09 лютого 2026 року м. Житомир
справа № 240/2071/25
категорія 112030600
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Горовенко А.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження у приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул.Лятошинського Бориса, 5, заяву позивача про встановлення способу і порядку виконання рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 , який діє в інтересах неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до управління соціального захисту населення Корольовського району Департаменту соціальної політики Житомирської міської ради про визнання протиправною відмови, зобов'язання вчинити дії, -
встановив:
Відповідно до рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04.07.2025 у справі №240/2071/25 позов ОСОБА_1 , який діє в інтересах неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задоволено частково:
- визнано протиправною відмову Управління соціального захисту населення Корольовського району Департаменту соціальної політики Житомирської міської ради у наданні допомоги на проживання, як внутрішньо переміщеним особам, неповнолітнім дітям: ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ;
- зобов'язано Управління соціального захисту населення Корольовського району Департаменту соціальної політики Житомирської міської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 14.03.2023 про надання допомоги на проживання, як внутрішньо переміщеним особам, його неповнолітнім дітям: ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , з урахуванням висновків суду у даній справі.
Ухвалою суду від 21 серпня 2025 року заяву ОСОБА_1 , який діє в інтересах неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про заміну сторони виконавчого провадження, задоволено:
- здійснено заміну сторони у виконавчому провадженні при виконанні виконавчих листів у справі №240/2071/25, виданих Житомирським окружним адміністративним судом 15.08.2025, з Управління соціального захисту населення Корольовського району Департаменту соціальної політики Житомирської міської ради на його правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирської області.
Вказана ухвала згідно з постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17.12.2025 залишено без змін.
24 грудня 2025 року ОСОБА_1 , через систему "Електронний суд", надіслав заяву (за вх. №91099/25) про встановлення способу і порядку виконання судового рішення у справі №240/2071/25.
Зазначає, що рішення суду Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирської області фактично не виконується, а його виконання є ускладненим через протиправну поведінку відповідача.
Позивач вважає, що з урахуванням попередньої практики виконання аналогічних судових рішень, Пенсійний фонд України вдається до формального "повторного розгляду", який фактично зводиться до ухвалення повторної відмови з тих самих або аналогічних підстав, що вже були предметом судового розгляду та визнані судом протиправними.
На думку позивача, існує реальна загроза імітації виконання судового рішення, а тому просить встановити спосіб виконання судового рішення, визначивши, що повторний розгляд заяви ОСОБА_1 від 14.03.2023 за 2023 рік має бути здійснений з обов'язковим урахуванням правової оцінки та висновків суду, викладених у рішенні суду від 04.07.2025 у справі № 240/2071/25.
Також просить встановити порядок виконання судового рішення, зобов'язавши Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області:
- здійснити повторний розгляд заяви без повторного застосування підстав, які вже були визнані судом протиправними;
- ухвалити вмотивоване рішення, що відповідає правовій позиції суду;
- прийняти рішення, спрямоване на реальне поновлення порушеного права, а не формальне виконання судового рішення.
- визначити, що ухвалення повторної відмови з тих самих правових підстав або без урахування правової позиції суду вважатиметься невиконанням судового рішення.
- встановити строк виконання судового рішення - 10 календарних днів з моменту отримання ухвали суду.
24 грудня 2025 року ОСОБА_1 , через систему "Електронний суд", надіслав додаткові пояснення (за вх. №91100/25).
Позивач зазначає, що протиправна бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирської області та тривале невиконання судового рішення призводять до системного порушення прав неповнолітніх дітей - ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , яким фактично відмовлено у реалізації гарантованого державою права на соціальний захист.
На думку позивача, такі дії (бездіяльність) суперечать принципу найкращих інтересів дитини, закріпленому у статті 3 Конвенції ООН про права дитини, статті 52 Конституції України, а також створюють для дітей стан правової невизначеності та тривалого соціального неблагополуччя.
Згідно з ч.5 ст.250 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Суд розглянувши подану заяву, зазначає наступне.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст.378 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Відтак, поняття спосіб і порядок виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке стосується виконавчого провадження. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій виконавцем відповідно до Закону України Про виконавче провадження. Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту.
Під зміною способу і порядку виконання рішення розуміється прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими.
Тобто, зі змісту вказаної норми випливає, що суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів, може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, або ж відмовити, не змінюючи при цьому його змісту.
При цьому, суд при розгляді питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення може змінити спосіб та порядок виконання рішення лише у виняткових випадках.
Обґрунтовуючи необхідність зміни способу та порядку виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04.07.2025 у справі №240/2071/25 позивач зазначає, що існує реальна загроза імітації виконання судового рішення, а тому просить встановити спосіб виконання судового рішення, визначивши, що повторний розгляд заяви ОСОБА_1 від 14.03.2023 за 2023 рік має бути здійснений з обов'язковим урахуванням правової оцінки та висновків суду, викладених у рішенні суду від 04.07.2025 у справі № 240/2071/25.
Водночас, заявник просить встановити порядок виконання судового рішення, зобов'язавши Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області:
- здійснити повторний розгляд заяви без повторного застосування підстав, які вже були визнані судом протиправними;
- ухвалити вмотивоване рішення, що відповідає правовій позиції суду;
- прийняти рішення, спрямоване на реальне поновлення порушеного права, а не формальне виконання судового рішення.
- визначити, що ухвалення повторної відмови з тих самих правових підстав або без урахування правової позиції суду вважатиметься невиконанням судового рішення.
- встановити строк виконання судового рішення - 10 календарних днів з моменту отримання ухвали суду.
Суд, проаналізувавши наявні матеріали справи та обґрунтування поданої заяви, дійшов наступного висновку.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 1291 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Отже, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист. Обов'язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили.
Відповідно до частини другої статті 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
Суд вважає за необхідне звернути увагу заявника, що судове рішення, що набрало законної сили, стає незмінним (неспростовним). Тобто воно не може бути скасоване (змінене) судом, що його прийняв. Основні та додаткові судження (висновки) суду по суті справи стають остаточними. Тому, суд, який прийняв рішення, може внести до нього виправлення, які не торкаються суті відомостей, що викладені у рішенні.
Заявник своєю заявою про зміну способу і порядку виконання рішення суду фактично просить змінити резолютивну частину рішення, що змінює рішення суду по суті та його спосіб захисту, що, у свою чергу, є неможливим, оскільки судове рішення є незмінним.
Суд зауважує, що приписи ст.378 КАС України передбачають зміну чи встановлення порядку чи способу виконання рішення, яке було ухвалено судом у справі, а саме резолютивної частини рішення, яке містить висновки суду по суті позовних вимог, у зв'язку з чим, суд, здійснюючи зміну порядку чи способу виконання рішення, не змінює змісту резолютивної частини та не змінює спосіб захисту порушеного права, обраний судом при вирішенні справи.
З огляду на викладене, враховуючи те, що зміна способу виконання рішення суду у спосіб, заявлений позивачем фактично призведе до зміни рішення суду в цій справі по суті, то суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення поданої позивачем заяви про зміну способу виконання рішення суду у справі №240/2071/25.
Керуючись статтями 243, 248, 256, 294, 295, 297, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд,-
ухвалив:
1. У задоволенні заяви позивача про встановлення способу і порядку виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04.07.25 в адміністративній справі №240/2071/25 за позовом ОСОБА_1 , який діє в інтересах неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до управління соціального захисту населення Корольовського району Департаменту соціальної політики Житомирської міської ради про визнання протиправною відмови, зобов'язання вчинити дії, - відмовити.
2. Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями) та може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя А.В. Горовенко