09 лютого 2026 року ЛуцькСправа № 140/15038/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Смокович В.І., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Волинській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ресурс Про М» про стягнення податкового боргу,
Головне управління ДПС у Волинській області (далі - ГУ ДПС у Волинській області, позивач) звернулось з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ресурс Про М» (далі - ТОВ «Ресурс Про М», відповідач) про стягнення з банківських рахунків в дохід Державного бюджету податкового боргу в сумі 10 401,87 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в порушення статей 16, 36, 38 Податкового кодексу України (далі - ПК України) за відповідачем рахується податковий борг на загальну суму 10 401,87 грн, який виник по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) відповідно до податкових повідомлень-рішень №0033481815 від 01.02.2022 на суму 680,00 грн, №00/6290/1815 від 01.11.2022 на суму 1020,00 грн, №0032810408 від 20.03.2023 на суму 340,00 грн, №0042480408 від 11.04.2023 на суму 680,00 грн, №0052640408 від 03.05.2023 на суму 3060,00 грн, №3921/17000406 від 14.09.2022 на суму 1020,00 грн, №00178680408 від 27.06.2024 на суму 340,00 грн, №00245260408 від 06.09.2024 на суму 61,48 грн та нараховано по деклараціях №9312530732 від 21.10.2024 на суму 112,00 грн, №9271592357 від 17.09.2021 на суму 215,00 грн, №9107853791 від 21.04.2025 на суму 432,00 грн (з врахуванням наявної переплати в сумі 8,59 грн) та по податку на прибуток підприємства, який сплачують інші підприємства відповідно до податкових повідомлень-рішень №0057070408 від 12.05.2023 на суму 1020,00 грн, №00298630408 від 28.10.2024 на суму 1020,00 грн, №00129180405 від 23.04.2025 на суму 1020,00 грн (з врахуванням наявної переплати в сумі 610,02 грн).
З метою погашення відповідачем податкового боргу була сформована та надіслана податкова вимога від 11.07.2023 №0001777-1304-0320, однак податковий борг не був погашений.
З огляду на зазначене, контролюючий орган просить адміністративний позов задовольнити в повному обсязі (арк. спр. 1-2).
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 08.12.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній адміністративній справі та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (арк. спр. 46).
Копія вказаної ухвали була надіслана відповідачу рекомендованою кореспонденцією за адресою місця реєстрації - 43005, Волинська область, Луцький район, місто Луцьк, вулиця Винниченка, будинок 67-А, що зазначена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проте поштове відправлення було повернуте на адресу суду із відміткою відділення поштового зв'язку по причині повернення «за закінченням терміну зберігання» (арк. спр. 49).
Пунктом 5 частини шостої статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відповідно до частини другої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Водночас до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "за закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду 22.04.2021 у справі № 0840/3762/18, від 12.08.2020 у справі № 520/1066/2020.
Отже, копія ухвали суду про відкриття провадження у справі від 10.11.2025 не була вручена відповідачу з незалежних від суду причин. Відтак у силу вимог пункту 5 частини шостої статті 251 КАС України слід вважати, що копія ухвали про відкриття провадження у справі вручена відповідачу належним чином.
Проте, у встановлений судом строк відповідач відзив на позовну заяву не подав.
Згідно із частиною шостою статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи те, що відповідач пред'явлені позовні вимоги не оспорив, відзив на позов та клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у встановлений судом строк не подав, тому суд вважає можливим розглянути справу за наявними у справі матеріалами.
Суд, перевіривши доводи позивача у заяві по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв'язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.
Згідно довідки про наявність податкового боргу, за відповідачем станом на 10.11.2025 рахувалась заборгованість у розмірі 7 951,89 грн з податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) та 2 449,98 грн з податку на прибуток підприємства, який сплачують інші підприємства (арк. спр. 3).
У відповідності до розрахунку сум податкового боргу (арк. спр. 4), за відповідачем наявний борг з:
податку на додану вартість у розмірі 7 951,89 грн (з врахуванням переплати в сумі 8,59 грн), який виник відповідно до податкових повідомлень-рішень №0033481815 від 01.02.2022 на суму 680,00 грн, №00/6290/1815 від 01.11.2022 на суму 1020,00 грн, №0032810408 від 20.03.2023 на суму 340,00 грн, №0042480408 від 11.04.2023 на суму 680,00 грн, №0052640408 від 03.05.2023 на суму 3060,00 грн, №3921/17000406 від 14.09.2022 на суму 1020,00 грн, №00178680408 від 27.06.2024 на суму 340,00 грн, №00245260408 від 06.09.2024 на суму 61,48 грн та нараховано по деклараціях №9312530732 від 21.10.2024 на суму 112,00 грн, №9271592357 від 17.09.2021 на суму 215,00 грн, №9107853791 від 21.04.2025 на суму 432,00 грн (арк. спр. 15-25, 30-31, 36-41);
податку на прибуток в розмірі 2 449,98 грн (з врахуванням переплати в сумі 610,02 грн) внаслідок донарахування штрафних санкцій, згідно з податкових повідомлень-рішень №0057070408 від 12.05.2023 на суму 1020,00 грн, №00298630408 від 28.10.2024 на суму 1020,00 грн, №00129180405 від 23.04.2025 на суму 1020,00 грн (арк. спр. 26-29, 32-35).
Наявність наведеного боргу підтверджується також інтегрованою карткою платника податків за відповідними платежами (арк. спр. 9-14).
У зв'язку із виникненням податкового боргу у ТОВ «Ресурс Про М», контролюючим органом винесено податкову вимогу від 11.07.2023 №0001777-1304-0320 (арк. спр. 5), яка була надіслана позивачем за адресою реєстрації відповідача та була повернута за закінчення встановленого строку зберігання (арк. спр. 6).
З метою стягнення наявної заборгованості, ГУ ДПС у Волинській області, керуючись підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20, пунктом 95.3 статті 95 ПК України, звернулось із даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює ПК України.
Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України передбачений обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до підпункту 36.1 статті 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені ПК України, законами з питань митної справи.
За приписами підпункту 38.1 статті 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Щодо податкових повідомлень-рішень №0033481815 від 01.02.2022, №00/6290/1815 від 01.11.2022, №0032810408 від 20.03.2023, №0042480408 від 11.04.2023, №0052640408 від 03.05.2023, №3921/17000406 від 14.09.2022, №00178680408 від 27.06.2024, №00245260408 від 06.09.2024, №0057070408 від 12.05.2023, №00298630408 від 28.10.2024, №00129180405 від 23.04.2025 суд зауважує, що в судовому порядку такі, станом на день розгляду справи, відповідачем не оскаржувались. Доказів протилежного суду не надано.
Таким чином, грошове зобов'язання визначене таким податковим повідомленням-рішенням є узгодженим.
Згідно пункту 54.1. статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 57.3 статті 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
За приписами підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
З врахуванням викладеного несплачені у встановлені законодавством строки суми податкового зобов'язання набули статусу податкового боргу.
Згідно пункту 59.1 статті 59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків..
З метою погашення податкового боргу ГУ ДПС у Волинській області сформувало податкову вимогу форми «Ю» від 11.07.2023 №0001777-1304-0320 на суму 6 396,39 грн, яка була надіслана відповідачу податкова вимога на її податкову адресу рекомендованим листом з повідомленням про вручення, була повернена за закінченням терміну зберігання (арк. спр. 5-6).
Як обумовлено пунктом 42.5 статті 42 ПК України, у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Відповідно до пункту 59.5 статті 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до пункту 95.1 статті 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
ПК України передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95).
Пунктом 95.3. статті 95 ПК України визначено, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Відповідно до пункту 95.4 статті 95 ПК України, контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Механізм стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1244 «Деякі питання реалізації статті 95 ПК України», яким затверджено Порядок стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу (далі - Порядок №1244).
Згідно з пунктом 2 Порядку №1244 вилучення готівки у платника податків у рахунок погашення його податкового боргу здійснюється працівниками контролюючого органу з урахуванням вимог пунктів 95.2 - 95.5 статті 95 ПК України.
У випадках, передбачених пунктами 95.2 - 95.4 статті 95 ПК України, рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про погашення усієї суми податкового боргу видається за формою згідно з додатком 1 на підставі рішення суду про стягнення коштів за рахунок готівки, що належить платнику податків.
Також суд зауважує, що відповідач не заперечує щодо наявності податкового боргу та здійснює дії для його погашення.
Таким чином, за відповідачем обліковується податковий борг в загальній сумі 10 401,87 грн, доказів сплати даної суми відповідач суду не надав, а вжиті контролюючим органом заходи не призвели до його погашення, тому адміністративний позов належить задовольнити шляхом прийняття рішення про стягнення в дохід Державного бюджету України з банківських рахунків ТОВ «Ресурс Про М» суми податкового боргу.
Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Зважаючи на відсутність документально підтверджених судових витрат, пов'язаних із розглядом справи, питання про їх розподіл судом не вирішується.
Керуючись статтями 243-246, 255, 257, 262, 263, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд
Адміністративний позов Головного управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 4, ідентифікаційний код юридичної особи 44106679) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ресурс Про М» (43005, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Винниченка, будинок 67-А, ідентифікаційний код юридичної особи 23320440) про стягнення податкового боргу задовольнити повністю.
Стягнути в дохід Державного бюджету України з банківських рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Ресурс Про М» податковий борг в сумі 10 401,87 грн (десять тисяч чотириста одна гривня 87 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.І. Смокович