про залишення позовної заяви без руху
09 лютого 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/322/26
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Кармазина Т.М., розглянувши матеріали позовної заяви
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до
Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 )
про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії, -
Представник позивача звернулась до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_2 від 17.05.2024 №1220 «Про результати службового розслідування» в частині, що стосується ОСОБА_2 , як такий, що прийнятий з порушення вимог законодавства та Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_2 грошове забезпечення, премію та додаткову винагороду виплату якої призупинено (позбавлено) згідно наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 17.05.2024 №1220 «Про результати службового розслідування».
Суддя у період з 02.02.2026 по 06.02.2025 перебувала у відпустці, питання щодо відкриття провадження у справі вирішено у перший робочий день.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Пунктом 5 частини 1 статті 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Згідно частин 1, 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.5 ст.122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині 2 статті 122 цього Кодексу.
Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною 5 статті 122 КАС України, який обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У постанові від 05.02.2020 року у справі №9901/425/19 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що у випадку, коли особа вважає, що її права при прийнятті, проходженні або звільненні з публічної служби були порушені, вона має право звернутися до суду у більш стислі строки, ніж на загальних підставах. Звернення до суду з пропуском цього строку за відсутності поважних причин позбавляє таку особу права захисту у судовому порядку.
Предметом позову є законність наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 17.05.2024 №1220 «Про результати службового розслідування».
Позивач звернулась до суду з цим позовом 26.01.2026 року майже через 1,5 року, пропустивши місячний строк, установлений частиною 5 статті 122 КАС України.
Представник позивача в позовній заяві просить суд визнати поважними причини пропуску строку на звернення до суду та поновити його. Вказує, що отримання позивачем матеріалів службового розслідування та наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 17.05.2024 №1220 відбулося лише після подання скарги до Генерального штабу Збройних Сил України. Лише після подання вказаної скарги та втручання органу вищого рівня позивач фактично отримала копії матеріалів службового розслідування та спірного наказу (17.01.2026). Отже, вважає, що строк звернення до адміністративного суду у даній справі має обчислюватись з моменту фактичного отримання позивачем копій наказу та матеріалів службового розслідування.
Так, другою позовною вимогою позивач просить суд зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити грошове забезпечення, премію та додаткову винагороду виплату якої призупинено (позбавлено) згідно наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 17.05.2024 №1220 «Про результати службового розслідування».
Позивач щомісячно отримувала грошове забезпечення, а тому, в будь-якому разі, вона була обізнана про результати службового розслідування, оскільки сама вказує на призупинення грошового забезпечення, премії та додаткової винагороди на підставі оскаржуваного наказу.
Позивач могла звернутися до відповідача за отриманням інформації про результати службового розслідування та про не нараховане грошове забезпечення. Тобто проявити належну зацікавленість. Чого позивачем своєчасно не здійснено. При цьому, суд зауважує, що представник позивача звернулася до відповідача щодо отримання матеріалів службового розслідування лише 23.11.2025, тобто вже більш як через рік після прийняття спірного наказу.
За наведених обставин суд вважає, що відсутні підстави для поновлення позивачу строку звернення до суду.
До того ж, суддя зазначає, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
При цьому, поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Доказів існування обставин, які були об'єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення позивача, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду позивачем не надано.
Суд зауважує, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідачів. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, не реалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
З огляду на зазначене, заява позивача про поновлення строку звернення до суду задоволенню не підлягає.
Відповідно до частин першої та другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
З огляду на викладене, позивачу необхідно подати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до п.2 ч.5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазнаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Проте, в позовній заяві відсутня інформація про повну адресу місцезнаходження відповідача (не зазначено вулицю, номер будинку).
З огляду на викладене, позивачу необхідно подати до суду уточнену позовну заяву із зазначенням усіх відомостей, передбачених п.2 ч.5 ст.160 КАС України для відповідача, у відповідності до ст.ст.160, 161 КАС України, у відповідній кількості до сторін.
Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищенаведене, позовна заява підлягає залишенню без руху, з встановленням строку для усунення її недоліків.
Керуючись ст.ст.160, 161, 169, 243, 248, 256, 287 КАС України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у разі неусунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк, остання буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Копію ухвали невідкладно надіслати позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили у порядку, передбаченому ст.256 КАС України та окремому оскарженню не підлягає.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Т.М. КАРМАЗИНА