вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"09" лютого 2026 р. м. Київ Справа № 911/323/25
Господарський суд Київської області в складі головуючої судді Третьякової О.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу №911/323/25
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1)
до Гостомельської селищної ради Бучанського району Київської області (08290, Київська обл., Бучанський р-н, смт Гостомель(з), вул. Свято-Покровська, буд. 125)
про стягнення 44236,11 грн,
без повідомлення (виклику) сторін.
Обставини справи:
Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Гостомельської селищної ради Бучанського району Київської області (далі - відповідач) про стягнення 44236,11 грн, з яких 28942,51 грн основного боргу, 1918,54 грн 3% річних, 7261,45 грн інфляційних втрат та 6113,45 грн пені.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 10.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №911/2591/24, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження у зв'язку з малозначністю справи в порядку п.1 ч.5 ст.12, ч.1 ст.247, ст.250 Господарського процесуального кодексу України, без повідомлення сторін, відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповідь на відзив, позивачу - строк для подання відповіді на відзив.
Ухвалу Господарського суду Київської області від 10.02.2025 про відкриття провадження у справі №911/323/25 отримано відповідачем 21.03.2025 в його електронному кабінеті (модуль Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд»).
В установлений процесуальним законодавством та судом в ухвалі від 21.03.2025 строк відзив на позовну заяву відповідачем не подано.
Згідно з ч.9 ст.165 та ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до вищеперелічених норм Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, проаналізувавши позовні вимоги, з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши наявні докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд
встановив:
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (далі - постачальник) та Гостомельською селищною радою Бучанського району Київської області (далі - споживач) укладено договір постачання природного газу від 08.12.2021 №09-1344/21-БО-Т (далі - договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ, а споживач зобов'язується прийняти його та оплатити на умовах цього договору (п.1.1 договору).
Відповідно до п.1.2 договору природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем для своїх власних потреб.
Згідно з п.1.3 договору за цим договором може бути поставлений природний газ (за кодом УКТЗЕД 2711 21 00 00) власного видобутку (природний газ видобутий на території України) та/або імпортований природний газ, ввезений на митну територію України.
Відповідно до п.2.1 договору постачальник передає споживачу на умовах цього договору замовлений споживачем обсяг (об'єм) природного газу у період з листопада 2021 року по грудень 2022 року (включно), в кількості 20,8 тис.куб.метрів (двадцять тисяч вісімсот куб.метрів), в тому числі по місяцях (далі також - розрахункові періоди) (тис.куб.м.): жовтень 2021 - 0.0 тис.куб.м.; листопад 2021 - 2.5 тис.куб.м.; грудень 2021 - 2.5 тис.куб.м.; січень 2022 - 2.5 тис.куб.м.; лютий 2022 - 2.5 тис.куб.м.; березень 2022 - 2.5 тис.куб.м, квітень 2022 - 0.0 тис.куб.м, травень 2022 - 0.0 тис.куб.м, червень 2022 - 0.0 тис.куб.м, липень 2022 - 0.0 тис.куб.м,, серпень 2022 - 0.0 тис.куб.м, вересень 2022 - 0.0 тис.куб.м, жовтень 2022 - 2.5 тис.куб.м, листопад 2022 - 2.5 тис.куб.м, грудень 2022 - 3.3 тис.куб.м,. Всього з жовтня 2021 по грудень 2022-20.8 тис.куб.м.
Відповідно до п.2.2 договору споживач підтверджує, що замовлені ним обсяги природного газу, які зазначені в п.2.1 цього договору повністю покривають потреби споживача у відповідному розрахунковому періоді для потреб, визначених пунктом 1.2 договору.
Відповідно до п.2.3 договору підписанням цього договору споживач дає згоду постачальнику на включення його до реєстру споживачів постачальника (надалі - реєстр або реєстр споживачів), розміщеного на інформаційній платформі оператора ГТС відповідно до вимог кодексу ГТС.
Постачальник передає споживачеві у загальному потоці природний газ у внутрішній точці виходу з газотранспортної системи. Право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання-передачі. Після переходу права власності на природний газ споживач несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов'язану з правом власності на природний газ (п.3.1 договору).
Відповідно до п.3.2 договору постачання природного газу за цим договором здійснюється постачальником виключно за умови включення споживача до реєстру споживачів постачальника, розміщеного на інформаційній платформі оператора ГТС.
Згідно з п.3.5 договору приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.
Відповідно до п.3.5.1 договору споживач зобов'язується надати постачальнику не пізніше 5-го (п'ятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, завірену належним чином копію відповідного акту надання послуг з розподілу/транспортування газу за такий період, що складений між оператором9ами) ГРМ та/або оператором ГТС та споживачем, на підставі даних комерційного вузла обліку споживача, відповідно до вимог кодексу ГТС/кодексу ГРМ.
Згідно з п.3.5.3 договору споживач протягом 2-х (двох) робочих днів з дати одержання акту зобов'язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі вмотивовану відмову від його підписання.
Відповідно до п.3.5.4 договору у випадку неповернення споживачем підписаного оригіналу акту до 15-го (п'ятнадцятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від споживача відповідно до підпункту 3.5.1 цього пункту, та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на інформаційній платформі оператора ГТС, обсяг (об'єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних інформаційної платформи оператора ГТС та переданим у власність споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 цього договору.
Ціна на природний газ, який постачається за цим договором, встановлюється наступним чином: ціна природного газу за 1000 куб.м. газу без ПДВ - 13658,42 грн, крім того податок на додану вартість за ставкою 20%; крім того тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи - 124,16 грн без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді на рівні 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом - 136,576 грн, крім того ПДВ 20% - 27,315 грн, всього з ПДВ - 163,89 грн за 1000 куб.м. Всього ціна газу для обсягу за 1000 куб.м. з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу на перед, становить 16554,00 грн (п.4.1 договору).
Відповідно до п.4.3 договору загальна вартість цього договору на дату укладання становить 286936,00 грн, крім того ПДВ - 57387,20 грн, разом з ПДВ - 344323,20 (триста сорок чотири тисячі триста двадцять три гривні 20 копійок).
Відповідно до п.5.1 договору споживач здійснює розрахунок за придбані обсяги природного газу в наступному порядку: - 70 відсотків вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу; - остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акта приймання-передачі природного газу до 15-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому споживач повинен був сплатити 70 відсотків грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акту/актів приймання-передачі, фактична вартість переданого споживачу природного газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5 цього договору.
Згідно з п.5.3 договору оплата за природний газ здійснюється споживачем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника, зазначений в розділі 14 цього договору. Споживач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі розрахуватись за поставлений природний газ відповідно до п.5.1 цього договору.
Відповідно до пп.1 п.6.1 договору споживач має право використовувати (відбирати) природний газ відповідно до умов цього договору.
Згідно з пп.4 п.6.2 договору споживач зобов'язаний прийняти газ на умовах цього договору, своєчасно оплачувати вартість поставленого природного газу в розмірі та порядку, що передбачені цим договором.
Відповідно до пп.4 п.6.3 договору постачальник має право отримати оплату за переданий за цим договором природний газ в розмірі та в строки, визначені цим договором.
Постачальник зобов'язаний виконувати умови цього договору (пп.1 п.6.4 договору).
Відповідно до п.7.1 договору за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених законодавством і цим договором.
Відповідно до абз.1 п.7.2 договору у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1 та/або строків оплати за п.8.4 цього договору, споживач зобов'язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період , за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Даний договір набуває чинності з дати його укладання і діє в частині поставки газу до 31 грудня 2022 року включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання. Продовження або припинення договору можливе за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди до договору (п.13.1 договору).
На виконання умов вказаного договору позивач у період, зокрема, з грудня 2021 по лютий 2022 передав відповідачу природний газ на загальну суму 119219,22 грн, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 31.12.2021 на суму 33859,04 грн, від 31.01.2022 на суму 48891,72 грн, від 23.02.2022 на суму 36468,46 грн. Перелічені вище документи направлені відповідачу а їх копії наявні в матеріалах справи.
Зазначені обставини також підтверджуються копією листа оператора ГТС від 23.12.2024 за №ТОВВИХ-24-19966 та копією інформації щодо остаточних алокацій відборів Відповідача за період поставки.
Як зазначає позивач, відповідач частково розрахувався за поставлений у вказаному періоді природний газ на суму 90276,71 грн, з огляду на що за відповідачем рахується заборгованість у розмірі 28942,51 грн, різниця між вартість поставленого природного газу та сумою сплачених відповідачем коштів.
Оскільки відповідач у повному обсязі за поставлений позивачем природний газ не розрахувався, останній звернувся до суду з цим позовом про стягнення з відповідача, зокрема, суми основного боргу у розмірі 28942,51 грн.
Згідно зі ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Приписами ст.173 Господарського кодексу України (чинними у період виникнення між сторонами спірних правовідносин) встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За змістом положень ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання-відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно зі ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до п.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Враховуючи, що відповідач свої грошові зобов'язання за укладеним договором своєчасно не виконав, сума основного боргу відповідачем не сплачена, доказів протилежного матеріали справи не містять, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги в частині стягнення суми 28942,51 грн основного боргу підлягають задоволенню, як такі, що є обґрунтованими, доведеними, відповідачем не запереченими та належним чином не спростованими.
У зв'язку з тим, що оплату за поставлений природний газ по вищепереліченим актам приймання-передачі природного газу відповідач не виконав, чим порушив умови договору, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 6113,61 грн пені за загальний період прострочки з 16.04.2022 по 30.06.2024.
Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до абз.1 п.7.2 договору у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1 та/або строків оплати за п.8.4 цього договору, споживач зобов'язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період , за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Відповідно до ч.6 ст.231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.
Відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Здійснений позивачем розрахунок пені відповідає вказаним нормам законодавства та обставинам справи, а тому вимога в цій частині позову є доведеною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Також, у зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання позивачем нараховано відповідачу 1918,54 грн 3% річних за загальний період прострочки з 16.04.2022 по 30.06.2024 та 7261,45 грн інфляційних втрат за загальний період прострочки з 01.05.2022 по 30.06.2024, відповідно до доданого до позовної заяви розрахунку.
Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Здійснені позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних втрат відповідають вказаним нормам законодавства та обставинам справи, а тому вимоги позову в цій частині є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Відповідно до ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст.74 Господарського процесуального кодексу України).
Належними у розумінні ч.1 ст.76 Господарського процесуального кодексу України є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Згідно з ч.2 ст.76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
За приписами ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (ч.1 ст.79 Господарського процесуального кодексу України).
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
За таких обставин суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 28942,51 грн основного боргу, 6113,61 грн пені, 1918,54 грн 3% річних та 7261,45 грн інфляційних втрат є правомірними, обґрунтованими, документально підтвердженими, відповідачем не запереченими та належним чином не спростованими, отже такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Інших судових витрат для їх покладення на відповідача позивач не заявив.
Керуючись ст.2, 7, 8, 11, 13, 14, 18, 20, 73-80, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» до Гостомельської селищної ради Бучанського району Київської області про стягнення 44236,11 грн, з яких 28942,51 грн основного боргу, 1918,54 грн 3% річних, 7261,45 грн інфляційних втрат та 6113,45 грн пені задовольнити повністю.
2. Стягнути з Гостомельської селищної ради Бучанського району Київської області (08290, Київська обл., Бучанський р-н, смт Гостомель(з), вул. Свято-Покровська, буд. 125, ідентифікаційний код 04360617) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (04116, м. Київ, вул.. Шолуденка, буд. 1, ідентифікаційний код 42399676) 28942 (двадцять вісім тисяч дев'ятсот сорок дві) грн 51 коп. основного боргу, 6113 (шість тисяч сто тринадцять) грн 45 коп. пені, 1918 (одну тисячу дев'ятсот вісімнадцять) грн 54 коп. 3% річних, 7261 (сім тисяч двісті шістдесят одну) грн 45 коп. інфляційних втрат та 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. судового збору.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено 09.02.2026.
Суддя О.О. Третьякова