про відмову у роз'ясненні судового рішення
06 лютого 2026 року ЛуцькСправа № 140/8825/24
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Костюкевича С.Ф.,
розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника Територіального управління служби судової охорони у Волинській області про роз'яснення судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління служби судової охорони у Волинській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач), який з 13.03.2020 по даний час є співробітником Служби судової охорони, звернувся з позовом до Територіального управління служби судової охорони у Волинській області (далі - ТУ ССО у Волинській області, відзив) про визнання протиправною бездіяльності щодо ненарахування та невиплати середнього розміру грошового забезпечення за час проходження військової служби по мобілізації в особливий період з 25.02.2022 по 18.07.2022 у відповідності до частини 3 статті 119 Кодексу законів про працю України (діючої до внесення змін Законом №2352-IX); зобов'язання здійснити нарахування та виплату середнього розміру грошового забезпечення за час проходження військової служби по мобілізації в особливий період з 25.02.2022 по 18.07.2022 у відповідності до частини 3 статті 119 Кодексу законів про працю України (діючої до внесення змін Законом №2352-IХ).
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 28.11.2024, яке залишено без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.01.2026, даний позов задоволено повністю: визнано протиправною бездіяльність Територіального управління служби судової охорони у Волинській області щодо ненарахування та невиплаті ОСОБА_1 середнього розміру грошового забезпечення за час проходження військової служби по мобілізації в особливий період з 25.02.2022 по 18.07.2022 у відповідності до частини 3 статті 119 Кодексу законів про працю України (діючої до внесення змін Законом №2352-IX); зобов'язано Територіальне управління служби судової охорони у Волинській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 середнього розміру грошового забезпечення за час проходження військової служби по мобілізації в особливий період з 25.02.2022 по 18.07.2022 у відповідності до частини 3 статті 119 Кодексу законів про працю України (що була чинною до внесення змін Законом №2352-IХ).
26.01.2026 представником ТУ ССО у Волинській області була подана заява про роз'яснення судового рішення, у якій просить роз'яснити рішення Волинського окружного адміністративного суду від 28.11.2024 у даній справі в частині, щодо зобов'язання ТУ ССО у Волинській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 середнього розміру грошового забезпечення за час проходження військової служби по мобілізації в особливий період з 25.02.2022 по 18.07.2022 у відповідності до частини 3 статті 119 Кодексу законів про працю України (що була чинною до внесення змін Законом №2352-IХ), тобто стосується порядку виконання вказаного рішення суду.
Відповідно до частини третьої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз'яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомленні про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Оскільки, вказану справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження, то і заява про роз'яснення судового рішення підлягає розгляду в спрощеному порядку.
Розглянувши заяву про роз'яснення рішення Волинського окружного адміністративного суду від 28.11.2024 та доводи в її обґрунтування, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною другою статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Таким чином, рішення Волинського окружного адміністративного суду від 28.11.2024 у справі №140/8825/24 є обов'язковим до виконання, в тому числі і для - відповідача у справі.
Відповідно до частини першої статті 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Виходячи із системного тлумачення наведеної норми, роз'яснено може бути судове рішення, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини.
Тобто, роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні його неясності і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі.
Підставою для роз'яснення судового рішення, як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення.
У свою чергу, ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення, оскільки недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання постанови чи ухвали суду. Чіткість викладу передбачає, зокрема, що терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змістові, що вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться із поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому ясно, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. А переконливість і зрозумілість викладення змісту судових рішень забезпечується шляхом дотримання правил юридичної техніки.
Суд зазначає, що незрозумілість судового рішення є оцінним поняттям, а доцільність роз'яснення судового рішення приймається на розсуд суду, який має відштовхуватись від раціональних критеріїв.
Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а із змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.
Разом з тим, механізм, визначений цією статтею, не може використовуватись, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі не розуміє мотивації судового рішення. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення в порядку, передбаченому Кодексу адміністративного судочинства України.
В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
У заяві про роз'яснення судового рішення заявником зазначається, що на даний час в добровільному порядку рішення суду відповідачем не виконане в частині виплати середнього розміру грошового забезпечення за час проходження військової служби по мобілізації в особливий період з 25.02.2022 по 18.07.2022 у відповідності до частини 3 статті 119 Кодексу законів про працю України (діючої до внесення змін Законом №2352-IХ), у зв'язку з чим просить роз'яснити рішення суду в цій частині, що стосується порядку виконання вказаного рішення.
Суд звертає увагу, що заявником в обґрунтування власної заяви про роз'яснення рішення Волинського окружного адміністративного суду від 28.11.2024 в даній справі не наведено суду жодних обставин, які б об'єктивно свідчили про неясність чи невизначеність судового рішення, та не зазначено які припускаються варіанти тлумачення рішення і як це впливає на його виконання.
З мотивувальної та резолютивної частин рішення суду від 28.11.2024 вбачається, що її текст труднощів для розуміння не викликає, суть його ясна та не двозначна, тому розширеного тлумачення шляхом його роз'яснення та винесення процесуального документу з цього приводу не потребує.
Суд зазначає, що в мотивувальній частині рішення Волинського окружного адміністративного суду від 28.11.2024 зазначено усі обставини та мотиви, з яких суд виходив при винесенні останнього, і положення законодавства, яким він керувався з огляду на об'єкт порушеного права. У резолютивній частині рішення Волинського окружного адміністративного суду від 28.11.2024 чітко та зрозуміло зобов'язано здійснити нарахування та виплату середнього розміру грошового забезпечення за час проходження військової служби по мобілізації в особливий період з 25.02.2022 по 18.07.2022 у відповідності до частини 3 статті 119 Кодексу законів про працю України (діючої до внесення змін Законом №2352-IХ).
Вказане рішення суду містить чіткий та обґрунтований висновок по суті заявлених вимог та не передбачає його двоякого тлумачення.
При цьому, із поданої заяви про роз'яснення судового рішення вбачається, що підставою для роз'яснення судового рішення є не його незрозумілість та нечіткість, а наявність проблем щодо механізму виконання рішення суду від 28.11.2024, що на думку суду, повинно вирішуватись в порядку, визначеному законодавством при виконанні судових рішень.
Суд зазначає, що чинним законодавством передбачено механізм надання роз'яснення змісту судового рішення, а не роз'яснення порядку чи способу виконання судового рішення.
Відтак, порушені заявником питання стосуються роз'яснення порядку виконання рішення суду від 28.11.2024, а тому до них не може бути застосовано механізм, визначений статтею 254 КАС України.
Таким чином суд приходить до висновку, що рішення Волинського окружного адміністративного суду від 28.11.2024 є вмотивованим, зрозумілим, містить чіткий порядок його виконання та не містить положень щодо яких можуть виникнути суперечності щодо їх розуміння.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав, передбачених статтею 254 КАС України для роз'яснення рішення Волинського окружного адміністративного суду від 28.11.2024.
Керуючись статтями 248, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви представника Територіального управління служби судової охорони у Волинській області про роз'яснення судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління служби судової охорони у Волинській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя С. Ф. Костюкевич