Справа № 686/34733/25
Провадження № 2-а/686/15/26
06 лютого 2026 року м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі:
головуючого - судді Заворотної О.Л.
секретаря судового засідання Сікори Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницькому справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 ) про скасування постанови, в обґрунтування якого вказав, що перебуває на військовому обліку ІНФОРМАЦІЯ_3 , дата останнього ВЛК - жовтень 2025 року, дані про себе уточнено вчасно та у повному обсязі. Має відстрочку від мобілізації на підставі п. 1 ч.3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» - здобувачі професійної, фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури. У жовтні 2025 року ОСОБА_1 самостійно, за власним бажанням вирішив пройти військово-лікарську комісію з метою уточнення своїх даних як військовозобов'язаного та сформувавши відповідне направлення на проходження медичного огляду через застосунок «Резерв+» самостійно прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 у якому він перебуває на обліку, згідно витягу з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів з 07.12.2020. Дата ВЛК 28.10.2025, номер протоколу ВЛК НОМЕР_1 , під час проходження медичного огляду до ОСОБА_1 звернулася особа, яка представилася як юрист ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 та повідомив про те, що відносно ОСОБА_1 буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Згідно протоколу № 4646 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, ОСОБА_1 не пройшов повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Згідно останнього заключення військово-лікарської комісії 23.10.1992 при ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_1 визнаний непридатним в мирний час та обмежено придатним до військової служби у воєнний час.
Згідно вказаного протоколу розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 16 год. 10 хв. 12 листопада 2025 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 ), кабінет № 11.
ОСОБА_1 завчасно перед розглядом справи підготував в порядку ст. 279-9 КУпАП заяву про визнання вини у вчиненні адміністративного правопорушення, яку 11.11.2025 о 11:26 год було направлено до ІНФОРМАЦІЯ_2 на офіційну електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_5 . У зв'язку із тим, що ОСОБА_1 знав про дату та час розгляду справи про адміністративне правопорушення, він прибув 12.11.2025 завчасно до початку розгляду справи та повідомив особу, яка склала відносно нього протокол про адміністративне правопорушення, а саме юриста ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 про те, що ним в порядку ст. 279-9 КУпАП було складено заяву про визнання вини та він хоче подати її для врахування при вирішенні справи.
Однак, юрист ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 відразу, навіть не читавши її зміст, повідомив ОСОБА_1 , що таку заяву ІНФОРМАЦІЯ_6 від нього не прийме. Таким чином, ОСОБА_1 розуміючи, що поштове відправлення не надійде вчасно до початку розгляду справи, вичерпав усі можливості для особистого звернення до ІНФОРМАЦІЯ_2 із заявою про визнання вини в порядку ст. 279-9 КУпАП.
12.11.2025 т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , проігнорувавши подану завчасно перед розглядом справи в порядку ст. 279-9 КУпАП ОСОБА_1 заяву про визнання вини у вчиненні адміністративного правопорушення, порушуючи права, свободи та інтереси позивача, виніс постанову № 13963 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП постановивши визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн.
У вказаній постанові відсутні згадки про звернення 11.11.2025 в порядку ст. 279-9 КУпАП ОСОБА_1 із заявою про визнання вини у вчиненні адміністративного правопорушення.
Доводи відповідача що звернення ОСОБА_1 в порядку ст. 279-9 КУпАП надійшло до ІНФОРМАЦІЯ_2 13.11.2025, не відповідають дійсності, адже вказане спростовується відомостями про направлення такої заяви саме 11.11.2025.
Обов'язок у визначений зазначеним законом строк звернутись до районних (міських) військових комісаріатів з метою взяття на військовий облік та оновлення своїх даних позивач виконав у повному обсязі, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, згідно якого позивач на обліку перебуває з 07.12.2020, дата останнього проходження військово-лікарської комісії 28.10.2025.
Оскільки правомірність прийнятого рішення, а також підстави притягнення позивача до відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відповідачем не доведено, постанова про адміністративне правопорушення № 13963 від 12.11.2025 підлягає скасуванню, а адміністративна справа підлягає закриттю.
Ухвалою суду від 02.12.2025 відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (без виклику) сторін.
Відповідно до ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь - яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у ч. 4 цієї статті.
Згідно з ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь якої зі сторін про інше. За клопотання однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до ст. 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Представник позивача подав клопотання про розгляд справи за відсутності позивача та його представника.
Представник відповідача відзив на позов не подав.
Суд, дослідивши та оцінивши докази у сукупності встановив наступні обставини справи та відповідні правовідносини.
Судом встановлено, що постановою т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 від 12.11.2025 № 13963, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП за те, що позивач будучи у встановленому порядку визнаним обмежено придатним до військової служби, не виконав вимоги пункту 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3621-IХ від 21.03.2024 (в редакції Закону № 4235-1X 610 12.02.2023) в частині обов'язку до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, що затверджений Законом України № 2102-ІХ від 24 лютого 2022 року, у зв'язку із військовою агресією російської федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України введений воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався і продовжує свою дію на час розгляду справи.
В силу ч. 5 ст. 33 Закону №2232-ХІІ «Про військовий обов'язок і військову службу» військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно п. 63 Постанови КМУ від 16 травня 2024 року № 560 "Питання проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період", військовозобов'язані, які відповідно до пункту 58 цього Порядку звернулися із заявою про надання відстрочки, до прийняття рішення відповідною комісією не направляються для проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби, крім тих, що були раніше визнані обмежено придатними або тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров'я на строк від шести до 12 місяців відповідно до висновку військово-лікарської комісії, у разі закінчення строку дії довідки (постанови) військово-лікарської комісії, за винятком тих, які визнані в установленому порядку особами з інвалідністю.
Частиною 3 статті 210 КУпАП, за якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності, передбачено відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.
Частиною 1 статті 210 КУпАП передбачена відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку.
Згідно з оскаржуваною постановою, позивач порушив вимоги ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та п.10 Правил військового обліку призовників та військовозобов'язаних Додаток № 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30.12.2022.
04 травня 2024 року набрав чинності Закон України від 21.03.2024 №3621-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист». Цим документом з положень законодавства про військовий обов'язок і військову службу виключено такі визначення як «обмежено придатний до військової служби» та «непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час».
У відповідність до зазначеного Закону України був приведений наказ Міністерства оборони України від 14.08.2008 №402 «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», яким визначається процедура проведення військово-лікарської експертизи військово-лікарськими комісіями.
Разом з тим, до пункту 2 розділу II «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» Законом України №4235-ІХ від 12.02.2025 було внесено зміни і викладено положення у наступній редакції: «Установити, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов'язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов'язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов'язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду».
Постанова ВЛК районних, міських ТЦК та СП про придатність військовозобов'язаного до військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та/або під час дії правового режиму воєнного стану дійсна протягом одного року з дня закінчення медичного огляду. Якщо в стані здоров'я військовозобов'язаного за його зверненням або висновками лікарів закладу охорони здоров'я виникли зміни, то за направленням керівника ТЦК та СП проводиться повторний медичний огляд з метою визначення ступеня придатності до військової служби (п. 3.8 глави 3розділу II Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України 14.08.2008 №402 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 року за № 1109/15800.
Так, громадяни України, які перебувають на військовому обліку та з набранням чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, прибули до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для уточнення своїх облікових даних (адреси місця проживання, номерів засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інших персональних даних), можуть бути направлені на медичний огляд шляхом вручення їм повісток за наявності підстав для проходження медичного огляду відповідно до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів (зокрема у разі відсутності дійсного рішення військово-лікарської комісії про ступінь придатності військовозобов'язаного до військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та/або під час дії правового режиму воєнного стану та/або наявності інших підстав, передбачених законодавством), а також направлені на такий огляд у разі, коли такі громадяни самостійно виявили бажання пройти медичний огляд (п. 69 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року №560 (надалі Порядок). Військовозобов'язаним та резервістам, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, в тому числі ті, які були визнані обмежено придатними та не проходили повторний медичний огляд з метою визначення їх придатності до військової служби (за винятком тих, які визнані в установленому порядку особами з інвалідністю), за рішенням керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки видаються направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду, сформовані відповідно до пункту 74-1цього Порядку (п. 74 Порядку).
Особи, які не проходили медичний огляд, або в яких закінчився строк дії рішення (постанови) про придатність до військової служби, або які були визнані обмежено придатними та не проходили повторний медичний огляд з метою визначення їх придатності до військової служби (за винятком тих, які визнані в установленому порядку особами з інвалідністю) направляються на військово-лікарську комісію (п. 69 Порядку).
Законом України від 21.03.2024 №3621-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» чітко визначено, що необхідність проходження повторного медичного огляду стосується усіх громадяни України віком від 25 до 60 років (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), які були визнані обмежено придатними до набрання чинності цим Законом.
До внесення змін до пункту 2 розділу II «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» Законом України № 4235-ІХ від 12.02.2025, організацією медичного огляду займались територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за місцем проживання військовозобов'язаних громадян України. Водночас, після внесення змін до вищевказаних положень Законом України №4235-ІХ від 12.02.2025 саме на громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю) було покладено обов'язок самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов'язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.
ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку ІНФОРМАЦІЯ_3 , дата останнього висновку військово-лікарської комісії 23.10.1992, згідно якого позивач визнаний непридатним у мирний час та обмежено придатним до військової служби у воєнний час.
З урахуванням вищевикладеного, у період з 04.05.2024 до 05.06.2025 у позивача, якого було визнано непридатним у мирний час, обмежено придатним у воєнний час, виник обов'язок повторно самостійно пройти медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби.
Доказів того, що позивач самостійно звертався до ТЦК та СП або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду в період з 04.05.2024 до 05.06.2025 і пройшов медичний огляд до 05.06.2025, суду не надано.
У жовтні 2025 року ОСОБА_1 сформував відповідне направлення на проходження медичного огляду через застосунок «Резерв+» та 28.10.2025 отримав висновок ВЛК, номер протоколу ВЛК 2025-1028-1712-5520-0.
Позивач не надав належних та допустимих доказів щодо поважності причини непроходження медичного огляду в період з 04.05.2024 до 05.06.2025, що є свідченням наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Відтак, 06.11.2025 відносно ОСОБА_1 був складений протокол про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, розгляд справи призначений на 12.11.2025 о 16 год. 10 хв., другий примірник протоколу ОСОБА_1 отримав 06.11.2025.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з ст.248 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.
Згідно із ст.278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Відповідно до ч.1 ст.279-9 КУпАП у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, але не пізніше дня розгляду справи про таке адміністративне правопорушення, особа може звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України, в якому вона перебуває на обліку, із заявою, в якій особа зазначає, що не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності. Зазначена заява подається особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, особисто в письмовій формі або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста.
Керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки, начальник Служби мобілізації та територіальної оборони, регіонального органу Служби безпеки України, посадова особа уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України протягом трьох днів після отримання такої заяви зобов'язані перевірити викладені у ній фактичні дані про визнання особою правопорушення та надання нею згоди на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності і з дотриманням вимог статей 247, 280, 283 цього Кодексу винести постанову по справі, у тому числі без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
У постанові про накладення адміністративного стягнення керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки, начальник Служби мобілізації та територіальної оборони, регіонального органу Служби безпеки України, посадова особа уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України визначають розмір штрафу на рівні мінімального розміру штрафу, передбаченого санкцією статті (частиною статті) цього Кодексу за вчинення такого правопорушення.
У разі якщо особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, подала зазначену у цій статті заяву через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, копія постанови по справі може бути направлена їй засобами електронного зв'язку на адресу електронної пошти, зазначену в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, або в її електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що 11.11.2025 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 і заявою про визнання вини у вчиненні адміністративного правопорушення, яка підписана КЕП та надіслана на електронну адресу відповідача.
Згідно листа ІНФОРМАЦІЯ_2 від 21.11.2025, звернення ОСОБА_1 надійшло 13.11.2025.
Постановою т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 від 12.11.2025 № 13963, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. (на рівні мінімального розміру штрафу, передбаченого санкцією статті (частиною статті) цього Кодексу за вчинення такого правопорушення).
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Нормами ч.ч. 1 - 3 ст. 73 КАС України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Частинами 1, 2 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Обов'язок доказування в адміністративному судочинстві визначений статтею 71 КАС України розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову, що відповідає правій позиції Верховного Суду, яка викладена у постановах від 14.03.2018 у справі № 760/2846/17 та від 14.02.2018 по справі № 536/583/17.
Відповідно до статті 293 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Отже, за таких обставин, судом встановлено, що оскаржена постанова у справі про адміністративне правопорушення є законною та в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, у зв'язку з чим зазначена постанова підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 210-1 ч. 2, 247, 249, 251, 252, 287 - 293 КУпАП, ст. ст. 2, 5, 19, 25, 90, 168, 246, 258, 293 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ухвалив:
В позові ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови - відмовити.
Постанову т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 від 12.11.2025 № 13963, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 17000 грн. за ч. 3 ст.210-1 КУпАП - залишити без змін.
Рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_8 , АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 .
Дата складення повного тексту рішення: 06.02.2026.
Суддя: