8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"27" січня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/3109/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Жиляєва Є.М.
при секретарі судового засідання Деркач П. О.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 7)
до Приватного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод" (61007, м. Харків, просп. Героїв Харкова, 275)
про стягнення 4361197,00 грн.
за участю представників:
позивача - Бенденжук, самопредставництво,
відповідача - Новиков О.Є., ордер серії АІ №1495640 від 22.09.2025,
Позивач, Харківська міська рада звернулась до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Приватного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод", в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь безпідставно збережені кошти у сумі 4361197,00 грн. за використання земельної ділянки по просп. Героїв Харкова, б.275 у м. Харкові з кадастровим номером 6310138200:02:001:0016 за період з 29.04.2021 по 22.11.2022.
Також до стягнення заявлені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 65417,96 грн.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 16.09.2025 у справі № 922/3109/25 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 14.10.2025 об 11:00.
Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 14.10.2025 задоволено клопотання відповідача про відкладення розгляду справи (вх. №23602 від 10.10.25) та відкладено підготовче засідання на 04.11.2025 об 11:20.
Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 14.10.2025 задоволено клопотання відповідача про відкладення розгляду справи (вх. №23602 від 10.10.25) та відкладено підготовче засідання на 04.11.2025 об 11:20.
Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 04.11.2025 у справі № 922/3109/25 відкладено підготовче засідання на 02.12.25 на 11:20.
01.12.2025 через загальний відділ діловодства суду через підсистему "Електронний суд" від відповідача надійшли пояснення у справі (вх. №27840), які досліджено та приєднано до матеріалів справи.
Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 02.12.2025 у справі № 922/3109/25 відкладено підготовче засідання на 09.12.2025 на 12:40.
08.12.2025 через загальний відділ діловодства суду через підсистему "Електронний суд" від відповідача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання (вх. №28591), мотивоване зайнятістю уповноваженого представника відповідача в іншому судовому процесі.
09.12.2025 через загальний відділ діловодства суду через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшли додаткові пояснення (вх. №28636), які досліджено та приєднано до матеріалів справи.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 09.12.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу № 922/3109/25 до судового розгляду по суті на 06.01.2026 об 11:20.
Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 06.01.2026 у справі № 922/3109/25 оголошено перерву в судовому засіданні з розгляду справи по суті да 27.01.2026 о 10:40.
Позивач в судове засідання 27.01.2026 з'явився, заявлені позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві, просив суд позов задовольнити та стягнути з відповідача на свою користь безпідставно збережені кошти у сумі 4361197,00 грн. за використання земельної ділянки по просп. Героїв Харкова, б.275 у м. Харкові з кадастровим номером 6310138200:02:001:0016 за період з 29.04.2021 по 22.11.2022.
Відповідач в судове засідання 27.01.2026 з'явився, проти позову заперечив повністю з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, просив суд у задоволенні позову відмовити.
Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Отже, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх в судовому засіданні представників позивача та відповідача, судом встановлено наступне.
Харківською міською радою на підставі ч. 2 ст. 83 Земельного кодексу України проведено комплекс перевірочних заходів з питань використання та охорони земель територіальної громади міста Харкова, додержання вимог земельного законодавства щодо земельної ділянки по просп. Героїв Харкова, 275 у м. Харкові.
Так, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 20.08.2025 № 440200911, за Приватним акціонерним товариством «Харківський тракторний завод» з 29.05.2019 по теперішній час зареєстроване право власності на нежитлову будівлю літ. «С/2-3» загальною площею 71929,5 кв.м по просп. Героїв Харкова, 275 у м. Харкові, на підставі наказу від 22.12.1994 № 1656 виданого Міністерством машинобудування військово-промислового комплексу і конверсії України «Мінмашпром України», від 04.06.2019 № 47187087, про зо у матеріалах справи наявна відповідна інформаційна довідка.
Вищевказана нежитлова будівля розташована на земельній ділянці комунальної власності з кадастровим номером 6310138200:02:001:0016.
Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 09.08.2021 № НВ-6315769702021 площа земельної ділянки з кадастровим номером 6310138200:02:001:0016, складає 7,0200 га, сформована земельна ділянка - 29.04.2021. Вищевказана земельна ділянка належить до земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Вид використання земельної ділянки - для експлуатації та обслуговуванні будівель та споруд.
На підставі рішень Харківської міської ради від 14.07.2021 № 153/21 «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельних ділянок в користування фізичним та юридичним особам» 09.11.2021 між Харківською міською радою та Приватним акціонерним товариством «Харківський тракторний завод» укладено договір оренди землі від 09.11.2021 № б/н на користування земельною ділянкою з кадастровим номером 6310138200:02:001:0016 площею 7,0200 га по просп. Героїв Харкова, 275 у м. Харкові для експлуатації та обслуговування будівель та споруд, строком до 01.08.2070, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 20.08.2025 за № 440271983. Право оренди зареєстровано з 23.11.2021.
Отже, Приватне акціонерне товариство «Харківський тракторний завод» з дати формування земельної ділянки - 29.04.2021 та до моменту укладання договору оренди землі від 09.11.2021 № б/н - 22.11.2021, використовувало земельну ділянку з кадастровим номером 6310138200:02:001:0016 площею 7,0200 га по просп. Героїв Харкова, 275 у м. Харкові без виникнення права власності/користування та без державної реєстрації цих прав у відповідності до ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України.
Відповідно до листа Головного управління Державної податкової служби у Харківській області від 14.04.2025 № 8105/5/20-40-04-16-10 Приватним акціонерним товариством «Харківський тракторний завод», відповідно до даних податкових декларацій з 29.07.2021 по 22.11.2021 плата за землю за земельну ділянку з кадастровим номером 6310138200:02:001:0016 не декларувалась.
Харківська міська рада звернулась з даним позовом до суду, в якому зазначає про те, що Приватне акціонерне товариство «Харківський тракторний завод» у період з 29.04.2021 по 22.11.2021 не сплачувало у встановленому законодавчими актами розмірі плату за користування земельною ділянкою по просп. Героїв Харкова, 275 у м. Харкові, внаслідок чого зберегло за рахунок Харківської міської ради як власника земельної ділянки за вказаною адресою майно - грошові кошти у розмірі орендної плати у сумі 4361197,00 грн.
Вищенаведене стало підставою для звернення Харківською міською радом з даним позовом до господарського суду про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Харківський тракторний завод» безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки комунальної власності з кадастровим номером 6310138200:02:001:0016 площею 7,0200 га по просп. Героїв Харкова, 275 у м. Харкові.
Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позову заперечив повністю, на обґрунтування своїх заперечень зазначив, зокрема про те, що відповідач не заперечує факт наявності нерухомого майна на земельній ділянці, однак не погоджується з твердженням про користування усією площею земельної ділянки та з розрахунком позову. Відповідач вважає, що позов є безпідставним, оскільки ПрАТ «ХТЗ» не користувалося і не могло користуватися всіма 7,0200 га ділянки - фактично використанню підлягали лише ті її частини, на яких безпосередньо розміщені та експлуатуються будівлі відповідача, та необхідна прилегла територія. Решта площі ділянки не використовувалася відповідачем, відтак відсутня вигода відповідача від такої невикористаної частини землі. Межі та конкретна площа фактичного користування не були визначені належним чином на час заявленого періоду. Без достовірного визначення обсягу (площі) землекористування розрахунок орендної плати є умовним та гіпотетичним. Позивач обчислив суму, виходячи з усієї площі сформованої ділянки, тобто припустивши 100% використання, що не відповідає дійсним обставинам. Речове право оренди на всю земельну ділянку виникло у відповідача лише з дати державної реєстрації 09.11.2021. До цієї дати між сторонами не існувало договірних відносин оренди, а відтак не виникло і обов'язку сплачувати орендну плату за всю ділянку. Фактичне користування окремими частинами землі до оформлення права не може автоматично породжувати обов'язок сплатити орендну плату як за формалізоване користування усією ділянкою. Розрахунок суми позову явно завищений. Навіть у разі висновку про наявність зобов'язання відповідача компенсувати кошти за фактичне користування землею, така компенсація має визначатися пропорційно площі реально використаної землі. Отже, відповідачем у відзиві на позовну заяву наголошено про те, що останній не користувався всією площею земельної ділянки позивач помилково ототожнює наявність у власності відповідача будівель на земельній ділянці з користуванням усією площею цієї ділянки. Фактично ПрАТ «ХТЗ» використовував землю лише в межах, необхідних для розміщення та обслуговування своїх капітальних споруд. Згідно технічної документації на згадані вище об'єкти нерухомого майна проекція будівель на землю складає: Літ. «С/2-3» загальною площею 57 394,6 кв.м. Таким чином загальна площа забудови складає - 57 394,6 кв.м., що складає 5,7 га. Відповідач не здійснював діяльності на незабудованих частинах ділянки, не облаштовував їх і не отримував з них доходів чи іншої вигоди. Ці частини землі фактично не використовувалися (або використовувалися позивачем чи третіми особами, якщо таке мало місце), отже про «збереження» відповідачем коштів за їх користування не може бути мови. Без доказів реального користування усією земельною ділянкою відсутні підстави стягувати плату за всю площу. Відповідачем також зауважено про те, що ділянка площею 7,0200 га була сформована позивачем лише у квітні 2021 року шляхом об'єднання/виділення земель під усім майновим комплексом заводу. До цього моменту конкретні межі землекористування відповідача не були визначені - фактично існували лише окремі плями забудови на комунальній землі. На переконання відповідача, розрахунок орендної плати базується на припущенні, що відповідач користувався цілою земельною ділянкою площею 7,0200 га у 2021 році, вказане припущення не підтверджене доказами і не відповідає реальності, а відсутність достовірного визначення меж та площі фактичного користування робить розрахунок орендної плати умовним (теоретичним). Наданий позивачем розрахунок фактично здійснений із застосуванням даних, які не підтверджені належними доказами чи не підтверджені взагалі, отже, на переконання відповідача, позивачем не доведено розмір коштів за користування земельними ділянками, розрахунок носить умовний характер, адже виходить із припущення, що відповідач мав би сплачувати саме оренду за всю ділянку. Насправді ж, без договору оренди, розмір платежу міг бути іншим. Наприклад, відповідач міг підлягати сплаті земельного податку за ставкою, встановленою для відповідної категорії земель (як правило, значно меншою за 4%). А головне - відповідач не мав потреби користуватися всіма 7,0200 га, відтак і база для нарахування плати повинна була бути меншою. Таким чином, відповідачем у відзиві зазначено про те, що позивач не довів належними доказами, що відповідач користувався всією площею 7,0200 га і що саме така площа повинна братися до розрахунку безпідставно збережених коштів. Розрахунок, побудований на максимальній площі, є умовним та не відображає дійсної вигоди відповідача. Обов'язок сплати орендної плати виникає лише з моменту державної реєстрації права оренди Відповідач уклав з позивачем договір оренди земельної ділянки 09.11.2021. Саме з цього моменту між сторонами виникли орендні правовідносини, і ПрАТ «ХТЗ» набуло статусу орендаря всієї ділянки з обов'язком вносити орендну плату відповідно до договору і закону. Натомість за період до 09.11.2021 відповідач не був орендарем зазначеної землі. Відсутність укладеного та зареєстрованого договору означає, що до вказаної дати не існувало договірного зобов'язання щодо сплати орендної плати. Отже, на переконання відповідача, у період до 09.11.2021 у відповідача не існувало обов'язку платити орендну плату за всю землю, і сама лише відсутність такого платежу не може трактуватися як безпідставне збагачення в розмірі повної орендної плати. Крім того, відповідачем зазначено про те, що відповідно до інформації з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку датою державної реєстрації іншого речового права (оренди) є саме 09.11.2021, а не 22.11.2021, тому вказаний позивачем період є неправильним. Також, у відзиві відповідачем зазначено, що враховуючи ненадання позивачем доказів, що підтверджують правомірність застосування відповідної ставки орендної плати позивачем не доведений та не підтверджений жодними доказами застосований при розрахунку заборгованості розмір ставки орендної плати в 4% (чотири відсотки).
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Як зазначалося судом вище, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 20.08.2025 № 440200911, за Приватним акціонерним товариством «Харківський тракторний завод» з 29.05.2019 по теперішній час зареєстроване право власності на нежитлову будівлю літ. «С/2-3» загальною площею 71929,5 кв.м по просп. Героїв Харкова, 275 у м. Харкові, на підставі наказу від 22.12.1994 № 1656 виданого Міністерством машинобудування військово-промислового комплексу і конверсії України «Мінмашпром України», від 04.06.2019 № 47187087, про що у матеріалах справи наявна відповідна інформаційна довідка.
Вищевказана нежитлова будівля розташована на земельній ділянці комунальної власності з кадастровим номером 6310138200:02:001:0016.
Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 09.08.2021 № НВ-6315769702021 площа земельної ділянки з кадастровим номером 6310138200:02:001:0016, складає 7,0200 га, сформована земельна ділянка - 29.04.2021. Вищевказана земельна ділянка належить до земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Вид використання земельної ділянки - для експлуатації та обслуговуванні будівель та споруд.
Відповідно до ст. 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Сформована земельна ділянка підлягає державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.
На підставі рішень Харківської міської ради від 14.07.2021 № 153/21 «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельних ділянок в користування фізичним та юридичним особам» 09.11.2021 між Харківською міською радою та Приватним акціонерним товариством «Харківський тракторний завод» укладено договір оренди землі від 09.11.2021 № б/н на користування земельною ділянкою з кадастровим номером 6310138200:02:001:0016 площею 7,0200 га по просп. Героїв Харкова, 275 у м. Харкові для експлуатації та обслуговування будівель та споруд, строком до 01.08.2070, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 20.08.2025 за № 440271983. Право оренди зареєстровано з 23.11.2021.
Отже, Приватне акціонерне товариство «Харківський тракторний завод» з дати формування земельної ділянки - 29.04.2021 та до моменту укладання договору оренди землі від 09.11.2021 № б/н - 22.11.2021, використовувало земельну ділянку з кадастровим номером 6310138200:02:001:0016 площею 7,0200 га по просп. Героїв Харкова, 275 у м. Харкові без виникнення права власності/користування та без державної реєстрації цих прав у відповідності до ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України.
Відповідно до листа Головного управління Державної податкової служби у Харківській області від 14.04.2025 № 8105/5/20-40-04-16-10 Приватним акціонерним товариством «Харківський тракторний завод», відповідно до даних податкових декларацій з 29.07.2021 по 22.11.2021 плата за землю за земельну ділянку з кадастровим номером 6310138200:02:001:0016 не декларувалась.
Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Підпунктом 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) встановлено, що плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Відповідно до підпунктів 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
У даному конкретному випадку з огляду на те, що відповідач не є власником та постійним землекористувачем земельної ділянки, а тому не є суб'єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього як землекористувача є орендна плата.
Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Відповідно до ст. 1214 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.
Особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, має право вимагати відшкодування зроблених нею необхідних витрат на майно від часу, з якого вона зобов'язана повернути доходи.
Свої позовні вимоги Харківська міська рада обґрунтовує саме наявністю підстав для застосування ст. ст. 1212-1214 ЦК України, що узгоджується з практикою Верхового Суду, відображеною у постанові Великої Палати Верхового Суду від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, яка прийнята за результатами розгляду аналогічних правовідносин щодо врегулювання спору, що виник з приводу фактичного користування земельною ділянкою без укладення договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати. У пункті 65 вказаної постанови Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що до моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.
Отже, для вирішення спору щодо фактичного користування земельною ділянкою без оформлення правовстановлюючих документів та без державної реєстрації прав на неї встановленню підлягають обставини, зокрема, чи є спірна земельна ділянка сформованим об'єктом цивільних прав, за користування якою Харківська міська рада просить стягнути безпідставно збережені кошти.
Підпунктами 14.1.125, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14, пунктом 288.5 статті 288 ПК України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов'язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною.
Відповідно до п. 289.1 ст. 289 ПК України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.
Розрахунок розміру безпідставно збережених Приватним акціонерним товариством «Харківський тракторний завод» коштів у розмірі орендної плати здійснювався Харківською міською радою на підставі витягу від 12.08.2021 № 3192 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 6310138200:02:001:0016 площею 7,0200 га по просп. Героїв Харкова, 275 у м. Харкові, виданого Відділом у м. Харкові ГУ Держгеокадастру у Харківській області, згідно якого нормативна грошова оцінка у 2021 році становила 192 405 749 грн.
Вищевказаний розрахунок виконано на підставі Положення про порядок визначення розмірів орендної плати при укладанні договорів оренди землі в м. Харкові, затвердженого рішенням Харківської міської ради № 41/08 від 27.02.2008, зі змінами (далі - Положення № 41/08).
Відповідно до п. 4.1 Положення №41/08 (в редакції до 31.12.2021), річна орендна плата за використання земельної ділянки для промисловості (окрім тютюнової та лікеро-горілчаної) встановлена на рівні 4% від нормативної грошової оцінки.
Додатком до Положення № 41/08 (в редакції до 31.12.2021) встановлено, що у випадку перевищення 50 кв.м площі земельної ділянки, застосовується коефіцієнт зі значенням 1.
Пунктом 2.4 Положення № 41/08 (в редакції до 31.12.2021) встановлено, що застосування коефіцієнтів складних інженерно-геологічних умов (К1) та обмеженого використання (К2) здійснюється за ініціативою орендаря на підставі наданих ним документів, які свідчать про наявність обставин, що дають право на використання вказаних коефіцієнтів (експертні висновки територіальної організації в галузі інженерних вишукувань для будівництва, спеціалізованих установ та організацій, довідки державних та інших уповноважених органів, висновки (довідки) підприємств, установ та організацій, які експлуатують об'єкти, навколо (уздовж) яких встановлені охоронні зони, тощо).
Враховуючи факт того, що орендарем не надано жодних документів на підтвердження особливих умов використовуваної земельної ділянки, у розрахунках застосоване базове значення 1.
Отже, розмір орендної плати, за використання земельної ділянки комунальної власності з кадастровим номером 6310138200:02:001:0016 площею 7,0200 га по просп. Героїв Харкова, 275 у м. Харкові складав у 2021 році - 641352,50 грн в місяць, а за період з 29.04.2021 по 22.11.2021 становить 4361197,00 грн.
Оскільки, відповідно до листа Головного управління Державної податкової служби у Харківській області від 14.04.2025 № 8105/5/20-40-04-16-10 Приватне акціонерне товариство «Харківський тракторний завод» плату за земельну ділянку з кадастровим номером 6310138200:02:001:0016 площею 7,0200 га по просп. Героїв Харкова, 275 у м. Харкові за спірний період не декларувало та не сплачувало, тому загальна сума безпідставно збережених відповідачем коштів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки у період з 29.04.2021 по 22.11.2021 становить 4361197,00 грн.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, викладені обставини у їх сукупності свідчать про законність і обґрунтованість позовних вимог, тому, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позову у повному обсязі та стягнення з відповідача на користь Харківської міської ради безпідставно збережені кошти у сумі 4361197,00 грн. за використання земельної ділянки по просп. Героїв Харкова, б.275 у м. Харкові з кадастровим номером 6310138200:02:001:0016 за період з 29.04.2021 по 22.11.2021 та 65417,96 грн. судового збору.
Щодо аргументів відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву, суд зазначає про те, що відповідно до частини 1 статті 79 Земельного кодексу України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.
Відповідно до приписів частин 1- 4, 9 статті 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах 6, 7 цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.
Отже, земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі.
Принцип платного використання землі передбачено статтею 206 Земельного кодексу України, за змістом якої використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 зазначила, що принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди відомий ще за часів Давного Риму (лат. superficies solo cedit - збудоване приростає до землі). Цей принцип має фундаментальне значення та глибокий зміст, він продиктований як потребами обороту, так і загалом самою природою речей, невіддільністю об'єкта нерухомості від земельної ділянки, на якій він розташований. Нормальне господарське використання земельної ділянки без використання розташованих на ній об'єктів нерухомості неможливе, як і зворотна ситуація - будь-яке використання об'єктів нерухомості є одночасно і використанням земельної ділянки, на якій ці об'єкти розташовані. Отже, об'єкт нерухомості та земельна ділянка, на якій цей об'єкт розташований, за загальним правилом мають розглядатися як єдиний об'єкт права власності.
Звідси власник нерухомого майна має право на користування земельною ділянкою, на якій воно розташоване. Ніхто інший, окрім власника об'єкта нерухомості, не може претендувати на земельну ділянку, оскільки вона зайнята об'єктом нерухомого майна.
Близька за змістом правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 15.12.2021 у справі № 924/856/20.
Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг (заощадив) у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути такі кошти власникові земельної ділянки на підставі положень частини 1 статті 1212 ЦК України.
Із дня набуття права власності на об'єкт нерухомого майна власник цього майна стає фактичним користувачем земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, а тому саме із цієї дати у власника об'єкта нерухомого майна виникає обов'язок сплати за користування земельною ділянкою, на якій таке майно розташовано. При цьому до моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об'єкт, такі кошти є безпідставно збереженими.
Тобто, нормами чинного законодавства саме на власника нерухомого майна покладено обов'язок сплати коштів за користування земельною ділянкою комунальної форми власності, на якій воно розміщене.
Згідно з вимогами частин 1, 2 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цього Кодексу застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.
Правові підстав користування земельною ділянкою комунальної власності за змістом глави 15 Земельного кодексу України реалізується через право постійного користування або право оренди.
Частиною 1 статті 93 і статтею 125 Земельного кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.
Землекористувачі також зобов'язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт «в» частини 1 статті 96 Земельного кодексу України).
Принцип платного використання землі також передбачено статтею 206 Земельного кодексу України, за змістом якої використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Суд вдруге звертає увагу відповідача на те, що плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 4 Податкового кодексу України (далі - ПК України), тут і далі - у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин).
Земельним податком є обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України).
Враховуючи вищенаведене, законодавець розмежовує поняття «земельний податок» та «орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності» залежно від правових підстав передання прав землекористування такими ділянками.
Як вже зазначалося судом вище, враховуючи те, що відповідач не є власником та постійним землекористувачем земельної ділянки, а тому не є суб'єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього як землекористувача є орендна плата.
Отже, положення глави 15, статей 120, 125 Земельного кодексу України, статті 1212 Цивільного кодексу України дають підстави вважати, що до моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об'єкт, ураховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, особа яка придбала такий об'єкт стає фактичним користувачем тієї земельної ділянки, на якій такий об'єкт нерухомого майна розташований, а відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформлення прав на цю ділянку (без укладення договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.
Близька за змістом правова позиція висвітлювалась у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17, у постановах Верховного Суду від 14.01.2019 у справі № 912/1188/17, від 21.01.2019 у справі № 902/794/17, від 04.02.2019 у справі № 922/3409/17, від 12.03.2019 у справі № 916/2948/17, від 09.04.2019 у справі № 922/652/18, від 21.05.2019 у справі № 924/552/18, від 05.08.2022 у справі № 922/2060/20.
Відсутність договору оренди не вказує на те, що відповідач не зобов'язаний сплачувати кошти за користування земельною ділянкою, адже у зв'язку із набуттям права власності на нежитлові приміщення (нерухоме майно), що розташоване на земельній ділянці, у нього автоматично виник обов'язок належним чином вносити плату за користування цією земельною ділянкою, враховуючи презумпцію оплатності використання земельних ділянок в України.
Таким чином, нормами чинного законодавства саме на власника нерухомого майна покладено обов'язок сплати коштів за користування земельною ділянкою комунальної форми власності, на якій воно розміщене.
Верховний Суд у своїх постановах неодноразово наводив таку правову позицію:
Суд звертає увагу відповідача на те, що у разі користування сформованою земельною ділянкою комунальної власності, якій присвоєно окремий кадастровий номер, без оформлення договору власник такої земельної ділянки може захистити своє право на компенсацію йому недоотриманої орендної плати у порядку статті 1212 ЦК України (пункт 27 постанови Верховного Суду від 09.02.2022 у справі № 910/8770/19, пункт 7.10 постанови Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 905/1680/20).
Крім того, у постанові від 14.02.2022 у справі № 646/4738/19 Верховний Суд навів правовий висновок щодо застосування положень статті 1212 ЦК України, згідно з яким необхідність встановлення сформованості земельної ділянки як об'єкта оренди, визначення її меж, кадастрового номера, внесення інформації до Державного земельного кадастру взагалі залежить від конкретних обставин справи.
Також, відповідно до висновків, викладених у пункті 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2019 у справі № 921/158/18, виходячи з принципу єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди (зміст якого розкривається, зокрема, у статті 120 ЗК України та статті 377 ЦК України), за яким власники споруди мають право на користування земельною ділянкою, на якій вона розташована, ніхто інший, окрім власника цього об'єкта, не може претендувати на вказану земельну ділянку, оскільки вона зайнята об'єктом нерухомого майна. Вказані висновки містяться також в постановах Верховного суду від 28.06.2023 у справі № 726/349/21 та від 10.07.2024 у справі № 916/1307/21.
Щодо посилань відповідача на те, що Харківською міською радою до позову не надано Положення про порядок визначення розмірів орендної плати при укладанні договорів оренди землі в м. Харкові, затвердженого рішенням Харківської міської ради № 41/08 від 27.02.2008, суд зазначає про наступне.
Згідно зі ст. 73 Господарського кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами:
1)письмовими, речовими і електронними доказами;
2) висновками експертів;
3) показаннями свідків.
Відповідно до ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про правотворчу діяльність» законодавство України - це взаємопов'язана та упорядкована система нормативно-правових актів України і чинних міжнародних договорів.
Законодавство України структурується від актів вищої юридичної сили до актів нижчої юридичної сили (стаття 19 цього Закону) з урахуванням актів органів місцевого самоврядування, що містять норми права (далі - нормативно-правові акти місцевого самоврядування).
Положення про порядок визначення розмірів орендної плати при укладанні договорів оренди землі в м. Харкові, затверджене рішенням Харківської міської ради № 41/08 від 27.02.2008, є актом органу місцевого самоврядування, і відповідач, здійснюючи діяльність на території Харківської міської територіальної громади повинен також, крім норма законодавства, керуватися актами органу місцевого самоврядування - Харківської міської ради.
Тому, вищевказане положення не є доказом, а є актом органу місцевого самоврядування.
Більше того, Положення про порядок визначення розмірів орендної плати при укладанні договорів оренди землі в м. Харкові, затверджене рішенням Харківської міської ради № 41/08 від 27.02.2008, про відсутність якого наполягав відповідач у відзиві, є загальнодоступним і знаходиться у відкритих ресурсах, зокрема за посиланням https://doc.citv.kharkiv.ua/ є Єдиний міський реєстр актів Харківської міської ради, міського голови та виконавчих органів ради, на якому, зокрема, і розміщено Положення про порядок визначення розмірів орендної плати при укладанні договорів оренди землі в м. Харкові, затверджене рішенням Харківської міської ради № 41/08 від 27.02.2008.
Щодо заперечень відповідача з приводу ставки розміру орендної плати, суд зазначає про те, що згідно з п. 4.1 Положення про порядок визначення розмірів орендної плати при укладанні договорів оренди землі в м. Харкові, затвердженого рішенням Харківської міської ради № 41/08 від 27.02.2008 (в редакції до 31.12.2021), розмір орендної плати для об'єктів промисловості (окрім тютюнової та лікеро-горілчаної) встановлено на рівні 4 % від нормативної грошової оцінки.
При цьому, пунктом 2.6. вищевказаного Положення передбачено застосування понижуючого коефіцієнту в залежності від строку оренди. Однак, так як у даному випадку протягом спірного періоду договір оренди між позивачем та відповідачем не укладався (що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами), підстави для застосування пільгового відсотку орендної плати взагалі відсутні, адже цей відсоток розраховується в залежності від терміну оренди, погодженого сторонами договору.
Отже, у даному конкретному випадку, Харківською міською радою обґрунтоване застосування 100% від розрахункового розміру безпідставно збережених коштів. А в подальшому, при укладанні договору оренди землі та визначення його строку, було застосовано понижуючий коефіцієнт - 60 % від розміру ставки орендної плати, оскільки договір оренди було укладено на 49 років та встановлено ставку 2,4 (ставка 4 * 60%).
Таким чином, заперечення відповідача відхиляються судом як необґрунтовані.
Враховуючи вищенаведене, викладені обставини у їх сукупності переконливо та неспростовно свідчать про законність і обґрунтованість позовних вимог, тому, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позову Харківської міської ради у повному обсязі.
Зважаючи на задоволення позовних вимог у повному обсязі, відповідно до приписів ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору у розмірі 65417,96 грн. покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод" (61007, м. Харків, просп. Героїв Харкова, 275) на користь Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 7) - безпідставно збережені кошти у сумі 4361197,00 грн. за використання земельної ділянки по просп. Героїв Харкова, б.275 у м. Харкові з кадастровим номером 6310138200:02:001:0016 за період з 29.04.2021 по 22.11.2021 та 65417,96 грн. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено "06" лютого 2026 р.
СуддяЄ.М. Жиляєв