09 лютого 2026 року м. ДніпроСправа № 360/1212/22
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Кисіль С. В., розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
23 січня 2026 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 (далі - заявник) про заміну сторони виконавчого провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, а саме позивача - ОСОБА_2 у зв'язку з його смертю, на ОСОБА_1 .
В обґрунтування заяви зазначено, що заявник є вдовою померлого ОСОБА_2 , який перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області (далі - боржник, ГУ ПФУ в Луганській області) та отримував пенсію відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 30 червня 2022 року у справі № 360/1212/22 визнано протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Луганській області щодо не проведення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_2 з 01 грудня 2019 року з урахуванням усіх складових грошового забезпечення, які визначені в довідці Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Луганській області» від 24 грудня 2021 року № 33/33-4519 та зобов'язано ГУ ПФУ в Луганській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 з 01 грудня 2019 року з урахуванням усіх складових грошового забезпечення, які визначені в довідці Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Луганській області» від 24 грудня 2021 року № 33/33-4519, та фактично сплачених сум.
На виконанні в Управлінні забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) перебуває виконавчий лист, виданий судом 07 грудня 2022 року.
ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Станом на 21 січня 2026 року рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 30 червня 2022 року у справі № 360/1212/22 боржником повністю не виконано.
З урахуванням вказаного заявник просить задовольнити заяву про заміну позивача у виконавчому провадженні.
Відповідно до частини першої статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
Суд розглядає питання про заміну сторони виконавчого провадження в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або заінтересованої особи, які звернулися з поданням (заявою), та учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду (частина друга статті 379 КАС України).
Згідно з частиною четвертою статті 379 КАС України положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Заяву про заміну позивача у справі суд ухвалою від 29 січня 2026 року призначив до розгляду в письмовому провадженні (без повідомлення учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи) на 09 лютого 2026 року.
Від ГУ ПФУ в Луганській області до суду 06 лютого 2026 року надійшов відзив на заяву, в якому зазначено, що заявником не надано жодних доказів щодо того, що саме вона, а не інші спадкоємці першої черги або спадкоємці за заповітом, є правонаступником позивача (стягувача) у правовідносинах щодо виконання зобов'язання перед померлим, виплати пенсійних коштів та судового збору. Також вказано, що на відміну від пенсії за віком, передбаченої Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсія за вислугу років не входить до складу спадщини. Отже, право отримання пенсії після смерті військового пенсіонера не спадкується, разом з тим, норми наведеної статті передбачають, що належні померлому суми можуть бути отриманні на підставі закону, в порядку ним передбаченому. На підставі викладеного, просить відмовити у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження.
ОСОБА_1 до суду надала відповідь на відзив, в якій просить задовольнити заяву.
09 лютого 2026 року від ГУ ПФУ в Луганській області до суду надійшли додаткові документи, а саме докази проведення перерахунку пенсії ОСОБА_2 на виконання рішення суду і докази обліку заборгованості.
Розглянувши заяву про заміну сторони у виконавчому провадженні та дослідивши матеріали судової справи у електронній формі, суд встановив наступне.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 30 червня 2022 року у справі № 360/1212/22 визнано протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Луганській області щодо не проведення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_2 з 01 грудня 2019 року з урахуванням усіх складових грошового забезпечення, які визначені в довідці Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Луганській області» від 24 грудня 2021 року № 33/33-4519 і зобов'язано ГУ ПФУ в Луганській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 з 01 грудня 2019 року з урахуванням усіх складових грошового забезпечення, які визначені в довідці Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Луганській області» від 24 грудня 2021 року № 33/33-4519, та фактично сплачених сум.
У комп'ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду» Луганського окружного адміністративного суду наявна інформація про те, що 07 грудня 2022 року позивачу за рішенням від 30 червня 2022 року у справі № 360/1212/22, яке набрало законної сили 21 листопада 2022 року та підлягає примусовому виконанню, видано виконавчий лист.
В автоматизованій системі виконавчого провадження наявна інформація про відкрите 15 грудня 2022 року виконавче провадження ВП № 70550012, стягувачем в якому виступає ОСОБА_2 , а боржником - ГУ ПФУ в Луганської області.
На виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 30 червня 2022 року у справі № 360/1212/22 ГУ ПФУ в Луганській області у грудні 2022 року здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_2 з 01 грудня 2019 року з урахуванням усіх складових грошового забезпечення, які визначені в довідці Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Луганській області» від 24 грудня 2021 року № 33/33-4519, та фактично сплачених сум.
Згідно з розрахунком на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою № N/А 19604 ОСОБА_2 на виконання судового рішення нараховано до виплати заборгованість з пенсії за період з 01 грудня 2019 року по 31 грудня 2022 року у сумі 300281,14 грн.
Відповідно до свідоцтва про шлюб (повторно) серії НОМЕР_1 , виданого 13 січня 2026 року відділом держаної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, та паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 , виданого 09 січня 1996 року Лутугінським РВ ГУМВС України в Луганській області на ім'я ОСОБА_1 , між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , 04 червня 1994 року укладено шлюб; після укладення шлюбу дружині присвоєно прізвище ОСОБА_3 .
Згідно з свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 11 грудня 2025 року, виданим відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 63 роки у м. Лутугине Луганської області.
Відповідно до довідки Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Черьомушки» від 18 грудня 2025 року № 2436 про місце проживання ОСОБА_1 з чоловіком ОСОБА_2 фактично спільно проживали та вели спільне господарство до дня його смерті за адресою: АДРЕСА_1 .
Вирішуючи заяву про заміну позивача у справі, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з наступного.
Згідно зі статтею 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
Відповідно до частини першої статті 379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
За змістом частини четвертої статті 379 КАС України положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Процесуальним правонаступництвом є заміна сторони або третьої особи іншою особою (правонаступником) у зв'язку з вибуттям із процесу суб'єкта спірних правовідносин, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов'язки сторони або третьої особи.
Закон України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ) визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 1-1 Закону № 2262-ХІІ законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.
Статтею 1 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) визначено, що пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 2262-ХІІ особи з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції та на службі на посадах начальницького складу в Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.
Військовослужбовці, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, які стали особами з інвалідністю за умов, передбачених цим Законом, набувають право на пенсію по інвалідності (частина друга статті 1 Закону № 2262-ХІІ).
Члени сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти, мають право на пенсію в разі втрати годувальника (частина третя статті 1 Закону № 2262-ХІІ).
Питання виплати недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера врегульовані статтею 61 Закону № 2262-ХІІ.
Згідно з частиною першою статті 61 Закону № 2262-ХІІ суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
При зверненні кількох членів сім'ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера (частини друга, третя статті 61 Закону № 2262-ХІІ).
Вказане свідчить, що суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Порядок подання відповідною особою заяви про виплату недоодержаної пенсії, її форма, а також перелік необхідних документів визначені нормами Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 02 березня 2023 року № 10-1) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2007 року за № 135/13402 (далі - Порядок № 3-1).
Зміст статті 61 Закону № 2262-ХІІ узгоджується з положеннями Цивільного кодексу України.
Так, згідно зі статтею 1218, пунктом 4 частини першої статті 1219 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема, права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом.
Статтею 1227 Цивільного кодексу України, в свою чергу, визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Отже, Закон № 2262-ХІІ визначає спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю. Такий підхід до врегулювання цих правовідносин має соціальне спрямування через закріплення спеціального порядку переходу права на отримання зазначених сум до певного кола осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника або є членами сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад та у спеціально визначений законом порядок. Зокрема, відповідно до частини третьої статті 61 Закону № 2262-ХІІ зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Лише у разі відсутності у померлого пенсіонера з числа військовослужбовців (інших осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ) членів сім'ї, які належать до кола осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника або членів сім'ї, які проживали разом із ним на день його смерті, або у випадку, коли вказані особи у межах визначених законом строку не звернулися за отриманням сум пенсії, які належали померлому пенсіонерові, правовідносини, пов'язані з отриманням цих сум пенсії, що підлягали виплаті такому пенсіонерові за його життя, стають спадковими.
Суд зазначає, що вимоги зобов'язального характеру, заявлені стягувачем у справі № 360/1212/22, нерозривно пов'язані з особою спадкодавця і не допускають правонаступництва, а тому заміна сторони як у виконавчому провадженні, так і у виконавчому листі, у цьому випадку не є належним способом захисту прав заявника.
В свою чергу, відмова пенсійного органу у виплаті заявнику таких сум може бути підставою для звернення останньої до суду із позовом за захистом своїх прав.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 24 січня 2024 року у справі № 380/9537/21, від 30 січня 2024 року у справі № 420/8604/21, від 08 лютого 2024 року у справі № 420/5064/22, від 14 лютого 2024 року у справі № 462/3575/17, від 15 лютого 2024 року у справі № 560/14067/21, від 15 лютого 2024 року у справі № 420/25417/21 і від 14 березня 2024 року у справі № 420/3331/21.
З урахуванням вказаного та враховуючи відповідне законодавче регулювання та судову практику, що склалася при вирішенні спірних правовідносин аналогічного характеру, а також беручи до уваги необхідність дотримання критерію ефективності у правовідносинах щодо захисту осіб, що наділені правом отримання нарахованих, але неодержаних за життя пенсіонера сум пенсії, вказане процесуальне питання не може бути вирішене за правилами статей 52, 379 КАС України, тобто з використанням інституту процесуального правонаступництва або заміни сторони у виконавчому провадженні/виконавчому листі, натомість підлягає вирішенню в позасудовому порядку.
На підставі вказаного суд дійшов висновку про відсутність підстав для заміни стягувача у виконавчому провадженні, а отже, у задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження у справі № 360/1212/22 треба відмовити.
Керуючись статтями 241, 243, 248, 256, 379 КАС України, суд
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.В. Кисіль