06 лютого 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/7336/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Петренко О.С., розглянувши у порядку письмового провадження клопотання представника позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження в адміністративній справі
за позовом: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідач-1: Департаменту містобудування та земельних ресурсів Кропивницької міської ради, вул. Тараса Карпи,68,каб.329, м. Кропивницький,25006
до відповідача-2: Кропивницької міської ради, вул. В. Перспективна, 41, м. Кропивницький,25006
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просить суд:
1)визнати незаконним та скасувати рішення Кропивницької міської ради від 17.09.2013 №2456 "Про затвердження містобудівної документації "План зонування території м. Кіровограда" в частині затвердження містобудівної документації "План зонування території м. Кіровограда", якою віднесено земельну ділянку площею 0,1 га по проїзду Підлісному у м. Кропивницькому з кадастровим номером 3510100000:04:046:0089 до території з функціональним призначенням Р-2;
2) визнати протиправними дії Департаменту містобудування та земельних ресурсів Кропивницької міської ради щодо відмови у наданні будівельного паспорту забудови земельної ділянки за заявою ОСОБА_1 №174644 від 05.05.2025;
3) зобов'язати Департамент містобудування та земельних ресурсів Кропивницької міської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про видачу будівельного паспорту забудови земельної ділянки, площею 0,1 га по проїзду Підлісному у м. Кропивницькому з кадастровим номером 3510100000:04:046:0089.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30.10.2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомленням сторін.
Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за правилами загального позовного провадження (вх.№3128/26). В обґрунтування зазначено, що оскаржуване рішення відповідача2 від 17.09.2013 №2456 стосується неперсоніфікованих осіб: органів державної влади та місцевого самоврядування, забудовників, якими можуть виступати як фізичні, так і юридичні особи. Здатність правового акта поширювати свою чинність хоч і на певне коло, однак неперсоніфікованих осіб є ознакою нормативності.
Суд, ознайомившись з матеріалами адміністративної справи, зробив висновок про відмову у задоволенні клопотання з таких підстав.
У відповідності до пункту 20 частини 1 статті 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Пунктом 10 частини 6 статті 12 КАС України передбачено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з частиною 1 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності, а частиною 2 статті 257 КАС України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Тобто, виключний перелік справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, міститься в частині 4 статті 257 КАС України.
Разом з викладеним, суд вважає за необхідне зазначити, що практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною на підставі Закону України Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції від 17 липня 1997 року №475/97-ВР (далі Конвенція) свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі Ахеn v. Germany, заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року Varela Assalino contre le Portugal, заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Необхідно зазначити, що позивач просить визнати незаконним та скасувати рішення Кропивницької міської ради від 17.09.2013 №2456 "Про затвердження містобудівної документації "План зонування території м. Кіровограда" в частині, а саме в частині затвердження містобудівної документації "План зонування території м. Кіровограда", якою віднесено земельну ділянку площею 0,1 га по проїзду Підлісному у м. Кропивницькому з кадастровим номером 3510100000:04:046:0089 до території з функціональним призначенням Р-2.
За таких підстав та з урахуванням того, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання, а також враховуючи, що представником не доведено необхідність проводити розгляд даної адміністративної справи за правилами загального позовного провадження, та приймаючи до уваги, що спірні правовідносини не зумовлюють необхідність такого розгляду, будь яких інших достатніх причин, з яких вбачається необхідність проведення підготовчого засідання та в подальшому розгляду справи за правилами загального провадження представником не наведено, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви представника позивача та розгляду справи у порядку загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Отже, з урахуванням пункту 20 частини 1 статті 4, пункту 10 частини 6 статті 12, частин 1, 2 статті 257, статті 258, частини 5, 7 статті 262 КАС України, з метою забезпечення всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи протягом розумного строку, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання представника позивача.
Керуючись ст.ст.3, 257, 258, 260, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Заяву представника позивача про розгляд справи №340/7336/25 у порядку загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін - залишити без задоволення.
Відповідно до частини другої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду О.С. ПЕТРЕНКО