06 лютого 2026 року Справа № 280/566/26 м. Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Чернова Ж.М. перевіривши матеріали адміністративного позову
за позовною заявою ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 )
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії
22 січня 2026 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Військової частини НОМЕР_2 (далі - відповідач), в якому просить:
визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_4 (Код ЄДРПОУ: НОМЕР_5 ) (нині ліквідованої), правонаступником якої є Військова частина НОМЕР_2 (Код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ), щодо нездійснення повного нарахування та виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) за період проходження військової служби з 25.02.2022 по 31.12.2022, за виключенням вже виплаченої частини індексації;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 (Код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) нарахувати ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) індексацію грошового забезпечення за період проходження військової служби у в/ч НОМЕР_4 (нині ліквідованій) з 25.02.2022 по 31.12.2022 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - жовтень 2020 р., з урахуванням абзаців 3-6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, та виплатити ОСОБА_1 її недоотриману частину;
визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_4 (Код ЄДРПОУ: НОМЕР_5 ) (нині ліквідованої), правонаступником якої є Військова частина НОМЕР_2 (Код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ), щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) щомісячного грошового забезпечення за період служби з 25.02.2022 по 19.05.2023 (включно), а також щомісячних додаткових та одноразових додаткових видів грошового забезпечення за 2022-2023 роки з порушенням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18 із застосуванням з 29 січня 2020 року показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, для визначення розмірів складових грошового забезпечення;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 (Код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) щомісячного грошового забезпечення за період служби у в/ч НОМЕР_4 (нині ліквідованій) з 25.02.2022 по 19.05.2023 (включно), а також щомісячних додаткових та одноразових додаткових видів грошового забезпечення за 2022-2023 роки в сторону збільшення відповідно до положень Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18) за періоди: з 25.02.2022 по 31.12.2022 - із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022; з 01.01.2023 по 19.05.2023 - із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, шляхом його множення на відповідний тарифний коефіцієнт;
судові витрати покласти на відповідача - Військову частину НОМЕР_2 (Код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ). Стягнути з відповідача витрати на професійну правову допомогу, сформовані на день ухвалення рішення у справі, у сумі 8000 (вісім тисяч) гривень на користь позивача.
Ухвалою від 27 січня 2026 року позовну заяву залишено без руху. Надано строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів від дня одержання копії ухвали суду про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду з даним позовом в частині спірних правовідносини щодо нарахування та виплати індексації за період з 19.07.2022 по 19.05.2023, із зазначенням інших причин пропуску такого строку та наданням доказів їх поважності.
20 січня 2026 року до суду надійшла заява, в якій представник позивача просить визнати поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду в частині позовних вимог за період з 19.07.2022 по 19.05.2023 і поновити ОСОБА_1 строк звернення до адміністративного суду у справі № 280/566/26 із позовною заявою до Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування поданої заяви зазначено наступне. На підтвердження того, що позивач не був обізнаний про невиплату у повному обсязі відповідних спірних сум грошового забезпечення за період з 19.07.2022 по 19.05.2023, хоч і отримував щомісяця грошове забезпечення на свій банківський рахунок, сторона позивача надає виписку (довідку) з банківського рахунку за період 01.07.2022-01.07.2023 (електронний документ додається, оригінал у позивача), відповідно до якої зарахування грошового забезпечення від Військової частини НОМЕР_2 здійснювалося цілими сумами без будь-якої розшифровки складових. Так, наприклад, 07.06.2023 ОСОБА_1 отримав останню виплату за травень 2023 р. під час служби у Військовій частині НОМЕР_4 у сумі 21 473,63 грн із призначенням платежу «Зарплата, ВIЙСЬКОВА ЧАСТИНА НОМЕР_2 . Коментар до платежу: Zarobitna plata». Всі платежі за період з 19.07.2022 по 19.05.2023 від Військової частини НОМЕР_2 здійснювалися за аналогічним принципом, тобто без конкретизації складових (оклад, премія, за звання, одноразова допомога, індексація тощо). Крім того, у вказаних платежах не вказувався застосований базовий місяць і суми індексації, а також застосований прожитковий мінімум за відповідний рік, що дало б змогу ОСОБА_1 здійснити перевірку нарахованих сум грошового забезпечення.
Також зазначено, що позивач, перебуваючи на лінії зіткнення з військами агресора росії в першу чергу думав про захист Батьківщини і виконання бойових завдань, а не про звернення до «роботодавця» із заявою про надання йому відповідної інформації протягом періоду проходження військової служби. Триваюча широкомасштабна агресія росії не потребує доказування, а також факт того, що будь-який військовий захищає нас хоч в тилу, хоч безпосередньо на фронті. На підтвердження факту безпосередньої участі ОСОБА_1 у бойових діях надано довідку за формою 6. ОСОБА_1 безперервно служив у ЗСУ з 25.02.2022 по 08.04.2025, про що свідчать записи у його військовому квитку, наданого як доказ до позову. З початку широкомасштабної агресії росії з 25.02.2022 ОСОБА_1 весь час перебував на військовій службі у в/ч НОМЕР_4 та виконував бойові завдання на лінії зіткнення, а тому в силу цих обставин він був позбавлений можливості отримати інформацію про своє грошове забезпечення під час служби у в/ч НОМЕР_4 за оспорюваний період з 19.07.2022 по 19.05.2023 і довідатися про порушення свого права на належний розмір прожиткового мінімуму, який застосовано при розрахунку грошового забезпечення в цілому. Тільки отримавши 19.01.2026 відповідь на мій адвокатський запит, ОСОБА_1 дізнався про фактичне порушення своїх прав. До того позивач не мав інформації про своє грошове забезпечення, оскільки отримував його на свій банківський рахунок без будь-якої розшифровки складових.
У зв'язку з перебуванням судді Чернової Ж.М. на лікарняному, питання про відкриття провадження вирішується у перший робочий день.
Вирішуючи заяву про поновлення строку звернення до суду, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною третьою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною першою статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року №2232-ХІІ військовою службою є державна служба особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язана із захистом Вітчизни. У зв'язку з особливим характером військової служби військовослужбовцям надаються передбачені законом пільги, гарантії та компенсації.
Відповідно до пункту 17 частини 1 статті 4 КАС України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Суд зазначає, що питання стосовно доступу особи до правосуддя неодноразово було предметом судового розгляду Європейського суду з прав людини.
Відповідно до вимог статті 6 КАС України - суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Так, Європейський суд з прав людини в Рішенні від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» констатував, що право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету. Проявом цього права є забезпечення для кожної особи можливості звернутися до суду.
У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та в рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У справі «Іліан проти Туреччини» Європейський суд з прав людини зазначив, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 29.11.2024 у справі №120/359/24 сформував такі висновки щодо застосування положень статей 122, 123 КАС України у правовідносинах, пропуск процесуального строку у яких пов'язаний з призовом до Збройних Сил України для виконання конституційного обов'язку із захисту суверенітету і незалежності Держави Україна: проходження особою військової служби, призваною по мобілізації у Збройні Сили України, може бути підставою для поновлення строку звернення до суду з кількох причин, пов'язаних із особливим статусом військовослужбовців та характером їхньої служби:
1) обмеження доступу до правової допомоги: під час служби військовослужбовці можуть перебувати у віддалених, в тому числі й небезпечних місцях, де відсутній доступ до адвокатів чи інших правових ресурсів, що обмежує можливість своєчасного звернення до суду;
2) виконання обов'язків служби: військовослужбовці, особливо в умовах воєнного стану, часто перебувають у стані, коли фізично або психологічно неможливо займатися приватними справами, зокрема ініціювати судові спори;
3) фактор часу: участь військовослужбовця у довготривалих операціях, навчаннях або відрядженнях може унеможливити дотримання, визначеного процесуальним законом, строку для звернення до суду;
4) повага до особливого статусу військовослужбовців: враховуючи виконання військовослужбовцями важливої функції із захисту держави, законодавство та судова практика мають враховувати обставини, пов'язані з проходженням військової служби, як вагому підставу для поновлення строку;
5) обов'язок держави забезпечувати реалізацію принципу рівного доступу до правосуддя: проходження військової служби може суттєво ускладнити реалізацію особами цього права, а отже, з метою належного забезпечення зазначеного принципу, може визнаватися об'єктивною причиною пропуску процесуального строку.
Враховуючи вищевикладене та зважаючи на повідомлені позивачем обставини, суд знаходить підстави для визнання причин пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду поважними.
Позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до п.1, 13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».
Спір виник із публічно-правових відносин, у яких відповідач є суб'єктом владних повноважень.
Згідно положень статті 19 КАС України на зазначений спір поширюється юрисдикція адміністративних судів та він має розглядатись у порядку адміністративного судочинства, відповідно до ч.2 ст.20 КАС України підсудний окружним адміністративним судам.
Відповідно до вимог ст.ст. 12, 257, 259 КАС України дана позовна заява підпадає під розгляд в порядку спрощеного позовного провадження.
За таких обставин, суддя дійшов висновку про наявність підстав для відкриття спрощеного позовного провадження, при цьому судом під час відкриття провадження у справі не встановлено підстав для проведення судового засідання з викликом сторін та/або розгляду справи в порядку загального позовного провадження.
Керуючись ст.ст. 171, 257, 259, 260, 262 КАС України, суддя
Визнати поважною причину пропуску строку звернення до адміністративного суду з цим позовом та поновити ОСОБА_1 пропущений строк звернення до суду у даній справі.
Відкрити спрощене позовне провадження в адміністративній справі №280/566/26 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Витребувати від Військової частини НОМЕР_2 належним чином засвідчені докази, які підтверджують застосований базовий місяць при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення позивачу за період проходження військової служби у в/ч НОМЕР_4 з 25.02.2022 по 31.12.2022 (включно) та з урахуванням норм абзаців 3-6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078.
Справа буде розглянута протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Справа розглядатиметься одноособово суддею Черновою Жанною Миколаївною в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Роз'яснити сторонам право на звернення до суду з клопотанням про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, відповідно до приписів статті 262 КАС України.
Запропонувати:
відповідачу - протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив та документи на його обґрунтування, з урахуванням вимог статті 162 КАС України;
позивачу - протягом 2-х днів від дня отримання від відповідача відзиву, подати письмову відповідь на відзив, в якій викласти свої пояснення, міркування та аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень та мотиви їх визнання або відхилення, з урахуванням правил, встановлених частинами другою - четвертою статті 162 КАС України;
відповідачу - протягом 2-х днів від дня одержання від позивача відповіді на відзив подати заперечення щодо пояснень, міркувань та аргументів щодо наведених позивачем у відповіді на відзив, з урахуванням правил, встановлених частинами другою - четвертою статті 162 КАС України.
Роз'яснити відповідачу, що неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову (ч.4 ст.159 КАС України).
Копію ухвали направити особам, які беруть участь у справі до відома.
Адреса веб-сторінки за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://adm.zp.court.gov.ua/sud0870/.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту підписання.
Суддя Ж.М. Чернова