09 лютого 2026 року Справа № 280/10713/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Конишевої О.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРІЗЬКИЙ ТЕПЛОВОЗОРЕМОНТНИЙ ЗАВОД» (69067, м. Запоріжжя, вул. Демократична, буд.73, код ЄДРПОУ 40297125)
до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 44118663)
про визнання протиправним та скасування рішення,-
03.12.2025 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРІЗЬКИЙ ТЕПЛОВОЗОРЕМОНТНИЙ ЗАВОД» (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить:
1.Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області №95849 від 12.11.2025року, про відповідність платника податків критеріям ризиковості.
2. Зобов'язати Головне управління ДПС у Запорізькій області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРІЗЬКИЙ ТЕПЛОВОЗОРЕМОНТНИЙ ЗАВОД» з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.
В обґрунтування позовних вимог зазначало, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості №95849 від 12.11.2025 року, підлягає скасуванню, оскільки є безпідставним, та прийнятим не за наслідками подання на реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, що має передувати моніторингу платника податку, моніторингу такої податкової накладної. Крім того, зазначає, що позивач є підприємством реального сектору економіки, ні сам позивач, ні його господарські операції не мають ознак ризикових операцій. Позивач з додаванням первинних документів підтвердив відповідачу факт здійснення своєї господарської діяльності за основним видом діяльності, підтвердив наявність достатньої матеріально- технічної бази, основних засобів та трудових ресурсів.
Відповідач проти задоволення позову заперечив з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, зокрема зазначив, що оскаржуване рішення є правомірним, та таким, що винесено відповідно до вимог діючого законодавства, оскільки наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій, у зв'язку з чим, підстави для його скасування відсутні. Крім того, у відзиві на позовну заяву представником відповідача зазначено про розгляд справи в порядку загального провадження.
Ухвалою суду від 08.12.2025 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам повідомлено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні). Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.
Щодо розгляду справи в порядку загального провадження, суд зазначає наступне.
Порядок вирішення клопотань про розгляд справи за правилами загального позовного провадження визначений в статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України, вимоги якого не застосовуються до справ, визначених пунктами 1-9 частини шостої статті 12 цього Кодексу.
Дана адміністративна справа згідно пункту 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України відноситься до справ незначної складності, тому клопотання представника відповідача про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін є безпідставним та не підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Суд, оцінивши повідомлені позивачем обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРІЗЬКИЙ ТЕПЛОВОЗОРЕМОНТНИЙ ЗАВОД» є юридичною особою, дата та номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 24.02.2016, 11031020000039591. Основним видом економічної діяльності є ремонт і технічне обслуговування інших транспортних засобів (код за КВЕД 33.17).
01.09.2025 ГУ ДПС у Запорізькій області прийнято рішення № 77736 щодо відповідності платника податку п. 8 Критеріїв ризиковості.
Підставою прийняття рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку ТОВ «Запорізький тепловозоремонтний завод», є:
13 - придбання товарів / послуг у платника(iв) податку, щодо якого(их) прийнято рішення про вiдповiднiсть критеріям ризиковостi платника податку, якщо дата подання податкової накладної / розрахунку коригування для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних за операцією з придбання припадає на період пiсля дати прийняття щодо постачальника рішення про вiдповiднiсть такого постачальника критеріям ризиковостi платника податку;
14 - постачання товарiв/послуг за рахунок сформованого реєстрацiйного лiмiту (СУМнакл) у зв'язку з придбанням товарiв, не пов'язаних з господарською дiяльнiстю платника податку, якщо постачальник не є виробником товару / послуги, що постачається.
ТОВ «Запорізький тепловозоремонтний завод» надано Повідомлення № 04-11/2025 від 04.11.2025 про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку та копій відповідних документів.
З урахуванням отриманих від ТОВ «Запорізький тепловозоремонтний завод» інформації та копій документів відповідно до Повідомлення № 04-11/2025 від 04.11.2025, ГУ ДПС у Запорізькій області прийнято рішення від 12.11.2025року № 95849 щодо відповідності платника податку п. 8 Критеріїв ризиковості.
Підставою прийняття рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку ТОВ «Запорізький тепловозоремонтний завод», є:
13 - придбання товарів / послуг у платника(iв) податку, щодо якого(их) прийнято рішення про вiдповiднiсть критеріям ризиковостi платника податку, якщо дата подання податкової накладної / розрахунку коригування для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних за операцією з придбання припадає на період пiсля дати прийняття щодо постачальника рішення про вiдповiднiсть такого постачальника критеріям ризиковостi платника податку;
14 - постачання товарiв/послуг за рахунок сформованого реєстрацiйного лiмiту (СУМнакл) у зв'язку з придбанням товарiв, не пов'язаних з господарською дiяльнiстю платника податку, якщо постачальник не є виробником товару / послуги, що постачається.
Вважаючи рішення відповідача від 12.11.2025року № 95849 про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку на додану вартість протиправним, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Надаючи оцінку правомірності такого рішення, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п.201.16. ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (далі - Порядок №1165) визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов'язки їх членів.
Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку № 1165 у разі, коли за результатами перевірки податкової накладної / розрахунку коригування визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.
Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Відповідно до пункту 6 Порядку у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).
У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
У Додатку № 4 до Порядку затверджено форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, якою передбачено, що у разі відповідності платника податку пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація стала підставою для таких висновків податкового органу та прийняття відповідного рішення.
Оцінюючи правомірність спірних рішень колегія суддів зауважує, що з оскаржуваного рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості неможливо встановити на підставі яких документів чи якої інформації податковий орган дійшов такого висновку, що унеможливлює самостійно визначити позивачем обсяг та перелік документів, необхідних для спростування вказаного висновку, а тому дані рішення не відповідають критерію правової визначеності та обґрунтованості.
Також, у рішенні зазначено про відповідність платника податку (позивача) критеріям ризиковості платника, зокрема, пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
Бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку містить обов'язкове для заповнення поле «податкова інформація (заповнюється у разі відповідності пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку)» та яка повинна бути розшифрована.
Як встановлено судом, спірне рішення мотивовано тим, що у зв'язку з виявленням обставин та/або отримання інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності: 13 - придбання товарів (послуг) у платника(ів) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку; код 14- постачання товарів/послуг за рахунок сформованого реєстраційного ліміту (Сум накл) у зв'язку з придбанням товарів, не пов'язаних з господарською діяльністю платника податку, якщо постачальник не є виробником товару/послуги, що постачається.
Проте, відповідачем не зазначено інформації, яка свідчить про ризиковість здійснення господарських операції за податковими накладними, передбаченої відповідним пунктом Порядку. Також, відповідачем не наведено вичерпну інформацію, яка може надати змогу їх ідентифікувати, які саме податкові накладні складені за господарськими операціями, що відповідають Критеріям ризиковості здійснення операцій. Отже, відповідачем не конкретизовано операції, щодо яких наявний сумнів в їх реальності, що не надає змогу їх ідентифікувати, та відповідно надати пояснення позивачу.
Враховуючи відсутність інформації щодо підставі віднесення позивача до категорії ризикових платників податків, позивачем було направлено адвокатський запит, в якому серед іншого позивач просив повідомити про підстави віднесення TOB «ЗАПОРІЗЬКИЙ ТЕПЛОВОЗОРЕМОНТНИЙ ЗАВОД» до переліку ризикових платників податку відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку відповідно до Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 77736 від 01.09.2025, а саме: у яких контрагентів, щодо якого(их) прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податків, позивачем здійснено придбання товарів/послуг, а також ким - позивачем чи його контрагентами здійснювалося постачання товарів /послуг за рахунок сформованого реєстраційного ліміту (СУМнакл) у зв'язку з придбанням товарів, не пов'язаних з господарською діяльністю платника податків, якщо постачальник не є виробником товару/послуги, що постачається. Крім того, позивач просив повідомити про підстави віднесення контрагентів до переліку ризикових платників податків відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, а також - чи проводилися перевірки зазначених платників податків (контрагентів позивача), чи вказані рішення були винесені контролюючим органом виходячи з аналізу власних баз даних. Позивач просив повідомити - чи обліковуються в базах даних податкового органу станом на дату надання відповіді інші Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість - позивача критеріям ризиковості платника податку, окрім рішення № 77736 від 01.09.2025, та якщо обліковуються - надати інформацію про вказані рішення і на підставі аналізу яких взаємовідносин позивача та його контрагентів вказані рішення було прийнято.
Згідно відповіді на адвокатський запит №44107/6/08-01-18-01-02 від 15.10.2025 року позивача проінформовано, що за період з 14.03.2025 року по 01.09.2025 року позивач здійснював постачання послуг капітального ремонту тепловозів (код згідно ДКПП 33.17), послуг з технічного обслуговування тепловозів за рахунок сформованого реєстраційного ліміту у зв'язку з придбанням наступних товарів, використання яких у господарській діяльності не прослідковується, виходячи з номенклатури реалізованих товарів та наданих послуг:
інвертор в асортименті (код УКТЗЕД 8504408400) у TOB «Глобінекс» (код ЄДРПОУ 45659982);
плоскогубці (код УКТЗЕД 8203200000), ключ балонний хрестовий укріплений (8204110000), лом - цвяходер будівельний (8205510000), нагрівач електричний, 220/380В (8516299900) у TOB «Кле'ймер Скіл» (код ЄДРПОУ 45261030);
світлодіодна лампа-1 (код УКГЗЕД 8539520000) та замок навісний (код УКТЗЕД 810110000) у TOB «Хемптонс Трейд» (код ЄДРПОУ 44536061);
замок навісний (код УКТЗЕД 810110000) у TOB «Моторз Парте Україна» (код ЄДРГІОУ 44306979);
світлодіодна лампа (код УКТЗЕД 8539520000) та замок навісний (код УКТЗЕД 810110000) у ГОВ «Товари для будинку та саду» (код ЄДРПОУ 44099159).
Також було повідомлено, що позивачем здійснюються придбання товарів: вал колінчастий, ротор у зборі, насос МШ-5 (код УКТЗЕД 8607) у TOB «Агропромислова торгова компанія Гардія» (код ЄДРПОУ 44324906), який перебуває в реєстрі ризикових платників податків податку на додану вартість з 22.02.2022 року.
Крім того, 29.10.2025 року позивач отримав лист відповідача, в якому на запит позивача відповідач надав копію оскаржуваного рішення та витяг з протоколу Комісії з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН.
Щодо взаємовідносин з TOB «Агропромислова торгова компанія Гардія» (код ЄДРПОУ 44324906), про які зазначив відповідач у відповіді на адвокатський запит, судом встановлено, що між позивачем та TOB «АТК «Гардія» укладений договір поставки №01111/2024 від 01.11.2024, відповідно до п.1.1 якого Постачальник зобов'язаний передати у власність Покупця товар, а Покупець зобов'язаний прийняти товар.
Товар постачається власними силами постачальника та за його рахунок, що обумовлено умовами договору.
Відповідно до договору були придбані: рама дизеля Д50, в кількості 1 шт.; шестерня колінчатого вала Д50.05.102, в кількості 3 шт., палець Д50.04. 101сб, в кількості 6 шт., ролики штовхача Д50.10.015, в кількості 10 шт., корпус приводу клапанів ПД2.10.108, в кількості 4 шт., корпус штовхача Д50.27.095 в кількості 6 шт., вал приводу 2Д50.34.006-1, в кількості 2 шт., шків 5Д50.34.025, в кількості 2 шт., насос МНІ-5, в кількості 2 шт., вал колінчастий 34.02.01,00- 006сб, в кількості 2 шт., ротор у зборі 1317,06,002сб в кількості 2 шт. та інше (за кодом УКТЗЕД 8607).
По факту отримання товару , були оформлені та підписані з обох сторін видаткові накладні: № 0303/04 від 03.03.2025 на суму 600 000,00 грн., № 0303/05 від 03.03.2025 на суму 590 400,00 грн., № 0303/06 від 03.03.2025 на суму 600 000,00 грн., № 0303/07 від 03.03.2025 на суму 591 600,00 грн., № 0303/08 від 03.03.2025 на суму 600 000,00 грн., № 0303/09 від 03.03.2025 на суму 590 400,00 грн., № 0303/10 від 03.03.2025 на суму 566 400,00 грн., № 0303/11 від 03.03.2025 на суму 600 000,00 грн., № 0303/12 від 03.03.2025 на суму 597 600,00 грн.
Про оприбуткування товару на склад підприємства свідчать прибуткові ордера (М-4): №399 від 03.03.2025, № 401 від 03.03.2025, № 402 від 03.03.2025, № 403 від 03.03.2025, № 404 від 03.03.2025, № 405 від 03.03.2025,№ 406 від 03.03.2025, № 407 від 03.03.2025,№ 408 від 03.03.2025. Оборотно-сальдова відомість по рахунку 631.
Податкові накладні: №4 від 03.03.2025, №5 від 03.03.2025, №6 від 03.03.2025, № 7 від 03.03.2025, № 8 від 03.03.2025, № 9 від 03.03.2025, № 10 від 03.03.2025, № 11 від 03.03.2025, №12 від 03.03.2025, які виписані на адресу позивача TOB «Агропромислова торгова компанія «Гардія» щодо отриманого товару, зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до норм чинного законодавства своєчасно та в повному обсязі.
Відповідно до оборотно-сальдової відомості по рахунку 281 за період з 03.03.2025 по 25.09.2025 майже весь широкий спектр отриманого товару використаний в господарській діяльності підприємства під час проведення ремонту тепловозів. Рух товару можна прослідкувати на прикладі накладної вимоги на переміщення товару в виробництво № 37 від 04.09.2025.
Отже у позивача наявні всі первинні документи, які дозволяють однозначно встановити фактичний рух активів - його оприбуткування на складі товариства, списання у виробництво, тощо. Тобто через придбання товару у TOB АТК «Гардія» відбувся фактичний рух активів, зміни у власному капіталі позивача.
Також слід зазначити, що віднесення позивача до ризикових платників з тих підстав, що підприємство мало господарські відносини з платниками податків, по відношенню до яких податковим органом прийнято рішення про відповідність останніх критеріям ризиковості, є необґрунтованим, адже поширення на позивача "ризиковості" через відносини з іншими "ризиковими" платниками податків суперечить базовим принципам та основам податкового законодавства, зокрема, принципу індивідуальної відповідальності, що проголошений ст. 61 Конституції України, положення якої є нормами прямої дії.
Зміст даної концепції полягає в тому, що платник не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов'язань, зокрема, настання визначеної законом відповідальності повинно відбуватися у разі порушення податкового законодавства безпосередньо платником податків.
Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не було встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2022 у справі № 160/3364/19.
Таким чином, посилання відповідачем на підстави віднесення позивача до категорії ризикованих через співпрацю з TOB «АТК «Гардія», яке було визнано відповідачем «ризиковим» підприємством є протиправним.
Щодо придбання товарів - Інверторів в асортименті, інструментів, світлодіодних ламп та замків навісних у TOB «Глобінекс», TOB «Клелшер Скіл», TOB «Моторз Партс Україна» та TOB «Товари для будинку та саду» позивач зазначив, що асортимент отриманої продукції використовується при проведенні ремонтів тепловозів, тобто при здійсненні основного виду діяльності позивача. Крім того, при винесенні оспорюваного рішення відповідач проігнорував той факт, що окрім ремонту тепловозів позивач здійснює і інші додаткові види діяльності за КВЕД-2010, про що йшлося вище, зокрема - 46.18 Діяльність посередників, що спеціалізуються в торгівлі іншими товарами.
Таким чином, продукція у вказаних підприємств придбавається для подальшого перепродажу іншим суб'єктам господарювання та для частково використання при проведенні ремонтів тепловозів.
Так, між позивачем та TOB «Глобінекс» укладено договір поставки № ГЛ29-05/25-5 від 29.05.2025, відповідно до пп.1.1 якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупцю продукцію згідно Специфікацій. Відповідно до Специфікації № 2.6/2 від 02.06.2025 до Договору № ГЛ29- 05/25-5 було отримано інвертори в асортименті загальною кількістю 2 913 шт. на суму 14 630 677,98 грн, в тому числі ПДВ. Про отримання товару від Постачальника також свідчать підписані між сторонами видаткові накладні.
Оприбуткування товару відображено в типовій формі складського обліку М-4 (Прибутковий ордер № 1197 від 02.06.2025, прибутковий ордер № 1265 від 02.06.2025, прибутковий ордер № 1267 від 02.06.2025, прибутковий ордер №1172 від 02.06.2025, прибутковий ордер №1173 від 02.06.2025, прибутковий ордер №1240 від 02.06.2025, прибутковий ордер №1266 від 02.06.2025).
Податкові накладні виписані на адресу позивача щодо отриманого товару, зареєстровані в ЄРПН в повному обсязі.
Відповідно до оборотно-сальдової відомості по рахунку 281 за період 01.06.2025 по 16.10.2025 товар придбаний у Постачальника частково використаний в господарській діяльності підприємства в кількості 42 шт. на загальну суму 423 261,30 грн. Більш детальний аналіз використання придбаного товару можна прослідкувати по накладним вимогам на переміщення товару в виробництво № 28 від 17.07.2025 та № 29 від 24.07.2025. Як стверджує позивач, залишки товару зберігаються в складських приміщеннях підприємства, та будуть використані під час проведення наступних ремонтних робіт, відповідач не спростував зазначеного.
У TOB "КЛЕЙМЕР СКІЛ" для проведення ремонтних робіт були придбані нагрівачі електричні у кількості 149 штук, які частково використані під час проведення ремонтних робіт КЖДЭ-16 зав.№1428, ремонту мотовозу МПТ 4 №063, капітального ремонту (в обсязі КР-2) тепловоза ТГМ4 № 909 інв.№ 6868, капітального ремонту в обсязі КР2 з продовженням терміну служби локомотиву ТЕМ 15 №074 та інших в кількості 25 шт. Решта нагрівачів знаходиться на складі товариства, відповідач не спростував зазначеного.
Плоскогубці, ключі балонні та інший інструмент було придбано для подальшої реалізації Покупцям. Наразі товар, придбаний у вказаного підприємства зберігається в складських приміщеннях підприємства, про що свідчить ОСВ по рахунку 281.
Оприбуткування товару відображено в типовій формі складського обліку М-4 відповідно до прибуткових ордерів. Податкові накладні виписані на адресу позивача TOB «КЛЕЙМЕР СКІЛ» щодо отриманого товару зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних в повному обсязі.
У TOB "ХЕМПТОНС", TOB «Моторз Парте Україна» та TOB «Товари для будинку та саду» позивачем придбані світлодіодні лампи та замки навісні для подальшої реалізації Покупцям. Наразі товар від зазначених підприємств знаходиться на складі позивача, про що свідчить ОСВ по рахунку 281.
Суд зазначає, що відповідачем не надано оцінки наданій позивачем первинній документації та поясненням.
У постанові Верховного Суду від 16.12.2020 у справі №340/474/20 підкреслено, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що товариство ймовірно є учасником формування схемного податкового кредиту згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.
Проте, у даній справі Комісія не з'ясовувала специфіку проведених господарських операцій та не визначала документів, які є достатніми для підтвердження господарських операцій.
Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що висновки Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ґрунтується лише на припущеннях, без зазначення конкретних доказів (податкової інформації), які досліджувались комісією та які вказують на ризиковість здійснення господарських операцій, зазначених в поданих для реєстрації податкових накладних/розрахунках коригування. Пояснення відповідача містять лише посилання на аналіз даних ЄРПН та АІС «Податковий блок» без зазначення конкретних даних та показників (дані щодо накладних, постачальників, показників, господарських операції тощо).
При цьому, комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.
Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акту правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Верховний Суд у постанові від 23.10.2018 у справі №822/1817/18 виклав правову позицію, у відповідності до якої за загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акту правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Європейський суд з прав людини у пункті 36 рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), від 01.07.2003 року №37801/97 вказав, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Тож, рішення суб'єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб'єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.
Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.
При цьому, суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб'єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.
Відповідач не надав та матеріали справи не містять жодного належного доказу, який би досліджувався в ході засідання комісії, і який би слугував підставою для прийняття оспорюваного рішення та був покладений в основу їх прийняття.
Суд звертає увагу на те, що податкова інформація, наявна у контролюючого органу, є лише статистичними даними, які самі по собі не можуть свідчити про вчинення підприємством порушень та не підтверджує ризиковість платника податків.
Будь-яка податкова інформація, зокрема, надана іншими контролюючими органами носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні закону. Така позиція підтримується Верховним Судом, про що свідчить правовий висновок останнього, викладений у постановах від 02.04.2020 у справі №160/93/19, від 04.06.2020 у справі №340/422/19 та від 16.04.2021 у справі №813/1301/15.
Верховний Суд у постанові від 22.07.2021 у справі №520/480/20 вказав, що саме лише посилання контролюючого органу на те, що аналіз діяльності товариства свідчить про наявність ризиків маніпулювання показниками податкової звітності та даними Єдиного реєстру податкових накладних, а також мінімізації платежів до бюджету, без належного обґрунтування і документального підтвердження, не може свідчити про відповідність рішення критеріям правомірності, які пред'являються до рішень суб'єктів владних повноважень і закріплені у частині другій статті 2 КАС України.
За результатами розгляду даної справи, судом не встановлено та матеріали справи не містять наявність у відповідача підстав для віднесення позивача до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
При цьому, суд звертає увагу, на ті обставини, що законодавцем установлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.
Так, рішенню Комісії щодо відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.
При цьому, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.
Отже, питання відповідності підприємства Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.
При цьому моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.
Разом з тим, зі змісту оскаржуваного рішення слідує, що комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку на додану вартість не за наслідками подання останнім податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку, моніторингу такої накладної/розрахунку коригування.
Отже, суд дійшов висновку, що рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області № 95849 від 12.11.2025 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яким позивача віднесено до ризикових, прийнято не за наслідками подання останнім податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що суперечить положенням Порядку № 1165.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 23 червня 2022 року у справі № 640/6130/20.
Суд зазначає, що у разі наявності у контролюючого органу інформації, що може свідчити про вчинення позивачем та/або його контрагентом порушень вимог податкового законодавства, такий орган не позбавлений можливості призначити та провести документальну перевірку платника податку, за результатами якої дослідити питання ведення ним господарської діяльності та правомірності відображення її результатів у податковому обліку.
Так, здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.
Аналогічні висновки містять постанови Верховного Суду від 23 жовтня 2018 року по справі №822/1817/18, від 21 травня 2019 року по справі №0940/1240/18.
За наведених обставин, суд приходить до висновку, що Головним управлінням ДПС у Запорізькій області, не доведено існування підстав для застосування до позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням до переліку ризикових суб'єктів господарювання, що свідчить про те, що відповідач діяв не у спосіб, визначений законодавством, а тому оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
Положеннями пункту 6 Порядку №1165 визначено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
За таких обставин, зобов'язання відповідача виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості, є належним і ефективним способом захисту порушеного права підприємства. Крім цього, такий спосіб захисту є дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, тому позовні вимоги у зазначеній частині також підлягають задоволенню.
Приписами ч.1 та ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Витрати зі сплати судового збору підлягають розподілу відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст.19, 139, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРІЗЬКИЙ ТЕПЛОВОЗОРЕМОНТНИЙ ЗАВОД» (69067, м. Запоріжжя, вул. Демократична, буд.73, код ЄДРПОУ 40297125) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 44118663)- задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області №95849 від 12.11.2025 року, про відповідність платника податків критеріям ризиковості.
Зобов'язати Головне управління ДПС у Запорізькій області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРІЗЬКИЙ ТЕПЛОВОЗОРЕМОНТНИЙ ЗАВОД» з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 44118663) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРІЗЬКИЙ ТЕПЛОВОЗОРЕМОНТНИЙ ЗАВОД» (69067, м. Запоріжжя, вул. Демократична, буд.73, код ЄДРПОУ 40297125) витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення виготовлено в повному обсязі 09.02.2026.
Суддя О.В. Конишева