про відмову у вжитті заходів забезпечення адміністративного позову
09 лютого 2026 року м. Кропивницький Справа №340/623/26
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Момонт Г.М., розглянувши матеріали у справі
за позовом: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідача: ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про:
- визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не розгляду заяви про відстрочку та Запиту по суті;
- зобов'язання відповідача розглянути заяву по суті в строк, встановлений Законом та прийняти законне і обґрунтоване рішення про надання ОСОБА_1 відстрочки на підставі абз.15 ч.1 ст.23 Закону №3543-ХІІ.
У позовній заяві представником позивача зазначено заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії будь-яких наказів (рішень) відповідача щодо призову (мобілізації) ОСОБА_1 до набрання рішенням у цій справі законної сили. Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що забезпечення позову є єдиним способом забезпечити виконання майбутнього рішення суду в розумінні практики ЄСПЛ щодо права на справедливий суд. Представник позивача зазначив, що у разі мобілізації до вирішення спору по суті, право позивача на відстрочку буде нівельовано, а неповнолітня дитина залишиться без догляду батька при вже воюючій матері. Зупинення дії наказів про мобілізацію є необхідним, оскільки у разі фактичного відправлення позивача до військової частини, захист права останнього на відстрочку в суді стане ілюзорним. Також представник зазначив, що з моменту набуття статусу військовослужбовця, позивач підпадатиме під норми статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», де процедура звільнення є відмінною від процедури отримання відстрочки, що створить ситуацію, за якої рішення суду не зможе бути виконано у первісно встановлений спосіб.
Згідно з частинами 1, 2, 4 статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
Відповідно до частин 1, 2 статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності ускладнення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушення у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є у часниками даного судового процесу. При цьому суд оцінює наявність обставин, що зумовлює застосування відповідних заходів, за своїм внутрішнім переконанням з урахуванням доказів, що містяться в матеріалах справи, керуючись законом.
Представником позивача не зазначено реквізитів рішень (наказів) відповідача дію яких він просить зупинити для забезпечення позову, як і не надано копій таких рішень.
Таким чином, представником позивача не доведено факту винесення ІНФОРМАЦІЯ_2 відносно ОСОБА_1 наказів (рішень) щодо призову (мобілізації).
Однак, суд зазначає, що підстави та спосіб забезпечення позову не можуть ґрунтуватися на ймовірних припущеннях і повинні підтверджуватись належними та допустимими доказами.
Зважаючи на викладене, суд вважає, що представником позивача не доведено, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, а тому заява представника позивача про забезпечення позову задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст.150-154, 156, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову - відмовити.
Копію ухвали надіслати представнику позивача.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання її суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня складання такої ухвали.
Дата складання ухвали - 09 лютого 2026 року.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Г.М. МОМОНТ