09 лютого 2026 рокуСправа №160/11694/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луніної О.С. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Приватного підприємства «ЗА МИР» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного підприємства «ЗА МИР» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач з урахуванням уточненого позову просить:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 12.09.2024 року №0578940406 Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області встановлено порушення граничного терміну сплати суми грошового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за період фінансового - господарської діяльності платника податків, при здійсненні якої вчинено порушення за 2022 рік та зобов'язано позивача сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 22607,82грн. за платежем: Податок на нерухоме майно. 07.05.2024 року зазначена сума штрафу ПП «За Мир» була сплачена, відповідно до платіжної інструкції №2181. Незважаючи на сплату штрафних санкцій податковим органом знову встановлено порушення граничного терміну сплати суми грошового зобов'язання з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки (18010400) за затримку 53,52,53 календарних днів та призначено до сплати штраф у розмірі 12154,68грн. При цьому, виходячи з розрахунку штрафних санкцій податковим органом зазначено реєстраційні номера документів, щодо яких штрафні санкції вже було сплачено. Зважаючи, що податковим органом нараховано штрафні санкції повторно, за якими вже було сплачено штраф, позивач вважає податкове повідомлення - рішення від 12.09.2024 року №0578940406 Головного управління ДПС у Дніпропетровській області протиправним, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.04.2025 року позовну заяву Директора Приватного підприємства «ЗА МИР» ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового-повідомлення рішення, зобов'язання вчинити певні дії залишено без руху із наданням часу на усунення недоліків позову, яку позивачем було виконано частково, а саме надано уточнену позовну заяву з уточненим суб'єктним складом сторін та Виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Приватного підприємства «ЗА МИР», станом на 2025 рік.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.06.2025 року продовжено Приватному підприємству «ЗА МИР» строк для усунення недоліків викладених в ухвалі суду від 30.04.2025.
На виконання вимог ухвали від 30.04.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від Приватного підприємства «ЗА МИР» надійшла заява про поновлення строку звернення до суду.
Ухвалою суду від 11.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без виклику учасників справи в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
20.08.2025 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від Головного управління ДПС Дніпропетровській області надійшов письмовий відзив проти позову. Відповідач проти позову заперечує в повному обсязі. В обґрунтування своєї позиції відповідач зазначив наступне. ПП «ЗА МИР» ( код ЄДРПОУ 33949526) самостійно задекларовано податкові зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки: податкові декларації з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за 2022 рік №9033942120 від 17.02.2022, №9155665846 від 11.08.2022 року.
Згідно підпункту 266.10.1 пункту 266.10 статті 266 ПК податкове зобов'язання з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за звітний рік сплачується юридичними особами авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.
При перевірці в базах даних ДПС України інтегрованих карток платника податку «ЗА МИР» ГУ ДПС у Дніпропетровській області встановлено несвоєчасність сплати податку, збору, платежу, подану податкову звітність та складено акт камеральної перевірки віл 15.08.2024р. №54770/04-36-04-06/33949526. На дату складання акту в ІКС «Податковий блок» по вище зазначених несвоєчасних сплатах рахувались незастосовані штрафні санкції у сумі 12154,68грн. Після отримання платником акту було складено податкове повідомлення - рішення ( форма Ш) від 12.09.2024 №057894406, сума штрафу 12154,68грн.
Позивачем заперечення на акт камеральної перевірки та скарги на податкові повідомлення - рішення не надавалось.
Відповідач зазначає, що пунктом 87.9 статті 87 ПК передбачено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбуваються зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених Законом. Спрямування коштів платника податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, окрім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
З огляду на вищевикладене Головне управління ДПС у Дніпропетровській області вважає спірне податкове повідомлення - рішення правомірним та просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
20.08.2025 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області подано до суду клопотання про залишення позову без розгляду у зв'язку із пропуском встановленого строку звернення до суду.
Розглянувши подане ГУ ДПС у Дніпропетровській області клопотання суд не вбачає підстав для його задоволення, оскільки дане питання вже було вирішено судом при відкритті провадження у справі.
Так, судом було надано оцінку наданому позивачем клопотанню про поновлення пропущеного строку звернення до суду та вирішено поновити позивачу строк звернення до адміністративного суду, що було відображено в ухвалі Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2025 року.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Приватне підприємство «ЗА МИР» з 20.12.2005 року зареєстроване як юридична особа за кодом ЄДРПОУ 33949526 та перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області.
15.08.2024 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області проведено камеральну перевірку щодо порушень термінів сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки ПП «ЗА МИР».
Перевіркою встановлено, що ПП «ЗА МИР» ( код ЄДРПОУ 33949526) самостійно задекларовано податкові зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки: податкові декларації з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за 2022 рік №9033942120 від 17.02.2022, №9155665846 від 11.08.2022 року.
За вищевказаними податковими деклараціями ПП «ЗА МИР» (код ЄДРПОУ 33949526) сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання, а саме:
-23.12.2022 сплачено 25273,63грн. за 3 квартал 2022 року (платіжне доручення №1915 від 22.12.2022);
-23.12.2022 сплачено 70989,50грн. за 3 квартал 2022 року (платіжне доручення №1915 від 22.12.2022 року);
-23.12.2022 сплачено 25283,63грн. за 3 квартал 2022 року (платіжне доручення №1915 від 22.12.2022 року).
При перевірці використано інформацію, наявну в базах даних ДПС України, зокрема дані інтегрованих карток платника податку ІКС «Податковий блок» щодо несвоєчасності сплати податку, збору, платежу, податку податкову звітність та складено акт камеральної перевірки від 15.08.2024 №54770/04-36-04-06/33949526. На дату складання акту в ІКС «Податковий блок» по зазначеним несвоєчасним сплатам рахувались незастосовані штрафні санкції у сумі 12154,68грн.
Після отримання платником акту було складено податкове повідомлення - рішення (форма Ш) від 12.09.2024 року №0578940406, яким до Приватного підприємства «ЗА МИР» застосовано визначені пунктом 266.10.1 пункту 266.10 статті 266 Податкового кодексу України штрафні санкції у розмірі 12154,68грн.
Вважаючи протиправним податкове повідомлення - рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області, оскільки підприємством вже було сплачено штраф за вказані податкові декларації, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд врахував наступні обставини справи та норми чинного законодавства.
Пунктом 1.1 ст. 1 Податкового кодексу України (далі - ПК України), визначено, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
За визначенням, наведеним у пп. 15.1 ст. 15 ПК України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
В силу обов'язків, закріплених у ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до вимог статті 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.
Згідно п. 54.1 ст. 54 ПК України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених Кодексом.
Грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків, не підлягає оскарженню (п. 56.11 ст. 56 ПК України).
Відповідно до п. 61.1 ст. 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Згідно п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральною, відповідно до п. 75.1.1 ст. 75 ПК України, вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО, даних Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального та Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах.
Своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах, в силу вимог пп.75.1.1 п.75.1 ст.75 ПК України, є предметом камеральної перевірки.
Відповідно до п.п. 266.9.1 п.266.9 ст. 266 ПК України податок сплачується за місцем розташування об'єкта/об'єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.
Згідно пп. 266.7.5 п.266.7 ст. 266 ПК України (в редакції, чинній на час винесення оскаржуваного ППР) платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об'єкта/об'єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Відповідно до абз. «б» пп. 266.10.1 п. 266.10 ст. 266 ПК України податкове зобов'язання за звітний рік з податку сплачується юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.
Як свідчать матеріали справи, ПП «ЗА МИР» (код ЄДРПОУ 33949526) самостійно задекларовано податкові зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки: податкові декларації з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за 2022 рік №9033942120 від 17.02.2022, №9155665846 від 11.08.2022 року.
За вищевказаними податковими деклараціями ПП «ЗА МИР» (код ЄДРПОУ 33949526) сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання, а саме:
-23.12.2022 сплачено 25273,63грн. за 3 квартал 2022 року (платіжне доручення №1915 від 22.12.2022);
-23.12.2022 сплачено 70989,50грн. за 3 квартал 2022 року (платіжне доручення №1915 від 22.12.2022 року);
-23.12.2022 сплачено 25283,63грн. за 3 квартал 2022 року (платіжне доручення №1915 від 22.12.2022 року).
При перевірці використано інформацію, наявну в базах даних ДПС України, зокрема дані інтегрованих карток платника податку ІКС «Податковий блок» щодо несвоєчасності сплати податку, збору, платежу, податку податкову звітність та складено акт камеральної перевірки від 15.08.2024 №54770/04-36-04-06/33949526. На дату складання акту в ІКС «Податковий блок» по зазначеним несвоєчасним сплатам рахувались незастосовані штрафні санкції у сумі 12154,68грн.
При цьому позивач, обгрунтовуючи позовні вимоги зазначає, що за порушення строку сплати суми грошового зобов'язання/ порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки ГУ ДПС у Дніпропетровській області 20.04.2024 року вже виносилось податкове повідомлення- рішення №0137320406, яким до підприємства застосовано штрафні санкції у розмірі 22607,82грн.
Згідно додатку до податкового повідомлення - рішення від 28.03.2024 року №013720406 до розрахунку штрафних санкцій увійшли документи з реєстраційними номерами - 9033942062, 9033942062, 9155665889.
ПП «ЗА МИР» зазначає, що за податковим повідомленням - рішенням №0137320406 від 20.04.2024 року вже було сплачено штрафні санкції за платіжною інструкцією №2181 від 07.05.2024 року.
Таким чином позивач вказує, що податковим органом було сформовано податкове повідомлення - рішення зі сплати штрафних санкції за порушення щодо якого підприємством вже сплачено штраф.
Так, відповідно до п. 124.1 ст. 124 ПКУ у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім грошового зобов'язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі ПКУ чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі ПКУ чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 5% погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу.
Згідно з п. 113.1 ст. 113 ПКУ граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування грошових зобов'язань, визначеним ст. 102 ПКУ.
Пунктом 102.1 ст. 102 ПКУ визначено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до ст.ст. 39 і 39 прим. 2 ПКУ), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п. 133.4 ст. 133 ПКУ, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
У разі виявлення за результатами перевірки порушень інших вимог податкового законодавства, безпосередньо не пов'язаних з декларуванням податкових зобов'язань платником податків, а також порушень вимог іншого, крім податкового, законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму штрафних санкцій (фінансових санкцій, штрафів) платника податків не пізніше 1095 дня з дня вчинення відповідного правопорушення (абз. 3 п. 102.1 ст. 102 ПК України).
Аналіз абзацу 3 п. 102.1 ст. 102 ПК України у вказаній вище редакції свідчить, що наявна у ньому норма застосовується у разі виявлення порушень тих положень податкового законодавства, які безпосередньо не пов'язані з декларуванням платником податків податкових зобов'язань та впливає виключно на повноваження контролюючого органу з визначення тільки штрафних санкцій, на відміну від положень абзацу 1 цієї норми ПК України.
Під декларуванням ПК України розуміє виконання платником податків обов'язку, передбаченого п.п. 16.1.3. п. 16.1 ст. 16 цього Кодексу, а саме - подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Сплата податків та зборів в строки та у розмірах, встановлених ПК України та законами з питань митної справи складає окремий обов'язок платника податків, що передбачається п.п.16.1.4. п. 16.1 ст. 16 цього Кодексу.
Порушення строків сплати податків безпосередньо не пов'язано з декларуванням податкових зобов'язань, оскільки декларування, як процес, закінчується подачею декларації.
Абзаци 1 та 3 пункту 102.1 статті 102 ПК України містять два темпоральних обмеження повноважень контролюючого органу - 1095 днів від граничного строку подання податкової декларації та 1095 днів від вчинення правопорушення, не пов'язаного з декларуванням.
Перше з них встановлене абзацом 1 та стосується права контролюючого органу визначити суму грошових зобов'язань платника податків та містить конкретне формулювання щодо граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом. Друге встановлене абзацом 3 та обмежує право контролюючого органу визначити суму штрафних санкцій (фінансових санкцій, штрафів) платника податків.
З вищевикладеного убачається, що за даних конкретних обставин, нормою права, якою обмежуються у часі повноваження контролюючого органу з накладення на платника податків штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань є абзац 3 пункту 102.1 статті 102 ПК України.
Розмір штрафної (фінансової) санкції встановлений ст. 124 ПКУ у відсотках до погашеної суми податкового боргу, а тому сума штрафної санкції за порушення строку сплати узгоджених сум грошових зобов'язань, з урахуванням положень ст. 124 ПКУ, розраховується за період з дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошових зобов'язань, і до дня фактичної сплати боргу.
Штрафна санкція нараховується на суму фактичної сплати в залежності від кількості днів затримки сплати узгодженої суми грошового зобов'язання.
Отже, з урахуванням того, що обов'язковою умовою для застосування до платника податку штрафної (фінансової) санкції на підставі ст. 124 ПКУ є сплата грошового зобов'язання або факт погашення податкового боргу, то відлік строку давності для застосування штрафної (фінансової) санкції за порушення правил сплати (перерахування) узгодженої суми грошового зобов'язання починається з дня, наступного за днем фактичної сплати такого грошового зобов'язання.
Так, відповідач вважає, що за поданими податковими деклараціями ПП «ЗА МИР» сплачувалась згоджена сума грошового зобов'язання із затримкою, а саме 23.12.2022 сплачено 121546,76грн. за 3 квартал 2022 року (платіжне доручення №1915 від 22.12.2022 року).
Відповідно до підпункту 87.9 ст. 87 ПК України у разі наявності в платника податків податкового боргу податкові органи зараховують кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.
У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до ст. 95 Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.
Водночас забороняється спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Крім того, при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов'язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені.
Згідно з підпунктом 131.2 ст. 131 ПК України якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), податковий орган самостійно здійснює такий розподіл такої суми.
Однак, посилаючи на вказані норми податкового кодексу відповідачем не обгрунтовано зарахування платежів у інші періоди та не зазначено які саме суми податкового боргу зумовили таке зарахування.
Водночас, матеріалами справи встановлено, що згідно додатку до податкового повідомлення - рішення від 28.03.2024 року №013720406 до розрахунку штрафних санкцій увійшли документи з реєстраційними номерами - 9033942062, 9033942062, 9155665889.
Ці ж документи стали основою для нарахування штрафних санкцій за податковим повідомленням - рішенням, що оскаржується у даній справі.
Сплату штрафних санкцій за податковим повідомленням - рішенням від 28.03.2024 року №013720406 підтверджується платіжною інструкцією №2181.
Відтак, суд погоджується з твердженнями позивача про застосування до ПП «ЗА МИР» повторного штрафу за ті ж податкові декларації щодо порушення строків сплати яких позивачем вже було сплачено штрафні санкції.
З огляду на вищевикладене суд приймає доводи позивача щодо протиправності податкового повідомлення - рішення від 12.09.2024 року №0578940406, натомість Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області не було доведено правомірність прийняття спірного рішення про застосування штрафних санкцій.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до частин 1, 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
На підставі ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати розподіляються пропорційно до задоволених вимог позивача.
Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 3028,00 грн., що документально підтверджується квитанцією від 23.04.2025 року та квитанцією від 13.06.2025 року.
Отже, оскільки позовну заяву задоволено, сплачений судовий збір підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у сумі 3028,00 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 78, 90, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов Приватного підприємства «ЗА МИР» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 12.09.2024 року №0578940406 Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.
Стягнути на користь Приватного підприємства «ЗА МИР» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області судові витрати у розмірі 3028,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.С. Луніна