06 лютого 2026 року Справа № 280/10491/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Богатинського Б.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області оформленого листом від 06.10.2025 № 18018-17711/А-02/8-0800/25 щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку та виплаті пенсії по інвалідності в розмірі відшкодування збитків із середньомісячного заробітку за роботу в зоні відчуження (особа з інвалідністю ІІІ групи, каліцтво/захворювання, пов'язане з ліквідацією аварії на ЧАЕС) згідно довідки в/ч НОМЕР_1 від 15.10.87 № 630 про приймання участі в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та довідки № 7/3 від 08.12.1986 виданої військовою частиною НОМЕР_1 на підставі ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії по інвалідності в розмірі відшкодування збитків із середньомісячного заробітку за роботу в зоні відчуження (особа з інвалідністю ІІІ групи, каліцтво/ захворювання, пов'язане з ліквідацією аварії на ЧАЕС) згідно довідки в/ч НОМЕР_1 від 15.10.87 № 630 про приймання участі в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та довідки № 7/3 від 08.12.1986 виданої військовою частиною НОМЕР_1 на підставі ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з моменту звернення з заявою від 09.09.2025 з урахуванням висновків суду.
Позивач звільнений від сплати судового збору у відповідності до ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що звертався із заявою від 09.09.2025 про перерахунок пенсії по інвалідності Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 08.02.1991 №796-ХІІ (далі - Закон №796-ХІІ) в розмірі відшкодування фактичних збитків із середньомісячного заробітку за роботу в зоні відчуження згідно довідки військової частини НОМЕР_1 від 15.10.1987 № 630. Позивач отримав середній заробіток по місцю проходження військової служби, але відповідач припустився формалізму, враховуючи, що у відповіді на заяву посилався на не підтвердження довідок первинними документами та відсутність у архівному управлінні на зберіганні документів підприємства ЗАТ «Запоріжбуд». Належним способом захисту прав позивача є зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повторно розглянути заяву від 09.09.2025 про здійснення перерахунку та виплати пенсії, з урахуванням висновків суду. Позивач просить позов задовольнити.
Ухвалою суду від 01 грудня 2025 року відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Відповідач 12 грудня 2025 року подав відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позову в повному обсязі з наступних підстав. Пенсія за віком за нормами України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) та пенсія по інвалідності в розмірі відшкодування фактичних збитків (каліцтво/ захворювання, пов'язане з ліквідацією аварії на ЧАЕС) відповідно до Закону №796-ХІІ є окремими видами пенсії, визначеними різними Законами. Чинним законодавством передбачено здійснення перерахунку лише того виду пенсії, який є призначеним позивачу на момент подання заяви про перерахунок пенсії. Для переходу на інший вид пенсії (зокрема, з метою подальших перерахунків), особою спочатку повинна бути подана окрема Заява про перехід на інший вид пенсії. Відсутні законні підстави для проведення перерахунку пенсії по інвалідності в розмірі відшкодування фактичних збитків за Законом №796-ХІІ з 09.09.2025, оскільки позивач з 05.09.2025 отримує інший вид пенсії за іншим Законом - а саме, пенсію за віком згідно з Законом №1058-IV, призначену за його заявою. Призначення пенсії та її розмір ставиться у залежність від заробітної плати, яка фактично отримана працівником у період роботи у зоні відчуження. В матеріалах електронної пенсійної справи відсутні довідка про заробітну плату відповідно до форми, затвердженої листом Міністерства соціального захисту населення України від 27.02.1996 №01-3/241-013-2 та первинні документи, які підтверджують оплату праці у період виконання робіт по ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС в зоні відчуження, тому перерахунок 01.09.2025 проведено правомірно. Відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
22 грудня 2025 року представником позивача надана до суду відповідь на відзив, у якій, зокрема, зазначено, що позивач має право на перехід за заявою з одного виду пенсії на інший і звернутися з відповідною заявою до відповідача в разі задоволення позовних вимог та врахування при перерахунку довідки в/ч НОМЕР_1 від 15.10.87 № 630 про приймання участі в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та довідки № 7/3 від 08.12.1986 виданої військовою частиною НОМЕР_1 , які містяться в матеріалах пенсійної справи.
На підставі матеріалів справи, суд встановив наступні обставини.
Позивач перебуває на обліку у Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області станом на 01.12.2022 отримував пенсію за віком, обчислену відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
З 14.12.2022 позивача переведено на пенсію по інвалідності в розмірі відшкодування збитків (особа з інвалідністю III групи, каліцтво/захворювання, пов'язане з ліквідацією аварії на ЧАЕС), призначену відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
В ході проведення контрольних заходів в матеріалах електронної пенсійної справи була виявлена відсутність документів, які підтверджують оплату праці у період виконання робіт по ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС в зоні відчуження (довідка про заробітну плату та первинні документи). Спеціалістами Головного управління направлено лист від 16.06.2025 №0800-0306-8/59502 до Архівного управління Запорізької міської ради щодо надання довідки про заробітну плату за період роботи в ЗАТ «Запоріжбуд». Архівним управлінням Запорізької міської ради надано лист від 18.06.2025 №04-22/77 щодо відсутності на зберіганні документів підприємства ЗАТ «Запоріжбуд».
З 01.09.2025 проведено перерахунок пенсії позивача по інвалідності в розмірі відшкодування фактичних збитків, та обчислено з урахуванням п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, при втраті працездатності 50%, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
З 05.09.2025 позивачем особисто подана Заява про перехід на інший вид пенсії за іншим Законом та з 05.09.2025 позивача переведено на пенсію за віком, обчислену відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
09.09.2025 позивач звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку пенсії по інвалідності в розмірі відшкодування збитків із середньомісячного заробітку за роботу в зоні відчуження (каліцтво/ захворювання, пов'язане з ліквідацією аварії на ЧАЕС).
Листом від 06.10.2025 18018-17711/А-02/8-0800/25 відповідач повідомив позивачу підстави проведення з 01.09.2025 перерахунку пенсії по інвалідності в розмірі відшкодування збитків за Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та повідомив, що з 05.09.2025 позивача переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за його особистою заявою.
Вважаючи протиправним рішення відповідача оформлене цим листом щодо відмови у проведенні перерахунку та виплаті пенсії по інвалідності, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Закон України від 05.11.1991 №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-XII) відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.
Цей Закон також гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв'язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.
Відповідно до статті 1 Закону №1788-XI громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Згідно зі статтею 2 Закону №1788-XII, якою визначені види державних пенсій, за цим Законом призначаються трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.
Правовими нормами статті 6 Закону №1788-XI визначено, що особам, які мають одночасно право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором.
Аналогічні положення щодо права вибору пенсійних виплат передбачені також і у статті 10 Закону №1058-IV.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону №1058-IV законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України "Про недержавне пенсійне забезпечення", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.
Відносини з приводу пенсійного забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, врегульовані нормами Закону України від 28.02.1991 №796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
За змістом статті 49 Закону №796-ХІІ пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Статтею 54 Закону №796-XII (у редакції, яка діяла до 01.01.2015) було передбачено, що пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання пов'язаного з аварією на Чорнобильській АЕС можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством.
В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу в зоні відчуження у 1986-1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців.
Обчислення і призначення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи із заробітку за межами зони відчуження провадиться на загальних підставах відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення».
В усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по I групі інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком; по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком; по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком; дітям-інвалідам - 3 мінімальних пенсій за віком.
Порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.
Водночас, 28.12.2014 Верховною Радою України був прийнятий Закон України №76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» (далі - Закон №76-VIII), яким текст статті 54 Закону №796-XII викладено у новій редакції. Зокрема, частину 3 та 4 замінено положеннями такого змісту: "Умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань". Наведені зміни набрали чинності з 01.01.2015.
Разом з тим, 07.04.2021 Конституційний Суд України за результатами розгляду справи №3-333/2018 (4498/18) ухвалив рішення №1-р(ІІ)/2021, яким визнав такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), частину 3 статті 54 Закону №796-ХІІ у редакції Закону №76-VIII щодо уповноваження Верховною Радою України Кабінету Міністрів України визначати своїми актами мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Суд звертає увагу, що правовими нормами частини 3 статті 54 Закону №796-ХІІ врегульовано відносини саме з приводу розміру пенсій по інвалідності, призначених згідно норм статті 54 Закону №796-ХІІ особам з інвалідністю, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою.
Водночас, під час розгляду справи судом встановлено, що позивач отримує пенсію за віком, яка призначена відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а не пенсію по інвалідності відповідно до статті 54 Закону №796-ХІІ, тому положення статті 54 Закону №796-ХІІ не регулюють відносини щодо розміру пенсії позивача.
Так, судом встановлено, та не є спірним між сторонами, що позивач 09.09.2025 звернувся з заявою щодо перерахунку пенсії по інвалідності відповідно до статті 54 Закону №796-ХІІ.
При цьому, доказів того, що позивач звертався до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із заявою про переведення з пенсії за віком призначеної з 05.09.2025 відповідно до Закону №1058-ІV на пенсію по інвалідності відповідно до статті 54 Закону №796-ХІІ, матеріали справи не містять.
Відтак, відмовляючи позивачу у здійсненні нарахування та виплати пенсії відповідно до статті 54 Закону №796-ХІІ, Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області діяло на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені законами України.
Суд погоджується з доводами представника позивача викладеними у додаткових поясненнях щодо наявності у позивача права на звернення з заявою до відповідача про перехід з одного виду пенсії на інший, оскільки отримання відповідного виду пенсії за належним Законом відбувається за вибором особи.
Однак, суд не приймає аргументи представника позивача, що таке звернення буде здійснене в разі задоволення позовних вимог та врахування при перерахунку довідки в/ч НОМЕР_1 від 15.10.87 № 630 про приймання участі в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та довідки №7/3 від 08.12.1986 виданої військовою частиною НОМЕР_1 , які містяться в матеріалах пенсійної справи.
Суд звертає увагу, що отримання пенсії за віком призначеної за вимогами Закону №1058-IV та одночасне проведення перерахунку та виплати пенсії по інвалідності відповідно до Закону №796-XII діючим законодавством не передбачено.
Враховуючи вищенаведене, оскільки позивач на час звернення з заявою про перерахунок не був отримувачем пенсії за Законом № 796-XII, вирішення питання про наявність підстав для перерахунку пенсії по інвалідності в розмірі відшкодування збитків із середньомісячного заробітку за роботу в зоні відчуження (особа з інвалідністю ІІІ групи, каліцтво/ захворювання, пов'язане з ліквідацією аварії на ЧАЕС) згідно довідки в/ч НОМЕР_1 від 15.10.87 № 630 про приймання участі в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та довідки № 7/3 від 08.12.1986 виданої військовою частиною НОМЕР_1 на підставі ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» до призначення такого виду пенсії позивачу за положеннями Закону №796-XII є передчасним.
Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, у задоволенні позовних вимог слід відмовити, як передчасних.
При цьому, суд звертає увагу на те, що у разі незгоди з діями відповідача щодо перерахунку пенсії по інвалідності на підставі ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у разі її призначення в подальшому, позивач не позбавлений права звернутися за захистом своїх прав до суду, якщо такі права по своїй суті і будуть порушені.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 255, 262 КАС України, суд, -
У задоволенні позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити повністю.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в порядок та строки, передбачені ст.ст. 295, 297 КАС України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ),
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (просп.Соборний, буд.158-б, м.Запоріжжя, 69057; код ЄДРПОУ 20490012).
Повне судове рішення складено 06.02.2026.
Суддя Б.В. Богатинський