м. Вінниця
09 лютого 2026 р. Справа № 120/3037/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Свентуха Віталія Михайловича, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-
до Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги мотивовані протиправною бездіяльністю відповідача щодо не нарахування та невиплати допомоги на проживання, як внутрішньо переміщеним особам, згідно із Порядком надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 року №332.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Даною ухвалою також надано відповідачу строк на подання відзиву.
На адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки призначення та виплата допомоги здійснювалися відповідно до чинного законодавства України, а відсутність звернення позивача щодо продовження виплат у встановленому порядку унеможливлює їх нарахування після вересня 2024 року.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 разом із чоловіком та дитиною було взято на облік Михайлівським управлінням соціального захисту населення Запорізької області як осіб, переміщених з тимчасово окупованої території Донецької області.
З 2017 по 2022 роки позивач із родиною проживала у м. Запоріжжі та перебувала на обліку внутрішньо переміщених осіб у структурному підрозділі з питань соціального захисту населення м. Запоріжжя, де отримувала допомогу на проживання.
До березня 2022 року позивач отримувала щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам відповідно до Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" та постанови Кабінету Міністрів України "Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг" № 505 від 1 жовтня 2014 року.
Починаючи з березня 2022 року отримувала допомогу на проживання відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам" № 332 від 20 березня 2022 року.
У жовтні 2022 року позивач із родиною переїхала до м. Вінниці та 21.10.2022 звернулася до Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради із заявою про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб.
Позивач разом із донькою ОСОБА_2 , 2014 року народження, була взята на облік як внутрішньо переміщена особа з 21.10.2022 року.
Донька позивача ОСОБА_2 , 2023 року народження, була взята на облік з 24.05.2023 року.
На підставі постанови Кабінету Міністрів України № 509 від 01.10.2014 року "Про облік внутрішньо переміщених осіб" їм видано довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
На підставі заяви позивача від 21.10.2022 року Департаментом соціальної політики Вінницької міської ради було призначено допомогу на проживання у розмірі 5000 грн., яка виплачувалася до лютого 2024 року.
01.04.2024 року позивачу призначено допомогу на проживання у розмірі 8000 грн. на шестимісячний період з 01.03.2024 по 31.08.2024 з автоматичним продовженням по вересень 2024 року.
Виконавчим комітетом Вінницької міської ради листами від 31.10.2024 року №П/01/78321/1-00-10 та від 18.12.2024 року №П/01/89902/1-00-10 повідомлено, що при визначенні середньомісячного сукупного доходу сім'ї доходи чоловіка позивача не враховувалися, оскільки нею була подана довідка про те, що він з нею не проживає.
Постановою Кабінету Міністрів України №989 від 30.08.2024 року "Про внесення змін до Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам" внесено зміни до Порядку та пункту 14, яким передбачено наступне "до середньомісячного сукупного доходу включаються доходи дружини та чоловіка (батька та матері) незалежно від місця їх фактичного проживання на території України, крім осіб, які сплачують аліменти, а також осіб, які зникли безвісти/перебувають у полоні або за кордоном/депортовані за межі України/осіб, які перебувають на тимчасово окупованих територіях, зазначених у переліку територій".
Вказано, що у зв'язку з цим при визначенні права позивача на отримання допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі на наступний шестимісячний період, починаючи з жовтня 2024 року, необхідно враховувати факт зайнятості її чоловіка.
З огляду на зазначене, працівником відділу адресних державних соціальних допомог управління соціального захисту населення (Правобережне) у вересні 2024 року під час телефонної розмови позивача повідомлено про необхідність подання заяви на призначення допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі на наступний шестимісячний період з урахуванням вимог пункту 14 Порядку.
Позивач вважає, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам відповідно до Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 року №332, що і стало підставою для звернення до суду з цим позовом.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить із наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 24 Конституції України визначено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.
Згідно з абзацом першим частини першої статті 1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" від 20.10.2014 року №1706-VII (далі - Закон № 1706-VII) внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Адресою покинутого місця проживання внутрішньо переміщеної особи в розумінні цього Закону визнається адреса місця проживання особи на момент виникнення обставин, зазначених у частині першій цієї статті (частина друга статті 1 Закону № 1706-VII).
Частиною першою статті 2 Закону № 1706-VII визначено, що Україна вживає всіх можливих заходів, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, щодо запобігання виникненню передумов вимушеного внутрішнього переміщення осіб, захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, створення умов для добровільного повернення таких осіб до покинутого місця проживання або інтеграції за новим місцем проживання в Україні.
Згідно з абзацом першим частини першої статті 4 Закону № 1706-VII факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.
Відповідно до частини другої статті 4 Закону № 1706-VII підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.
Абзацом першим частини третьої статті 4 Закону № 1706-VII визначено, що для отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи така особа звертається із заявою до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем проживання у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України з урахуванням вимог Закону України "Про адміністративну процедуру".
Порядок збирання та оброблення даних, оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та форма її зразка затверджуються Кабінетом Міністрів України з урахуванням вимог Закону України "Про адміністративну процедуру" (частина дев'ята статті 4 Закону № 1706-VII).
Відповідно до частини першої статті 5 Закону № 1706-VII довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.
Для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на зайнятість, пенсійне забезпечення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України (абзац перший частини першої статті 7 Закону № 1706-VII).
Механізм надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам (далі - допомога) визначає Порядок надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 року № 332 (далі - Порядок №332, в редакції чинній на час припинення виплати допомоги).
Пунктом 3 Порядку № 332 визначено, що з 1 листопада 2023 року допомога призначається на шість місяців на сім'ю, яка вперше звернулася за призначенням допомоги, та виплачується щомісяця одному з членів сім'ї (далі - уповноважена особа) у такому розмірі:
- для осіб з інвалідністю та дітей - 3000 гривень;
- для інших осіб - 2000 гривень.
Допомога призначається на кожного члена сім'ї (далі - отримувач), відомості про якого включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.
Допомога призначається за повний місяць, у якому уповноважена особа звернулася за її наданням, незалежно від дати такого звернення.
До складу сім'ї уповноваженої особи включаються (незалежно від наявності відомостей щодо включення їх до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб) чоловік, дружина, діти, прийомні діти, діти, які виховуються батьками-вихователями в дитячих будинках сімейного типу, усиновлені діти, діти, над якими встановлено опіку або піклування, а також діти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти (зокрема у період між завершенням навчання в одному із зазначених закладів освіти і вступом до іншого закладу або в період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем і продовженням навчання за іншим рівнем за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців) до досягнення 23 років і не мають власних сімей; діти з інвалідністю після досягнення ними 18-річного віку до визнання їх особами з інвалідністю з дитинства I та II групи; не перебувають в шлюбі повнолітні діти; визнані особами з інвалідністю з дитинства I та II групи або особами з інвалідністю I групи, які проживають разом з батьками; непрацездатні батьки чоловіка та дружини, які проживають разом з ними і перебувають на їх утриманні у зв'язку з відсутністю власних доходів; особа, яка проживає разом з одинокою особою з інвалідністю I групи та доглядає за нею; жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі, але проживають однією сім'єю і мають спільних дітей, та/або особи, які встановили у судовому порядку факт проживання однією сім'єю. Членом сім'ї може вважатися одинока особа, а також неповнолітня дитина, якщо така особа не входить до складу сім'ї.
Склад сім'ї уповноваженої особи визначається на дату звернення за призначенням допомоги.
З 1 листопада 2023 року для призначення допомоги уповноважена особа подає заяву про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам за формою згідно з додатком 5 (далі - заява).
Відповідно до абзаців 1, 2 пункту 4 Порядку № 332 для призначення допомоги внутрішньо переміщена особа або уповноважена особа подає заяву про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам за формою згідно з додатком 1 (далі - заява). Така заява подається структурному підрозділу з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві державної (військової) адміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі її утворення) ради (далі - орган соціального захисту населення) або уповноваженій особі виконавчого органу сільської, селищної, міської ради чи центру надання адміністративних послуг за місцем обліку внутрішньо переміщеної особи із використанням функціоналу Єдиної інформаційної системи соціальної сфери (за технічної можливості) та електронних систем Мінсоцполітики.
За наявності технічної можливості заява може подаватися в електронній формі за наявності реєстраційного номера облікової картки платника податків засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія), зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія), у довільній формі, придатній для сприйняття її змісту, відповідно до пункту 20 цього Порядку.
Абзацами першим, другим, четвертим пункту 5 Порядку № 332 визначено, що допомога призначається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися (повторно перемістилися) з 1 січня 2022 року з територій, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінреінтеграції (далі - перелік територій), щодо яких не визначено дати завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації.
Допомога також призначається дитині, яка народилася у внутрішньо переміщеної особи, відомості про яку включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.
Відповідно до абзаців першого, третього, п'ятого, шостого пункту 13-1 Порядку № 332 виплата допомоги продовжується на другий шестимісячний період автоматично особам з інвалідністю I чи II групи, дитині з інвалідністю віком до 18 років, дитині, хворій на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, якій не встановлено інвалідність, що підтверджується документально.
У разі коли особі не було продовжено виплату допомоги автоматично, але вона належить до категорій осіб, визначених абзацами другим - четвертим цього пункту, їй може бути призначено допомогу за заявою.
Іншим членам сім'ї виплата допомоги може бути продовжена на підставі подання заяви на призначення допомоги.
Пунктом 14 Порядку № 332 передбачено, зокрема, що до середньомісячного сукупного доходу включаються доходи дружини та чоловіка (батька та матері) незалежно від місця їх фактичного проживання на території України, крім осіб, які сплачують аліменти, а також осіб, які зникли безвісти / перебувають у полоні або за кордоном / депортовані за межі України / осіб, які перебувають на тимчасово окупованих територіях, зазначених у переліку територій.
Зі змісту наведених норм вбачається, що право на призначення та виплату допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам виникає виключно за умови звернення уповноваженої особи із відповідною заявою та за наявності передбачених Порядком умов.
Судом встановлено, що позивачу було призначено допомогу на проживання у розмірі 8000 грн. на шестимісячний період з 01.03.2024 по 31.08.2024 з автоматичним продовженням по вересень 2024 року, після чого строк виплати зазначеної допомоги закінчився.
Постановою Кабінету Міністрів України №989 від 30.08.2024 року "Про внесення змін до Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам" внесено зміни до Порядку № 332, зокрема до пункту 14, якими встановлено, що до середньомісячного сукупного доходу сім'ї включаються доходи дружини та чоловіка незалежно від місця їх фактичного проживання, за винятком випадків, прямо визначених цією нормою.
Таким чином, починаючи з жовтня 2024 року, призначення допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам на наступний шестимісячний період було можливим лише за умови подання позивачем нової заяви з урахуванням оновлених вимог Порядку № 332.
Матеріалами справи підтверджується, що позивача було поінформовано про зміну правового регулювання та необхідність подання заяви на призначення допомоги на наступний шестимісячний період.
Водночас, доказів подання позивачем такої заяви після вересня 2024 року до відповідача суду не надано.
Суд звертає увагу, що протиправна бездіяльність суб'єкта владних повноважень - це зовнішня форма пасивної поведінки цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у не здійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
У даному випадку відповідач здійснив повідомлення позивача про необхідність подання заяви, що не може розцінюватися як бездіяльність.
Ненарахування та невиплата допомоги обумовлені відсутністю звернення позивача із заявою, а також змінами законодавства, які підлягали застосуванню на момент вирішення питання про подальше призначення допомоги, а за таких обставин відсутні підстави вважати, що відповідач допустив протиправну бездіяльність.
Суд зазначає, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи зобов'язані діяти виключно в межах наданих повноважень та у спосіб, визначений законом, і не можуть здійснювати призначення соціальних виплат без дотримання передбаченої законодавством процедури.
Ненарахування та невиплата допомоги на проживання позивачу після вересня 2024 року є наслідком відсутності належного звернення позивача та змін у правовому регулюванні, а не протиправної бездіяльності відповідача.
Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.
Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною першою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що у разі відмови у задоволені позову судові витрати не відшкодовуються.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
В задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );
Відповідач: Департамент соціальної політики Вінницької міської ради (вул. Соборна, 50, м. Вінниця, 21050, ЄДРПОУ 38782790).
Суддя Свентух Віталій Михайлович