09 лютого 2026 рокуСправа № 280/3067/25 м. Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Киселя Р.В., розглянув в порядку письмового провадженні заяву представника ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі №280/3067/25 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), в особі представника - адвоката Пушкаренко Олександри Олександрівни (вул. Зоопаркова, буд. 4, м. Одеса, 65058), до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_2 ) про визнання дій протиправним та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 29.08.2025 (з урахуванням ухвали суду від 08.09.2025), яке набрало законної сили 30.09.2025, позовні вимоги ОСОБА_1 (далі - позивач) до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (далі - відповідач) про визнання дій протиправним та зобов'язання вчинити певні дії задоволені:
визнані протиправними дії відповідача, які полягають у обчисленні, нарахуванні та виплаті позивачу грошового забезпечення у період з 20.05.2021 року по 31.12.2021 року включно, а саме: посадового окладу, окладу за військовим званням та інших складових щомісячних основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, а також одноразових додаткових видів грошового забезпечення (надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, премій, допомоги для оздоровлення, тощо), без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2021 року Законом України “Про Державний бюджет України на 2021 рік» (2270,00 грн);
зобов'язно відповідача здійснити нарахування грошового забезпечення позивачу за період з 20.05.2021 року по 31.12.2021 року включно, а саме: посадового окладу, окладу за військовим званням та інших складових щомісячних основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, а також одноразових додаткових видів грошового забезпечення (надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, премій, допомоги для оздоровлення, тощо), виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2021 року Законом України “Про Державний бюджет України на 2021 рік» (2270,00 грн) на відповідні тарифні коефіцієнти згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького кладу та деяких інших осіб», та провести виплату з урахуванням раніше сплачених коштів;
зизнано протиправними дії відповідача, які полягають у обчисленні, нарахуванні та виплаті позивачу грошового забезпечення у період з 01.01.2022 року по 31.12.2022 року включно, а саме: посадового окладу, окладу за військовим званням та інших складових щомісячних основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, а також одноразових додаткових видів грошового забезпечення (надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, премій, допомоги для оздоровлення, тощо), без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2022 року Законом України “Про Державний бюджет України на 2022 рік» (2481,00 грн);
зобов'язано відповідача здійснити нарахування грошового забезпечення позивачу за період з 01.01.2022 року по 31.12.2022 року включно, а саме: посадового окладу, окладу за військовим званням та інших складових щомісячних основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, а також одноразових додаткових видів грошового забезпечення (надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, премій, допомоги для оздоровлення, тощо), виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2022 року Законом України “Про Державний бюджет України на 2022 рік» (2481,00 грн) на відповідні тарифні коефіцієнти згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького кладу та деяких інших осіб», та провести виплату з урахуванням раніше сплачених коштів;
визнано протиправними дії відповідача, які полягають у обчисленні, нарахуванні та виплаті позивачу грошового забезпечення у період з 01.01.2023 року по 19.05.2023 року включно, а саме: посадового окладу, окладу за військовим званням та інших складових щомісячних основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, а також одноразових додаткових видів грошового забезпечення (надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, премій, допомоги для оздоровлення, тощо), без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2023 року Законом України “Про Державний бюджет України на 2023 рік» (2684,00 грн);
зобов'язано відповідача здійснити нарахування грошового забезпечення позивачу за період з 01.01.2023 року по 19.05.2023 року включно, а саме: посадового окладу, окладу за військовим званням та інших складових щомісячних основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, а також одноразових додаткових видів грошового забезпечення (надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, премій, допомоги для оздоровлення, тощо), виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2023 року Законом України “Про Державний бюджет України на 2023 рік» (2684,00 грн.) на відповідні тарифні коефіцієнти згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького кладу та деяких інших осіб», та провести виплату з урахуванням раніше сплачених коштів;
визнано протиправними дії відповідача, що полягають у нарахуванні та виплаті позивачу грошової допомоги для оздоровлення за 2021 та 2022 роки у заниженому розмірі, без врахування індексації.
зобов'язано відповідача здійснити нарахування грошової допомоги для оздоровлення позивачу за 2021 та 2022 роки, обчисливши її розмір з урахуванням індексації та провести виплату з урахуванням раніше сплачених коштів.
визнано протиправною бездіяльність відповідача, що полягає у ненарахуванні та невиплаті позивачу додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 року №168, у розмірі, збільшеному до 100 000,00 гривень, пропорційно часу перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення (травми), пов'язаного із захистом Батьківщини у період з 22.03.2024 року по 21.04.2024 року;
зобов'язано відовідача здійснити нарахування та виплатити позивачу додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 року №168, у розмірі, збільшеному до 100 000,00 гривень, пропорційно часу перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення (травми), пов'язаного із захистом Батьківщини у період з 22.03.2024 року по 21.04.2024 року;
визнано протиправною бездіяльність відповідача, що полягає у ненарахуванні та невиплаті позивачу додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 року №168, у розмірі, збільшеному до 100 000,00 гривень, пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок отриманого поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини у період з 11.05.2024 року по 31.05.2024 року;
зобов'язано відповідача здійснити нарахування та виплатити позивачу додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 року №168, у розмірі, збільшеному до 100 000,00 гривень, пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок отриманого поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини у період з 11.05.2024 року по 31.05.2024 року.
Крім того, стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судові витрати з надання професійної правничої (правової) допомоги у розмірі 8000,00 грн.
05.12.2025 у справі видані виконавчі листу.
29.01.2026 засобами системи «Електронний суд» до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла заява представника стягувача про встановлення судового контролю за виконанням зазначеного судового рішення. В обґрунтування заяви стягувач зазначає, що боржником судове рішення не виконується належним чином. Просить зобов'язати відповідача подати звіт про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 29.08.2025 року по справі № 280/3067/25 протягом 30 днів з дня отримання ухвали.
Розглянувши заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, суд зазначає наступне.
За приписами ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, інститут судового контролю за виконанням судового рішення спрямований на забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві.
Відповідно до ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Конституційний Суд України у Рішенні від 30.06.2009 №16-рп/2009 зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі “Шмалько проти України» від 20.07.2004 зазначив, що право на судовий захист, передбачене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, що остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося. Одним з механізмів, спрямованих на забезпечення ефективності судового рішення, тобто на його виконання, є судовий контроль.
Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі “Сокур проти України»(Sokur v. Ukraine), №29439/02, від 26.04.2005, та у справі “Крищук проти України» (Kryshchuk v. Ukraine), №1811/06, від 19.02.2009).
Згідно із частинами 2, 3 ст. 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
В основу ефективності правосуддя покладається здійснення судом належного контролю за виконанням судового рішення, оскільки головною метою судового рішення є ефективність у поновленні порушених прав осіб.
Положеннями ст. 381-1 КАС України визначено, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.
Заяву подано представником позивача в порядку ст. 382 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
В свою чергу за приписами ч. 1 ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
З наведеного в заяві представника позивача обґрунтування вбачається, що представник не згоден з розмірами виплачених позивачу за рішенням суду сум. При цьому, представник позивача вважає, що відповідачем невірно визначений такий розмір.
З матеріалів справи, зокрема, з доданих до заяви представника про встановлення судового контролю матеріалів, вбачається, що відповідачем рішення суду виконується, а тому відсутні правові підстави для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду.
Також суд зазначає про відсутність станом на 09.02.2026 інформації про звернення позивача (його представника) до органу державної виконавчої служби щодо примусового виконання судового рішення у цій справі.
Отже, незгода позивача з вчиненими відповідачем на виконання рішення суду діями, допущеною бездіяльністю чи прийнятими ним рішеннями є підставою для звернення до суду в порядку ст. 383 КАС України, а не в порядку ст. 382 КАС України.
З огляду на вище вказане суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №280/3067/25.
Керуючись ст. 381 - 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі №280/3067/25.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України, та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст. ст. 292-297 КАС України.
Суддя Р.В. Кисіль