про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
06 лютого 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/490/26
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Черниш О.А.
розглянула матеріали адміністративного позову
позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
відповідач-1: Головне управління Національної поліції в Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Віктора Чміленка, 41, код ЄДРПОУ 40108709)
відповідач-2: Голованівський районний відділ поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області (26500, Кіровоградська область, селище Голованівськ, вул. Соборна, 28, код ЄДРПОУ ВП 40799011)
відповідач-3: Сектор поліцейської діяльності №1 (м. Благовіщенське) Голованівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області (26400, Кіровоградська область, м. Благовіщенське, вул. Героїв України, 74, код ЄДРПОУ ВП 40799190)
про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області, Голованівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області, сектору поліцейської діяльності №1 (м. Благовіщенське) Голованівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області, у якому просить:
- визнати протиправними дії (бездіяльність) Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області, Голованівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області, сектору поліцейської діяльності №1 (м. Благовіщенське) Голованівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області щодо неправомірності правової кваліфікації дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулася 09.11.2025 року у м. Благовіщенське Голованівського району Кіровоградської області, унаслідок якої належний їй транспортний засіб отримав механічні пошкодження;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Кіровоградській області, Голованівський районний відділ поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області, сектор поліцейської діяльності №1 (м. Благовіщенське) Голованівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області надати правомірну правову кваліфікацію дорожньо-транспортній пригоді, яка відбулася 09.11.2025 року у м. Благовіщенське Голованівського району Кіровоградської області, про що матеріали адміністративного правопорушення по ч.2 ст.126 КУпАП та ст.124 КУпАП відносно громадянина ОСОБА_2 направити за підсудністю до Благовіщенського районного суду Кіровоградської області.
- стягнути на її користь за рахунок власних бюджетних коштів з Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області, Голованівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області, сектору поліцейської діяльності №1 (м. Благовіщенське) Голованівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області солідарно моральну шкоду в сумі 15 000 грн.
Частиною 2 статті 171 КАС України передбачено, що суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з частиною 1 статті 4 КАС України:
2) публічно-правовий спір - спір, у якому:
хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або
хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або
хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи;
7) суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, орган військового управління, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи, що мають вирішуватися в порядку кримінального судочинства.
Частинами 5, 6 статті 21 КАС України передбачено, що вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.
Спірні правовідносини виникли у зв'язку діями органів поліції щодо правової кваліфікації правопорушення - дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 09.11.2025 року у м. Благовіщенське Голованівського району Кіровоградської області, внаслідок якої три транспортні засоби отримали механічні ушкодження, а водій одного з автомобілів - неповнолітній ОСОБА_2 - отримав тілесні ушкодження. За цим фактом слідчий СВ Голованівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області 10.11.2025 року вніс до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про кримінальне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 286 КК України "Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження") та розпочав досудове розслідування.
ОСОБА_1 , яка є власницею одного із пошкоджених автомобілів, звернулася до суду з цим позовом та зазначає, що вона не погоджується із такою правовою кваліфікацією правопорушення. Стверджує, що відповідач-2 безпідставно розслідує цю дорожньо-транспортну пригоду в порядку кримінального провадження, оскільки відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого статтею 286 КК України. Вважає, що у діях ОСОБА_2 є склад адміністративних правопорушень, передбачених статтями 124, 126 КУпАП. Наполягає, що кримінальне провадження слід закрити на підставі частини 2 статті 284 КПК України, а за цим фактом щодо ОСОБА_2 , який порушив правила дорожнього руху, що спричинило пошкодження належного їй транспортного засобу, слід скласти протокол про адміністративне правопорушення та направити матеріали справи про адміністративне правопорушення до суду. Зазначає, що внаслідок неправильної кваліфікації дорожньо-транспортної пригоди та зволікання правоохоронних органів із направленням адміністративних матеріалів до суду, винна особа ОСОБА_2 може уникнути адміністративної відповідальності через закінчення строків накладення адміністративного стягнення, передбачених статтею 38 КУпАП, а вона не зможе отримати страхового відшкодування матеріальних збитків, заподіяних внаслідок пошкодження належного їй автомобіля.
Відповідно до статей 1, 2 Кримінального процесуального кодексу України порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно з частиною 1 статті 3 КПК України:
5) досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотання про закриття кримінального провадження;
10) кримінальне провадження - досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв'язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність;
25) учасники кримінального провадження - сторони кримінального провадження, потерпілий, його представник та законний представник, цивільний позивач, його представник та законний представник, цивільний відповідач та його представник, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, інша особа, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, особа, стосовно якої розглядається питання про видачу в іноземну державу (екстрадицію), заявник, у тому числі викривач, свідок та його адвокат, понятий, заставодавець, перекладач, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, секретар судового засідання, судовий розпорядник.
Відповідно до статті 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно зі статтею 38 КПК України органами досудового розслідування є органи, що здійснюють досудове слідство і дізнання.
Досудове слідство здійснюють слідчі підрозділи органів Національної поліції.
Досудове слідство здійснюють слідчі одноособово або слідчою групою.
Орган досудового розслідування зобов'язаний застосовувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.
Відповідно до статті 40 КПК України слідчий несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення процесуальних дій.
Слідчий уповноважений:
1) починати досудове розслідування за наявності підстав, передбачених цим Кодексом;
2) проводити слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії у випадках, встановлених цим Кодексом;
3) доручати проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій відповідним оперативним підрозділам;
5) звертатися за погодженням із прокурором до слідчого судді з клопотаннями про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій;
6) повідомляти за погодженням із прокурором особі про підозру;
7) за результатами розслідування складати обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру та подавати їх прокурору на затвердження;
8) приймати процесуальні рішення у випадках, передбачених цим Кодексом, у тому числі щодо закриття кримінального провадження за наявності підстав, передбачених статтею 284 цього Кодексу;
9) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Кодексом.
Слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого.
Статтею 55 КПК України передбачено, що потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до положень Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, яким кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.
Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.
Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв'язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого.
Відповідно до статті 61 КПК України цивільним позивачем у кримінальному провадженні є фізична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, юридична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової шкоди, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до положень Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, яким кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової шкоди, та яка (який) в порядку, встановленому цим Кодексом, пред'явила (пред'явив) цивільний позов.
Права та обов'язки цивільного позивача виникають з моменту подання позовної заяви органу досудового розслідування або суду.
Цивільний позивач має права та обов'язки, передбачені цим Кодексом для потерпілого, в частині, що стосуються цивільного позову.
Згідно зі статтею 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Частиною 11 статті 38 КУпАП передбачено, що у разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження.
Спір, з яким звернулася позивачка, виник у зв'язку з процесуальною діяльністю органу досудового розслідування на стадії кримінального провадження, а саме - з правовою кваліфікацією дорожньо-транспортної пригоди та внесенням відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Фактично позивачка оскаржує дії слідчого, пов'язані з початком та здійсненням досудового розслідування, а також просить суд зобов'язати орган досудового розслідування закрити кримінальне провадження та здійснити іншу правову кваліфікацію події як адміністративного правопорушення.
Питання правової кваліфікації діяння, наявності чи відсутності складу кримінального / адміністративного правопорушення, а також законності процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого належать виключно до предмета регулювання Кримінального процесуального кодексу України.
КАС України не надає адміністративному суду повноважень втручатися у кримінальне провадження, у процесуальну самостійність слідчого, зобов'язувати орган досудового розслідування приймати процесуальні рішення, передбачені КПК України, або підміняти собою механізми судового контролю, передбачені главою 26 КПК України.
Позивачка не позбавлена ефективних засобів правового захисту, оскільки має право: звернутися із заявою про залучення її до кримінального провадження як потерпілої або цивільного позивача; оскаржити процесуальні рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора до слідчого судді в порядку, передбаченому статтями 303- 308 КПК України.
Законодавець спеціально врегулював питання строків притягнення до адміністративної відповідальності у випадках, коли до цього здійснювалося кримінальне провадження, тому сам по собі факт проведення досудового розслідування та його тривалість не можуть розцінюватися як такі, що унеможливлюють притягнення винної особи до адміністративної відповідальності.
За таких обставин спір не є публічно-правовим у розумінні статті 19 КАС України та не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Для повернення судового збору, сплаченого за подання цього позову, позивачці слід звернутися до суду з відповідним клопотанням.
Керуючись статтями 170, 248, 256, 287, 294, 295 КАС України, суддя -
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі.
Роз'яснити позивачці, що такий спір має вирішуватися в порядку кримінального провадження.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду у 15 - денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду О.А. ЧЕРНИШ