8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"06" лютого 2026 р.м. ХарківСправа № 922/4300/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Жиляєва Є.М.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Зоряна Нива" (63640, Харківська обл., с. Семенівка, вул. Верьовкіна, б. 6)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Грайн-Продактс» (61020, м. Харків, вул. Китаєнка, б. 1А)
про стягнення 76164,77 грн.
без виклику учасників справи
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Зоряна Нива" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Грайн-Продактс", в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь пеню в розмірі 76164,77 грн. за порушення строків поставки товару за Договором поставки № 14-03-1 від 14.03.2025. Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки № 14-03-1 від 14.02.2025, в частині належного виконання відповідачем свого зобов'язання зі своєчасної та повної поставки товару, що є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбачену сторонами умовами пункту 6.1. Договору.
За попереднім (орієнтовним) розрахунком судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи складаються з витрат з оплати судового збору у розмірі 2422,40 грн., а також позивачем зазначено у позові про те, що останній очікує оплатити послуги адвоката в розмірі 10000,00 грн.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 08.12.2025 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні ч. 5 ст. 12 ГПК України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв'язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.
З метою повідомлення сторін про розгляд даної справи, судом було направлено копії ухвали про відкриття провадження у справі учасникам справи.
Позивач про розгляд справи повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчить наявна в матеріалах справи довідка про доставку електронного листа, а саме "Ухвала про відкриття провадження (спрощене)" від 08.12.2025 до електронного кабінету позивача підсистеми "Електронний суд" єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС).
Відповідач про розгляд справи повідомлений своєчасно та належним чином. Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України було направлено копію ухвали суду про відкриття провадження у справі від 08.12.2025 рекомендованим листом з повідомленнями про вручення (з відміткою судова повістка) на адресу реєстрації відповідача, вказану в позовній заяві а також у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Грайн-Продактс". Проте, судова кореспонденція повернута поштою на адресу суду 16.12.2025 із позначкою "адресат відсутній за вказаною адресою".
Відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. Будь-яких заяв або клопотань, про можливість подання яких було роз'яснено ухвалою Господарського суду Харківської області від 08.12.2025, на адресу суду від учасників справи не надходило, як і не надходило клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до ст. 252 ГПК України.
Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Згідно ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відтак, в силу пункту 5 частини 6 статті 242 ГПК України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвал суду.
У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом. Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 названого Закону, для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень"). Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі №922/4300/25 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Крім того, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи секретарем судового засідання було здійснено відповідну телефонограму на відомі засоби зв'язку, повідомлені позивачем у позовній заяві та зазначені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Разом з тим телефонограму відповідачем не прийнято.
Також Господарським судом Харківської області було направлено ухвалу від 08.12.2025 на електронну скриньку відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
З метою повідомлення відповідача про розгляд справи, судом було розміщено відповідне оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.
Положеннями частини другої статті 14 ГПК України передбачено, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частини третя статті 13 ГПК України).
Відповідно до частини дев'ятої статті 165, частини другої статті 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідач у строк, встановлений частиною першою статті 251 ГПК України відзиву на позов не подав, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Отже, матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій та надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
За висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розгляну за наявними матеріалами справи.
Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
14.03.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Зоряна Нива" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Грайн-Продактс" (постачальник) було укладено договір поставки № 14-03-1 (далі - Договір поставки), відповідно до умов пункту 1.1. якого, в порядку та на умовах, визначених Договором, постачальник, відповідно до попередньої домовленості з покупцем, зобов'язується передати (поставити) покупцеві у його власність сільськогосподарську продукцію насіння соняшнику (що далі іменується «товар»), а покупець зобов'язується прийняти товар і у визначений строк сплатити його вартість. Код товару згідно з УКТ ЗЕД: 120600.
Згідно з умовами пунктів 1.2. та 1.3. вищевказаного Договору, одиниця виміру товару кілограм. Загальна кількість товару, яка підлягає постачанню за цим Договором, визначається як кількість фактично поставленого товару згідно даних, вказаних у видаткових і податкових накладних. Ціна на товар встановлюється в національній валюті України.
Відповідно до п. 2.1. Договору поставки, постачальник зобов'язується передати Товар на умовах DAP (місце поставки Кіровоградська обл., м. Кропивницький, проспект Промисловий, 19). Умови поставки визначаються відповідно до міжнародних правил «Інкотермс 2020».
Згідно з п. 2.2. Договору поставки, приймання - передача товару за кількістю і якістю здійснюється на умовах даного Договору.
Якість та кількість поставленого постачальником товару, визначена лабораторією покупця, є кінцевою, що підтверджується відміткою на товарно-транспортних накладних постачальника. Датою поставки товару є дата приймання товару покупцем (п. 2.3. Договору).
Відповідно до умов п. 2.4. Договору поставки, строк поставки товару до 31.05.2025 року товар може поставлятися покупцю окремими партіями, але повний його обсяг, визначений у цьому договорі, має бути поставлений у термін, встановлений даним пунктом договору.
Відповідно до 6.1. Договору, за прострочення поставки товару постачальник сплачує покупцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості несвоєчасно поставленого товару за кожен день затримки.
У випадку порушення своїх зобов'язань за даним Договором сторони несуть відповідальність, визначену цим Договором та чинним в Україні законодавством. Порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (п. 6.3. Договору).
З матеріалів справи убачається, що на виконання умов Договору поставки № 14-03-1 від 14.02.2025 між сторонами були складені відповідні специфікації, а саме:
- від 14 березня 2025 року № 1 на поставку насіння соняшнику в кількості 175000 кг (строк поставки - до 31 березня 2025 року), умови поставки - DAP склад покупця м. Кропивницький, проспект Промисловий, б. 19;
- від 17 березня 2025 року № 2 на поставку насіння соняшнику в кількості 300000 кг (строк поставки - до 31 березня 2025 року), умови поставки - DAP склад покупця м. Кропивницький, проспект Промисловий, б. 19.
Всього товару в кількості 475000 кг. (+/- 10 %).
Також, із обставин справи убачається, що на виконання умов Договору поставки між сторонами були складені видаткові накладні: від 14 березня 2025 року № 1403-2 в кількості 108644 кг.; від 15 березня 2025 року № 1503-1 в кількості 39600 кг.; від 16 березня 2025 року № 1603-1 в кількості 25640 кг.; від 19 березня 2025 року № 1903-2 в кількості 114861 кг.; від 21 березня 2025 року № 2103-1 в кількості 122907 кг.; від 22 березня 2025 року № 2203-1 в кількості 74668 кг.; Загальна вага товару за видатковими накладними становить 486320 кг.
Виходячи з умов пункту 2.3. Договору, відповідно до якого, якість та кількість поставленого товару визначається лабораторією позивача та є кінцевою, що підтверджується відміткою на товарно-транспортній накладній, кінцеве приймання товару за кількістю проводиться сторонами договору в місці поставки та підтверджується товарно-транспортними накладними.
Відповідно до специфікацій умовами поставки визначено - DAP склад покупця м. Кропивницький, проспект Промисловий, б. 19, тому відповідач має обов'язок доставки товару до місця призначення за власний рахунок власними засобами.
Так, між сторонами спору складено видаткові накладні на кількість товару вагою 486320 кг., проте на момент подання позову відповідач в порушення умов п. 2.3 договору поставки від 14 березня 2025 року № 14-03-1 за даними товарно-транспортних накладних здійснив поставку лише товару в кількості 465060 кг., що свідчить про неповну поставку товару в кількості 21260 кг за ціною 23,15 грн/кг на суму 490043,00 грн.
Позивач звернувся з даним позовом до суду, в якому зазначає про те, що відповідачем в порушення норм чинного законодавства та умов укладеного між сторонами Договору поставки № 14-03-1 від 14.02.2025, належним чином не виконано зобов'язання щодо своєчасної та повної поставки товару, що є підставою для застосування відповідальності відповідно до умов пункту 6.1. Договору.
Відповідно до вимог прохальної частини позову, позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню за порушення строків поставки товару за Договором поставки № 14-03-1 від 14.02.2025 в розмірі 76164,77 грн.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Як вбачається із матеріалів справи та зазначалося вже судом вище, 14.03.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Зоряна Нива" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Грайн-Продактс" (постачальник) було укладено договір поставки № 14-03-1 (далі - Договір поставки), відповідно до умов пункту 1.1. якого, в порядку та на умовах, визначених Договором, постачальник, відповідно до попередньої домовленості з покупцем, зобов'язується передати (поставити) покупцеві у його власність сільськогосподарську продукцію насіння соняшнику (що далі іменується «товар»), а покупець зобов'язується прийняти товар і у визначений строк сплатити його вартість. Код товару згідно з УКТ ЗЕД: 120600.
Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою договором поставки.
Частинами 1 та 2 статті 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Нормами частини 1 статті 656 Цивільного кодексу України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.
Згідно з частиною 1 статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Відповідно до статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
У відповідності до норм частини 1 статті 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Пунктом 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
При цьому, цивільно-правова відповідальність за невиконання договірних зобов'язань передбачена положеннями Цивільного кодексу України, а також умовами укладених договорів.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Так, відповідно до умов пункту 6.1. Договору, за прострочення поставки товару постачальник сплачує покупцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості несвоєчасно поставленого товару за кожен день затримки.
Згідно з нормами статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Отже, відповідно до поданих доказів, судом встановлено, що відповідачем в порушення норм чинного законодавства та умов укладеного між сторонами Договору поставки № 14-03-1 від 14.02.2025, належним чином не виконано зобов'язання щодо своєчасної та повної поставки товару, що є підставою для застосування відповідальності відповідно до умов пункту 6.1. Договору.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Частиною 1 статті Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
З огляду на вимоги статті 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.
Тобто визначаючи розмір заборгованості за договором, зокрема, в частині пені та штрафу суд зобов'язаний належним чином дослідити поданий стороною доказ (в даному випадку - розрахунок заборгованості), перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв'язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково - зазначити правові аргументи на його спростування і навести у рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов'язок суду.
За розрахунком позивача, розмір пені становить 76164,77 грн., яку нараховано на суму заборгованості - 490043,00 грн., де ставка пені - подвійна ставка НБУ; період розрахунку здійснено позивачем починаючи з 01.06.2025 по 30.11.2025; кількість днів прострочення - 183.
За результатами здійсненої перевірки нарахування позивачем заявленої до стягнення суми пені судом встановлено, що розмір пені, перерахований судом у відповідності до приписів чинного законодавства та в межах визначеного позивачем періоду прострочення, відповідає вимогам зазначених вище норм законодавства, умовам договору та є арифметично вірним, тому вказані вимоги позивача про стягнення з відповідача 76164,77 грн. пені за порушення строків постачання товару, визнаються судом обґрунтованими.
Таким чином, враховуючи вищенаведене, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем належними та допустимими доказами не спростував, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Зоряна Нива" обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами, тому підлягають задоволенню повністю.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується положеннями ст. 129 ГПК України та враховуючи висновки суду про повне задоволення позову покладає витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн. на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 20, 46, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Грайн-Продактс» (61020, м. Харків, вул. Китаєнка, б. 1А; код ЄДРПОУ 45882858) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Зоряна Нива" (63640, Харківська обл., с. Семенівка, вул. Верьовкіна, б. 6; код ЄДРПОУ 39417946) - 76164,77 грн. пені та 2422,40 грн. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено "06" лютого 2026 р.
СуддяЄ.М. Жиляєв