09 лютого 2026 рокуСправа №160/21438/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луніної О.С. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_2 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 19.05.2025 року №930998-2415-0403-UА12040150000015189 про визначення суми податкового зобов'язання за платежем орендна плата з фізичних осіб за 2024 рік.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 19.05.2025 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області складено податкове повідомлення - рішення №930998-2415-0403-UА12040150000015189, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання по орендній платі землі з фізичних осіб, загальною площею 0,8га, кадастровий номер 1210400000:03:035:0326 за адресою: проспект Аношкіна, 181/91, за податковий період - 2024 рік в сумі 210066,68грн. До детального розрахунку спірного податкового повідомлення - рішення не було внесено ряд необхідних даних, зокрема: не зазначено назву населеного пункту розташування земельної ділянки, не вірно зазначений код цільового призначення землі, замість коду КВЦПЗД-11.02 зазначено 11.00 - загальний код ( колонка 3); зазначено нормативну грошову оцінку землі 5 226 66696грн., яка не відповідає нормативній оцінці землі, зазначеній в договорі оренди - 5 011 100,82грн. ( п. 2.2 Договору оренди), не зазначено який урахований коефіцієнт індексації по земельному податку ( колонка 6), що потягло за особою збільшення суми податкового зобов'язання з орендної плати землі з фізичних осіб за 2024 рік на 10222,65грн. (колонка 11). Зважаючи на викладене позивач вважає податкове повідомлення - рішення від 19.05.2025 року №930998-2415-0403-UА12040150000015189 про визначення суми податкового зобов'язання за платежем орендна плата з фізичних осіб за 2024 рік Головного управління ДПС у Дніпропетровській області протиправним, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Також, прохальна частина позову містила вимогу про застосування заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії індивідуального акта - податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 19.05.2025 року №930998-2415-0403-UА12040150000015189 до набрання судовим рішенням законної сили.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.07.2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення залишено без руху. Позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 (п'яти) днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до канцелярії суду:
- уточненої позовної заяви, з приведеними у відповідність позовними вимогами.
На виконання вимог ухвали від 31.07.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від ОСОБА_1 надійшла уточнена позовна заява з позовними вимогами в наступній редакції:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 19.05.2025 року №930998-2415-0403-UА12040150000015189 про визначення суми податкового зобов'язання за платежем орендна плата з фізичних осіб за 2024 рік в сумі 210666,68 грн.
Ухвалою суду від 01.09.2025 відкрито спрощене позовне провадження без виклику учасників справи в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
17.09.2025 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від Головного управління ДПС Дніпропетровській області надійшов письмовий відзив проти позову. Відповідач проти позову заперечує в повному обсязі. В обґрунтування своєї позиції відповідач зазначив наступне. Кам'янська міська рада листом від 27.01.2025 року №09-07/116 надала до ГУ ДПС перелік орендарів станом на 01.01.2025, серед яких зазначено ОСОБА_1 .
Так, між Кам'янською міською радою та ОСОБА_1 укладено договір оренди від 30.10.2023 №15823 на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 0,8000 га, кадастровий номер 1210400000:03:035:0326, для розміщення комплексу для виробництва лако - фарбованої продукції. Договір укладено строком до 30.09.2033. Згідно договору оренди від 30.10.2023 №15823 нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 1210400000:03:035:0326 станом на 15.08.2023 становила 5011100,82грн. Індекс споживчих цін за 2023 рік дорівнює 1,051. Таким чином нормативна грошова оцінка земельної ділянки у 2024 році складає: 5011100,82 х 1,051= 5266666,96грн.
Згідно п. 286.5 ст. 286, пп. 288.7 ст. 288, з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ, ГУ ДПС у Дніпропетровській області Гопайка В.О. сформовано податкове повідомлення - рішення щодо нарахованого податкового зобов'язання з орендної плати за 2024 рік в сумі 210666,68грн.
Щодо цільового призначення земельної ділянки, зазначеного у детальному розрахунку до ППР відповідач зазначає, що код цільового призначення 11.00 «Землі промисловості» має загальне значення та включає в себе й код 11.02 - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості та ніяким чином не впливає на розрахунок податкового зобов'язання з орендної плати.
Окрім наведеного зазначають, що позивачем не було подано заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, відтак вищезазначене податкове рішення було направлено позивачу засобами поштового зв'язку, що не впливає на розрахунок орендної плати.
З огляду на вищевикладене Головне управління ДПС у Дніпропетровській області вважає спірне податкове повідомлення - рішення правомірним та просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Рішенням Кам'янської міської ради Дніпропетровської області від 06.10.2023 року №1409-39/VIII ( п. 1.1) надано ОСОБА_1 в користування на умовах оренди строком до 30.09.2033 земельну ділянку з кадастровим номером 1210400000:03:035:0326, за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 0,8000 га для розміщення комплексу для виробництва лако - фарбової продукції, код КВЦПЗД - 11.02.
На підставі цього рішення 30.10.2023 року між ОСОБА_1 та Кам'янською міською радою укладено Договір оренди земельної ділянки №15823, згідно п.1.1. позивачу надано у строкове, платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , з кадастровим номером 1210400000:03:035:0326. Договір укладено строком до 30.09.2033 року.
Згідно договору оренди (п. 2.1) в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,8000 га для розміщення комплексу для виробництва лако - фарбової продукції. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки на 15.08.2023 становить 5 011 100,82грн.
ОСОБА_1 набув речового права на оренду земельної ділянки загальною площею 0,800 га, з кадастровим номером 1210400000:03:035:0326 після державної реєстрації цього права 31.10.2023 року, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав від 02.11.2023 року №352863786.
19.05.2025 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області складено податкове повідомлення - рішення від 19.05.2025 року №930998-2415-0403-UА12040150000015189 (форма «Ф»), яким визначено ОСОБА_1 суму податкового зобов'язання по орендній платі за землю з фізичних осіб, загальною площею 0,8га, з кадастровим номером 1210400000:03:035:0326, за адресою: проспект Аношкіна, 181/91, за податковий період - 2024 рік в сумі 210 666,68грн.
Вважаючи протиправним податкове повідомлення - рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області, оскільки податковим органом не внесено до детального розрахунку відомостей щодо населеного пункту, коду цільового призначення землі та вірної нормативної грошової оцінки землі, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд врахував наступні обставини справи та норми чинного законодавства.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі ПК України).
Відповідно до статті 19-1 ПК України, контролюючі органи здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків, забезпечують визначення в установлених цим Кодексом, іншими законами України випадках сум податкових та грошових зобов'язань платників податків, застосування і своєчасне стягнення сум передбачених законом штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, звертаються до суду у випадках, передбачених законом.
Підпунктом 20.1.36 пункту 20.1 статті 20 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо нарахування та сплати податкових зобов'язань.
Аналіз пп.14.1.136 п.14.1 ст.14, пп.14.1.147 п.14.1 ст.14, ст.269, пп.270.1.2 п.270.1 ст.270, п.288.1 ст.288 ПК України дає підстави стверджувати, що орендна плата за землю є формою плати за землю та входить до складу податку на майно. Відповідно до пп.10.1.1 п.10.1 ст.10 ПК України, податок на майно відноситься до місцевих податків. Отже, зобов'язання позивача сплачувати орендну плату за землю є податковим зобов'язанням.
Відповідно до пп.41.1.1 п.41.1 ст.41 ПК України контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.
Згідно із пунктами 1 та 7 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 № 227, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику є Державна податкова служба України та її територіальні органи.
Контроль, а також визначення розміру орендної плати за землю з фізичних осіб та нарахування такої орендної плати віднесено саме до повноважень відповідача, виходячи з приписів п. 274.1 ст. 274, п. 286.5 ст. 286 ПК України.
Відповідно до пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, установлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України (далі ЗК України) використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
У підпункті 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України закріплено, що плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачає, що орендна плата для цілей розділу XII цього Кодексу - обов'язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди.
За правилами п.269.1 ст.269 ПК України, платниками плати за землю є платники земельного податку та платники орендної плати, а згідно з пп.269.1.2 п.269.1 ст.269 ПК України платниками орендної плати є землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди.
Також у підпункті 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які користуються земельними ділянками державної та комунальної власності: на праві постійного користування; на умовах оренди.
Підпунктом 270.1.2 пункту 270.1 статті 270 ПК України передбачено, що об'єктами оподаткування орендною платою є, зокрема, земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди.
Пункт 286.5 статті 286 ПК України встановлює, що нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, разом із детальним розрахунком суми податку, який, зокрема, але не виключно, має містити кадастровий номер та площу земельної ділянки, розмір ставки податку та розмір пільги зі сплати податку.
Відповідно положень пункту 288.1 статті 288 ПК України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Розмір та умови внесення орендної плати відповідно до пункту 288.4 тієї самої статті встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (крім випадків консервації таких земельних ділянок або визнання земельних ділянок забрудненими (потенційно забрудненими) вибухонебезпечними предметами).
Згідно з пунктом 288.5 статті 288 ПК України, розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:
288.5.1. не може бути меншою за розмір земельного податку:
для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки;
для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, - у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області;
288.5.2. не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.
288.5.3. може перевищувати граничний розмір орендної плати, встановлений у підпункті 288.5.2, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах.
Податковий кодекс України у пункті 288.5 статті 288 визначає тільки обмеження щодо максимального та мінімального розміру орендної плати за землю. За цим виключенням, питання щодо розміру орендної плати регулюються виключно договором оренди.
Інші елементи механізму справляння орендної плати за землю - податковий період, порядок обчислення орендної плати, строку сплати та порядок її зарахування до бюджетів відповідно до пункту 288.7 статті 288 Податкового кодексу України встановлюються статтями 285-287 цього кодексу.
Крім того, статтею 21 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.1998 № 161-XIV (далі Закон № 161-XIV) передбачено, що розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
Згідно із пунктом 289.1 статті 289 ПК України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.
Пунктом 289.2 статті 289 ПК України унормовано, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель (Кі), на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), на 1 січня поточного року, що визначається за формулою:
Кi = І:100,
де І - індекс споживчих цін за попередній рік.
У разі якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 115.
Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.
Як встановлено судом, станом на час укладення договору оренди землі розмір орендної плати складав 200 444,03 грн. і був розрахований із нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Розрахунок орендної плати за земельну ділянку з кадастровим номером 1210400000:03:035:0326 за 2024 рік визначений відповідачем наступним чином. Згідно договору оренди від 30.10.2023 №15823 нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 1210400000:03:035:0326 станом на 15.08.2023 становила 5011100,82 грн. Індекс споживчих цін за 2023 рік дорівнює 1,051. Таким чином нормативна грошова оцінка земельної ділянки у 2024 році складає: 5011100,82 х 1,051= 5266666,96грн.
Згідно п. 286.5 ст. 286, пп. 288.7 ст. 288, з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ, ГУ ДПС у Дніпропетровській області Гопайца В.О. сформовано податкове повідомлення - рішення щодо нарахованого податкового зобов'язання з орендної плати за 2024 рік в сумі 210666,68грн.
Суд вважає за необхідне також зазначити, що Верховний Суд у постанові від 07.08.2018 у справі №814/2292/17 визнав правомірним здійснення контролюючим органом розрахунку грошового зобов'язання з орендної плати за землю на підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.
За висновком Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі №635/4233/19 витяг з технічної документації є документом, який оформлюється за результатом проведення нормативної грошової оцінки та відображає дані стосовно окремої земельної ділянки. Він складається на основі розрахованих у встановленому порядку показників (коефіцієнтів), які визначені у технічній документації, що затверджується рішенням відповідної сільської, селищної або міської ради.
У постанові від 19.08.2022 у справі №826/10853/16 Верховний Суд вказав на те, що витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель є належним джерелом даних про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки, який виданий територіальним органом Держгеокадастру за місцем розташування земельної ділянки, або в силу норми статті 15 Закону України «Про Державний земельний кадастр», - відомості з Державного земельного кадастру про нормативну грошову оцінку станом на відповідну дату.
Статтею 1 Закону №161-XIV визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Відповідно до частини 1 статті 6 Закону № 161-XIV орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.
Згідно зі статтею 13 Закону № 161-XIV договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Статтею 15 Закону №161-XIV визначені істотні умови договору оренди, серед яких є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
У договорі оренди землі, укладеному 30.10.2023 між Кам'янською міською радою (орендодавцем) та ОСОБА_1 (орендарем), передбачено, що розмір орендної плати переглядається у разі: підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством. Орендар щорічно самостійно індексує розмір орендної плати, визначеної в договорі, та декларує її до податкових органів відповідно до прийнятого коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки земель.
Частиною 1 статті 23 Закону № 161-XIV визначено, що орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.06.2024 у справі №914/2848/22 дійшла висновку про те, що з моменту початку застосування відповідно до п. 271.2 ст. 271 ПК України нового розміру нормативної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності автоматично змінюються і права та обов'язки сторін договору оренди в частині розміру орендної плати, якщо він визначений у відсотковому співвідношенні до нормативної грошової оцінки. У таких правовідносинах немає обов'язку сторін вносити зміни до договору оренди шляхом укладення додаткової угоди, оскільки обов'язок сплачувати орендну плату відповідно до зміненої нормативної грошової оцінки земельної ділянки виникає в орендаря з моменту початку застосування такої нормативної грошової оцінки.
Також, суд погоджується з доводами відповідача, що код цільового призначення 11.00 «Землі промисловості» має загальне значення та включає в себе й код 11.02 - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості та ніяким чином не впливає на розрахунок податкового зобов'язання з орендної плати.
Окрім зазначеного, суд зауважує, що відсутність населеного пункту розташування земельної ділянки у детальному розрахунку до податкового повідомлення - рішення, хоча і є порушенням, однак останнє жодним чином не змінює наведений розрахунок податкового зобов'язання з орендної плати за землю та не свідчить про протиправність оскаржуваного рішення.
З урахуванням вищенаведених норм законодавства, що регулюють спірні правовідносини, висновків Верховного Суду та встановлених фактичних обставин справи, суд дійшов висновку про правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 19.05.2025 року №930998-2415-0403-UА12040150000015189 про визначення суми податкового зобов'язання за платежем орендна плата з фізичних осіб за 2024 рік та відсутність підстав для його скасування.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до частин 1, 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
На підставі ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати розподіляються пропорційно до задоволених вимог позивача.
Оскільки в задоволенні адміністративного позову відмовлено відсутні підстави для розподілу судових витрат.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 78, 90, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.С. Луніна