09 лютого 2026 року Справа № 280/378/26 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Кисіля Р.В., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою НОВОМИКОЛАЇВСЬКОГО РАЙОННОГО СПОЖИВЧОГО ТОВАРИСТВА (вул. Соборності, буд. 78, смт. Новомиколаївка, Запорізький район, Запорізька область, 70101), в особі представника - адвоката Шиш Антона Борисовича (вул. Українська, 29, смт. Новомиколаївка, Запорізький район, Запорізька область, 70101), до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Дніпровського міжрегіонального управління міністерства юстиції України (вул. Приходська, буд. 58, м. Запоріжжя, 69095), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - ЗАПОРІЗЬКА РАЙОННА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ (адреса 1: вулиця Центральна, будинок, 192, селище Кушугум, Запорізький район, Запорізька область, 70450; адреса 2: вул. Абрагама Коопа, буд. №8, м. Запоріжжя, 69089), про визнання протиправною та скасування постанови,
16.01.2026 засобами системи «Електронний суд» до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява НОВОМИКОЛАЇВСЬКОГО РАЙОННОГО СПОЖИВЧОГО ТОВАРИСТВА (далі - позивач), в особі представника - адвоката Шиш Антона Борисовича, до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Дніпровського міжрегіонального управління міністерства юстиції України (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 08.01.2026 року про закінчення виконавчого провадження № 77988191 визнати протиправною та скасувати.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що державним виконавцем не здійснено всіх необхідних заходів, спрямованих на примусове виконання рішення суду. Самі по собі вчинені державним виконавцем виконавчі дії (перевірка виконання судового рішення, винесення постанов про накладення на боржника штрафів та надіслання подання про вчинення злочину) не є належними та достатніми заходами виконання судового рішення. Накладення штрафів і внесення подання (повідомлення) правоохоронним органам є лише заходами з метою притягнення до відповідальності боржника за невиконання без поважних причин виконавчого документа.
Ухвалою від 21.01.2026 у справі відкрите спрощене позовне провадження, залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, ЗАПОРІЗЬКУ РАЙОННУ ДЕРЖАВНУ АДМІНІСТРАЦІЮ ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ, судовий розгляд справи призначений без виклику (повідомлення) учасників справи (у письмовому провадженні).
27.01.2026 засобами системи «Електронний суд» від відповідача до суду надійшов відзив на позов, та матеріали виконавчого провадження. В обґрунтування заперечень проти позову відповідач зазначає, що вимоги виконавчого листа № 280/1577/24, який видав 25.04.2025 Запорізький окружний адміністративний суд, боржником не виконані. Поважних причин невиконання рішення суду у встановлений виконавцем строк у листах боржника не зазначено. Постановами державного виконавця від 03.11.2025 та від 08.01.2026 на боржника було накладено штрафи за невиконання без поважних причин судового рішення. Також надіслано до відповідних органів подання (повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення в порядку статті 214 Кримінально-процесуального кодексу України) за вих. 770-2-26.1 про кримінальне правопорушення за ст. 382 Кримінального кодексу України. 08.01.2026 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 77988191 від 08.01.2026. З посиланням на приписи Закону України «Про виконавче провадження» зазначає, що невинесення постанови про закінчення виконавчого провадження та продовження подальшого вчинення у його межах виконавчих дій виходить за межі законних повноважень та обов'язків державного виконавця.
Станом на час вирішення справи третя особа не скористалась правом подання письмових пояснень, при цьому ухвала суду про відкриття провадження у цій справі була доставлена в електронний кабінет третьої особи 21.01.2026 о 13:07.
Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 03.09.2024 у справі №280/1577/24, яке набрало законної сили 29.01.2025, позовні вимоги позивача до Департаменту з питань цивільного захисту населення Запорізької обласної державної адміністрації, Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області, Виконавчого комітету Новомиколаївської селищної ради Запорізького району Запорізької області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області, Новомиколаївська селищна рада Запорізького району Запорізької області, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволені у повному обсязі:
визнати протиправними дії Департаменту з питань цивільного захисту населення Запорізької обласної державної адміністрації, Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області та Виконавчого комітету Новомиколаївської селищної ради Запорізького району Запорізької області, які полягають у постановці на облік до фонду захисних споруд цивільного захисту підвального приміщення нежитлової будівлі (магазин "Оселя"), розташованої по вул. Соборності, 74 в смт Новомиколаївка Запорізького району Запорізької області, як захисної споруди цивільного захисту - протирадіаційного укриття № 30704;
зобов'язано Департамент з питань цивільного захисту населення Запорізької обласної державної адміністрації, Запорізьку районну державну адміністрацію Запорізької області та Виконавчий комітет Новомиколаївської селищної ради Запорізького району Запорізької області виключити з фонду захисних споруд цивільного захисту підвальне приміщення нежитлової будівлі (магазин "Оселя"), розташованої по вул. Соборності, 74 в смт Новомиколаївка Запорізького району Запорізької області, як захисну споруду цивільного захисту - протирадіаційне укриття № 30704.
25.04.2025 у справі №280/1577/24 позивачу видані виконавчі листи щодо кожного з відповідачів у справі №280/1577/24.
За даними КП «Діловодство спеціалізованого суду» судом встановлено, що 29.05.2025 від відповідача до суду надійшла постанова державного виконавця від 20.05.2025, прийнята у виконавчому провадженні №78039168, відповідно до якої було закінчене виконавче провадження з примусового виконання Департаментом з питань цивільного захисту населення Запорізької обласної державної адміністрації зазначеного судового рішення на підставі вимог п. 9 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку з повним виконанням рішення суду.
Зі змісту рішення суду у справі №280/1577/24 вбачається, що згідно з листом Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області від 31.01.2024 № 0674/01-25 райдержадміністрацією ведеться облік захисних споруд цивільного захисту, і, відповідно до облікових документів, за адресою: Запорізька область, Запорізький район, смт Новомиколаївка, вул. Соборності, 74, обліковується захисна споруда цивільного захисту - протирадіаційне укриття № 30704.
Постановою державного виконавця відповідача від 06.05.2025 було відкрите виконавче провадження №77988191 щодо зобов'язання Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області виконати рішення суду у справі №280/1577/24.
З матеріалів виконавчого провадження №77988191 вбачається, що боржник - Запорізька РДА Запорізької області листом від 14.05.2025 за вих. № 01-17/0557 повідомив відповідача, що у межах наданих повноважень та компетенції виконав у повному обсязі рішення суду 01.04.2025, про що були зроблені відповідні записи в книзі обліку захисних споруд цивільного захисту розташованих на території Запорізької області (протирадіаційних укриттів) та журналі обліку списаних захисних споруд цивільного захисту (цивільної оборони) Запорізької області.
В той же час, вищезазначена захисна споруда, як вказано в обліковій картці та судовому рішенні по справі № 280/1577/24, перебуває на обліку з 22.11.2017.
Згідно ч. 5 ст. 32 Кодексу цивільного захисту (в редакції, станом на 22.11.2017) порядок створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно п. 4 Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 № 138 (далі - Порядок № 138) (в редакції, які діяла станом на 22.11.2017) фонд захисних споруд створюється, зокрема, суб'єктами господарювання відповідно до Кодексу цивільного захисту України.
Згідно пункту 23 Порядку № 138, загальну організацію ведення Інформаційної системи здійснює ДСНС у взаємодії з міністерствами, іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування. Інформаційна система є складовою частиною системи управління силами та засобами цивільного захисту, яка є функціональною підсистемою єдиної інформаційної системи МВС та функціонує на базі постійно діючих компонентів системи управління силами та засобами цивільного захисту відповідно до положення, затвердженого МВС. До Інформаційної системи вноситься інформація на підставі документів обліку фонду захисних споруд у паперовій формі, що ведуть суб'єкти ведення обліку. Суб'єкти ведення обліку забезпечують оновлення та коригування (актуалізацію) даних Інформаційної системи, для чого не пізніше ніж протягом трьох робочих днів з дати надходження матеріалів, що є підставою для внесення змін (проведення оцінки стану готовності та інших обстежень об'єктів фонду захисних споруд), вносять необхідні зміни в межах сфери відповідальності, визначеної цим пунктом.Адміністратором Інформаційної системи є ДСНС, а її користувачами, відповідальними за внесення інформації, - інші суб'єкти ведення обліку.
Пунктами 28-37 Порядку № 138 визначено порядок виключення захисних споруд із фонду захисних споруд.
Враховуючи викладене, з метою підтвердити або спростувати факт того, що з фонду захисних споруд цивільного захисту підвальне приміщення нежитлової будівлі (магазин "Оселя"), розташоване по вул. Соборності, 74 в смт Новомиколаївка Запорізького району Запорізької області, як захисну споруду цивільного захисту - протирадіаційне укриття № 30704, дійсно було виключено - відповідачем було надіслано запит до ДСНС України.
Листом ДСНС України № 16-16815/162-2 від 14.07.2025 відповідача повідомлено про те, що «в Інформаційній системі за вищезазначеною адресою та номером захисної споруди обліковується протирадіаційне укриття, власником якого зазначено Новомиколаївське районне споживче товариство (код ЄДРПОУ 01752297). Водночас відповідно до статті 19 Кодексу цивільного захисту України до повноважень місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування належить питання щодо організації обліку фонду захисних споруд. Додатково поінформовано, що до ДСНС надходив лист Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області стосовно розгляду рішення Запорізького окружного адміністративного суду і постанови Третього апеляційного адміністративного суду та погодження відповідно до вимог законодавства виключення з фонду захисних споруд цивільного захисту вказаного протирадіаційного укриття.
Враховуючи вищевикладене, державним виконавцем відповідача встановлено, що боржник листом від 14.05.2025 за вих. № 01-17/0557 надав відомості, які не відповідають дійсності та лише частково підтверджують виконання ним рішення, на підставі якого відкрито виконавче провадження № 77988191.
Станом на 03.11.2025 до відповідача не надходили інші листи боржника з належними доказами про усунення вищезазначених обставин та фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Постановою державного виконавця відповідача від 03.11.2025 у виконавчому провадженні №77988191 за невиконання рішення суду без поважних причин на Запорізьку районну державну адміністрацію Запорізької області накладено штраф у розмірі 5 100 грн.
Станом на 08.01.2026 до відповідача не надходили інші листи боржника з належними доказами про усунення вищезазначених обставин та фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Постановою державного виконавця відповідача від 08.01.2026 у виконавчому провадженні №77988191 за невиконання рішення суду без поважних причин на Запорізьку районну державну адміністрацію Запорізької області накладено штраф у розмірі 10 200 грн.
Постановою державного виконавця відповідача від 08.01.2026, в якій були зазначені вищенаведені обставини, з посиланням на приписи ст. 18, п. 11 ч. 1 ст. 39, ст. 40, ч.ч. 1, 3 ст. 63, ч. 2 ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження», було закінчене виконавче провадження №77988191.
Як зазначає відповідач у відзиві, ним було надіслано до відповідних органів подання (повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення в порядку статті 214 Кримінально-процесуального кодексу України) за вих. 770-2-26.1 про кримінальне правопорушення за ст. 382 Кримінального кодексу України. Матеріали справи, а так само матеріали виконавчого провадження, розміщені в Автоматизованій системі виконавчого провадження, не містять копії подання державного виконавця до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Вважаючи оскаржувану постанову протиправною позивач звернувся до суду з цим позовом.
Перевіряючи правомірність оскаржуваної постанови, суд зазначає наступне.
Статтею 1 Закону України “Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на час прийняття оскаржуваної постанови) встановлено, що виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України “Про виконавче провадження»).
Згідно з частиною першою статті 18 Закону України “Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. При цьому п. 1 ч. 2 ст. 18 цього Закону визначено, що виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до частини третьої статті 18 вказаного Закону виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
Відповідно до частин 1 та 2 статті 63 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема, за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного ч. 6 ст. 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів та попередження про кримінальну відповідальність.
Частиною 1 статті 75 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення (ч.2 ст.75 цього Закону).
Аналізуючи наведені положення законодавства суд зазначає, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання.
Застосування такого заходу до боржника є обов'язком державного виконавця і направлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.
Водночас умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання (повторне невиконання) ним рішення суду без поважних причин.
За даними КП «Діловодство спеціалізованого суду» судом встановлено, що Запорізькою районною державною адміністрацією Запорізької області до Запорізького окружного адміністративного суду подана позовна заява, відповідачем за якою визначено Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеси), в якій заявлені наступні позовні вимоги: визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця від 03.11.2025 про накладення штрафу; визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця від 08.01.2026 про повторне накладення штрафу. Станом на дату ухвалення цього рішення питання про відкриття провадження у справі не вирішене (справа №280/393/26, а у справі №280/397/26 позовну заяву повернено).
Частиною 3 статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону.
Суд погоджується з твердженням відповідача про те, що судове рішення, щодо примусового виконання якого відбулося виконавче провадження №77988191, не може бути виконано без участі боржника - Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області.
Разом з тим, зі змісту норм п. 11 ч. 1 ст. 39, ч. 3 ст. 63 та ч. 2 ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження» вбачається, що прийняттю державним виконавцем постанови про закінчення виконавчого провадження має передувати прийняття постанови про накладення на боржника повторного штрафу та надіслання до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення, й лише після надіслання такого повідомлення до органу досудового розслідування може бути прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження.
Суд зазначає, що оскаржувана постанова не містить будь-якої інформації про неможливість виконання судового рішення без участі третьої особи, а так само інформації про повідомлення органу досудового розслідування про вчинення боржником кримінального правопорушення. Відповідно, суд висновує про очевидну необґрунтованість оскаржуваної постанови.
Крім того, доданий відповідачем до матеріалів справи проект подання (повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення в порядку статті 214 Кримінально-процесуального кодексу України) не містить будь-яких ознак, за яких цей документ можна ідентифікувати як звернення до органів досудового розслідування - відсутні: дата документа, його вихідний номер, підпис державного виконавця, докази надіслання такого документа будь-кому.
Відтак, за відсутності доказів звернення державного виконавця до органу досудового розслідування з повідомленням про вчинення боржником кримінального правопорушення, не наведенням в оскаржуваній постанові вищезазначеного обґрунтування та враховуючи оскарження Запорізькою районною державною адміністрацією Запорізької області до суду постанов про накладення штрафів від 03.11.2025 та від 08.01.2026, суд висновує про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Решта доводів та аргументів сторін, що наведена у заявах по суті справи, не потребує окремої оцінки суду, оскільки жодного правового значення для правильного вирішення справи не мають.
Частинами першою, другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на те, що позов підлягає задоволенню повністю, на користь позивача необхідно стягнути понесені ним документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви у розмірі 2662,40 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2, 77, 139, 241-245, 250, 271, 287 КАС України, суд
Позовні вимоги НОВОМИКОЛАЇВСЬКОГО РАЙОННОГО СПОЖИВЧОГО ТОВАРИСТВА (вул. Соборності, буд. 78, смт. Новомиколаївка, Запорізький район, Запорізька область, 70101), в особі представника - адвоката Шиш Антона Борисовича (вул. Українська, 29, смт. Новомиколаївка, Запорізький район, Запорізька область, 70101), до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Дніпровського міжрегіонального управління міністерства юстиції України (вул. Приходська, буд. 58, м. Запоріжжя, 69095), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - ЗАПОРІЗЬКА РАЙОННА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ (адреса 1: вулиця Центральна, будинок, 192, селище Кушугум, Запорізький район, Запорізька область, 70450; адреса 2: вул. Абрагама Коопа, буд. №8, м. Запоріжжя, 69089), про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 08.01.2026 року про закінчення виконавчого провадження № 77988191.
Стягнути судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок) на користь НОВОМИКОЛАЇВСЬКОГО РАЙОННОГО СПОЖИВЧОГО ТОВАРИСТВА за рахунок бюджетних асигнувань Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Дніпровського міжрегіонального управління міністерства юстиції України.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням вимог ст. ст. 272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом десяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення складено 09.02.2026.
Суддя Р.В. Кисіль