про відмову в задоволенні клопотання
04 лютого 2026 рокум. Ужгород№ 260/9789/25
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої - судді Маєцької Н.Д.
при секретарі судового засідання - Готра В.В.,
за участю:
позивач - не з'явився,
представника позивача - Онуфрій Д.В.,
представника відповідача - Яблонський О.О.,
розглянувши у судовому засіданні клопотання представника відповідача про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, -
У відповідності до ч. 3 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 03 лютого 2026 року проголошено вступну та резолютивну частини ухвали, повний текст ухвали складено 09 лютого 2026 року.
ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, в якому просить: 1) Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Закарпатській області № 2919 від 29.10.2025 року “Про притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського СРПП Тячівського РВП ГУНП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 »; 2) Поновити ОСОБА_1 старшого лейтенанта поліції на посаду поліцейського, інспектора сектору реагування патрульної поліції Тячівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області; 3) Зобов'язати відповідача розглянути поданий рапорт про надання відпустки від 06.10.2025 року, поданий через засоби електронного зв'язку.
Ухвалою судді Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Представником відповідача подано до суду клопотання про залишення позовної заяви без розгляду. Клопотання обґрунтоване тим, що позивачем пропущено строк звернення до суду як для оскарження дисциплінарного наказу, так і вимоги зобов'язального характеру щодо розгляду рапорту про надання відпустки від 06.10.2025 року. Зазначає, що наведені позивачем, в клопотанні про поновлення строку звернення, причини пропуску строку звернення до суду не об'єктивними, що унеможливили своєчасне звернення до суду, оскільки не встановлюють факт перебування позивача на амбулаторному чи стаціонарному лікуванні.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, просив його задовольнити.
Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.
Розглянувши подане клопотання, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 3 ст.122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За правилами ч. 5 ст.122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Законом України від 15.03.2022 №2123-ІХ «Про внесення змін до законів України «Про Національну поліцію та «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану» (далі - Закон №2123-IX) внесено зміни до указаних нормативно-правових актів. Зокрема, Дисциплінарний статут доповнено розділом V Особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану, яким з 01.05.2022, зокрема, запроваджено інші строки звернення до суду.
Так, частиною четвертою статті 31 Дисциплінарного статуту передбачено, що поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення, звернувшись до адміністративного суду протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності. У разі застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь або звільнення зі служби в поліції поліцейський має право оскаржити таке стягнення протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення.
У випадку наявності колізії між загальним та спеціальним законом застосуванню підлягають норми спеціального закону, яким є саме Дисциплінарний статут.
Відповідно до частини 2 статті 22 Дисциплінарного статуту, наказ про застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення виконується шляхом його оголошення в органі (підрозділі) поліції та особистого ознайомлення поліцейського з ним. У разі відмови особи від ознайомлення з наказом про це складається акт.
Отже, з аналізу вищенаведених норм права, можна дійти висновку, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи з приводу оскарження наказу застосованого до поліцейського дисциплінарного стягнення встановлюється 15-ти денний строк.
Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постановах від 08 лютого 2023 року у справі №120/7567/22, від 31 жовтня 2023 року у справі №400/5692/22, від 31 жовтня 2023 року у справі №340/4394/22, від 30 листопада 2023 року у справі №500/1224/23, від 16 травня 2024 року у справі №420/28753/23, від 25 квітня 2024 року у справі №520/28543/23, від 25 квітня 2024 року у справі №520/11247/22, від 23 березня 2024 року у справі №420/22052/23, від 10 липня 2025 року у справі №520/196/25.
Відповідно до заявлених позовних вимог позивач оскаржує наказ Головного управління Національної поліції в Закарпатській області № 2919 від 29.10.2025 року “Про притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського СРПП Тячівського РВП ГУНП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 » та просить зобов'язати відповідача розглянути поданий рапорт про надання відпустки від 06.10.2025 року, поданий через засоби електронного зв'язку
В той же час, до суду позовна заява надійшла 01 грудня 2025 року, тобто з пропуском строку звернення до суду.
Верховний Суд у постанові від 23.10.2018р. у справі №569/16060/17 роз'яснив, що у визначенні моменту і виникнення права на позов мають значення дві обставини: об'єктивна - наявність факту порушеного права, суб'єктивна - особа дізналася або повинна була дізнатись про факт порушення права. З урахуванням особливостей конкретних правовідносин початок перебігу строку звернення до адміністративного суду може бути пов'язаний із різними юридичними фактами та їх оцінкою. При цьому, слід врахувати, що пропуск цього строку не є безумовною підставою для залишення адміністративного позову без розгляду, оскільки за наявності поважних причин його пропуску такий строк може бути поновлено судом за заявою особи, яка його подала.
Також суд касаційної інстанції роз'яснив, що обов'язковою умовою для залишення адміністративного позову без розгляду є не лише встановлення факту пропуску строку звернення до суду, а й відсутність підстав вважати, що такий строк пропущений з поважних причин.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Крім того, суд наголошує, що пропуск строків звернення до адміністративного суду не може бути безумовною підставою для застосування правових наслідків його пропуску (повернення позовної заяви позивачу/залишення позову без розгляду), оскільки процесуальним законодавством передбачено можливість визнання судом причини пропуску таких строків поважними і в такому випадку справа розглядається та вирішується в порядку, встановленому КАС України.
Поважними причинами пропуску строків звернення до суду необхідно розуміти обставини, які є об'єктивно непереборними, та не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами. Водночас на законодавчому рівні не регламентується, які причини є поважними, а які ні. Питання щодо визначення поважності підстав пропуску строку звернення до суду залишається на розсуд суду.
Ухвалою судді від 05 грудня 2025 року залишено позовну заяву без руху та для усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно було надати суду заяву про поновлення строку звернення до суду, оформлену відповідно до вимог ст.ст. 161, 167 КАС України із зазначенням поважних підстав пропуску строку звернення до суду та доказів на підтвердження таких підстав.
Позивачем в обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду, було зазначено, що вона тимчасово, на період воєнного стану, перебуває разом із сім'ю за кордоном в Канаді. Крім того, зазначила, що після того як їй стало відомо про ігнорування відповідачем її права на відпустку, а також про вчинення дій, спрямованих на її звільнення зі служби в органах поліції, у неї суттєво погіршився стан здоров'я. Після проходження курсу лікування, прийняття медикаментозної терапії та поступового відновлення стану здоров'я позивач отримала можливість підготувати позовну заяву та зібрати докази для обґрунтування своїх позовних вимог. Зазначила, що основне лікування завершилося 14 листопада 2025 року, після чого нею було подано позовну заяву до суду, на підтвердження чого долучено медичний висновок.
Вирішуючи подану позивачем на виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху від 05.12.2025 року заяву про поновлення процесуального строку звернення до суду, суд в ухвалі про відкриття провадження в адміністративній справі від 19.12.2025 року дійшов висновку, що обставини, на які вказував позивач, мають об'єктивний характер, є поважними, а отже, строк звернення до суду підлягає поновленню.
Згідно з ч.4 ст.123 КАС України якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Суд зазначає, що питання дотримання строку звернення до суду та поважності причин його пропуску вже було вирішене судом, в той же час, викладені у клопотанні відповідача про залишення позовної заяви без розгляду доводи не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду.
При цьому, суд враховує, що відповідно до постанови Верховного Суду від 29.09.2022 р. по справі № 500/1912/22, суворе застосування адміністративними судами під час воєнного стану процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України, ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та ст. 6 зазначеної Конвенції.
Також Верховний Суд вказав, що при застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У справіV. France ЄСПЛ зазначив, що ст. 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
При цьому, як випливає з рішення ЄСПЛ у справі Іліан проти Туреччини, правило встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.
Всі вищезазначені обставини, дають суду можливість дійти обґрунтованого висновку, що строки на звернення з даним позовом позивачем пропущені з поважних на те причин, відтак такі підлягали поновленню, у зв'язку з чим, в задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 122, 240, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. У задоволенні клопотання представника відповідача про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі - відмовити.
2. Ухвала окремому оскарженню не підлягає.
СуддяН.Д. Маєцька