09 лютого 2026 року
м. Київ
справа № 285/3020/24
провадження № 61-14060ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Тітова М. Ю. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 01 травня 2025 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 15 вересня 2025 року в справі за позовом приватного акціонерного товариства«Страхова компанія«Арсенал Страхування» до ОСОБА_1 , публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про стягнення грошових коштівв порядку суброгації,
встановив:
05 листопада 2025 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку надіслала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 01 травня 2025 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 15 вересня 2025 року у вказаній справі.
Ухвалою Верховного Суду від 17 листопада 2025 року касаційну скаргу залишено без руху з наданням строку для усунення її недоліків.
На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 17 листопада 2025 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку надіслала до Верховного Суду касаційну скаргу в новій редакції.
Нова редакція касаційної скарги містить вказівку на те, що підставою касаційного оскарження судових рішень є пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України з посиланням на пункти 1 та 4 частини третьої статті 411 ЦПК України.
Проте, з огляду на зміст пункту 1 частини третьої статті 411 ЦПК України, у випадку зазначення підставою касаційного оскарження пункту 4 частини другої статті 389 ЦПК України з посиланням на те, що суди не дослідили зібрані у справі докази, заявнику необхідно було також вказати та обґрунтувати у касаційній скарзі підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 2 або 3 частини другої статті 389 цього Кодексу.
Натомість заявник у новій редакції касаційної скарги вказує, що судові рішення оскаржуються лише на підставі пункту 4 частини другої статті 389 ЦПК України.
Таким чином, недоліки касаційної скарги заявником усунуті не були.
Згідно з положеннями частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
За змістом статті 185 ЦПК України, якщо заявник не усунув недоліки скарги у строк, встановлений судом, скарга вважається неподаною і повертається заявнику.
З урахуванням наведеного, оскільки недоліки касаційної скарги, вказані в ухвалі Верховного Суду від 17 листопада 2025 року, усунуті не були, касаційна скарга підлягає поверненню заявнику.
Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Керуючись статтям 185, 392, 393 ЦПК України,
ухвалив:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 01 травня 2025 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 15 вересня 2025 року визнати неподаною та повернути заявнику.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя М. Ю. Тітов