Справа №463/842/26
Провадження №1-кс/463/1260/26
09 лютого 2026 року Личаківський районний суд м. Львова
Слідчий суддя - ОСОБА_1
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2
розглянувши скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність посадових осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, щодо невнесення відомостей у Єдиний реєстр досудових розслідувань,
скаржник звернувся до слідчого судді із скаргою на бездіяльність посадових осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, щодо невнесення відомостей у Єдиний реєстр досудових розслідувань за заявою №18/01/2026-1-12 від 18 січня 2026 року.
Скаргу обґрунтовує тим, що звернувся до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, із заявою від 18 січня 2026 року про скоєння кримінального правопорушення. Проте, станом на день подання скарги його не повідомлено про внесення відомостей в реєстр. Таку бездіяльність вважає незаконною, а тому просить скаргу задоволити.
Скаржник в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку, причин неявки не повідомив, в скарзі виклав клопотання про розгляд справи без його участі.
Враховуючи положення ч. 1 ст. 28 КПК України, яка передбачає, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки, а положеннями ч. 3 ст. 306 КПК України хоч і визначено, що розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, але наслідки неявки у судові засідання такої не визначено, слідчий суддя вважає за можливе розглянути скаргу за відсутності скаржника, на підставі наявних матеріалів.
Суб'єкт оскарження за викликом не з'явився, причин своєї неявки суду не повідомив, про розгляд скарги був належним чином повідомлений, клопотань про відкладення не подав. Направив до суду заперечення на скаргу.
У зв'язку із наведеним, враховуючи скорочені процесуальні строки для розгляду скарги, вважаю за можливе розглянути скаргу у відсутності суб'єкта оскарження.
Дослідивши матеріали скарги, приходжу до наступного висновку.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення може бути оскаржена заявником, представником заявника, потерпілим або його представником.
Глава 26 КПК гарантує особі можливість оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування до слідчого судді. На досудовому провадженні може бути оскаржена, зокрема, бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення (п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК).
У відповідності до ч. 1 ст. 214 КПК слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР.
Окрім цього, відповідно до пунктів 4, 5 ч. 5 ст. 214 КПК до ЄРДР, серед іншого, вносяться відомості про: короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.
З аналізу вказаних норм вбачається обов'язок уповноважених органів здійснити фіксацію наданих особою відомостей про кримінальне правопорушення. При цьому, варто зазначити, що передбачена чинним КПК процедура внесення відомостей не свідчить, що взагалі відсутні критерії для внесення чи невнесення відповідних відомостей до ЄРДР. Вона передбачає те, що для перевірки відповідних підстав не потрібно проводити детальну оцінку викладених у заяві відомостей, а необхідно лише перевірити зміст самої заяви.
Завданням судового контролю на цій стадії є перевірка зазначених скаржником обставин, що, на його думку, вказують на бездіяльність слідчого чи прокурора, та за наявності відповідних підстав - відновлення порушених прав.
Як встановлено з матеріалів справи, голова ГО «НОН-СТОП Україна» ОСОБА_3 18 січня 2026 року звернувся через електронну пошту до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, із заявою про вчинення кримінальних правопорушень №18/01/2026-1-12 від 18 січня 2026 року.
За змістом вказаної заяви голови ГО «НОН-СТОП Україна» ОСОБА_3 зазначені кримінальні правопорушення полягають у тому, що народний депутат Верховної Ради України - ОСОБА_4 , депутат Закарпатської обласної ради VIII скликання - ОСОБА_5 , Т.в.о. Голови Агентства з розшуку та менеджменту активів - ОСОБА_6 , залучивши низку підконтрольних юридичних та фізичних осіб, а саме: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ТОВ «БОРЖАВА ЕСЕТ» (код ЄДРПОУ 42558570), ТОВ «ГОНДОЛА» (код ЄДРПОУ 44074354), ТОВ «БОРЖАВА ЦЕНТР» (код ЄДРПОУ 44710382), створили організовану злочинну групу, діяльність якої була спрямована на незаконне заволодіння земельними ділянками загальною площею понад 460 гектарів, розташованими на території Мукачівського та Хустського районів Закарпатської області, шляхом маніпулювання процедурами реалізації арештованого майна, зловживання службовим становищем та умисного заниження вартості державних активів. Тобто, на його думку, в діях вказаних осіб існують ознаки кримінальних правопорушень, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 336, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 365, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369 КК України.
Станом на день розгляду скарги слідчому судді не було надано даних, які б вказували на те, що за заявою голови ГО «НОН-СТОП Україна» ОСОБА_3 про вчинення кримінальних правопорушень розпочате кримінальне провадження.
Разом з тим, положення ч. 1 ст. 482-2 КПК передбачає застосування особливого порядку щодо внесення відомостей до ЄРДР стосовно народних депутатів України, а саме внесення таких відомостей Генеральним прокурором (особою, що виконує обов'язки Генерального прокурора).
Такий особливий порядок стосовно народних депутатів України зумовлений гарантуванням безперешкодного здійснення ними депутатської діяльності та унеможливлення необґрунтованого та безпідставного кримінального переслідування народних депутатів України.
За таких обставин, уповноважені особи Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, не наділені повноваженнями вносити до ЄРДР відомості, які можуть свідчити про вчинення кримінальних правопорушень народними депутатами України, а тому слідчий суддя не вбачає бездіяльності уповноважених осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, щодо внесення таких відомостей.
Окрім того, оскільки у заяві голови ГО «НОН-СТОП» ОСОБА_3 від 18 січня 2026 року №18/01/2026-1-12 іде мова про спільне вчинення кримінальних правопорушень злочинною групою, до якої входять як особи, що є народними депутатами України, так і особи, що не мають такого статусу, внесення уповноваженими особами Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, відомостей до ЄРДР щодо таких кримінальних правопорушень без посилання на дії осіб, які є народними депутатами України є неможливим. Якщо ж таке посилання буде здійснено, то воно не відповідатиме вищенаведеним вимогам ч. 1 ст. 482-2 КПК, згідно з якими відомості, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення народними депутатами України, вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань Генеральним прокурором (особою, що виконує обов'язки Генерального прокурора) у порядку, встановленому цим Кодексом.
Відповідно до ст. 7 КПК України в якості загальної засади кримінального провадження проголошено змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Отже, слідчий суддя не вбачає бездіяльності уповноважених осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, і щодо внесення відповідних відомостей щодо ймовірних співучасників кримінальних правопорушень, ознаки яких викладені у заяві голови ГО «НОН-СТОП» ОСОБА_3 від 18 січня 2026 року.
А тому в задоволенні скарги слід відмовити.
Керуючись вимогами ст.ст.214, 303, 306, 307, 372 КПК України, -
в задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність посадових осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, щодо невнесення відомостей у Єдиний реєстр досудових розслідувань за заявою №18/01/2026-1-12 від 18 січня 2026 року - відмовити за безпідставністю.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з дня її оголошенняшляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_9