про заміну відповідача на правонаступника
09 лютого 2026 року справа №320/48999/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Діски А. Б., розглянувши в приміщенні суду в місті Києві адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорвиробництво» до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Дорвиробництво" з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, Державної податкової служби України , в якому просить:
- визнати протиправними та скасувати рішення Комісії ГУ ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №9229403/41225863 від 21.07.2023 року про відмову у реєстрації податкової накладної №24 від 22.05.2023 року в ЄРПН;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подані Товариством з обмеженою відповідальністю «Дорвиробництво» податкову накладну №24 від 22.05.2023 року датою їх подання..
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження без проведення судового засідання.
Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву.
Крім того, представник відповідача у відзиві на позовну заяву просив замінити відповідачів в порядку процесуального правонаступництва.
Вирішуючи вказане клопотання позивача про заміну відповідача, суд виходить з наступного.
Постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 №1200 утворено Державну податкову службу України та Державну митну службу України, реорганізувавши Державну фіскальну службу шляхом поділу. Установлено, що Державна податкова служба є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Державна податкова служба та Державна митна службає правонаступниками майна, прав та обов'язків реорганізованої Державної фіскальної служби у відповідних сферах діяльності.
Державна фіскальна служба продовжує здійснювати повноваження та виконувати функції у сфері реалізації державної податкової політики, державної політики у сфері державної митної справи, державної політики з адміністрування єдиного внеску, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску до завершення здійснення заходів з утворення Державної податкової служби та Державної митної служби.
Кабінет Міністрів України розпорядженням від 21 серпня 2019 року №682-р погодився з пропозицією Міністерства фінансів щодо можливості забезпечення здійснення Державною податковою службою покладених на неї постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 року № 227 «Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України» (Офіційний вісник України, 2019 p., № 26, ст. 900) функцій і повноважень Державної фіскальної служби, що припиняється, з реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на Державну податкову службу.
Дане розпорядження було оприлюднене на офіційному сайті Кабінету Міністрів України 28.08.2019.
Таким чином, з 28 серпня 2019 року функції центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску та законодавства з інших питань, виконує Державна податкова служба України.
Постановою Кабінету Міністрів від 19.06.2019 № 537 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби», утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби, зокрема Головне управління ДПС у Київській області, також реорганізовано територіальні органи Державної фіскальної служби шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної податкової служби, зокрема Головне управління ДФС у Київській області до Головного управління ДПС у Київській області.
Пунктом 3 Постанови Kабінету Міністрів України від 19.06.2019 № 537 установлено, що територіальні органи Державної фіскальної служби, які реорганізуються, продовжують здійснювати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам Державної податкової служби.
Наказом голови ДПС України від 12.07.2019 № 14 затверджено Положення територіальних органів Державної податкової служби, в тому числі Головного управління ДПС у Київській області. Положенням визначено, що Головне управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ 43141377) є правонаступником усіх прав та обов'язків Головного управління ДФС у Київській області.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 № 893 територіальні органи Державної податкової служби як юридичні особи публічного права було ліквідовано, їх права та обов'язки перейшли до Державної податкової служби та її територіальних органів у межах, визначених положеннями про Державну податкову службу та її територіальні органи.
Наказом ДПС України від 30.09.2020 № 529 утворено територіальні органи Державної податкової служби як її відокремлені підрозділи, зокрема Головне управління ДПС у Київській області, які з 01.01.2021 розпочали здійснення повноважень та функцій територіальних органів ДПС, що ліквідуються.
Головне управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ 44096797) є правонаступником майна, прав та обов'язків Головного управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ 43141377) у відповідних сферах діяльності.
Державна податкова служба України (код ЄДРПОУ 43005393) є правонаступником Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39292197).
Статтею 52 КАС України визначено, що у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
Враховуючи вищезазначене, суд вважає за необхідне замінити відповідача у справі його правонаступником - Головним управлінням ДПС у Київській області, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України (код ЄДРПОУ 44096797) та замінити правонаступником - Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393), таким чином задовольнивши клопотання представника відповідача.
Крім того, представником відповідача було заявлено клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Розглянувши вказане клопотання, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 3 ст. 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї зі сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
За правилами ч. 6 ст. 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, а також якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Таким чином, питання щодо виклику учасників справи для надання пояснень у справі вирішується судом з урахуванням необхідності заслуховування таких пояснень.
При цьому суд враховує практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція), яка свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі "Аксен проти Німеччини", заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі "Варела Ассаліно проти Португалії", заява № 64336/01).
Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
ЄСПЛ вказав на те, що відмову в проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів.
В даному випадку кожен з учасників справи може користуватися своїми процесуальними правами та обов'язками, визначеними ст. 44 КАС України із урахуванням норм, передбачених главою 10 "Розгляд справ за правилами спрощеного позовного провадження" КАС України.
У своєму клопотанні представник відповідача не навів обґрунтованих підстав того, що справа не може бути розглянута без попереднього усного заслуховування пояснень сторін щодо суті спору.
Бажання сторін у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, висловлені ними в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення справи до розгляду з викликом її учасників.
Дослідивши матеріали справи, беручи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування, суд на даний час не вбачає необхідності у наданні пояснень сторонами у зазначеній справі, а тому дійшов висновку, що підстави для її розгляду за участю сторін відсутні. У зв'язку з чим відсутні і підстави для задоволення клопотання представника відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Керуючись статтями 52, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Клопотання представника відповідача про заміну відповідачів у справі - задовольнити.
Замінити відповідача у справі № 320/48999/23 - Головне управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ 43141377) на його правонаступника - Головне управління ДПС у Київській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України (код ЄДРПОУ 44096797).
Замінити відповідача у справі №320/48999/23 Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 39292197) на її правонаступника Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393).
2. У задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи з викликом сторін - відмовити.
3. Копію ухвали суду надіслати учасникам справи.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення тексту ухвали.
Суддя Діска А.Б.