вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
про відмову у видачі судового наказу
"06" лютого 2026 р. м. Київ Справа № 911/215/26
Суддя господарського суду Київської області Рябцева О.О., розглянувши заяву Державного підприємства «Інформаційно-обчислювальний центр Міністерства соціальної політики, сім'ї та єдності України» (03065, місто Київ, пр.Гузара Любомира, будинок 7, код 03562649) про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Узинської міської ради (09161, Київська обл., Білоцерківський р-н, місто Узин, вулиця Незалежності, будинок 16/1, код 04054990) 4950,00 грн. за договором № 49/М/Ш-20-ОТГ від 02.01.2020 р. про надання послуг у сфері інформатизації
Державне підприємство «Інформаційно-обчислювальний центр Міністерства соціальної політики, сім'ї та єдності України» звернулось до господарського суду Київської області з заявою про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Узинської міської ради 4950,00 грн. за договором № 49/М/Ш-20-ОТГ від 02.01.2020 р. про надання послуг у сфері інформатизації.
Дослідивши заяву та додані до неї документи, судом встановлено наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 148 ГПК України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з ч. 2 ст. 148 ГПК України особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.
За змістом п. 8 ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у видачі судового наказу, зокрема, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
02.01.2020 р. між Узинською міською радою Білоцерківського району Київської області (замовник) та Державним підприємством «Інформаційно-обчислювальний центр Міністерства соціальної політики України» (виконавець) укладено договір № 49/М/Ш-20-ОТГ від 02.01.2020 р. про надання послуг у сфері інформатизації.
Відповідно до п. 2.1. договору по закінченню надання послуг виконавець надає замовнику акт здачі-приймання наданих послуг, передбачених договором один раз на квартал.
Замовник протягом 5-ти днів з дня одержання акту здачі-приймання наданих послуг зобов'язаний направити виконавцю підписаний акт, або мотивовану відмову від його підписання.
Згідно з п. 3.3. договору оплата послуг проводиться замовником щоквартально згідно з додатком № 1 до договору протягом п'яти днів з дати підписання ним акту здачі-приймання наданих послуг та за вимогою замовника рахунку-фактури наданих виконавцем, але в будь-якому випадку не пізніше 10-го числа місяця, наступного за звітним кварталом в межах відповідних бюджетних асигнувань.
За актом здачі-приймання наданих послуг № 319 від 30.03.2020 р., який підписаний виконавцем в односторонньому порядку, надано послуги у сфері інформатизації: забезпечення працездатності програмного комплексу «Криптосервер: Модуль шифрування», що використовується для захисту інформації, яка передається засобами електронного зв'язку у I кварталі 2020 року, на суму 4950,00 грн.
Суд зазначає, що підписання акта виключно виконавцем без підпису замовника або без доказів направлення замовнику акта з подальшим отриманням від нього підписаного примірника чи мотивованої відмови не свідчить про безспірне визнання замовником факту, обсягу та якості наданих послуг, а отже, не підтверджує виникнення безспірної грошової заборгованості. У наказному провадженні така вимога не вважається безспірною, адже не підтверджується згода замовника з фактом, обсягом та якістю послуг, тому суд не вбачає виникнення або порушення права грошової вимоги (п. 8 ч. 1 ст. 152 ГПК України).
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що із поданої заяви та доданих документів не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою подано заяву про видачу судового наказу (п. 8 ч. 1 ст. 152 ГПК України).
З огляду на наведене, суддя дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу на підставі п. 8 частини першої статті 152 ГПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 ГПК України про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
При цьому суд роз'яснює, що згідно з ч. 1 ст. 153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 2-1, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ст. 152, 153, 234 ГПК України, суддя
ПОСТАНОВИВ::
Відмовити Державному підприємству «Інформаційно-обчислювальний центр Міністерства соціальної політики, сім'ї та єдності України» у видачі судового наказу за вимогою про стягнення з Узинської міської ради 4950,00 грн. за договором № 49/М/Ш-20-ОТГ від 02.01.2020 р. про надання послуг у сфері інформатизації.
Ухвала господарського суду набирає законної сили в порядку статті 235 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала господарського суду підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.О. Рябцева