ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
28.01.2026Справа № 910/11622/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Нечая О.В., за участю секретаря судового засідання Будніка П.О., розглянувши у загальному позовному провадженні матеріали справи № 910/11622/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова будівельна гільдія" (Україна, 03148, м. Київ, вул. Жмеринська, буд. 11/1; ідентифікаційний код: 39055701)
до Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" (Україна, 01010, м. Київ, вул. Михайла Омеляновича-Павленка, буд. 4/6; ідентифікаційний код: 23527052)
про стягнення 1 291 447,00 грн
Представники учасників справи:
від позивача: Кушнір Р.Ю., довіреність №1 від 19.05.2025;
від відповідача: не з'явився.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Нова будівельна гільдія" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" (далі - відповідач) про стягнення 1 291 447,00 грн, з яких 924 794,00 грн заборгованості, 293 202,00 грн інфляційних втрат та 73 451,00 грн 3 % річних.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за Договором поставки № 844/з від 28.04.2021.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.09.2025 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/11622/25, справу визнано малозначною, постановлено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).
25.09.2025 представником відповідача сформовано в системі "Електронний суд" заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, які 25.09.2025 зареєстровані в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду".
06.10.2025 представником відповідача сформовано в системі "Електронний суд" відзив на позовну заяву разом із клопотанням про призначення у справі експертизи, який 07.10.2025 зареєстрований в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду".
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.10.2025 було постановлено розгляд справи № 910/11622/25 здійснювати за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі, підготовче засідання призначено на 12.11.2025.
У підготовче засідання 12.11.2025 з'явився представник позивача, представник відповідача не з'явився, про дату, час та місце проведення підготовчого засідання відповідач був повідомлений належним чином, явка представників сторін обов'язковою судом не визнавалась.
У підготовчому засіданні 12.11.2025 судом було прийнято до розгляду відзив на позовну заяву, продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, оголошено перерву до 03.12.2025.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.11.2025, в порядку статей 120, 121 Господарського процесуального кодексу України, відповідача було повідомлено про те, що підготовче засідання у справі № 910/11622/25 призначено на 03.12.2025.
20.11.2025 представником позивача сформовано в системі "Електронний суд" відповідь на відзив, яка 20.11.2025 зареєстрована в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду".
У підготовче засідання 03.12.2025 з'явились представники сторін.
У підготовчому засідання 03.12.2025 судом було прийнято до розгляду відповідь на відзив та відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про призначення експертизи, оголошено перерву до 17.12.2025.
У підготовче засідання 17.12.2025 з'явились представники сторін.
У підготовчому засіданні 17.12.2025 судом було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 28.01.2026.
У судове засідання 28.01.2026 з'явився представник позивача, представник відповідача не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засідання відповідач був повідомлений належним чином, явка представників сторін обов'язковою судом не визнавалась, від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Клопотання відповідача мотивоване неможливістю явки керівника Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" - Самсонової С.В. у зв'язку з хворобою та звільненням іншого представника, який забезпечував представництво інтересів відповідача.
Водночас, з долученої до клопотання копії медичного висновку неможливо встановити факт його видачі саме Самсоновій С.В.
Відповідачем також не надано суду доказів звільнення Варицького Є.В., який здійснював представництво інтересів відповідача в порядку самопредставництва, та доказів розірвання договору про надання правничої допомоги №22011/25 від 20.01.2025, укладеного з адвокатом Пожидаєвим І.В., який також здійснював представництво інтересів відповідача у цій справі на підставі ордеру АА №1657455.
Зважаючи на викладене, судом було відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.
Представник позивача надав суду усні пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав.
У судовому засіданні 28.01.2026 судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, суд
28.04.2021 між Приватним акціонерним товариством "Холдингова компанія "Київміськбуд" (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нова будівельна гільдія" (далі - постачальник) було укладено Договір поставки № 844/з (далі - Договір).
Відповідно до п. 1.1 Договору постачальник в порядку і на умовах, передбачених даним договором, протягом 2021 року зобов'язується поставити та передати у власність замовника сухі будівельні суміші та лакофарбові матеріали для об?єктів замовника, далі за текстом - товар, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити його вартість, відповідно до умов даного договору.
Кількість товару, його характеристики обумовлюються у заявках замовника. Одержувачами товару можуть бути підприємства замовника. Найменування одержувачів замовник надсилає листом-повідомленням (п. 1.2 та п. 1.4 Договору).
Згідно з п. 3.1 Договору загальна його ціна становить 20 000 000,00 грн, у тому числі ПДВ (20%) - 3 333 333,33 грн.
Ціна за одиницю товару обумовлена у Специфікації на поставку товару (Додаток № 1 до даного договору) та відображається у видаткових накладних постачальника (п. 3.2 Договору).
Відповідно до п. 4.1 Договору замовник здійснює оплату товару шляхом перерахування грошових коштів в національній валюті України на поточний рахунок постачальника у строк не пізніше 20 (двадцяти) календарних днів після дати поставки партії товару постачальником на умовах, передбачених в п. 5.4 даного договору.
Пунктом 5.4 Договору передбачено, що датою поставки товару вважається день, в який товар фактично переданий від постачальника до замовника на місце поставки, визначене замовником у заявці, в належній якості, кількості та з необхідним пакетом документів, до якого входять: товарно-транспортна накладна; сертифікат (паспорт) якості виробника; видаткова накладна; гарантійні документи та документи, що гарантують якість та відповідність поставленого товару.
Згідно з п. 6.1 Договору замовник зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі, відповідно до розділу 4 цього договору, здійснювати оплату вартості товару (пп. 6.1.1.); приймати поставлений товар згідно з умовами цього договору (пп. 6.1.2.).
Постачальник зобов'язаний забезпечити поставку товару у строки, встановлені цим договором та заявок замовника (пп. 6.3.1 п. 6.3 Договору).
Договір набирає чинності з дати його укладення обома сторонами і діє до 31.12.2022, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе за цим договором зобов'язань (п. 11.1 Договору).
Позивач зазначає, що в період з 28.04.2021 ним було поставлено товар загальною вартістю 9 274 794,00 грн, а відповідачем, в свою чергу, сплачено за товар 8 350 000,00 грн.
Неоплаченими залишились видаткові накладні №751201 від 01.12.2021 на суму 222000,00 грн, №751301 від 01.12.2021 на суму 15540,00 грн, №760301 від 10.12.2021 на суму 62804,16 грн, №760302 від 10.12.2021 на суму 52800,00 грн, №768401 від 07.12.2021 на суму 44640,00 грн, №768501 від 07.12.2021 на суму 36828,00 грн, 768601 від 07.12.2021 на суму 124992,00 грн, №768701 від 07.12.2021 на суму 98208,00 грн, №768801 від 07.12.2021 на суму 11160,00 грн, №768901 від 07.12.2021 на суму 7812,00 грн, №769401 від 09.12.2021 на суму 18403,20 грн, №772001 від 10.12.2021 на суму 50400,00 грн, №772301 від 10.12.2021 на суму 33480,00 грн, №780401 від 15.12.2021 на суму 38280,00 грн, №780501 від 15.12.2021 на суму 38280,00 грн, №781101 від 15.12.2021 на суму 49756,80 грн, №782101 від 16.12.2021 на суму 111000,00 грн, №782201 від 16.12.2021 на суму 71040,00 грн, №782301 від 16.12.2021 на суму 17760,00 грн, що загалом складає 924794,00 грн.
07.04.2025 Головою правління-президентом ПрАТ "ХК "Київміськбуд" Василем Олійником було надано позивачу лист № 506/0/2-25, в якому повідомлено, що станом на 07.04.2025 ПрАТ "ХК "Київміськбуд" має заборгованість перед групою компаній ТОВ "Нова будівельна гільдія", ТОВ "Будівельний холдинг" та ТОВ "Будівельна гільдія України" на загальну суму 2801715,19 грн та гарантує виконання своїх боргових зобов'язань.
З огляду на те, що відповідач не виконав свої грошові зобов'язання за Договором у повному обсязі, позивач звернувся до суду з цим позовом та просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у розмірі 924794,00 грн, інфляційні втрати в розмірі 293202,00 грн та 3% річних у розмірі 73451,00 грн.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У відповідності до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з частиною першою статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Укладений сторонами Договір, з огляду на встановлений статтею 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, є належною підставою, у розумінні статті 11 Цивільного кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків та за своєю правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.
Відповідно до частин 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі статтею 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Суд встановив факт поставки позивачем товару за Договором загальною вартістю 1105184,16 грн, про що свідчать перелічені вище видаткові накладні, копії яких наявні в матеріалах справи.
Вищезазначені видаткові накладні відповідають вимогам статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", будь-які істотні недоліки у них відсутні, відтак суд приймає зазначені видаткові накладні як належні докази на підтвердження поставки товару позивачем та його прийняття відповідачем.
Судом встановлено, що вказані видаткові накладні з боку відповідача підписані Інженером-консультантом Збітнєвою О.М., що діяла від імені замовника на підставі довіреності №8746 від 01.12.2021.
Заперечень Збітнєвої О.М. щодо підписання зазначених видаткових накладних відповідачем не надано, у зв'язку з чим судом було відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про призначення почеркознавчої експертизи.
Відтак суд вважає встановленою обставину поставки позивачем відповідачу товару загальною вартістю 1 105 184,16 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.
За приписами частин 1, 2 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
З урахуванням погодженого сторонами в пункті 4.1 Договору порядку розрахунків, зобов'язання відповідача з повної оплати товару мало бути виконане у строк не пізніше 20 (двадцяти) календарних днів після дати поставки партії товару постачальником.
Отже, строк оплати товару вартістю 1 105 184,16 грн є таким, що настав.
Відповідно до частин 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Зазначене також кореспондується з нормами статей 525, 526 Цивільного кодексу України.
Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було здійснено часткову оплату товару у розмірі 180 390,16 грн.
Водночас, свої грошові зобов'язання з оплати товару вартістю 924 794,00 грн відповідач не виконав, доказів, які б підтверджували факт здійснення ним оплати повної вартості поставленого товару, не надав.
З огляду на викладене, оскільки невиконання грошового зобов'язання відповідачем за Договором підтверджується матеріалами справи, позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 924 794,00 грн визнається судом обґрунтованою.
У разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З огляду на порушення відповідачем строків оплати товару, наявні підстави для нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суми заборгованості за весь час прострочення.
Позивачем заявлено до стягнення з відповідача інфляційні втрати за період з вересня 2022 року по 01.07.2025 та 3% річних за період 15.09.2022 - 04.09.2025.
Надані розрахунки інфляційних втрат та 3% річних не є арифметично вірними. Між тим, заявлені позивачем до стягнення суми інфляційних втрат та 3% річних не перевищують сум, розрахованих судом.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994 у справі "Руїс Торіха проти Іспанії").
Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно з частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на вищевикладене, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено обґрунтованість заявленого позову, відтак до стягнення з відповідача на користь позивача підлягають заборгованість у розмірі 924794,00 грн, інфляційні втрати в розмірі 293202,00 грн та 3% річних у розмірі 73451,00 грн.
Судові витрати позивача по сплаті судового збору, відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача, оскільки позов підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 129, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" (Україна, 01010, м. Київ, вул. Михайла Омеляновича-Павленка, буд. 4/6; ідентифікаційний код: 23527052) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова будівельна гільдія" (Україна, 03148, м. Київ, вул. Жмеринська, буд. 11/1; ідентифікаційний код: 39055701) заборгованість у розмірі 924794 (дев'ятсот двадцять чотири тисячі сімсот дев'яносто чотири) грн 00 коп., інфляційні втрати в розмірі 293202 (двісті дев'яносто три тисячі двісті дві) грн 00 коп., 3% річних у розмірі 73451 (сімдесят три тисячі чотириста п'ятдесят одна) грн 00 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 15497 (п'ятнадцять тисяч чотириста дев'яносто сім) грн 37 коп.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 09.02.2026.
Суддя О.В. Нечай