06 лютого 2026 року
м. Київ
cправа № 922/2354/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Дроботової Т. Б. - головуючого, Багай Н.О., Чумака Ю. Я.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства «Мегабанк»
на ухвалу Господарського суду Харківської області від 11.09.2025
та постанову Східного апеляційного господарського суду від 27.11.2025
у справі за позовом Акціонерного товариства «Мегабанк»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кріфтель»
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Фонд гарантування вкладів фізичних осіб
про застосування наслідків нікчемності правочинів,
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.09.2025, яка залишена без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 27.11.2025, відмовлено у задоволенні заяви Акціонерного товариства «Мегабанк» про перегляд рішення Господарського суду Харківської області від 11.01.2024 у цій справі за нововиявленими обставинами. Рішення Господарського суду Харківської області від 11.01.2024 у справі № 922/2354/22 залишено в силі.
12.01.2026 (подано 22.12.2025 через підсистему «Електронний суд») до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна Акціонерного товариства «Мегабанк» (далі - скаржник) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 11.09.2025 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 27.11.2025 у справі № 922/2354/22.
Скаржник у касаційній скарзі просить скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 11.09.2025 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 27.11.2025 та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Здійснивши перевірку матеріалів касаційної скарги на відповідність вимогам Господарського процесуального кодексу України, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.
У листопаді 2022 року Акціонерне товариство «Мегабанк» (далі АТ «Мегабанк»/банк) звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кріфтель» (далі ТОВ «Кріфтель»), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про застосування наслідків нікчемності правочинів, а саме:
- скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 63158209 від 31.01.2022, прийняте приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Сергієнко Н. В. з одночасним припиненням державної реєстрації права власності за ТОВ «Кріфтель» та проведенням державної реєстрації набутого права власності за АТ «Мегабанк» на нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення підвалу №№ 1, 2, 4, 4а, 5-:-13, 8а, 9а, 21-:-35, 1-го поверху № 1, 3-:-6, 3а, 3б, 5а, 8-:-12, 9а, 9б, 10а, 10б, 14, 21, 22а, 23-:-25, 28, 28а, 28б, 29, 29а у нежитловій будівлі літ. «А-2», загальною площею 1036,3 м2, що розташоване за адресою: м. Харків, вул. Двадцять Третього Серпня, 61;
- скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 46438218 від 31.01.2022, прийняте приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Сергієнко Н. В., з одночасним припиненням державної реєстрації права власності за ТОВ «Кріфтель» та проведенням державної реєстрації набутого права власності за АТ «Мегабанк» на нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення 1-го поверху № 2, 2а, 26, 2в у нежитловій будівлі літ. «А-2», загальною площею 86,7 м2, що розташоване за адресою: м. Харків, вул. Двадцять Третього Серпня, 61.
- скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 63158612 від 31.01.2022, прийняте приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Сергієнко Н. В., з одночасним припиненням державної реєстрації права власності за ТОВ «Кріфтель» та проведенням державної реєстрації набутого права власності за АТ «Мегабанк» на нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення 2-го поверху № 30, 30а, 30б, 30в, 31, 32, 34-:-39, 35а, 38а, 38б, 38в, 38г, технічного поверху № 1-:-9 у нежитловій будівлі літ. «А-2», загальною площею 1232,00 м2 що розташоване за адресою: м. Харків, вул. Двадцять Третього Серпня, 61.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 11.01.2024, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 26.03.2024, у задоволенні позову відмовлено повністю.
Судові рішення мотивовані тим, що дослідивши надані позивачем докази на підтвердження його вимог, господарські суди відмовляючи у задоволенні позовних вимог, зокрема, виходили з того що позивач не довів наявності відповідних ознак, нікчемності договорів, які передбачені пунктами 3, 6, 8 частини 3 статті 38 Закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»; не навів обґрунтування щодо наявності підстав для висновку про наявність у даному випадку таких ознак (відсутність кредитної історії, залежність ТОВ «Кріфтель» від банку, недостатність інформації щодо діяльності кінцевих бенефіціарних власників, установлення для боржника індивідуальних умов сплати боргу, відмінних від поточних ринкових умов тощо); також не знайшло свого підтвердження і твердження позивача, що відчуження майна Банку за договорами купівлі-продажу призвело до ще більшого зменшення обсягу високоліквідних активів банку, порушення внаслідок цього нормативів діяльності банку, встановлених Національним банком України, до повної неплатоспроможності та неможливості виконання грошових зобов'язань перед іншими кредиторами банку та як наслідок до прийняття Правлінням Національного Банку України 02.06.2022 рішення №261-рш/БТ "Про віднесення АТ ?МЕГАБАНК? до категорію неплатоспроможних" та рішення від 21.07.2022 №362-рш про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АТ ?МЕГАБАНК?.
Ухвалою Верховного Суду від 25.06.2024 за наслідком розгляду касаційної скарги АТ "МЕГАБАНК" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 26.03.2024 та рішення Господарського суду Харківської області від 11.01.2024, було закрито касаційне провадження.
25.07.2025 АТ "МЕГАБАНК" подало до суду заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, в якій просило суд переглянути рішення Господарського суду Харківської області від 11.01.2024 за нововиявленими обставинами; скасувати зазначене рішення та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Вказана заява обґрунтована тим, що подальше скасування Верховним Судом судових рішень судів попередніх інстанцій в адміністративній справі № 640/12723/22, які стали підставою для ухвалення рішення у господарській справі № 922/2354/22, підпадає під положення пункту 3 частини 2 статті 320 Господарського процесуального кодексу України, як нововиявлені обставини, оскільки ці обставини існували на час розгляду господарської справи, але не могли бути враховані судом через їх відкладений характер (касаційна інстанція ще не ухвалила остаточного рішення); вони є істотними для правильного вирішення справи; та їх не було враховано при ухваленні рішення, яке наразі переглядається; також зазначив, що висновки Верховного Суду, які викладені в постанові від 24.06.2025 по справі №640/12723/22 впливають на правильне вирішення даної справи.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.09.2025, залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 27.11.2025, у задоволенні заяви АТ "МЕГАБАНК" про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами відмовлено повністю; рішення Господарського суду Харківської області від 11.01.2024 у справі № 922/2354/22 залишено в силі.
Відмовляючи в задоволенні заяви АТ "МЕГАБАНК" про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, господарські суди дійшли висновку про те, що обставини, зазначені позивачем у його заяві, не є нововиявленими в розумінні статті 320 Господарського процесуального кодексу України.
Вказані судові рішення мотивовані тим, що при ухваленні рішення у справі № 922/2354/22, Господарським судом Харківської області було встановлено обставини щодо застосування наслідків нікчемності правочинів, що були укладені між Акціонерним товариство «Мегабанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кріфтель» на підставі статті 216 Цивільного Кодексу України з урахуванням статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Суди також зазначили, що наявність постанови Верховного Суду від 24.06.2025 по справі № 640/12723/22 про визнання протиправним та скасування рішення Правління НБУ від 02.06.2022 №261-рш/БТ «Про віднесення АТ «Мегабанк» до категорії неплатоспроможних не може вважатися нововиявленою обставиною, оскільки у справі №640/12723/22 сторонами доводилися та судами встановлено зовсім інші обставини, ніж у цій справі №922/2354/22. Скасування Верховним Судом судових рішень у справі №640/12723/22 не є обставинами, що в установленому порядку спростовують факти, які були покладені в основу судових рішень у справі №922/2354/22.
Отже, зазначені АТ "Мегабанк" у своїй заяві обставини, не можуть вважатися нововиявленими за своїм визначенням, не впливають на правильність рішення Господарського суду Харківської області від 11.01.2024 та не мають істотного значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до частини першої статті 320 Господарського процесуального кодексу України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Частиною другою цієї статті визначено, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
За змістом частин четвертої, п'ятої статті 320 Господарського процесуального кодексу України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом. При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.
Процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами, визначена Господарського процесуального кодексу України, є окремою формою судового процесу, що має свої особливості. Вона не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Слід враховувати, що підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники розгляду справи не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто перегляд справи у зв'язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд вже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі № 19/028-10/13).
Нововиявлена обставина - це юридичний факт, який передбачений нормами права і тягне виникнення, зміну або припинення правовідносин; юридичний факт, що має істотне значення для правильного вирішення даної конкретної справи; якби нововиявлена обставина була відома суду під час винесення судового акта, то вона обов'язково вплинула б на остаточні висновки суду; юридичний факт, наявний на момент звернення заявника до суду з позовом і під час розгляду справи судом; юридичний факт, який не міг бути відомий ані особі, яка заявила про це в подальшому, ані суду, що розглядав справу (пункт 7.4. постанови Верховного Суду від 15.07.2021 у справі № 910/20564/16).
До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу рішення суду. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте) (пункт 7.4. постанови Верховного Суду від 15.07.2021 у справі № 910/20564/16).
Нововиявленими є лише такі обставини, які: входять до предмета доказування у відповідній справі, обґрунтовують вимоги або заперечення сторін, можуть вплинути на висновки суду про права й обов'язки її учасників або мають інше істотне значення для правильного вирішення спору; існували на час розгляду справи, рішення в якій переглядається; спростовують фактичні дані, покладені в основу такого рішення; не були встановлені судом, який ухвалював це рішення; не були та не могли бути відомі на час розгляду справи особі, яка звертається із заявою про перегляд зазначеного рішення, та стали відомими тільки після його ухвалення (пункт 26 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.01.2019 у справі № 127/10129/17).
Не відносяться до нововиявлених нові обставини, які виникли або змінилися після ухвалення судом рішення, новий доказ або нове обґрунтування позовних вимог чи заперечень проти позову; не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися судами у процесі розгляду справи. Суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається (пункти 6.38, 6.39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2021 у справі № 9901/819/18).
Скасування судового рішення може бути визнано нововиявленою обставиною лише в тому випадку, коли суд обґрунтував ухвалене судове рішення скасованим (воно було підставою для ухвалення такого судового рішення) або виходив із нього, хоча прямо й не посилався на нього на підтвердження наявності вказаних обставин, а також якщо наслідком скасування судового рішення є інше за змістом вирішення спору (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2021 у справі № 9901/819/18 і постанови Верховного Суду від 18.07.2023 у справі № 914/935/20, від 28.08.2018 у справі № 910/24418/16, від 27.06.2019 у справі № 711/2178/17, від 26.01.2022 у справі № 922/3149/18, від 23.02.2024 у справі № 909/837/13).
Отже, надавши належну оцінку доводам заяви про перегляд рішення суду першої інстанцій за нововиявленими обставинами, встановивши, що обставини, на які посилається Банк, не впливали на зміст рішення у справі № 922/2354/22 і не були покладені в його основу, а зводяться лише до перегляду судового рішення, без належних правових підстав, тобто не є нововиявленими у розумінні статті 320 Господарського процесуального кодексу України, суди попередніх інстанцій правомірно відмовили в задоволенні заяви Банку про перегляд рішення місцевого суду за нововиявленими обставинами.
З огляду на викладене, господарські суди дійшли правомірного висновку про відсутність підстав для перегляду рішення за нововиявленими обставинами, оскільки обґрунтування заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами фактично стосуються повторного дослідження обставин справи № 922/2354/22, що вже були встановлені судами під час її розгляду, та переоцінки тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом в процесі розгляду цієї справи, що відповідно до вимог процесуального закону не може бути підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами та не впливають на суть рішення Господарського суду Харківської області від 11.01.2024 у цій справі.
У поданій касаційній скарзі заявник не навів переконливих доводів щодо помилковості наведених висновків апеляційного господарського суду, правильне застосування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що серед основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведене повністю узгоджується з правовими позиціями, сформованими Європейським судом з прав людини у справах Levages Prestations Services France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) та Brualla Gomez de la Torre Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії), згідно з якими умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
Разом з цим заінтересовані особи, які звертаються до касаційного суду зі скаргами, мають розуміти, що Верховний Суд є "судом права", а не "фактів", який забезпечує сталість та єдність судової практики, а тому посилання у касаційній скарзі на недоведеність обставин справи чи на перевагу одних доказів над іншими не допускається.
Враховуючи, що повноваження суду касаційної інстанції обмежено перевіркою правильності застосування норм матеріального права чи порушенням норм процесуального права, зважаючи на особливий статус Верховного Суду, вирішення питання про можливість відкриття касаційного провадження відноситься до його дискреційних повноважень, оскільки розгляд скарг цим судом покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".
Відповідно частини другої статті 293 Господарського процесуального кодексу України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Отже, закон надає Верховному Суду право використовувати процесуальні фільтри, закріплені в частині другій статті 293 Господарського процесуального кодексу України, що повністю узгоджується з прецедентною практикою ЄСПЛ, положеннями статті 129 Конституції України, завданнями і принципами господарського судочинства.
Доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та не викликають сумнівів, оскільки в оскаржуваних ухвалі та постанові судів попередніх інстанцій про перегляд яких подано касаційну скаргу правильне застосовування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.
Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Мегабанк" на ухвалу Господарського суду Харківської області від 11.09.2025 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 27.11.2025 за заявою Акціонерного товариства "Мегабанк" про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі № 922/2354/22 на підставі частини другої статті 293 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з її необґрунтованістю, оскільки правильне застосування норм права судами першої та апеляційної інстанції пункту 3 частини другої статті 320 Господарського процесуального кодексу України є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.
Керуючись статтями 234, 235, 287, частиною другою статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства «Мегабанк» на ухвалу Господарського суду Харківської області від 11.09.2025 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 27.11.2025 у справі № 922/2354/22.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Головуючий Т. Б. Дроботова
Судді Н. О. Багай
Ю. Я. Чумак