 1 до договору від 05.08.2021 № 1АN013808-1\ТА сторонами узгоджено доповнити п. 3.2.2 Договору в наступній редакції: “Покупець зобов'язується забезпечити прибуття свого уповноваженого представника для прийому Товару за якістю та підписання відповідного акту на заводі Продавця до проведення остаточного розрахунку за Договором та відвантаження Товару.
Також згідно додаткової угоди від 02.02.2022 № 1-А до договору від 05.08.2021 № 1АN013808-2\ТА сторонами узгоджено доповнити п. 3.2.2 Договору в наступній редакції: “Покупець зобов'язується забезпечити прибуття свого уповноваженого представника для прийому Товару за якістю та підписання відповідного акту на заводі Продавця до проведення остаточного розрахунку за Договором та відвантаження Товару.
Таким чином, суд зазначає, що проведення остаточного розрахунку за умовами вказаних договорів та додаткових угод прямо залежало від можливості уповноваженого представника підприємства позивача прибути за завод виробника (продавця) для прийому товару та підписання відповідного акту.
Статтею 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Статтею 64 Конституції України установлено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 року № 2102-ІХ, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України “Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб (строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб згідно з Указом Президента № 133/2022 від 14.03.2022, затвердженого Законом України від 15.03.2022 № 2119-IX, а надалі іншими Указами цей строк продовжений до сьогоднішнього дня).
Пунктом 3 цього ж Указу передбачено, що у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України “Про правовий режим воєнного стану».
Одночасно із введенням воєнного стану Указом Президента України від 24.02.2022 № 65/2022 “Про загальну мобілізацію» (далі - Указ № 65/2022), затвердженого Законом України від 03.03.2022 № 2105-IX, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом (строк проведення загальної мобілізації продовжено з 25.05.2022 на 90 діб згідно з Указом Президента № 342/2022 від 17.05.2022, затвердженим Законом України від 22.05.2022 № 2264-IX, а надалі іншими Указами цей строк продовжений до сьогоднішнього дня).
Відповідно до статті 1 Закону України “Про правовий режим воєнного стану» від 15.05.2015 № 389-VIII (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 389-VIII) воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Відповідно до вказаних вище норми, суд зазначає, що після введення на всій території України правового режиму воєнного стану та оголошення загальної мобілізації, тимчасово обмежено, зокрема, право громадян (військовозобов'язаних) на виїзд за межі території України.
Враховуючи те, що умовами вище зазначених контрактів від 05.08.2021 (з урахуванням додаткових угод від 02.02.2022) проведення остаточного розрахунку прямо залежало від можливості уповноваженого представника підприємства позивача прибути за завод виробника (продавця) для прийому товару та підписання відповідного акту, а сертифікатами Сумської торгово-промислової палати № 5900-25-0171 та № 5900-25-0172 від 28.01.2025 засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а саме: внаслідок військової агресії російської федерації проти України та введення воєнного стану на території України з 24 лютого 2022 року у ТОВ "Кролевецький комбікормовий завод" відсутня можливість забезпечити прибуття свого уповноваженого представника для проведення прийому товару та підписання відповідного Акту для прийому Товару за якістю на заводі Продавця за адресою: Stela Laxhuber GmbH Laxliuberplatz 1, 84323 Massing, Germany для завершення операції з імпорту товару за Договорами № lAN013808-1/TA та № lAN013808-2/TA від 05 серпня 2021 року та відвантаження Товару у зв'язку з оголошенням загальної мобілізації та забороною виїзду за кордон військовозобов'язаних осіб, суд дійшов до висновку, що з урахуванням обставин справи в цій частині, надані позивачем сертифікати ТПП є належними доказами, які підтверджують (засвідчують) наявність форс-мажорних обставин та їх причинно-наслідковий зв'язок з об'єктивною неможливістю виконання умов договорів (контрактів) № 1AN013808-1/TA від 05 серпня 2021 року та № 1AN013808-2/TA від 05 серпня 2021 року.
Колегія суддів звертає увагу, що сертифікати №5900-25-0172, №5900-25-0173 були отримані вже після складання акта перевірки та прийняття податкового повідомлення-рішення. Водночас суд вважає їх такими, що мають зворотну дію у доказуванні, оскільки вони підтверджують обставини, які фактично існували на момент перевірки.
При цьому, наявність сертифікатів ТПП не створює форс-мажор, а лише підтверджує його об'єктивне існування, тому навіть якщо такі документи видані після проведення перевірки, вони мають враховуватись судом як доказ наявності форс-мажорних обставин у відповідний період.
Отже, підсумовуючи вищевикладене, враховуючи встановлені обставини, те , що умовами вище зазначених контрактів від 05.08.2021 (з урахуванням додаткових угод від 02.02.2022) проведення остаточного розрахунку прямо залежало від можливості уповноваженого представника підприємства позивача прибути за завод виробника (продавця) для прийому товару та підписання відповідного акту, а сертифікатами Сумської торгово-промислової палати № 5900-25-0171 та № 5900-25-0172 від 28.01.2025 засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а саме: внаслідок військової агресії російської федерації проти України та введення воєнного стану на території України з 24 лютого 2022 року у ТОВ "Кролевецький комбікормовий завод" відсутня можливість забезпечити прибуття свого уповноваженого представника для проведення прийому товару та підписання відповідного Акту для прийому Товару за якістю на заводі Продавця за адресою: Stela Laxhuber GmbH Laxliuberplatz 1, 84323 Massing, Germany для завершення операції з імпорту товару за Договорами № lAN013808-1/TA та № lAN013808-2/TA від 05 серпня 2021 року та відвантаження Товару у зв'язку з оголошенням загальної мобілізації та забороною виїзду за кордон військовозобов'язаних осіб, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції , що надані позивачем сертифікати ТПП є належними доказами, які підтверджують (засвідчують) наявність форс-мажорних обставин та їх причинно-наслідковий зв'язок з об'єктивною неможливістю виконання умов договорів (контрактів) № 1AN013808-1/TA від 05 серпня 2021 року та № 1AN013808-2/TA від 05 серпня 2021 року, тому спірне податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Сумській області №1482018280707 від 18 листопада 2024 року є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, наведених у постанові від 30.01.2019 у справі №755/10947/17, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду, а тому до спірних правовідносин підлягає застосуванню саме правові позиції Верховного Суду, викладені у постановах зазначених вище в даній постанові.
Зважаючи на вказані судові рішення Верховного Суду, суд апеляційної інстанції не виключає можливості того, що після прийняття судом рішення у цій справі, остання правова позиція Верховного Суду буде незмінною.
Доводи апеляційної скарги є безпідставними , не впливають на правомірність висновків суду, оскільки в апеляційній скарзі зазначено лише те, що постанова суду першої інстанції є незаконною, підлягає скасуванню у зв'язку із ненаданням судом належної правової оцінки обставинам справи та невірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, зміст апеляційної скарги , який повністю дублює заперечення на позов, подані до суду першої інстанції , містить виключно суб'єктивне бачення апелянта обставин справи, які розглянуто судом першої інстанції та надано належну правову оцінку, апелянтом у скарзі абсолютно не зазначено в чому ж конкретно виявилося ненадання судом першої інстанції належної правової оцінки обставинам справи, тобто які з них випали з поля зору суду, а які було досліджено невірно, а також не зазначено того, які ж висновки, натомість, повинні були б бути зроблені судом та не обґрунтовано в чому полягає невірність застосування судом норм матеріального права, які саме норми та яким чином було порушено чи неправильно застосовано та яких процесуальних норм адміністративного судочинства не було дотримано судом під час розгляду даної адміністративної справи, а також не зазначено які з поданих доказів суд дослідив неправильно або неповно, а відповідно і підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.
При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.
Зважаючи на результати апеляційного перегляду оскарженого судового рішення та положення статті 139 КАС України, у справі відсутні підстави для зміни розподілу судових витрат зі сплати судового збору.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 15.10.2025 по справі № 480/10821/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло
Судді(підпис) (підпис) І.М. Ральченко І.С. Чалий
Повний текст постанови складено 09.02.2026 року