79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
03.02.2026 Справа № 914/3376/25
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплоарматура», м.Київ,
до відповідача: Державного підприємства «Львіввугілля», м.Сокаль,
про: стягнення заборгованості 358 075,89 грн.
Суддя І. КОЗАК
При секретарі Р. Волошин
Представники сторін:
Від позивача: Дубищев Ю.В. (поза межами приміщення суду).
Від відповідача: не з'явився.
На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплоарматура» до Державного підприємства «Львіввугілля» про стягнення заборгованості 350 698,46 грн.
Ухвалою суду від 05.11.2025 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 02.12.2025.
Протокольною ухвалою від 02.12.2025 прийнято до розгляду заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог (вх.№5143/25 від 01.12.2025).
Ухвалою від 20.01.2026 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 03.02.2026.
Правова позиція позивача.
У судове засідання 03.02.2026 представник позивача з'явився в режимі відеоконференції, позовні вимоги підтримав. Просить суд стягнути з відповідача (з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог) 341 388,00 грн основного боргу; 10 953,97 пені, 1916,17 грн 3% річних та 3817,75 грн інфляційних втрат, за порушення умов Договору про закупівлю товару №240 від 28 липня 2025 року.
Попередній розрахунок судових витрат позивача:
·5371,17 грн сплачений судовий збір.
Правова позиція відповідача.
Відповідач у судове засідання 03.02.2026 не з'явився, відзиву на позовну заяву не подавав.
Обставини справи.
28 липня 2025 року між Державним підприємством «ЛЬВІВВУГІЛЛЯ» (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕПЛОАРМАТУРА» (Постачальник) було укладено Договір про закупівлю товару № 240.
Пунктом 1.1. Договору визначено, Постачальник зобов'язується поставити Товар, в порядку та на умовах, визначених у Договорі, а саме: Запірна арматура за кодом ДК 021:2015: 42130000-9 Арматура трубопровідна: крани, вентилі, клапани та подібні пристрої, (42131000-6 Крани, вентилі та клапани), а Покупець зобов'язується прийняти вказаний Товар і сплатити за нього узгоджену грошову суму.
У п. 1.2. Договору зазначено що найменування, одиниці виміру і загальна кількість Товару, його номенклатура, ціна і строк поставки зазначено в Специфікації до Договору (далі - «Специфікація»), яка є його невід'ємною частиною.
Пунктами 3.1. та 3.2 Договору визначено, що сума Договору складає: 341 388,00 грн, у тому числі ПДВ 56 898,00 грн. Ціна за кожну одиницю Товару встановлена в національній валюті України і зазначена в Специфікації №1 до Договору.
На виконання умов Договору позивачем було поставлено Товар згідно видаткових накладних:
- від 29 липня 2025 року №Днеп-011335 на суму 93 290,4 грн;
- від 29 липня 2025 року №К1-00028499 на суму 96 940,8 грн;
- від 29 липня 2025 року №Лв-00005606 на суму 55 974,24 грн;
- від 14 серпня 2025 року №К1-00031362 на суму 95 182,56 грн.
Загальна вартість поставленого товару складає 341 388,00 грн.
Між сторонами було укладено Акт приймання передачі Товару від 29 липня 2025 року на суму 246 205,44 грн та від 14 серпня 2025 року на суму 95 182,56 грн.
Пунктами 4.1. та 4.2. Договору визначено, що Покупець сплачує вартість Товару за ціною, зазначеною в Специфікації №1, в Національній валюті України шляхом банківського переказу на розрахунковий рахунок Постачальника. Оплата з за отриманий Товар проводиться Покупцем шляхом перерахування коштів протягом 30 робочих днів з моменту отримання узгодженої партії Товару.
Із урахуванням п. 4.2. Договору, відповідач зобов'язаний був здійснити оплату отриманого Товару за видатковими накладними від 29 липня 2025 року у термін до 09 вересня 2025 року, а за видатковою накладною від 14 серпня 2025 року у термін до 25 вересня 2025 року
Позивачем 23 вересня 2025 року було відправлено відповідачу претензію №62/25-п від 17.09.2025 про сплату заборгованості. Відповіді на вказану претензію позивач не отримав.
30 вересня 2025 року було позивачем направлено нову претензію на адресу відповідача за №69/25-п від 29.09.2025 року. Відповіді на вказану претензію позивач не отримав.
Станом на дату винесення рішення відповідачем не подано доказів сплати заборгованості за поставлений Товар.
Оцінка суду.
Згідно з приписами ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.
Між сторонами у справі виникли права і обов'язки на підставі Договору про закупівлю товару №240 від 28 липня 2025 року.
Згідно ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною другою статті 712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну товару (ч. 1 ст. 692 ЦК України).
Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до частини 5 ст. 626 ЦК України, договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.
Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Матеріалами справи підтверджується факт одержання відповідачем товару від позивача на суму 341 388,00 грн, який не був оплачений відповідачем, тому позовні вимоги в цій частині є правомірними та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).
Враховуючи положення ч. 2 ст. 625 ЦК України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.
Здійснивши перерахунок суми 3% річних та інфляційних втрат, суд встановив правомірність до стягнення з відповідача 1916,17 грн 3% річних та 3817,75 грн інфляційних втрат у межах визначеного позивачем періоду.
На підставі п.7.7 Договору позивач нарахував відповідачу пеню на суму 10 953,97 грн за період з 10.09.2025 по 28.11.2025 за видатковими накладними від 29.07.2025 та за період з 26.09.2025 по 28.11.2025 за видатковою накладною від 14.08.2025. Здійснивши перерахунок, суд встановив, що до стягнення з відповідача підлягає 10 951,12 грн пені, в стягненні решти пені в сумі 2,85 грн слід відмовити за необґрунтованістю.
Таким чином позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.
Судові витрати.
Сплачений позивачем судовий збір покладається на відповідача частково - пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 219-221, 238-242 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Державного підприємства «Львіввугілля» (адреса: 80001, Львівська обл., Шептицький р-н, м. Сокаль, вул. Богдана Хмельницького 26; код ЄДРПОУ 32323256) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплоарматура» (адреса: 04073, м. Київ, вул. Куренівська, 16-а; код ЄДРПОУ 44721189) 341 388,00 грн основного боргу; 10 951,12 пені, 1916,17 грн 3% річних та 3817,75 грн інфляційних втрат та 5371,12 грн судового збору.
3. В задоволенні решти позову - відмовити.
4. Відповідно до ч. 1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
5. Апеляційну скаргу на рішення суду можна подати в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.
6. Інформацію у справі, яка розглядається, можна отримати за такою веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua.
Повне рішення складено та підписано 09.02.2026
Суддя Козак І.Б.