м. Вінниця
09 лютого 2026 р. Справа № 120/209/26
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитришеної Руслани Миколаївни, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом ОСОБА_1 до Тульчинської міської ради Тульчинського району Вінницької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії
У Вінницький окружний адміністративний суд звернувся з адміністративним позовом ОСОБА_1 до Тульчинської міської ради Тульчинського району Вінницької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою від 12.01.2026 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків шляхом надання суду доказів сплати судового збору в розмірі 1331,20 грн, або документи, які дають право особі на звільнення від сплати судового збору.
Позивачем 02.02.2026 на виконання вимог ухвали від 12.01.2026 заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору та надано Відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податку про джерела та суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору від 21.01.2026 за період з січня 2024 по листопад 2025.
Вирішуючи клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору суд зазначає наступне.
Стаття 8 Закону України "Про судовий збір" врегульовує питання щодо відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати
Згідно із частиною 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір", ураховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача-фізичної особи за попередній календарний рік; або, 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або, 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Також положеннями частини 2 статті 8 Закону України "Про судовий збір" закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Отже, суд наділений повноваженнями зменшити розмір судових витрат для особи, яка до нього звертається. Водночас конструкція наведених правових норм дає підстави для висновку, що зменшення судових витрат, якого зазнає сторона, є не обов'язком суду, а саме його повноваженням як формою суддівського розсуду, який може бути реалізований за наявності певних обставин.
В контексті цього питання суд застосовує виснуваний підхід Верховного Суду у постанові від 30 квітня 2024 року у справі №520/497/23, що саме на заявника покладається обов'язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати; обов'язок сплатити судові збори, встановлені відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно; застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов'язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.
Тож, питання про звільнення від сплати судового збору вирішується судом в кожному окремому випадку враховуючи надані в підтвердження скрутного матеріального стану докази.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно із частиною першою статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Для вирішення зазначеного питання необхідним є доведення особою, яка звертається із відповідним клопотанням, фінансової неможливості сплатити судовий збір.
Законом України "Про судовий збір" чітко визначено підставу для звільнення від сплати судового збору, зокрема, доведення заявником обставин, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Отже, для звільнення від сплати судового збору позивач має надати документ, з якого можна буде визначити сукупний розмір його доходу за попередній рік (зокрема відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків за рік, що передує зверненню до суду, які надаються органами Державної фіскальної служби тощо).
Оцінюючи надані позивачем Відомості, суд встановив, що вони стосуються ОСОБА_1 із РНОКПП - НОМЕР_1 .
Суд зазначає, що в силу ч. 5 статті 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються, зокрема, ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб), місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Позивач у позовній заяві власноруч вказав свій РНОКПП - НОМЕР_2 , який не відповідає даним, зазначеним у інформації Державного реєстру фізичних осіб - платників податку.
Суд акцентує, що статтею 160 КАС України обумовлено, що позовна заява до суду подається в письмовій формі у якій зазначаються обов'язкові реквізити, а саме реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України.
В силу того, що позивачем не додано до позовної заяви копії свого реєстраційного номеру облікової картки платника податків, тому надані 02.02.2026 Відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податку про джерела та суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору від 21.01.2026, не стосуються позивача ОСОБА_1 із РНОКПП - НОМЕР_2 .
Отже, надані позивачем докази суд вважає такими, що стосуються іншої особи ОСОБА_1 із РНОКПП - НОМЕР_1 .
Тому за наявними у матеріалах справи доказами у позивача наразі відсутні підстави для звільнення його від сплати судового збору, а тому заявлене позивачем клопотання задоволенню не підлягає.
Разом з тим недоліки зазначені в ухвалі від 12.01.2026 позивачем не усунуті.
Відповідно до частини 2 статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Згідно з частиною 6 статті 121 КАС України про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановляння надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.
За наведених обставин, з метою забезпечення права позивача на доступ до правосуддя, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за необхідне продовжити позивачу процесуальний строк для виконання вимог ухвали від 12.01.2026 на 5 днів з дня вручення цієї ухвали.
Керуючись статтями 121, 248, 256 КАС України, -
1. Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору.
2. Продовжити ОСОБА_1 строк виконання ухвали суду від 12.01.2026 на 5 (п'ять) днів з дня вручення копії цієї ухвали.
3. Копію ухвали надіслати позивачу.
4. Роз'яснити, що у разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовна заява буде повернута позивачу зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна