про залишення позовної заяви без руху
09 лютого 2026 р. м. Чернівці Справа № 600/483/26-а
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Маренич І.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування наказу,-
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся в суд з позовом до Головного управління Національної поліції України в Чернівецькій області (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправними та скасувати п.1 наказу №53 від 19.01.2026 року виданого Головним управлінням Національної поліції в Чернівецькій області про дисциплінарне стягнення, а саме за порушення службової дисципліни - неодноразове невиконання наказів про виконання бойового (спеціального) завдання, що виразилося у нехтуванні Присягою поліцейського, недотриманні вимог п. 1), 2) ч. 1 ст. 18, ч. 1 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію", п. 1), 4) ч. 3 ст. 1, ч. 1 ст. 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п. 1, 2 розділу VII Положення про підрозділи поліції особливого призначення, затверджене наказом МВСУ від 04.12.2017 Л? 987, п. 1, 2 розділу VII Положення про батальйон поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП в Чернівецькій області, затверджене наказом ГУНП в Чернівецькій області від 04.10.2024 № 1412, абз. 2, 3 п. 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВСУ від 09.11.2016 № 1179, ст. 38 Закону України "Про запобігання корупції", п. 6) Зобов'язання щодо дотримання службової дисципліни поліцейськими ГУНП в Чернівецькій області - додаток до наказу ГУНП в Чернівецькій області від 19.03.2025 № 350, до начальника відділення ТСП БПОП (стрілецький) ГУНП в Чернівецькій області підполковника поліції Моргуна Миколи Віталійовича 0152858), застосувати дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.
Перевіривши позовну заяви на предмет дотримання вимог встановлених ст. 160, 161, 171 КАС України, суддя зазначає наступне.
Статтею 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси і просити про їх захист. Позов пред'являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції, який має відповідати вимогам встановленим ст. 160, 161 КАС України.
Згідно з ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень; 4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача; 10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб'єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт; 11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Як вбачається з матеріалів справи позивачем не дотримано п.4, 5, 11 ч.5 ст. 160 КАС України.
Так, пунктами 4 та 5 ч. 5 ст. 160 КАС України встановлено, що в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів та виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують зазначені обставини.
Суд зазначає, що правову категорію "зміст позовних вимог" слід розуміти як дію суду, про вчинення якої позивач вимагає ухвалити судове рішення, що спрямована на задоволення певної матеріально-правової вимоги. Зважаючи на те, що рішення суду завжди спрямоване на захист конкретного суб'єктивного права, зміст позовних вимог не може бути абстрактним чи містити певні умовні категорії і повинен формулюватись максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
Зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові рамки події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне із обов'язкових процесуальних рішень, пов'язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно ч. 1 ст. 5 КАС України який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
Суд зазначає, що зміст позовних вимог впливає на з'ясування наявності підстав або перешкод для відкриття провадження у справі.
При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідач має право на подання відзиву на позовну заяву, а отже має бути обізнаним відносно чого він має надавати таку заяву по суті справи.
Отже визначитися з предметом спору має саме позивач, оскільки саме він є ініціатором судового процесу, а суд створює умови для реалізації ним процесуальних прав сторони спору.
Аналогічні висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 31.10.2018 року по справі № 826/16958/17.
Тобто, предмет позову має бути визначений чітко та конкретизований в прохальній частині позовної заяви.
Згідно з частиною 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Проте, як слідує із змісту позовної заяви, позивачем не сформульовано чітко і конкретизовано позовні вимоги, оскільки позивач просить визнати протиправними та скасувати п.1 наказу №53 від 19.01.2026 року виданого Головним управлінням Національної поліції в Чернівецькій області про дисциплінарне стягнення, а саме за порушення службової дисципліни - неодноразове невиконання наказів про виконання бойового (спеціального) завдання, що виразилося у нехтуванні Присягою поліцейського, недотриманні вимог п. 1), 2) ч. 1 ст. 18, ч. 1 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію", п. 1), 4) ч. 3 ст. 1, ч. 1 ст. 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п. 1, 2 розділу VII Положення про підрозділи поліції особливого призначення, затверджене наказом МВСУ від 04.12.2017 Л? 987, п. 1, 2 розділу VII Положення про батальйон поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП в Чернівецькій області, затверджене наказом ГУНП в Чернівецькій області від 04.10.2024 № 1412, абз. 2, 3 п. 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВСУ від 09.11.2016 № 1179, ст. 38 Закону України "Про запобігання корупції", п. 6) Зобов'язання щодо дотримання службової дисципліни поліцейськими ГУНП в Чернівецькій області - додаток до наказу ГУНП в Чернівецькій області від 19.03.2025 № 350, до начальника відділення ТСП БПОП (стрілецький) ГУНП в Чернівецькій області підполковника поліції Моргуна Миколи Віталійовича 0152858), застосувати дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції.
За наведених обставин позивачу необхідно уточнити позовні вимоги та навести відповідне обґрунтування таким вимогам.
Стосовно п.11 ч.5 ст. 160 КАС України.
Позивачем не надано власне письмове підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
У зв'язку з наведеним, позивачу необхідно подати позовну заяву із дотриманням вимог ч.5 ст.160 КАС України.
Крім того, суд вертає увагу, що позивач у позові заявляє клопотання про витребування у відповідача доказів по справі, не надавши доводів того, що ним було вжито заходи для отримання таких доказів, однак через об'єктивні обставини він не зміг їх особисто отримати та подати до суду. З наданих до суду документів відсутні відомості щодо витребування у відповідача відповідних доказів.
Суд наголошує, що положення ч. 2 та ч. 4 ст. 79 КАС України визначають, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.
Таким чином, для усунення недоліків позову необхідно надати усі докази якими обґрунтовані позовні вимоги або докази на підтвердження неможливості самостійно подати відповідні докази.
Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для залишення даної позовної заяви без руху.
На підставі наведеного та керуючись статтями 169, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування наказу залишити без руху.
2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня вручення даної ухвали, шляхом усунення недоліків, які визначені в мотивувальній частині цієї ухвали.
3. Роз'яснити, що в разі невиконання вимог ухвали і не усунення недоліків у вказаний строк позовна заява буде вважатися неподаною і буде повернута особі, яка її подала на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя І.В. Маренич