09 лютого 2026 року м. Київ справа №640/27232/21
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Кочанової П.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кроско Україна» до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, як відокремлений підрозділ ДПС України, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Кроско Україна» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, як відокремлений підрозділ ДПС України, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що позивач був безпідставно віднесений до категорії платників з високим ступенем ризику несплати до бюджету податків, зборів та платежів, що стало причиною його включення до плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2021 рік. Окрім цього, на підставі неправомірності включення позивача до Плану-графіку вважає наказ про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Кроско Україна» протиправним.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.09.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву.
На виконання положень пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 №2825-ІХ, дана справа отримана Київським окружним адміністративним судом за належністю.
Вказані матеріали адміністративного позову отримані Київським окружним адміністративним судом та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа розподілена судді Кочановій П.В.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.02.2024 прийнято адміністративну справу до провадження та постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву.
Головним управлінням ДПС України у м. Києві подано до суду відзив на позовну заяву, згідно якого позов не визнано. Зазначено, що платник податків включається до плану-графіку проведення перевірок залежно від ступеня ризику в діяльності такого платника податків. Посилались на те, що Позивача відібрано до плану-графіка проведення документальних планових перевірок на 2021 рік на підставі критеріїв відбору, які розраховані на підставі поданої позивачем звітності за місцем податкового обліку.
Позивачем подано до суду відповідь на відзив, доводи якого фактично є аналогічним доводам, викладеним у позовній заяві.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов та відзив, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
24.12.2020 на офіційному сайті ДПС було оприлюднено План-графік проведення документальних перевірок платників податків на 2021 рік, відповідно до якого, позивача включено до списку платників Розділу І Плану-графіка із визначенням місяця початку проведення документальної планової перевірки: вересень 2021.
Представник позивача звернувся до Головного управління ДПС у м. Києві із адвокатським запитом від 27.09.2021, у якому просив надати інформацію та документи, а саме:
- За яким ступенем ризику несплати податків та зборів Товариство було включено до Плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2021 різ із визначенням місяця початку проведення перевірки у вересні 2021 року?
- За яким критерієм відбору платника податків - юридичних осіб (з урахуванням відповідного ступеня ризику несплати податків) Товариство було включено до Плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2021 рік із визначенням місяця початку проведення перевірки у вересні 2021 року?
- копії затвердженого Плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2021 рік або витягу з нього в частині, що стосується Товариства;
- копії інформаційно-аналітичної довідки про Товариство, сформованої як додаток до Плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2021 рік;
- копії обґрунтування підстав включення Товариства до Плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2021 рік.
Станом на дату подання позову, відповідь на запит не надійшла.
На підставі Плану-графіка, відповідач виніс Наказ «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Кроско Україна» № 8786-п від 28.08.2021.
Вважаючи дії контролюючого органу щодо включення до плану-графіка перевірок, а також наказ протиправними, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.
Умови та порядок проведення перевірок встановлені нормами Податкового кодексу України (далі ПК України).
Згідно підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
За правилами пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.
У силу вимог підпункту 75.1.2 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.
Не може бути предметом планової документальної перевірки питання дотримання платником податків принципу «витягнутої руки», крім випадків перевірки дотримання платником податків вимог підпунктів 140.5.4, 140.5.6 пункту 140.5 статті 140 цього Кодексу.
Отже, контролюючий орган наділений правом проводити перевірки, одним із різновидів яких є документальні планові перевірки.
Пунктом 77.1 статті 77 ПК України визначено, що документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок
План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.
Відповідно до пункту 77.2 статті 77 ПК України до плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.
Періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків, який поділяється на високий, середній та незначний. Платники податків з незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки, середнім - не частіше ніж раз на два календарних роки, високим - не частіше одного разу на календарний рік.
Порядок формування та затвердження плану-графіка, перелік ризиків та їх поділ за ступенями встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Платники податків - юридичні особи, що відповідають критеріям, визначеним пунктом 43 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» цього Кодексу, та у яких сума сплаченого до бюджету податку на додану вартість становить не менше п'яти відсотків від задекларованого доходу за звітний податковий період, а також самозайняті особи, сума сплачених податків яких становить не менше п'яти відсотків від задекларованого доходу за звітний податковий період, включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки. Зазначена норма не поширюється на таких платників податків у разі порушення ними статей 45, 49, 50, 51, 57 цього Кодексу.
У силу вимог пункт 77.4 статті 77 ПК України про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.
Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.
Аналіз приписів статті 77 ПК України свідчить про те, що план-графік проведення перевірок на відповідний квартал має формуватися у визначені терміни та включати платників податків, які мають найбільші критерії ризику щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства.
З метою забезпечення єдиного підходу до формування щоквартального плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків розроблений Порядок формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків, який затверджений наказом Міністерства фінансів України від 02.06.2015 №524, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 24.06.2015 за №751/27196 (далі Порядок №524).
Відповідно до пункту 4 Розділу І цього Порядку до плану-графіка відбираються платники податків відповідно до вимог статті 77 розділу ІІ Податкового кодексу України.
Порядок відбору до плану-графіку платників податків - юридичних осіб, фінансових установ, постійних представництв та представництв нерезидентів встановлено розділом ІІІ Порядку №524.
Формування переліку платників податків до розділів I та II плану-графіка проводиться за критеріями ризиків згідно з вимогами пункту 5 цього розділу, у тому числі за даними інформаційних систем ДФС. При плануванні на I квартал наступного року враховуються показники за результатами діяльності платника податків за 9 місяців поточного року, на II та III квартали - за попередній рік, на IV квартал - за перше півріччя поточного року. Якщо податковим (звітним) періодом для податку на прибуток платника податків є календарний рік, при плануванні враховуються показники за попередній рік.
До плану-графіка в першу чергу включаються платники податків, які за результатами господарської діяльності мають найбільші ризики несплати до бюджету податків та зборів, обов'язкових платежів.
З системного аналізу наведених норм права вбачається, що законодавцем запроваджено ризикоорієнтовний підхід до планування перевірок платників податків, з урахуванням особливостей критеріїв суб'єктів господарювання за ступенями ризику їх господарської діяльності, періодичності проведення планових заходів та переліку питань для їх здійснення.
Тобто, платник податків включається до плану-графіку проведення перевірок залежно від ступеня ризику в діяльності такого платника податків. При цьому, з наведеного вбачається, що дії контролюючого органу щодо формування, у тому числі затвердження, плану-графіку проведення документальних планових перевірок суб'єктів господарювання, є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов'язків. І зазначені дії самі по собі не створюють для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього обов'язкових юридичних наслідків, і відповідно такий акт не порушує права останнього. В даному випадку, лише наказ надає контролюючому органу право на проведення документальної планової перевірки позивача та є юридично значимим, оскільки породжує для позивача певні обов'язки та наслідки.
Отже, виключно результат реалізації повноваження податкового органу (саме - рішення контролюючого органу), а не процес реалізації його повноважень може бути об'єктом судового оскарження.
Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права висловлена Верховним Судом у постанові від 30.10.2018 у справі № 826/6376/16.
Отже, факт включення позивача до плану-графіку проведення документальних планових перевірок платників податків на 2021 рік не створює для суб'єкта господарювання жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни чи припинення його прав.
За приписами статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Згідно з частиною третьою статті 9 КАС України кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.
Відтак, адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин. Тобто, для задоволення позову адміністративний суд повинен встановити, що у зв'язку з прийняттям рішення, дією або бездіяльністю суб'єктом владних повноважень порушуються права позивача.
При цьому, таке порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у відповідних законодавчих актах право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.
Вирішуючи спір, суд має пересвідчитись у належності особі, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі наявність права на позов у матеріальному розумінні), встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення).
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 30.11.2022 у справі №640/11518/19, від 30.08.2022 у справі №420/3206/19.
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.
Оскільки наслідком розв'язання публічно-правового спору по суті має бути захист порушеного суб'єктивного права позивача, а оскаржувані дії (рішення щодо затвердження плану-графіку) в даному випадку не породжують для останнього настання будь-яких юридичних наслідків і безпосередньо не впливають на його права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовної заяви в цій частині.
Разом із тим, оскільки оскаржуваний наказ виданий внаслідок дій відповідача щодо включення позивача до плану-графіку, то позовна вимога про визнання протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у м. Києві від 27.08.2021 № 8786-п «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Кроско Україна» також не підлягає до задоволення.
Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Оскільки у задоволенні позову відмовлено і відповідачем не надано доказів понесення ним судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати присудженню на користь відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Кроско Україна» до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, як відокремлений підрозділ ДПС України, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Повний текст судового рішення складено та підписано 9 лютого 2026 року.
Суддя Кочанова П.В.