8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"02" лютого 2026 р.м. ХарківСправа № 922/1674/25
Господарський суд Харківської області у складі:
суддя Рильова В.В.
при секретарі судового засідання Бойко О.Н.
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання Берестинської окружної прокуратури Харківської області про зупинення провадження (вх.№ 2533/26 від 30.01.26) у справі
за позовом Керівника Берестинської окружної прокуратури Харківської області (місцезнаходження: 63304, Харківська область, місто Берестин, вулиця Історична, будинок 73; код ЄДРПОУ: 0291010832) в інтересах держави в особі: 1) Північно - Східного офісу Держаудитслужби (місцезнаходження: 61022, місто Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 4 під'їзд, 10 поверх; код ЄДРПОУ: 40478572) 2) Берестинської міської ради (місцезнаходження: 63304, Харківська область, місто Берестин, вулиця Історична, будинок 94; код ЄДРПОУ: 04058686)
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут" (місцезнаходження: 01010, місто Київ, вулиця Острозьких Князів, будинок 32/2; код ЄДРПОУ: 43965848) , 2) Комунального закладу "Будинок культури" Берестинської міської ради (місцезнаходження: 63304, Харківська область, Берестинський район, місто Берестин, вулиця Історична, будинок 67; код ЄДРПОУ: 39212200)
про визнання недійсним договору
за участю представників:
прокурор - Хряк О.О. (службове посвідчення №072721 від 01.03.2023);
позивача-1 - не з'явився;
позивача-2 - не з'явився;
відповідача-1 - Юркова Т.С. довіреність від 25.12.2025, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДН №4947 від 27.12.2017 );
відповідача-2 - не з'явився.
Керівник Берестинської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Північно - Східного офісу Держаудитслужби та Берестинської міської ради звернувся до Господарського суду Харківської області із позовом до першого відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут", другого відповідача - Комунального закладу "Будинок культури" Берестинської міської ради про:
- визнати недійсним договір № 60B200-3178-23-b від 01.12.2023 (зі змінами відповідно до додаткової угоди № b23-1/60B200-3178-23-b) укладений між КЗ «Будинок культури» Берестинської міської ради (код ЄДРПОУ: 39212200) та ТОВ «Твій газзбут» (код ЄДРПОУ: 43965848);
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Твій Газзбут» (кодЄДРПОУ 43965848) на користь КЗ «Будинок культури» Берестинської міської ради (кодЄДРПОУ: 39212200) 84 701,98 грн, а з КЗ «Будинок культури» Берестинської міської ради (код ЄДРПОУ: 39212200) одержані ним за рішенням суду 84 701,98 грн. стягнути в дохід Держави.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 26.05.2025 позовну заяву Керівника Берестинської окружної прокуратури Харківської області прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/1674/25. Справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження. Почато у справі № 922/1674/25 підготовче провадження та призначити підготовче засідання на 16 червня 2025 року об 11:20. Встановлено відповідачам - п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання до суду відзиву на позовну заяву, із доказами, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем.
10.06.2025 до Господарського суду Харківської області від 1-го відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі (питання наслідків недійсності правочину) (вх.№13804 від 10.06.2025), в якому просить суд зупинити провадження у справі до розгляду об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №922/3456/23 та оприлюднення постанови у цій справі.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 16.06.2025 судом клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут" про зупинення провадження у справі (вх.№ 13804/25 від 10.06.2025) - задоволено. Зупинено провадження у справі №922/1674/25 до закінчення розгляду об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №922/3456/23 та оприлюднення в Єдиному державному реєстрі судових рішень повного тексту судового рішення.
09.01.2026 до Господарського суду Харківської області від Берестинської окружної прокуратури надійшло клопотання про поновлення провадження (вх.№632 від 09.01.2026) у якому прокурор повідомляє, що справу № 922/3456/23 було розглянуто Об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 19.12.2025 та повний текст судового рішення оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 20.01.2026 судом провадження у справі № 922/1674/25 поновлено. Підготовче засідання у справі призначено на 02 лютого 2026 року о 12:00.
23.01.2026 до Господарського суду Харківської області від 1-го відповідача надійшли писмьові пояснення у справі (вх.№1927 від 23.01.2026) з урахуванням висновків викладенх в постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 19.12.2025 у справі №922/3456/23.
30.01.2026 до Господарського суду Харківської області від прокуратури надійшло клопотання про зупинення провадження у справі (вх. №2553 від 30.01.2026), якому останній просить суд зупинити провадження у справі № 922/1400/25 за позовом керівника Берестинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Північно-східного офісу Держаудитслужби та Берестинської міської ради до завершення перегляду об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 927/994/23.
Прокурор у підготовчому засіданні 02.002.2026 року клопотання про зупинення провадження у справі підтримував, просив суд його задовольнити.
Представник відповідача-1 у підготовчому засіданні 02.02.2026 року заперечував проти задоволення клопотання прокурора про зупинення провадження у справі.
Інші представники сторін у призначене підготовче засідання 02.02.2026 не з'явилися. Про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином, про що свідчать довідки про доставку електронного листа.
Дослідивши матеріали справи, подане прокурором клопотання про зупинення провадження у справі, суд зазначає наступне.
Так, прокурор просить суд зупинити провадження у справі № 922/1674/25 за позовом керівника Берестинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Північно-східного офісу Держаудитслужби та Берестинської міської ради до завершення перегляду об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 927/994/23.
Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" та частини 4 статті 11 ГПК України суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав та основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Стаття 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи. Право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. При цьому, особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя.
Право на справедливий судовий розгляд, що гарантується статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має здійснюватися відповідно до норм закону, що передбачають наявність у сторін судового розгляду ефективного судового захисту з метою захисту їх цивільних прав (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Белеш та інші проти Чеської Республіки").
Статтею 2 ГПК України унормовано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
В обґрунтування позовних вимог у справі № 922/1674/25 прокурором, зокрема, зазначено, що укладення КП "Будинок культури" Берестинської міської ради з ТОВ «Твій Газзбут» договору № 60В200-1378-23-b про постачання електричної енергії споживачу від 01.12.2023, а також його виконання призвело до отримання прибутку ТОВ «Твій Газзбут», що контролюється особою, до якої застосовані санкції, а відтак і збагачення цієї особи, що кардинально суперечить меті та завданню застосування таких санкцій. Винагородоодержувачем (кінцевим бенефіціаром) ТОВ «Твій Газзбут» є громадянин України ОСОБА_1 , якому належить 100% статутного капіталу в юридичній особі та право голосу в юридичній особі, та щодо якого рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 18.06.2021 було застосовано персональні спеціальні економічні санкції та інші обмежувальні заходи.
Так, указом Президента України № 266/2021 від 24.06.2021 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 18.06.2021 «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)». У позиції 538 Додатку № 1 вказаного рішення РНБО значиться прізвище кінцевого бенефіціарного власника ТОВ «Твій Газзбут».
Судом встановлено, що ухвалою об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.11.2025 у справі №927/994/23 прийнято до розгляду об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справу №927/994/23 за касаційною скаргою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Батьківщина" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 05.09.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.07.2025.
Із змісту зазначеної ухвали вбачається, що у справі, що переглядається, предметом спору є вимоги позивача про стягнення 31 219 436,87 грн, з яких 28685872,82 грн заборгованості за поставлений товар, 2 268 035,12 грн пені та 265528,93 грн інфляційних втрат. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач послався на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором поставки від 28.03.2023 №Р137 в частині оплати вартості поставленого товару.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду ухвалою від 23.10.2025 передав справу №927/994/23 на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для відступу від висновку, викладеного у постановах Верховного Суду від 27.05.2025 у справі №910/17647/18 та від 15.04.2025 у справі №910/1418/23.
Передаючи справу №927/994/23 на розгляд Об'єднаної палати, Верховний Суд в ухвалі від 23.10.2025 зазначив, зокрема, таке:
- предметом судового розгляду у цій справі є стягнення з покупця за договором поставки вартості придбаного ним, але не оплаченого товару, а також штрафних санкцій та інфляційних втрат, нарахованих на суму заборгованості; спірне питання, передане на розгляд касаційного суду, полягає у тому, чи правомірним є стягнення заявлених у позові грошових коштів з відповідача - СТОВ "Батьківщина" на користь позивача - ПрАТ "Украгро НПК", при тому, що: (І) кінцевим бенефіціарним власником товариства позивача є особа, на яку накладені персональні економічні санкції, крім того його дружина є громадянкою рф; (ІІ) договір є недійсним, оскільки був укладений під впливом тяжкої обставини та з перевищенням директором СТОВ "Батьківщина" своїх повноважень, а також нікчемним, оскільки порушує публічний порядок і законодавство про захист економічної конкуренції; (ІІІ) відсутнє порушене право кредитора і невиконане зобов'язання боржника, оскільки судом у межах справи №927/730/25 вжито заходи забезпечення позову, якими, зокрема, заборонено позивачу та відповідачу виконувати умови договору;
- Указом Президента України від 24 червня 2021 року № 266/2021 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 18 червня 2021 року "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)" уведено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до якого застосовано персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) до кінцевого бенефіціарного власника товариства позивача строком на 3 роки; Указом Президента України від 24.06.2024 №376/2024 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 24.06.2024 "Про застосування, скасування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)" уведено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до якого застосовано (скасовано або змінено) персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) до Фірташ Дмитра Васильовича строком на 10 років;
- відповідно до п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.03.2022 №187 "Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв'язку з військовою агресією російської федерації" (далі - Постанова №187) до прийняття та набрання чинності Законом щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов'язаних з державою-агресором, установлено мораторій (заборону) на: 1) виконання, у тому числі в примусовому порядку, грошових та інших зобов'язань, кредиторами (стягувачами) за якими є російська федерація або такі особи (особи, пов'язані з державою-агресором): (І) громадяни російської федерації, крім тих, що проживають на території України на законних підставах; (ІІ) юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства російської федерації; (ІІІ) юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків, якої є російська федерація, громадянин російської федерації, крім того, що проживає на території України на законних підставах, або юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства російської федерації; (IV) юридичні особи, утворені відповідно до законодавства іноземної держави, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків, яких є російська федерація, громадянин російської федерації, крім того, що проживає на території України на законних підставах, або юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства російської федерації, - у випадку виконання зобов'язань перед ними за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті;
- якщо застосовувати правову позицію, викладену постановах від 27.05.2025 у справі №910/17647/18 та від 15.04.2025 у справі №910/1418/23, то у разі з'ясування, що позивач підпадає під визначення осіб, зазначених у п.1 Постанови №187 як такі, що "пов'язані з державою-агресором", це є підставою для відмови в позові; за змістом правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 20.11.2024 у справі №927/994/23, у разі з'ясування, що позивач підпадає під визначення осіб, зазначених у п.1 Постанови №187 як такі, що "пов'язані з державою-агресором", це не впливає на можливість задоволення позову, однак є підставою для зупинення виконання майбутнього судового рішення під час виконавчого провадження;
- існує неоднакове правозастосування Верховним Судом п.1 Постанови №187 в аспекті того, чи підлягає застосуванню зазначений у цьому пункті мораторій щодо виконання грошових зобов'язань на користь осіб, пов'язаних з державою-агресором, на будь-якій стадії судового процесу, обмежуючи суб'єктивне право осіб-кредиторів (стягувачів) у реалізації ними права вимоги до зобов'язаної сторони як шляхом звернення за судовим захистом, так і шляхом примусового виконання, чи вказаний мораторій, як такий, що означає відстрочення виконання певних зобов'язань а не звільнення юридичних осіб України від виконання зобов'язань за укладеними ними угодами, не має бути підставою для припинення зобов'язання та відмови у захисті порушеного права;
- законодавець передбачив певні особливості, пов'язані із примусовим виконанням рішень, якщо стягувачами у виконавчому провадженні є особи, пов'язані з державою-агресором, з метою акумулювання майна для майбутнього звернення стягнення; водночас законодавством не передбачено такої підстави для відмови в позові про стягнення заборгованості як пов'язаність особи з державою-агресором або введення мораторію на виконання грошового зобов'язання.
При цьому в ухвалі Верховного Суду від 23.10.2025 у справі №927/994/23 зазначено, що відповідач наполягає на тому, що оскільки кінцевий бенефіціарний власник товариства позивача є особою, на яку накладені персональні економічні санкції, крім того його дружина є громадянкою рф, позивач є особою, "пов'язаною з державою-агресором" в розумінні п.1 Постанови №187, а тому на нього поширюється мораторій на виконання грошових зобов'язань, за якими позивач є кредитором.
Водночас суд приймає до уваги, що 14.01.2026 Верховним Судом у складі Касаційного господарського суду у справі №915/802/24 за касаційною скаргою Миколаївської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Миколаївської області від 08.04.2025 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.09.2025 у справі за позовом керівника Баштанської окружної прокуратури Миколаївської області в інтересах держави в особі Казанківської селищної ради, Південного офісу Держаудитслужби, Управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВІЙ ГАЗЗБУТ", Комунальної установи "Центр надання соціальних послуг Казанківської селищної ради" про визнання недійсним договору про постачання природного газу та застосування наслідків недійсності правочину до сторони правочину зупинено касаційне провадження до завершення перегляду об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №927/994/23.
Так, Керівник Баштанської окружної прокуратури Миколаївської області звернувся до Господарського суду Миколаївської області в інтересах держави в особі Казанківської селищної ради, Південного офісу Держаудитслужби та Управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області з позовною заявою до ТОВ "ТВІЙ ГАЗЗБУТ" та Комунальної установи "Центр надання соціальних послуг Казанківської селищної ради" в якій просив суд:
- визнати недійсним Договір №41АВ200-1320-23 постачання природного газу від 24.04.2023 (далі - Договір), укладений між Комунальною установою "Центр надання соціальних послуг Казанківської селищної ради" та ТОВ "ТВІЙ ГАЗЗБУТ";
- стягнути з ТОВ "ТВІЙ ГАЗЗБУТ" на користь Комунальної установи "Центр надання соціальних послуг Казанківської селищної ради" 45385,86 грн, а з Комунальної установи "Центр надання соціальних послуг Казанківської селищної ради" одержані нею за рішенням суду 45 385, 86 грн стягнути в дохід держави.
Позовні вимоги мотивовані тим, що комунальна установа здійснила проведення відкритих торгів та уклала оспорюваний договір із ТОВ "ТВІЙ ГАЗЗБУТ", кінцевим бенефіціарним власником якого є особа, яка перебуває під санкціями Ради національної безпеки і оборони України, наслідком чого мало бути відхилення замовником тендерної пропозиції та відмова в участі у процедурі закупівлі, відповідно до п.11 ч.1 ст.17 Закону "Про публічні закупівлі". Позивач вважає, що спірний договір укладений із порушенням вимог Господарського кодексу України, Закону "Про санкції", Закону "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", а також указів Президента України з цих питань, а тому підлягає визнанню недійсним.
Враховуючи підстави передачі справи №927/994/23 на розгляд Об'єднаної палати, за результатами розгляду справи №927/994/23 має бути сформований висновок щодо застосування мораторію на виконання грошових зобов'язань, встановленого Постановою №187, до юридичної особи, кінцевим бенефіціарним власником якої є особа, на яку накладені персональні економічні санкції, та щодо правових наслідків застосування такого мораторію. У зв'язку із зазначеним, колегія суддів зупинила провадження у справі №915/802/24 до завершення перегляду об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №927/994/23.
У межах справи № 922/1674/25 ставиться питання про неправильне застосування сторонами спірного договору норм матеріального права, які регулюють наслідки запровадження санкцій, дотримання публічного порядку та допустимість укладення господарських договорів в умовах дії санкцій та пов'язаних із ними обмежень, а також правових наслідків такого укладення.
У справі № 927/994/23, переданій на розгляд Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, розглядається системне правове питання щодо впливу санкційного режиму на господарські правовідносини, зокрема у частині визначення правових наслідків для договорів та вимог, що ґрунтуються на таких договорах. Верховним Судом прямо констатовано наявність неоднакової судової практики щодо того, чи тягне застосування санкцій та встановлення спеціального правового режиму лише тимчасові обмеження окремих правомочностей, чи ж воно може впливати на саму допустимість виникнення та існування договірних зобов'язань.
Передання справи № 927/994/23 на розгляд Об'єднаної палати зумовлене необхідністю визначити узгоджений підхід до оцінки правових наслідків санкцій у господарських правовідносинах, у тому числі в аспекті публічного порядку, дійсності договорів та можливості судового захисту вимог, що з них випливають.
Зіставлення змісту позовної заяви у справі № 922/1674/25 та правових питань, винесених на розгляд Об'єднаної палати у справі № 927/994/23, свідчить про їх безпосередню змістовну спорідненість. В обох випадках ключовим є питання правових наслідків застосування санкцій для дійсності господарських договорів та для можливості визнання за такими договорами юридично значущих наслідків у вигляді виникнення прав і обов'язків сторін.
Отже продовження розгляду справи № 922/1674/25 до ухвалення рішення Об'єднаною палатою означатиме, що суд першої інстанції буде змушений оцінювати доводи щодо недійсності договору та порушення публічного порядку за відсутності остаточно сформованого та узгодженого правового підходу Верховного Суду до застосування санкцій у подібних правовідносинах. За таких умов існує об'єктивний ризик ухвалення рішення, яке ґрунтуватиметься на правовій позиції, від якої Об'єднана палата може відступити або яку може істотно скоригувати.
Таким чином, правовий висновок Об'єднаної палати щодо впливу санкцій на дійсність договорів та їх відповідність публічному порядку матиме визначальне значення для правильного вирішення доводів позовної заяви у цій справі. Без очікування такого висновку забезпечити єдність судової практики, правову визначеність та передбачуваність судового рішення є неможливим.
За наведених обставин зупинення провадження у справі №922/1674/25 до ухвалення судового рішення Об'єднаною палатою у справі №927/994/23 є необхідним та обґрунтованим процесуальним заходом. Воно спрямоване на забезпечення однакового застосування норм матеріального права, дотримання принципу правової визначеності та уникнення ситуації, за якої суд ухвалює рішення з питання, що перебуває у стадії формування узгодженого правового висновку Верховного Суду.
Відповідно до статті 7 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності фізичних та юридичних осіб перед законом і судом незалежно від будь-яких ознак чи обставин. Дана норма кореспондується зі статтею 46 ГПК України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.
Відповідно до статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
У пунктах 1- 3 частини 1 статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема, питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.
При цьому статтею 236 ГПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до преамбули та статті 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, а також згідно з усталенню практикою Європейського суду з прав людини (рішення від 25.07.2002 у справі за заявою №48553/99 "Совтрансавто-Холдінг" проти України", рішення від 28.10.1999 у справі за заявою №28342/95 "Брумареску проти Румунії") принцип правової визначеності вимагає, щоб при остаточному вирішенні справи судами їхні рішення не викликали сумнівів (п.61 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Брумареску проти Румунії" (Brumаrescu v. Romania), заява №28342/95). Якщо конфліктна практика розвивається в межах одного з найвищих судових органів країни, цей суд сам стає джерелом правової невизначеності, тим самим підриває принцип правової визначеності та послаблює довіру громадськості до судової системи (п.123 рішення ЄСПЛ у справі "Парафія греко-католицької церкви в м. Люпені та інші проти Румунії" (Lupeni Greek Catholic Parish and Others v. Romania), заява №76943/11).
Таким чином, правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - ухвалення законного та обґрунтованого рішення, а також створення особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав, а також прав та інтересів інших осіб.
Відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема, єдністю судової практики.
Відповідно до частини 2 статті 315 ГПК України у постанові палати, об'єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду має міститися висновок про те, як саме повинна застосовуватися норма права, із застосуванням якої не погодилася колегія суддів, палата, об'єднана палата, що передала справу на розгляд палати, об'єднаної палати, Великої Палати.
Згідно зі статтею 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Пунктом 7 частини 1 статті 228 ГПК України передбачено право суду зупинити провадження у справі за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Положеннями пункту 11 частини 1 статті 229 ГПК України передбачено, що провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.
Зупинення провадження у справі - це врегульована законом й оформлена ухвалою суду тимчасова перерва в провадженні у справі, викликана наявністю однієї із передбачених у законі обставин, які перешкоджають розглядові справи, до моменту, коли ці обставини перестануть існувати або будуть вчинені необхідні дії. Тобто інститут зупинення судового провадження застосовується не просто у зв'язку із виникненням підстав, передбачених процесуальним законом, а обумовлюється наявністю обставин, які створюють об'єктивні перешкоди для здійснення судового розгляду (аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 27.02.2023 у справі №380/7845/21).
Отже за змістом вказаної норми право на зупинення провадження у справі може бути реалізовано за наявності двох умов: 1) правовідносини є подібними; 2)палата, об'єднана палата, Велика Палата Верховного Суду здійснює перегляд справи (аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 31.01.2022 у справі № 910/22748/16, від 13.01.2023 у справі № 911/3023/19, від 20.11.2023 у справі № 910/14224/20, від 18.11.2024 у справі №907/1115/23, від 22.01.2025 у справі № 910/8568/23).
Враховуючи, що єдність судової практики є складовою принципу правової визначеності та фундаментальною засадою здійснення судочинства і визначається тим, що має гарантувати стабільність правопорядку, об'єктивність і прогнозованість правосуддя, в той час як застосування судами різних підходів до тлумачення законодавства, навпаки, призводить до його невизначеності, суперечливого та довільного застосування, зважаючи на те, що Верховний Суд передав справу №927/994/23 на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, з огляду на необхідність відступлення від правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 27.05.2025 у справі №910/17647/18 та від 15.04.2025 у справі №910/1418/23 щодо правозастосування п.1 Постанови №187 в аспекті того, чи підлягає застосуванню зазначений у цьому пункті мораторій щодо виконання грошових зобов'язань на користь осіб, пов'язаних з державою-агресором, на будь-якій стадії судового процесу, обмежуючи суб'єктивне право осіб-кредиторів (стягувачів) у реалізації ними права вимоги до зобов'язаної сторони як шляхом звернення за судовим захистом, так і шляхом примусового виконання, чи вказаний мораторій, як такий, що означає відстрочення виконання певних зобов'язань, а не звільнення юридичних осіб України від виконання зобов'язань за укладеними ними угодами, не має бути підставою для припинення зобов'язання та відмови у захисті порушеного права, а також з огляду на те, що правові висновки Верховного Суду у справі №927/994/23 можуть мати суттєве значення для вирішення питання у справі, що розглядається, суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для зупинення провадження у справі №922/1674/25 до закінчення розгляду об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №927/994/23 та оприлюднення в Єдиному державному реєстрі судових рішень повного тексту судового рішення.
Керуючись статтями 228, 229, 232-236 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Клопотання Берестинської окружної прокуратури Харківської області про зупинення провадження (вх.№ 2533/26 від 30.01.26) - задовольнити.
2. Зупинити провадження у справі №922/1674/25 до закінчення розгляду об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №927/994/23 та оприлюднення в Єдиному державному реєстрі судових рішень повного тексту судового рішення.
3. Учасникам справи невідкладно повідомити господарський суд про усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її оголошення та може бути оскаржена в порядку статей 255 - 257 ГПК України до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повну ухвалу підписано 09.02.2026
СуддяВ.В. Рильова
Справа №922/1674/25