Провадження №2/447/731/26
Справа №447/3929/25
про залишення зустрічної позовної заяви без руху
06.02.2026 м. Миколаїв
Суддя Миколаївського районного суду Львівської області Рябчун А.В., ознайомившись з матеріалами цивільної справи за зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та поділ майна подружжя у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу та поділ майна подружжя,-
Ухвалою Миколаївського районного суду Львівської області від 18 грудня 2025 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу та поділ майна подружжя.
04 лютого 2026 року до Миколаївського районного суду Львівської області надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та поділ майна.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 лютого 2026 року зустрічна позовна заява передана для розгляду судді Рябчун А. В.
Розглянувши матеріали зустрічної позовної заяви, суддя дійшла висновку, що вона підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам статей 175, 177 ЦПК України з огляду на наступне.
Відповідно до статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Частиною 4 статті 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Статтею 1 Закону України «Про судовий збір» унормовано, що судовий збір справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Приписами частини 1 статті 3 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
У статті 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій, для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» суд має враховувати предмет та підстави позову, перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 (провадження № 14-730цс19) зроблено висновок, що «відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав. Разом з тим, зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору. Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону. Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону № 3551-XII»
У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 листопада 2019 року у справі № 285/3858/17 (провадження № 61-34722св18) зроблено висновок, що «відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» (у редакції на час постановлення ухвали суду про усунення недоліків апеляційної скарги) від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: учасники бойових дій, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав. Верховний Суд зазначає, що зазначена пільга щодо сплати судового збору поширюється на учасників бойових дій, які звертаються до суду як позивачі за захистом своїх порушених прав».
Зміст вимог зустрічного позову та його мотиви свідчать, що у справі « 447/3929/25 не порушуються питання щодо поновлення, захисту прав ОСОБА_1 як учасника бойових дій, а отже у цій справі він не звільнений від сплати судового збору за подання зустрічної позовної заяви.
Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При цьому позивачем заявлено чотири позовних вимоги - розірвання шлюбу, ставка судового збору за розгляд якої становить 1 331,20 грн, та позовна вимога про поділ майна подружжя, яка є майновою, та ставка судового збору за розгляд якої становить - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З огляду на вказане, позивачем не сплачено до суду судового збору за позовну вимогу про поділ майна подружжя.
Частиною 2 статті 176 ЦПК України визначено, що ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
При цьому з матеріалів зустрічної позовної заяви та доданих до неї документів можливо встановити лише вартість земельних ділянок, право власності на які просить визнати ОСОБА_1 , натомість документів, які підтверджують вартість автомобіля «Жигулі», ОСОБА_1 не надано. Зазначене виключає можливість визначення точної ціни позову за позовні вимоги майнового характеру.
Ураховуючи зазначене, в порушення вимог частини 4 статті 177 ЦПК України до зустрічної позовної заяви не було додано документу, що підтверджує сплату судового збору до суду в який звертається позивач за зустрічним позовом, та не зараховано відповідну суму до спеціального фонду Державного бюджету України.
Відповідно до частини 1 статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, суддя вважає за необхідне зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та поділ майна залишити без руху, надавши позивачу час для усунення виявлених недоліків.
При цьому, суд повідомляє, що судовий збір підлягає сплаті за наступними реквізитами:
Отримувач коштів ГУК Львiв/Миколаївська тг /22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38008294
Банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.)
Рахунок отримувача UA818999980313181206000013887
Код класифікації доходів бюджету 22030101
Призначення платежу 101 __________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Миколаївський районний суд Львівської області (назва суду, де розглядається справа).
У зв'язку з наведеним, залишення позову без руху з підстав, передбачених Законом, не є порушенням права на справедливий судовий захист, оскільки після усунення недоліків заяви буде вважатися поданою в день первісного її подання до суду.
Керуючись статтями 175, 177, 185 ЦПК України, суддя-
Зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та поділ майна подружжя у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу та поділ майна подружжя - залишити без руху.
Надати позивачу за зустрічним позовом десятиденний строк для усунення недоліків з дня отримання даної ухвали.
У випадку, якщо зазначені недоліки не будуть усунуті в зазначений строк, зустрічна позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачу за зустрічним позовом.
Копію ухвали направити позивачу за зустрічним позовом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Анна Рябчун