09 лютого 2026 рокуСправа №160/22038/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Ніколайчук С.В.
розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії
30 липня 2025 ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій просить:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про ОСОБА_1 , як про військовозобов'язаного;
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення даних про те, що ОСОБА_1 є порушником військового обліку;
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , що полягає у не внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформації відносно ОСОБА_1 про непридатність до військової служби з виключенням його з військового обліку;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 внести відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформацію щодо ОСОБА_1 про визнання його непридатним до проходження військової служби з виключенням з військового обліку.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що згідно із довідкою №391, яка видана замість військового квитка, позивачу висновком комісії при ІНФОРМАЦІЯ_3 від 05.06.2014 року був визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку за ст. 42а Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, затвердженого Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008р. №402 від 14.08.2008 року.
Проте зі скріншоту застосунку «Резерв+» сформованого 20.05.2024 року видно, що ОСОБА_1 є військовозобов'язаним, перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 визнаний військовозобов'язаним (додаток 5). Крім того, у мобільному додатку «Резерв+» зазначено, що позивача заявлено в розшук 18.06.2025 року.
21.07.2025 року позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_5 з заявою про внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів щодо виключення з обліку через непридатність до військової служби, однак жодних змін відповідачем не внесено.
Позивач вважає, що вчиняючи дії щодо внесення даних в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів про поставлено позивача на військовий облік про що свідчить Електронний військово-обліковий документ з «Резерв+», відповідач допустив порушення прав та інтересів позивача, тому звернувся з цим позовом до суду.
Ухвалою від 01 серпня 2025 року суд відкрив провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.
Копія ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2025 року отримана представником відповідач, проте, станом на день прийняття рішення відповідач правом на надання відзиву не скористався.
В силу ч. 4 ст. 124, ч. 8 ст.126 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає відповідача належним чином повідомленим про можливість подання відзиву у зазначені строки та належним чином повідомленим про судовий розгляд справи.
Відповідач, на виконання ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України, не надіслав до суду письмового відзиву на адміністративний позов та не повідомив про поважність причин ненадання відзиву.
Відповідно до ч. 6 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорта серії НОМЕР_3 .
Згідно із довідкою №391, яка видана замість військового квитка, позивач висновком комісії при ІНФОРМАЦІЯ_3 від 05.06.2014 року був визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку за ст. 42а Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, затвердженого Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 року №402 від 14.08.2008 року.
Проте зі скріншоту застосунку «Резерв+» сформованого 20.05.2024 року видно, що ОСОБА_1 є військовозобов'язаним, перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 визнаний військовозобов'язаним.
Крім того, у мобільному додатку «Резерв+» зазначено, що позивача заявлено в розшук 18.06.2025 року.
21.07.2025 року позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_5 з заявою про внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів щодо виключення з обліку через непридатність до військової служби.
Станом на 29.07.2025 року та час звернення до суду з цим позовом у мобільний додаток «Резерв+» жодних змін не внесено.
Позивач вважає, вищенаведені обставини свідчать про безпідставне взяття позивача на військовий облік, що вказує про вчинення протиправних дій співробітниками відповідача по відношенню до позивача та грубе порушення його законних прав та інтересів, що і стало підставою для звернення до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідача, викладених в відзиві на позов, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела права.
Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.
У зв'язку з військовою агресією РФ проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
У подальшому строк дії воєнного стану продовжувався і діє на час розгляду цієї справи.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби здійснює Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» №2232-XII (далі Закон №2232-XII).
Відповідно до частини 2 статті 1 Закону № 2232-XII військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Згідно із частиною 3 статті 1 Закону № 2232-ХІІ військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Відповідно до ст.2 Закону № 2232-ХІІ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом), за направленням або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту та Національної гвардії України.
Відповідно до частини четвертої статті 2 Закону № 2232-ХІІ порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з ч.5 ст.33 Закону № 2232-ХІІ військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст.14 Закону № 2232-ХІІ взяття громадян України на військовий облік призовників проводиться з метою визначення наявних людських ресурсів, ступеня їх придатності до військової служби, встановлення освітнього рівня, здобутої спеціальності або професії, рівня фізичної підготовки, вивчення особистих якостей.
Взяття громадян України на військовий облік призовників здійснюється у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки за місцем проживання.
Не підлягають взяттю на військовий облік призовників громадяни України, які відбувають покарання в установах виконання покарань або до яких застосовано примусові заходи медичного характеру.
Для взяття на військовий облік у відповідних районних (міських) центрах комплектування та соціальної підтримки утворюються комісії з питань взяття на військовий облік.
Відповідно до ч.10 ст.14 Закону № 2232-ХІІ за результатами медичного огляду громадянина України і з урахуванням рівня його освітньої підготовки, особистих якостей, роду діяльності та спеціальності комісія з питань взяття на військовий облік може прийняти одне з таких рішень: придатний для військової служби та попередньо призначений до служби у Збройних Силах України чи іншому військовому формуванні; тимчасово непридатний до військової служби, потребує лікування; підлягає направленню на додаткове медичне обстеження та проведення повторного медичного огляду (із зазначенням дати проведення); непридатний до військової служби; направлення до відповідних правоохоронних органів матеріалів на громадян України, які ухиляються від взяття на військовий облік.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі Порядок №1487), який визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності.
Військовий облік ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення особовим складом у мирний час та в особливий період (п.3 Порядку №1487).
Відповідно до п.20 Порядку № 1487 військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів.
Згідно з п. 22 Порядку № 1487 взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється відповідно до Закону № 2232-ХІІ.
Абзацом третім пункту 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487, встановлено, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством.
Відтак до компетенції районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки належить взяття та виключення військовозобов'язаних з військового обліку.
З вищевикладеного слідує, що взяттю на військовий облік військовозобов'язаних підлягають усі військовозобов'язані громадяни України, які досягли 25-річного віку. Водночас Закон № 2232-ХІІ не містить обмежень щодо кількості раз, взяття на військовий облік у випадку, якщо особа раніше перебувала на військовому обліку призовників.
Відповідно до підпункту 1 пункту 27 "Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, (далі Порядок № 560), що під час мобілізації громадяни викликаються до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або їх відділів з метою уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки).
Згідно із пунктом 28 Порядку № 560, виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки.
Відповідно до частини тринадцятої статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров'я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби, наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 р. за № 1109/15800 затверджено "Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України", (далі Положення № 402).
Згідно із пунктом 1.1 глави 1 розділу I, це Положення визначає процедуру проведення військово-лікарської експертизи військово-лікарськими комісіями, визначеними у главі 2 цього розділу, та поширюється в тому числі на військовозобов'язаних, для яких військово-лікарська експертиза проводиться військово-лікарськими комісіями, утвореними в закладах охорони здоров'я Міністерства оборони України та при закладах охорони здоров'я комунальної або державної форми власності.
Пунктом 1.2 розділу I Положення № 402 встановлено, що військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби військовозобов'язаних.
Військово-лікарська експертиза - це:
- медичний огляд військовозобов'язаних;
- визначення ступеня придатності до військової служби.
Відповідно до пункту 2.1 розділу I Положення № 402, для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії, штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).
Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК приймають постанови.
Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.
Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов'язкові до виконання.
Постанови ВЛК можуть бути відмінені або скасовані штатними ВЛК.
Згідно із пунктом 2.2 Положення № 402, штатні ВЛК є військово-медичними установами. До штатних ВЛК належать:
Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК);
ВЛК регіону.
Адміністративно-територіальні зони відповідальності штатних ВЛК за проведення військово-лікарської експертизи визначаються наказом Міністерства оборони України від 16 листопада 2016 року № 608 «Про затвердження адміністративно-територіальних зон відповідальності закладів охорони здоров'я Збройних Сил України за організацію медичного забезпечення».
Згідно із пунктами 1.2, 1.4 розділу II Положення № 402, постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров'я (далі - ТДВ) (додаток 3).
Відповідно до пункту 3.8 розділу II Положення № 402, (в редакції пункту станом на дату прийняття рішення ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_3 -07.02.2023), за статтями (пунктами статей) Розкладу хвороб, які передбачають індивідуальне визначення придатності до військової служби і військової спеціальності, ВЛК щодо військовозобов'язаних, яких призивають на військову службу або приймають на військову службу у добровільному порядку за контрактом, виносить одну із таких постанов:
- "Непридатний до військової служби у мирний час, обмежено придатний у воєнний час";
- "Обмежено придатний до військової служби";
- "Придатний (або непридатний) до військової служби за контрактом, за спеціальністю (вказати спеціальність)";
- "Придатний (або непридатний) до військової служби в миротворчій місії за спеціальністю (вказати спеціальність)";
- "Придатний до військової служби".
Постанови ВЛК військових комісаріатів оформлюються довідкою ВЛК (додаток 4 до Положення) у двох примірниках, яка не підлягає затвердженню штатною ВЛК і дійсна протягом шести місяців з дня медичного огляду. Копія довідки видається на руки особі, яка пройшла медичний огляд.
Після закінчення медичного обстеження під час мобілізації ВЛК виносить щодо військовозобов'язаного одну із таких постанов:
-"Придатний до військової служби";
-"Тимчасово непридатний до військової служби (вказати дату повторного огляду)";
-"Непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку".
Відповідно до пункту 3.8 розділу II Положення № 402, постанови ВЛК при ТЦК та СП щодо військовозобов'язаних приймаються згідно з главою 20 цього розділу.
Постанови ВЛК районних, міських ТЦК та СП про непридатність до військової служби військовозобов'язаних оформлюються свідоцтвами про хворобу (додаток 11 до цього Положення), постанови про тимчасову непридатність оформлюються довідками ВЛК (додаток 4 до цього Положення).
Згідно із пунктом 20.2 розділу II Положення № 402, постанови ВЛК згідно з цим Положенням розглядаються, затверджуються, не затверджуються, контролюються, переглядаються, а за необхідності скасовуються або відміняються відповідною штатною ВЛК.
Наведені положення законодавства свідчить, що визнання особи такою, що є непридатною до військової служби з виключенням з військового обліку є виключною компетенцією військово-лікарської комісії, яке ухвалюється в порядку, встановленому Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, оформлюється відповідною постановою та є підставою для виключення особи з військового обліку.
Дослідивши наявні у справі матеріали, суд встановив, що доказів на підтвердження факту визнання позивача непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку у встановленому законом порядку рішенням штатної військово-лікарської комісії (ВЛК) та наявності відповідної довідки ВЛК або свідоцтва про хворобу до матеріалів справи не подав.
Згідно із довідкою №391, яка видана замість військового квитка, ОСОБА_1 висновком комісії при ІНФОРМАЦІЯ_3 від 05.06.2014 року був визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку за ст. 42а Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, затвердженого Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008р. №402 від 14.08.2008 року..
Проте після набрання чинності змін до Закону №2232-XII позивача було поновлено на обліку військовозобов'язаних.
Суд зазначає, що надана довідка №391 від 05.06.2014 року не може вважатися належним доказом виключення з військового обліку, оскільки сам по собі він не підтверджує проходження позивачем встановленої процедури ВЛК.
З огляду на викладене, дії відповідача щодо повторного взяття позивача на військовий облік відповідають вимогам Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та Порядку організації і ведення військового обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1487.
Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність ознак протиправних дій відповідача, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Відповідно до статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частиною 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З урахуванням вищевикладеного та наданих доказів у їх сукупності, суд не вбачає правових підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до вимог ст.139 КАС України, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 139, 241-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.В. Ніколайчук