28.01.2026м. СумиСправа № 920/1085/25
Господарський суд Сумської області у складі судді Короленко В.Л., за участі секретаря судового засідання Виходцевої О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду матеріали справи №920/1085/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Біоопт» (вул. Г.Тарасенка, буд. 4 А, кімната 28, м. Харків, 61001; код за ЄДРПОУ 43985204),
до відповідача Приватного підприємства «Завод «Сател» (вул. Миру, буд. 9, с.Собичеве, Шосткинський р-н, Сумська обл., 41133; код за ЄДРПОУ 32064547),
про стягнення 3653872,11 грн,
за участю представників сторін:
від позивача: Оріщенко Н.С. (адвокат, ордер серії АХ №1278405 від 29.07.2025),
від відповідача: Биков Д.О. (Довіреність від 10.09.2025 №б/н),
справа розглядається у порядку загального позовного провадження
установив:
31.07.2025 через систему "Електронний суд" позивач звернувся з позовом, за яким просить:
-зобов'язати відповідача - Приватне підприємство "Завод "Сател", надати відповіді на запитання про обставини, що мають значення для справи, викладені у цій позовній заяві;
-стягнути з Приватного підприємства "Завод "Сател" (ідентифікаційний код: 32064547, місцезнаходження: Україна, 41133, Сумська обл., Шосткинський р-н, село Собичеве, вул. Миру, будинок 9) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Біоопт" (ідентифікаційний код: 43985204, місцезнаходження: Україна, 61001, Харківська обл., місто Харків, вул. Георгія Тарасенка (колишня вул. Плеханівська), будинок 4А, кімната 28) заборгованість у розмірі 3653872,11 грн, з яких: 3372899,00 грн основна заборгованість, 218055,25 грн інфляційні втрати, 62917,86 грн 3 % річних;
-органу (особі), який здійснюватиме примусове виконання рішення, в порядку частини десятої статті 238 ГПК України, нараховувати та стягувати з Приватного підприємства "Завод "Сател" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БІООПТ" 3% річних на фактичну (не сплачену) суму основного боргу починаючи з 31.07.2025 і до моменту виконання рішення за такою формулою: [Проценти] = [Сума боргу] х [3%] х [Кількість днів прострочення] / [Кількість днів у році] / 100%;
-стягнути з Приватного підприємства "Завод "Сател" (ідентифікаційний код: 32064547, місцезнаходження: Україна, 41133, Сумська обл., Шосткинський р-н, село Собичеве, вул. Миру, будинок 9) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Біоопт" (ідентифікаційний код: 43985204, місцезнаходження: Україна, 61001, Харківська обл., місто Харків, вул. Георгія Тарасенка (колишня вул. Плеханівська), будинок 4А, кімната 28) судові витрати, у тому числі судовий збір у розмірі 43846,47 грн та витрати на професійну правничу допомогу, орієнтовний розмір яких становить 80000,00 грн (вісімдесят тисяч гривень 00 копійок) та "гонорар успіху" у розмірі 2% від суми задоволених позовних вимог.
31.07.2025 відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №920/1085/25 призначено судді Котельницькій В.Л.
31.07.2025 за електронним запитом суду сформований витяг з ЄДРПОУ, за яким відповідач - Приватне підприємство «Завод «Сател», зареєстрований як юридична особа з ідентифікаційним кодом 32064547 та місцезнаходженням: вул. Миру, буд. 9, с. Собичеве, Шосткинський р-н, Сумська обл., 41133.
Ухвалою від 04.08.2025 у справі №920/1085/25 позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом семи днів з дня вручення даної ухвали, шляхом надання суду доказів сплати судового збору у розмірі 43846,47 грн.
12.08.2025 на виконання вимог ухвали від 04.08.2025 у справі №920/1085/25 через систему "Електронний суд" позивач подав заяву про усунення недоліків позовної заяви №б/н від 11.08.2025 (вх №3811), в додатку якої міститься платіжна інструкція №4646 від 11.08.2025 про сплату судового збору в розмірі 43846,47 грн; зазначений доказ прийнято судом до розгляду та долучено до матеріалів справи.
Ухвалою від 12.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №920/1085/25 в порядку загального позовного провадження; призначено підготовче судове засідання на 29.09.2025, 10:30; установлено сторонам строки для надання заяв по суті справи; поставлено відповідачу питання у порядку ст. 90 ГПК України.
25.09.2025 відповідач подав відзив на позов (вх №4572), в якому просить визнати поважними причини пропуску строку на подання відзиву, поновити строк на подання відзиву, прийняти до розгляду та долучити до матеріалів справи відзив на позов; а також відмовити у задоволенні позову.
Ухвалою від 26.09.2025 у справі №920/1085/25 задоволено заяву представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (вх №5143 від 25.09.2025); постановлено провести судове засідання у справі, призначене на 29.09.2025, 10:30, та усі наступні судові засідання за участі представника позивача - адвоката Оріщенко Наталії Сергіївні (е-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 ), в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
29.09.2025 відповідач подав додаткові пояснення (вх №4609), в яких надав відповіді на питання поставлені в порядку ст. 90 ГПК України.
29.09.2025 позивач подав додаткові пояснення у справі, що фактично є відповіддю на відзив (вх №4618); просить позов задовольнити.
29.09.2025 розгляд справи, призначений в підготовче судове засідання на 10:30, не відбувся у зв'язку із оголошенням на території Сумського району Сумської області повітряної тривоги, що підтверджено актом Господарського суду Сумської області від 29.09.2025 у справі №920/1085/25.
Ухвалою від 30.09.2025 у справі №920/1085/25 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів; призначено підготовче судове засідання на 12.11.2025, 10:00, в режимі відеоконференції за участі представника позивача поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
28.10.2025 відповідно до наказу голови Господарського суду Сумської області №16 від 28.10.2025 «Про внесення змін до облікових документів Вікторії Котельницької», в зв'язку зі зміною прізвища суддею Вікторією Котельницькою, змінено прізвище «Котельницька» на «Короленко».
Ухвалою від 11.11.2025 у справі №920/1085/25 задоволено заяву представника відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (вх №5919 від 11.11.2025); постановлено провести судове засідання у справі, призначене на 12.11.2025, 10:00, за участі представника відповідача - Бикова Дмитра Олексійовича (e.mail: ІНФОРМАЦІЯ_2 ), в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
У підготовчому судовому засіданні 12.11.2025 в порядку ч. 5 ст. 233 ГПК України постановлено протокольну ухвалу, якою задоволено клопотання представника відповідача від 25.09.2025 вх. №4572; поновлено процесуальний строк; долучено відзив до матеріалів справи, долучено відповіді на запитання (вх.№4609 від 29.09.2025), поставлені в ухвалі суду від 12.08.2025 в якості додаткових пояснень у справі; задоволено клопотання позивача (вх. №4618 від 29.09.2025), поновлено процесуальний строк, долучено додаткові пояснення в якості відповіді на відзив; закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 09.12.2025, 10-30, в режимі відеоконференції за участі представників сторін поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
03.12.2025 позивач подав додаткові письмові пояснення у справі (у тому числі пояснення щодо поданого відповідачем відзиву на позовну заяву та відповідей на питання (вх №5826), в якому позивач просив визнати поважними причини пропуску строку на подання даних пояснень, поновити строк на подання письмових пояснень, прийняти до розгляду та долучити до матеріалів справи зазначені пояснення, а також задовольнити позов.
У судовому засіданні 09.12.2025 відповідно до ч. 5 ст. 233 ГПК України постановлено протокольну ухвалу про: задоволення клопотання представника позивача (вх №5826 від 03.12.2025); поновлення процесуального строку; долучення до матеріалів справи додаткових доказів з поясненнями.
У судовому засіданні 09.12.2025 розпочато розгляд справи по суті та у порядку ч.5 ст. 233 ГПК України оголошено перерву з розгляду справи по суті до 22.12.2025, 14:30, в режимі відеоконференції за участі представників сторін поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
22.12.2025 позивач подав заяву/письмові пояснення (щодо наявності у користуванні позивача складських приміщень станом на узгоджений з відповідачем період поставки товару) (вх №6104), за якими позивач просив визнати поважними причини пропуску строку на подання даних пояснень, поновити строк на подання письмових пояснень, прийняти до розгляду та долучити до матеріалів справи зазначені пояснення, задовольнити позов.
У судовому засіданні 22.12.2025 з розгляду справи по суті відповідно до ч. 5 ст. 233 ГПК України постановлено протокольні ухвали про:
-задоволення клопотання позивача про поновлення строку та долучення до матеріалів справи письмових пояснень; долучення до матеріалів справи письмових пояснень разом із доданими доказами (вх №6104 від 22.12.2025);
-оголошення перерви з розгляду справи по суті до 22.01.2026, 11:00, в режимі відеоконференції за участі представників сторін поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
22.01.2026 відповідач подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із зайнятістю в іншому судовому засіданні (вх №358).
У судовому засіданні 22.01.2026 продовжено розгляд справи по суті та відповідно до ч. 5 ст. 233 ГПК України постановлено протокольні ухвали про:
-відмову у задоволенні клопотання представника відповідача про відкладення судового засідання (вх №358 від 22.01.2026);
-оголошення перерви з розгляду справи по суті до 28.01.2026, 12:30, в режимі відеоконференції за участі представників сторін поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою від 22.01.2026 у справі №920/1085/25 повідомлено відповідача про оголошення перерви з розгляду справи по суті до 28.01.2026, 12:30.
26.01.2026 відповідачем подані додаткові пояснення (вх №394), в яких відповідач просить відмовити у задоволенні позову.
У судовому засіданні 28.01.2026 встановлено:
Представники сторін у судове засідання прибули, позивач позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити та заперечував щодо долучення до матеріалів справи додаткових письмових пояснень відповідача.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, просив долучити до матеріалів справи додаткові пояснення (вх №394 від 26.01.2026).
Судовий процес на виконання ч. 1 ст. 222 ГПК України фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
У судовому засіданні 28.01.2026 в порядку ч. 5 ст. 233 ГПК України постановлено протокольну ухвалу про відмову відповідачу, на підставі ст. 118, 119 ГПК України, у поновлення процесуального строку та долучення додаткових пояснень до матеріалів справи.
Відповідно до статей 209, 210 ГПК України були з'ясовані всі обставини, на які сторони у справі посилалися, як на підставу своїх вимог та/або заперечень, та досліджені всі докази, наявні в матеріалах справи.
У судовому засіданні в порядку абз. 1 ч. 1 ст. 219 ГПК України суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та відповідно до ч. 1 ст. 240 ГПК України проголосив скорочене рішення.
Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд установив наступне.
18.08.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Біоопт» (далі - покупець, позивач) та Приватним підприємством «Завод «Сател» (далі - постачальник, відповідач) укладено договір поставки №18-08 (далі - договір).
Відповідно до п. 1.1. договору постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором передати (поставити) у зумовлені строки покупцеві брикет паливний (надалі іменується товар), в кількості, асортименті та по цінах, зазначених у рахунках, узгоджених покупцем, що є невід'ємними частинами даного договору, та номенклатурі згідно до Українського класифікатора товарів ЗЕД, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти і вчасно оплатити товар.
Згідно з п. 2.1 договору поставка товару здійснюється на підставі письмових замовлень покупця, погоджених з постачальником. У замовленні покупець має вказати назву, тип, марку, одиницю виміру. кількість, спосіб доставки, місце відвантаження та дату поставки Товару.
У пункті 4.1 договору визначено, що форма оплати за товар - 100% попередня оплата протягом 3 днів з дати надання рахунку шляхом перерахування коштів на рахунок Постачальника.
Відповідно до пунктів 6.1.1 - 6.1.2 договору покупець зобов'язується: при оформленні замовлень у рамках даного договору, надати постачальникові заявки, оформлені відповідно до умов даного договору; одержувати від постачальника рахунки на оплату кожної конкретної партії товару і оплачувати товар відповідно до п.4.1. даного договору.
Згідно з пунктами 6.2.1 - 6.2.3 договору постачальник зобов'язується прийняти від покупця заявку на постачання товару, погодити її з покупцем; виставити покупцеві рахунок на оплату вартості товару; повідомляти покупця про готовність до відвантаження кожної конкретної партії товару.
Відповідно до п. 7.1 договору сторона, яка порушила зобов'язання, визначене цим договором та/або чинним законодавством України, зобов'язана відшкодувати завдані ним збитки стороні, чиї права або законні інтереси якої порушено.
У пункті 7.3 договору визначено, що сторона, яка порушила своє зобов'язання або напевне знає, то порушить його при настанні строку виконання, повинна невідкладно, не пізніше 3 (трьох) робочих днів, повідомити про це другу сторону. У протилежному випадку ця сторона позбавляється права посилатися на невжиття другою стороною заходів щодо запобігання збиткам та вимагати відповідного зменшення розміру збитків.
Договір набуває чинності з моменту підписання та діє до 31 грудня 2024 року, після чого, у випадку відсутності претензій сторін одна до одної, чинність договору може бути продовжена на наступний календарній рік. Кількість продовжень необмежена, але не більше ніж на три роки з моменту укладання цього договору (пункт 11.1 договору).
Відповідно до п.11.6 договору документи, що відносяться до даного договору, підписані та передані факсимільним зв'язком чи електронною поштою, мають юридичну силу.
У розділі 12 договору зазначені реквізити сторін, серед яких в тому числі зазначено електронну адресу постачальника (відповідача) - ІНФОРМАЦІЯ_3.
05.11.2024 відповідачем в межах договору виставлено рахунок на оплату №101 брикету паливного в кількості 403,91 т загальною вартістю 3372899,00 грн з ПДВ.
Вартістю товару за договором в розмірі 3372899,00 грн з ПДВ сплачена позивачем повністю, що підтверджується платіжними інструкціями від 08.11.2024 №2805 в сумі 2400000,00 грн та від 11.11.2024 №2806 в сумі 972899,00 грн.
Відповідно до заяви від 17.12.2024 вих №17 позивач просив відповідача повернути перераховані кошти за платіжними дорученням №2806 від 11.11.2024 в сумі 972899,00 грн та №2805 від 08.11.2024 в сумі 2400000,00 грн за непоставлений товар згідно рахунку №101 від 05.11.2024, оскільки товар не був поставлений своєчасно - до 15.12.2024.
Листом від 22.01.2025 №22/1 відповідач повідомив позивача, що ТОВ «Біоопт» було зроблено оплату ПП «Завод «Сател» за товар в сумі 3372899,00 грн. Приватне підприємство «Завод «Сател» хоче поставити оплачений покупцем товар, тому просив вказати адресу, за якою постачальник міг зробити поставку товару, та дату поставки. Відповідач просив позивача надати відповідь на електронну адресу постачальника: ІНФОРМАЦІЯ_3.
04.02.2025 на електронну пошту відповідача, зазначену у договорі та у листі від 22.01.2025 №22/1, позивач надіслав вимогу про повернення попередньої оплати за непоставлений товар у розмірі 3372899,00 грн.
Листом від 05.02.2025 №05/02 відповідач зазначив, що у відповідь на претензію повідомляє, що на виконання договору поставки №18-08 від 18.08.2023, ТОВ «Біоопт» було зроблено оплату ПП «Завод «Сател» за товар в сумі 3372899,00 грн. Відповідач зауважив, що бажає поставити оплачений позивачем товар, про що попередньо повідомляв покупця в листі № 22/01 від 22.01.2025. Від поставки товару ПП «Завод «Сател» не відмовляється та хоче виконати належним чином свої зобов'язання за вказаним договором. З огляду на зазначене, відповідач просив зазначити адресу, за якою постачальник зможе зробити поставку товару, та дату поставки. Відповідач просив позивача надати відповідь на електронну адресу постачальника: ІНФОРМАЦІЯ_3.
У період з лютого по липень 2025 року між сторонами спору здійснювалось листування щодо спірних питань повернення передплати.
Відповідач попередню оплату за непоставлений товар позивачу не повернув. З огляду на зазначене позивач звернувся до суду з даним позовом.
Заперечуючи проти позову, відповідач наполягає, що доказів того, що було досягнутих домовленостей, а саме, що у листопаді 2024 року повинно бути здійснення поставки чергової партії товару - брикету паливного - на наступних умовах: загальний обсяг товару - 1000 тонн за ціною 8350 грн. за тону; місце поставки - м. Дніпро; строк поставки - до 15.12.2024 року включно; перша партія товару - 400 тонн, позивачем не надано.
Відповідач зазначає, що позивачем до позовної заяви не додано належних доказів - письмового замовлення, як то передбачено пунктом 2.1 спірного договору, в якому повинно бути вказано назву, тип, марку, одиницю виміру, кількість, спосіб доставки, місце відвантаження та дату поставки товару. Натомість, наданими відповідачем листами підтверджується намагання відповідача поставити, оплачений позивачем товар. Однак, як зазначає відповідач, позивач безпідставно та без надання відповідних доказів стверджує, що згідно досягнутих домовленостей постачання товару за договором поставки № 18-08 від 18.08.2023 року мало відбутися до 15.12.2024 року включно. З огляду на зазначене, відповідач просить відмовити в задоволенні позову, оскільки вважає, що відсутнє його грошове зобов'язання, а є тільки зобов'язання з поставки товару, яке відповідач намагався виконати.
Частиною 1 статті 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Положеннями п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 2 ст. 202 ЦК України визначено, правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
Згідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор (ч. 1 ст. 510 ЦК України).
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили (ч. 1 ст. 617 ЦК України).
Згідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).
Частиною 1 ст. 629 ЦК України зазначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства
У статті 663 ЦК України визначено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:
1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар;
2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування. Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві.
Згідно зі ст. 666 ЦК України якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання. Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.
За статтею 689 ЦК України покупець зобов'язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу. Покупець зобов'язаний вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.
Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
За результатом розгляду справи суд дійшов висновку, що позивачем не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту домовленості між сторонами щодо кінцевої дати поставки товару - до 15.12.2024.
Разом з тим, суд визнає факт невиконання зобов'язань з боку відповідача щодо поставки товару в межах строку дії спірного договору - до 31.12.2024 (пункт 11.1 договору).
Суд зазначає, що відповідачем не було надано суду доказів виконання зобов'язань за спірним договором згідно з пунктами 6.2.1 - 6.2.3 договору, відповідно до яких рахунок на оплату вартості товару виставляється покупцеві після прийняття від покупця заявки на постачання товару. Оскільки позивачем було сплачено виставлений відповідачем рахунок, суд дійшов висновку, що сторонами було узгоджено заявку позивача щодо предмету та кількості товару. Натомість, відповідач, отримавши від позивача кошти за товар в листопаді 2024 року, не виконав своїх зобов'язань щодо повідомлення позивача про готовність до відвантаження оплаченої партії товару до закінчення строку дії договору - до 31.12.2024. Таке повідомлення було направлено позивачу лише 22.01.2025 після закінчення дії спірного договору та після першої вимоги позивача про повернення суми попередньої оплати за непоставлений товар.
Таким чином, суд визнає правомірною вимогу позивача у відповідності до ст. 693 ЦК України щодо повернення суми попередньої оплати в розмірі 3372899,00 грн.
Враховуючи зазначене, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача попередньої оплати за неотриманий товар за договором суд вважає законними, обґрунтованими та доведеними матеріалами справи.
Щодо стягнення 3% річних та інфляційних втрат.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем заявлено до стягнення 218055,25 грн інфляційних втрат за період з грудня 2024 року по червень 2025 року та 62917,86 грн 3% річних за період з 16.12.2024 по 24.07.2025.
Разом з тим, перевіривши обставини, пов'язані з правильністю здійснення розрахунку, суд не погоджується із періодами, за які нараховані позивачем відповідачу 3% річних та інфляційні втрати з огляду на наступне.
У статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до матеріалів справи претензія позивача від 04.02.2025 №1 була вручена відповідачу 13.02.2025 засобами поштового зв'язку та 04.02.2025 електронною поштою (з огляду на надану відповідачем відповідь на претензію 05.02.2025). Суд дійшов висновку, що відповідно до положень ч. 2 ст. 530 ЦК України відповідач вважається таким, що прострочив грошове зобов'язання з повернення попередньої оплати - з 12.02.2025. Таким чином, правомірними періодом для нарахування 3% річних є період з 12.02.2025 по 24.07.2025 та інфляційних збитків - з лютого 2025 року по червень 2025 року включно.
Отже, суд, врахувавши зазначені періоди за допомогою «Калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій» на офіційному вебсайті «Платформа: Ліга Закон» за посиланням https://ips.ligazakon.net/calculator/ff, враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань щодо повернення попередньої оплати за товар, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 45187,61 грн 3% річних за період з 12.02.2025 по 24.07.2025 та 175474,76 грн інфляційних збитків за період з лютого 2025 року по червень 2025 року включно визнає законним, обґрунтованим та такими, що підлягають задоволенню. В іншій частині стягнення 3% річних та інфляційних збитків суд відмовляє за необґрунтованістю їхнього розрахунку.
Згідно з частинами першою, третьою статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною першою статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
У відповідності до статті 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 79 ГПК України).
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України.
Згідно з ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За результатом розгляду справи, суд дійшов висновку, що позивачем доведено належними та допустимими доказами ті обставини, на які він посилався, як на підставу позову щодо стягнення з відповідача 3372899,00 грн попередньої оплати за товар, 45187,61 грн 3% річних за період з 12.02.2025 по 24.07.2025 та 175474,76 грн інфляційних збитків за період з лютого 2025 року по червень 2025 року включно, у зв'язку з чим суд задовольняє позов в цій частині як законний та обґрунтований. В іншому суд відмовляє.
При ухваленні рішення в справі, суд, у тому числі, вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.
Позивачем заявлено до стягнення з відповідача судовий збір в сумі 43846,47 грн, що сплачений при зверненні з позовом за платіжною інструкцією від 11.08.2025 №4646.
Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1)на професійну правничу допомогу; 2)пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Нормою статті 129 ГПК України встановлено, що судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 129 ГПК України, враховуючи часткове задоволення позову, позивачу за рахунок відповідача відшкодовується 43122,74 грн судового збору, що пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 10 ст. 238 ГПК України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.
Враховуючи, що відповідна вимога заявлена позивачем у позові, суд на підставі ч.10 ст. 238 ГПК України задовольняє вимогу позивача та зобов'язує орган (особу), який здійснюватиме примусове виконання рішення суду від 28.01.2026 у справі №920/1085/25 в порядку частини 10 статті 238 ГПК України, нараховувати та стягувати з Приватного підприємства «Завод «Сател» (вул. Миру, буд. 9, с.Собичеве, Шосткинський р-н, Сумська обл., 41133; код за ЄДРПОУ 32064547) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Біоопт» (вул. Г. Тарасенка, буд. 4 А, кімната 28, м. Харків, 61001; код за ЄДРПОУ 43985204) 3%річних на фактичну (не сплачену) суму основного боргу в розмірі 3372899,00 грн (три мільйони триста сімдесят дві тисячі вісімсот дев'яносто дев'ять грн 00 коп.) починаючи з 31.07.2025 і до моменту виконання рішення за наступною формулою: сума 3% річних = (сума боргу х 3% х кількість днів прострочення / кількість днів у році) / 100%.
Керуючись статтями 123, 129, 231, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
вирішив:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного підприємства «Завод «Сател» (вул. Миру, буд. 9, с.Собичеве, Шосткинський р-н, Сумська обл., 41133; код за ЄДРПОУ 32064547) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Біоопт» (вул. Г. Тарасенка, буд. 4 А, кімната 28, м. Харків, 61001; код за ЄДРПОУ 43985204) 3372899,00 грн (три мільйони триста сімдесят дві тисячі вісімсот дев'яносто дев'ять грн 00 коп.) основного боргу, 175474,76 грн (сто сімдесят п'ять тисяч чотириста сімдесят чотири грн 76 коп.) інфляційних втрат, 45187,61 грн (сорок п'ять тисяч сто вісімдесят сім грн 61 коп.) 3% річних, а також 43122,74 грн (сорок три тисячі сто двадцять дві грн 74 коп.) судового збору.
3. Органу (особі), який здійснюватиме примусове виконання рішення суду від 28.01.2026 у справі №920/1085/25, в порядку частини 10 статті 238 ГПК України, нараховувати та стягувати з Приватного підприємства «Завод «Сател» (вул. Миру, буд. 9, с.Собичеве, Шосткинський р-н, Сумська обл., 41133; код за ЄДРПОУ 32064547) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Біоопт» (вул. Г. Тарасенка, буд. 4 А, кімната 28, м. Харків, 61001; код за ЄДРПОУ 43985204) 3% річних на фактичну (не сплачену) суму основного боргу в розмірі 3372899,00 грн (три мільйони триста сімдесят дві тисячі вісімсот дев'яносто дев'ять грн 00 коп.) починаючи з 31.07.2025 і до моменту виконання рішення суду за наступною формулою: сума 3% річних = (сума боргу х 3% х кількість днів прострочення / кількість днів у році) / 100%.
4. В іншому відмовити.
5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст. 256, ст. 257 ГПК України).
Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 6 ГПК України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Повне рішення складено та підписано 09.02.2026.
СуддяВ.Л. Короленко