Справа № 613/1381/25 Головуючий суддя І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/818/393/26 Суддя доповідач ОСОБА_2
05 січня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
головуючого ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
за участю прокурора ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Харків апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Богодухівського районного суду Харківської області від 06 жовтня 2025 року у кримінальному провадженні, внесеному 12 травня 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025221010000259, за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Сазоно-Баланівка Богодухівського району Харківської області, не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини:
Вироком Богодухівського районного суду Харківської області від 06 жовтня 2025 року засуджено ОСОБА_7 за ч.4 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_7 звільнено від відбування покарання з випробуванням (іспитовим строком 2 роки), з покладенням на нього обов'язків, передбачених ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України
Цим же вироком на підставі п.4 ч.1 ст.96-2 КК України, п.1 ч.9 ст.100 КПК України постановлено застосувати спеціальну конфіскацію, звернувши на користь держави речовий доказ - автомобіль марки «AUDI» моделі «80» білого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , який належить на праві власності ОСОБА_7 , та зберігається на майданчику тимчасового утримання транспортних засобів Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області за адресою : Харківська область, м. Богодухів, вул. Ярослава Мудрого, 9.
Ухвалено рішення щодо долі інших речових доказів.
Згідно з вироком суду, ОСОБА_7 11 травня 2025 року близько 21 год. 00 хв., діючи умисно, в період дії воєнного стану, незаконно, без дозволу власника, шляхом пошкодження віконної рами металевого вагончику, який знаходився на земельній ділянці з кадастровим номером 6320810100:00:001:0603 по пров. Залужанському в м. Богодухів Харківської області, проник до вказаного приміщення, звідки скоїв крадіжку наступних речей: 2 відер будівельних 12 л «WaffMann» вартістю 52 грн 33 коп. кожне, загальною вартістю 104 грн 66 коп., дриля-шуруповерта «APRO 895031» вартістю 3519 грн 81 коп., кутової шліфувальної машинки «Zenit Profi ЗУШ-125/900 М» вартістю 1033 грн 60 коп., міксеру будівельного «Vitals Master Em 1414Br» вартістю 2586 грн 03 коп., міксеру будівельного «DNIPRO-M BM-160S» вартістю 3076 грн 48 коп., рівня будівельного «YATO YT-30331» 30 см вартістю 298 грн 66 коп., мережевого подовжувача «Luxel 3 розетки 10М» вартістю 277 грн 34 коп., 2 шпателів 350 мм зубчатих «Expert 101-024» вартістю 108 грн 00 коп. кожен, загальною вартістю 216 грн 00 коп., шпателя 300 мм зубчатого «Expert 101-022» вартістю 93 грн 00 коп., шпателя 200 мм зубчатого «Expert 101-018» вартістю 58 грн 00 коп., 2 кельм чотирикутних «Tolsen» 160 мм вартістю 143 грн 33 коп. кожна, загальною вартістю 286 грн 66 коп., 2 кельм чотирикутних «Tolsen» 140 мм вартістю 123 грн 67 коп. кожна, загальною вартістю 247 грн 34 коп., киянки гумової «DNIPRO-M ULTRA TPR 340 г.» вартістю 206 грн 40 коп., киянки гумової «Tolsen 220г.» вартістю 106 грн 66 коп., киянки гумової «INTERTOOL HT-0229» вартістю 61 грн 06 коп., молотку покрівельного «Mastertool 600 г.» вартістю 286 грн 60 коп., 2 молотків-кирки з ручкою вартістю 223 грн 33 коп. кожен, загальною вартістю 446 грн 66 коп., тертки нержавіючої сталь 130 -270 мм «Рашпіль» вартістю 80 грн 07 коп., 4 мішків цементу «KRYVYIRIGCEMENT ПЦ500» вартістю 195 грн 58 коп. кожен, загальною вартістю 782 грн 32 коп., 3 відра мастіки бітумно-каучукової «BITUGUM» 19 кг Україна вартістю 1297 грн 37 коп. кожен, загальною вартістю 3892 грн 11 коп., бензинового генератора «ІТС POWER GG7000FE 5000/5500 W» вартістю 17382 грн 63 коп., які належать ОСОБА_8 , після чого за допомогою лому пошкодив вхідні двері та залишив місце вчинення злочину разом із викраденим майном, чим спричинив ОСОБА_8 матеріальну шкоду на загальну суму 35041 грн. 09 коп.
Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
Обвинувачений ОСОБА_7 в апеляційній скарзі, не оскаржуючи висновків суду щодо встановлених фактичних обставин кримінального провадження, винуватості та кваліфікації своїх дій, правильності призначеного покарання, просить оскаржуваний вирок щодо нього скасувати в частині застосування спеціальної конфіскації на користь держави речового доказу - автомобіля марки «AUDI» моделі «80» білого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 .
В обґрунтування заявлених вимог просить врахувати те, що у формулюванні обвинувачення, визнаного судом доведеним, відсутнє посилання на використання ним автомобіля марки «AUDI» моделі «80» білого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 як знаряддя злочину. Тобто за змістом вироку, автомобіль не використовувався для виконання об'єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, а тому у такому разі інститут спеціальної конфіскації не підлягає застосуванню.
Окрім цього, просить врахувати, що вказаний автомобіль є спільною сумісною власністю подружжя, а тому також не підлягає спеціальній конфіскації.
При цьому звертає увагу, що його дружина ОСОБА_9 не була обізнаною, що він буде використовувати автомобіль під час вчинення кримінального правопорушення, тобто про незаконне використання цього авто.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор в судовому засіданні частково підтримала апеляційну скаргу.
Обвинувачений в судовому засіданні просив задовольнити апеляційну скаргу.
Заслухавши доповідь судді, пояснення обвинуваченого на підтримку апеляційної скарги, зваживши на доводи прокурора, обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, та перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Мотиви суду
Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
З огляду на ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно з вимогами ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження та вироку, висновки суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, за яке його засуджено, були зроблені на підставі його показань, а провадження було розглянуте в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України. З урахуванням цього суд першої інстанції встановив фактичні обставини провадження та кваліфікував дії обвинуваченого за ч.4 ст.185 КК України.
А тому висновки суду щодо фактичних обставин провадження, доведеності винуватості обвинуваченого, правильності кваліфікації його дій, а також призначеного покарання, які не оскаржувалися в апеляційній скарзі, згідно до ст.404 КПК України, апеляційним судом не перевіряються.
Що стосується доводів апеляційної скарги обвинуваченого про безпідставне застосування спеціальної конфіскації автомобіля і тим самим неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, колегія суддів вважає, що вони заслуговують на увагу з огляду на наступне.
Так, судом першої інстанції у вироку, зокрема зазначено про наявність підстав ст. 96-1, п.4 ч.1 ст. 96-2 КК України для застосування спеціальної конфіскації автомобілю марки «AUDI» моделі «80» білого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , на користь держави, оскільки зазначений автомобіль був визнаний речовим доказом у даному кримінальному провадженні, як знаряддя злочину.
Однак, із цими висновками місцевого суду колегія суддів погодитися не може з огляду на таке.
Частиною 1 ст. 98 КПК України передбачено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, які були об'єктом кримінально-протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально-протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до положень ч.9 ст.100 КПК України питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, наданих суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.
Згідно з положеннями ч.1 ст.96-1 КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного злочину або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За приписами п.4 ч.1 ст.96-2 КК України спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо майно використано як засіб чи знаряддя вчинення злочину, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, застосовуючи спеціальну конфіскацію до автомобіля обвинуваченого ОСОБА_7 , суд першої інстанції послався на те, що транспортний засіб був знаряддям вчинення злочину.
За змістом судового рішення, у формулюванні обвинувачення, визнаного судом доведеним, будь-які посилання на використання ОСОБА_7 вказаного автомобіля як знаряддя злочину відсутні. Не зазначені такі дані й у обвинувальному акті. Тобто автомобіль не використовувався для виконання об'єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, а тому в такому разі спеціальна конфіскація не підлягає застосуванню, а у суду не було правових підстав для визнання вказаного автомобіля знаряддям злочину.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що автомобіль марки «AUDI» моделі «80» білого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , підлягає поверненню власнику ОСОБА_7 .
Така позиція узгоджується з правовим висновком, який міститься у постанові Верховного Суду від 07 травня 2025 року у справі № 335/12523/23 (провадження № 51-3838км24).
Разом з цим, колегією суддів під час перевірки матеріалів даного кримінального провадження установлено те, що ОСОБА_7 з 16 червня 2022 року по теперішній час перебуває в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_9 (свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_2 від 16.06.2022).
Відповідно до ч.1 ст.60 Сімейного кодексу України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Таким чином, автомобіль марки «AUDI» моделі «80» білого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 є спільною сумісною власністю зазначеного вище подружжя, яке набуте під час шлюбу.
Водночас, згідно з ч.9 ст.100 КПК України під час ухвалення судового рішення суд повинен вирішити питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів. Відповідно до пункту 1 вказаної норми гроші цінності та інше майно, які підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та/або зберегли на собі його сліди, конфіскуються, крім випадків, коли власник, співвласник (законний володілець) не знав і не міг знати про їх незаконне використання. У такому разі зазначені гроші, цінності та інше майно повертаються власнику (законному володільцю).
Проте, матеріали кримінального провадження не містять даних на підтвердження факту того, що ОСОБА_9 знала чи могла б знати про незаконне використання вказаного автомобіля, що було б підставою для його конфіскації.
Така позиція узгоджується з практикою Верховного Суду, яка міститься у постановах від 01 грудня 2020 року (справа № 520/16693/15-к, провадження № 51-4647км20), від 9 квітня 2020 року (справа № 676/2199/19, провадження № 51-5641 км 19), відповідно до якої, транспортний засіб, який належить на праві спільної сумісної власності подружжю та який використовувався одним із них як знаряддя вчинення кримінального правопорушення, спеціальній конфіскації не підлягає, якщо співвласники не знали і не могли знати про незаконне використання цього майна.
Таким чином, під час апеляційного розгляду встановлено неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність унаслідок безпідставного застосування спеціальної конфіскації автомобілюмарки «AUDI» моделі «80» білого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , у зв'язку з чим, вирок місцевого суду в цій частині вирішення долі речового доказу підлягає зміні, а апеляційна скарга обвинуваченого задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст.405, п.2 ч.1 ст.407, п.2 ч.1 ст.413, 418, 419 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 задовольнити.
Вирок Богодухівського районного суду Харківської області від 06 жовтня 2025 року щодо ОСОБА_7 в частині вирішення речового доказу - автомобілю марки «AUDI» моделі «80» білого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 - змінити.
Речовий доказ у провадженні, а саме: автомобіль марки «AUDI» моделі «80» білого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , який належить на праві власності ОСОБА_7 , та зберігається на майданчику тимчасового утримання транспортних засобів Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області за адресою: Харківська область, м.Богодухів, вул. Ярослава Мудрого, 9 - повернути власнику ОСОБА_7 .
В решті вирок суду залишити без зміни.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Кримінального касаційного суду у складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.
Колегія суддів:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4