09 лютого 2026 року
м. Київ
справа № 362/296/25
провадження № 61-1231ск26
Верховний Суд у складі судді Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Ігнатенка В. М.,
розглянув касаційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 05 вересня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 16 грудня 2025 року у справі за позовом керівника Обухівської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Обухівської районної державної адміністрації Київської області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Державне спеціалізоване підприємство «Ліси України», про витребування земельної ділянки,
26 січня 2026 року заступник керівника Київської обласної прокуратури Олена Таможня засобами поштового зв'язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 05 вересня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 16 грудня 2025 року, повний текст якої складено
25 грудня 2025 року.
У касаційній скарзі заявник просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями для розгляду справи визначено суддю-доповідача Ігнатенка В. М.
Касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішення питання про відкриття касаційного провадження, з огляду на наступне.
Вимоги щодо форми, змісту касаційної скарги та додатків до неї передбачено у статті 392 Цивільного процесуального кодексу
(далі - ЦПК) України.
Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Ставка судового збору за подання юридичною особою позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсоток ціни позову, але не менше
1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше
350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 1
пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»).
Згідно з підпунктом 8 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання юридичною особою касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду справляється у розмірі, що становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.
У січні 2025 році позивач подав позов, який містить вимогу майнового характеру про витребування земельної ділянки.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову в позовах про визнання права власності на майно або його витребування визначається вартістю майна.
Заявник сплатив судовий збір у розмірі 6 056 грн, однак не надав доказів на підтвердження вартості спірного нерухомого майна (земельної ділянки), також не повідомив, яка ціна позову, а із наданих до касаційної скарги матеріалів неможливо встановити вартість спірного майна.
Без надання заявником відомостей щодо ціни позову, касаційний суд позбавлений можливості перевірити правильність розміру судового збору, сплаченого заявником за подання касаційної скарги.
За таких обставин заявнику необхідно надати докази, які б підтвердили вартість земельної ділянки, вказати ціну позову та, у разі необхідності, доплатити судовий збір за подання касаційної скарги, виходячи
з 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених
статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліку.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду,
Касаційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області
від 05 вересня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду
від 16 грудня 2025 рокузалишити без руху, надати для усунення зазначеного вище недоліку строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимоги цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя В. М. Ігнатенко