Справа №333/6927/25
Провадження №1-кс/333/785/26
Іменем України
05 лютого 2026 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , за участю слідчого ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , представника власника майна - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя, клопотання прокурора - заступника начальника першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №62025080100005367 від 23.07.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368-5 КК України про арешт майна та передачу його Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління активами з метою забезпечення його збереження,
Прокурор - заступник начальника першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_4 звернулась до суду із клопотанням про арешт майна в кримінальному провадженню №62025080100005367 від 23.07.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368-5 КК України. Посилається на те, що При проведенні досудового розслідування, з метою збереження речового доказу - автомобіля марки «Toyota Land Cruiser 3.3 Twin Turbo, 10 AT Premium PD», 2022 року випуску, VIN: НОМЕР_1 , а також з метою спеціальної конфіскації вказаного майна, в разі ухвалення обвинувального вироку суду виникла необхідність у накладенні арешту на майно підозрюваного ОСОБА_6 . Зазначає, що ухвалою слідчого судді Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 19.12.2025 задоволено клопотання слідчого та накладено арешт на автомобіль марки «Toyota Land Cruiser 3.3 Twin Turbo, 10 AT Premium PD», 2022 року випуску, VIN: НОМЕР_1 водночас, судом не вирішено питання позбавлення права користування цим транспортним засобом.
07 січня 2026 року з Південно-східного межрегіонального територіального управління Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів надійшов лист щодо ініціювання звернення до слідчого судді з клопотанням про передачу арештованого майна в управління Національного агентства, оскільки статтею 20 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», управління грошовими коштами у готівковій та безготівковій формах у будь-якій валюті, на які накладено арешт у кримінальному провадженні здійснюється Національним агентством, шляхом їх розміщення на депозитних рахунках Національного агентства у відповідній валюті, відкритих у державних банках.
З урахуванням наявності ризиків незаконного відчудження, зіпсування та пошкодження майна - автомобіля марки «Toyota Land Cruiser 3.3 Twin Turbo, 10 AT Premium PD», 2022 року випуску, VIN: НОМЕР_1 , який є речовим доказом у кримінальному провадженні, постановою слідчого визначено місце зберігання вказаного автомобіля на спеціальному майданчику для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів ГУНП в Запорізькій області, розташований за адресою: місто Запоріжжя, вулиця Привокзальна, 13.
Задля забезпечення виконання вказаної постанови 02.02.2026 автомобіль марки «Toyota Land Cruiser 3.3 Twin Turbo, 10 AT Premium PD», 2022 року випуску, VIN: НОМЕР_1 , під огляду, було вилучено та поміщено для зберігання на спеціальний майданчик для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів ГУНП в Запорізькій області, розташований за адресою: місто Запоріжжя, вулиця Привокзальна, 13.
З урахуванням того, що автомобіль марки «Toyota Land Cruiser 3.3 Twin Turbo, 10 AT Premium PD», 2022 року випуску, VIN: НОМЕР_1 відповідає критеріям встановленим ст.ст.98, 100 КПК України, прокурор просить накласти арешт на майно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на автомобіль марки «Toyota Land Cruiser 3.3 Twin Turbo, 10 AT Premium PD», 2022 року випуску, VIN: НОМЕР_1 , із забороною права на відчуження, розпорядження та користування зазначеним майном та передати його в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів для здійснення заходів з управління активами з метою забезпечення його збереження на підставах, у порядку та на умовах, визначених Розділом ІІІ «Управління активами» Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів».
Прокурор в судовому засіданні підтримала вимоги клопотання про арешт майна та передання його в управління з підстав викладених у клопотанні.
Представник власника майна - адвокат ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання, посилався на те, що арешт на цей автомобіль вже накладений, в тому числі ухвалою слідчого судді по цьому кримінальному провадженню. З моменту ухвалення цього судового рішення не встановлені факти протиправної поведінки власника майна чи третіх осіб по відношенню до транспортного засобу, автомобіль використовувався за призначенням, була забезпечена його збереження від пошкодження чи знищення.
Заслухавши позицію прокурора, думку представника власника майна, дослідивши клопотання і додані до нього матеріали у їх сукупності, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що 23.07.2025 року до ЄРДР були внесені відомості про скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ст.368-5 КК України (кримінальне провадження №62025080100005367).
Постановою слідчого першого слідчого відділу (з дислокацією у м.Мелітополі та м.Запоріжжі) Територіального управління ДБР, розташованого у м.Мелітополі ОСОБА_3 від 17.12.2025 року, про приєднання до матеріалів кримінального провадження речових доказів, а саме: автомобіля марки автомобіль марки «Toyota Land Cruiser 3.3 Twin Turbo 10 AT Premium PD», 2022 року випуску, який визнано речовим доказом.
Ухвалою слідчого судді Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 19.12.2025 задоволено клопотання слідчого та накладено арешт на автомобіль марки «Toyota Land Cruiser 3.3 Twin Turbo, 10 AT Premium PD», 2022 року випуску, VIN: НОМЕР_1 .
28.01.2026 року слідчим першого слідчого відділу (з дислокацією у м.Мелітополі та м.Запоріжжі) Територіального управління ДБР, розташованого у м.Мелітополі ОСОБА_3 прийнята постанова про визначення місця зберігання речових доказів - автомобіля марки «Toyota Land Cruiser 3.3 Twin Turbo, 10 AT Premium PD», 2022 року випуску, VIN: НОМЕР_1 на спеціальному майданчику для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів ГУНП в Запорізькій області, розташований за адресою: м. Запоріжжя, вул. Привокзальна, 13. Постанова мотивована наявністю ризиків незаконного відчудження, зіпсування та пошкодження майна, який є речовим доказом у кримінальному провадженні.
Згідно протоколу огляду від 02.02.2026 автомобіль марки «Toyota Land Cruiser 3.3 Twin Turbo, 10 AT Premium PD», 2022 року випуску, VIN: НОМЕР_1 , під час огляду, було вилучено та поміщено для зберігання на спеціальний майданчик для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів ГУНП в Запорізькій області, розташований за адресою: місто Запоріжжя, вулиця Привокзальна, 13.
Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання про накладення арешту на майно суд постановляє ухвалу, в якій з-поміж іншого зазначає заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном, у разі їх передбачення, та вказівку на таке майно.
В ухвалі слідчого судді Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 19.12.2025 про накладення арешту слідчий суддя дійшов висновку, що вказаний автомобіль одночасно є речовим доказом та майном, до якого може бути застосована конфіскація, при цьому арешт слідчим суддею було накладено саме з метою збереження речового доказу та забезпечення конфіскації.
На час розгляду клопотання слідчого про арешт майна 19.12.2025 року автомобіль «Toyota Land Cruiser» не був вилучений органами досудового розслідування, слідчим не ставилось питання щодо визначення заборон володіти, користуватись та розпоряджатись ним. Ухвалою слідчого судді був визначений спосіб арешту у вигляді позбавлення права розпоряджатися ним, не порушуючи права власника на володіння та користування.
На теперішній час, слідчим визначене місце зберігання речового доказу автомобіля «Toyota Land Cruiser» на спеціальному майданчику для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів. Цей автомобіль був вилучений 02.02.2026 року у ОСОБА_6 під час користування ним.
В клопотанні прокурор посилається на те, що вказаний автомобіль може бути таким, що набутий внаслідок ймовірного вчинення злочину, передбаченого ст. 368-5 КК України, до яких згідно зі ст. 96-2 КК України може бути застосована спеціальна конфіскація, а тому є підстави для накладення арешту на цей автомобіль з метою забезпечення спеціальної конфіскації.
З огляду на вказане та ураховуючи мету накладення арешту - забезпечення спеціальної конфіскації суд висновує, що доцільним є визначення заборони володіння, користування та розпорядження вказаним транспортним засобом.
Оскільки залишення у власника чи іншого володільця права володіння, користування цим автомобілем може призвести до його пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, що унеможливить або ускладнить спеціальну конфіскацію.
Прокурор також просить передати цей автомобіль в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі - Агентство), мотивуючи тим, що Агентство звернулось до них із листом про передачу арештованого майна в управління грошовими коштами у готівковій та безготівковій формі.
Слід зазначити, що в даному випадку арештованим майном є транспортний засіб - автомобіль, а не грошові кошти.
Спеціальним механізмом для забезпечення збереження арештованого у кримінальному провадженні майна є визначений законодавством України інститут управління таким майном, який закріплено Законом України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів». Зазначений Закон визначає єдиною підставою для управління активами накладення на них арешту у кримінальному провадженні (ч. 1 ст. 19 Закону) без конкретизації мети такого арешту.
Положеннями ч. 6 ст. 100 КПК України передбачено, що речові докази вартістю понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження, передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі - Національне агентство), для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості, а речові докази, зазначені в абзаці першому цієї частини, такої самої вартості - для їх реалізації з урахуванням особливостей, визначених законом.
Відповідно до ст. 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» управління рухомим та нерухомим майном, цінними паперами, майновими та іншими правами здійснюється Національним агентством шляхом реалізації відповідних активів або передачі їх в управління.
Згідно ч. 1 ст. 19 вказаного Закону Національне агентство здійснює управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у тому числі як захід забезпечення позову - лише щодо позову, пред'явленого в інтересах держави, із встановленням заборони розпоряджатися та/або користуватися такими активами, а також у позовному провадженні у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави із встановленням заборони користуватися такими активами, сума або вартість яких дорівнює або перевищує 200 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року.
В силу вимог ч.7 ст.100 КПК України вирішення питання про передачу майна в управління здійснюється за правилами накладення арешту на майно. Натомість, арешт майна, згідно з п. 7 ч. 2 ст.131 КПК України є заходом забезпечення кримінального провадження.
Отже, питання про передачу майна в управління Національному агентству слідчий суддя розглядає з урахуванням загальних правил застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Вирішуючи питання щодо передачі майна в управління Національному агентству, слідчий суддя звертає увагу на те, що обов'язковою умовою передачі майна в управління Національного агентства є наявність мети забезпечення збереження таких речових доказів або збереження їхньої економічної вартості, звідси має наслідком покладення обов'язку на слідчого, прокурора щодо доведення обставин, які підтверджують, що у разі нездійснення таких дій, майно може бути перетворене, знищене, зіпсоване або його економічна вартість істотно зменшиться в ціні.
Європейський суд з прав людини, неодноразово підкреслював, що в разі, коли держави вважають за потрібне вдаватися до таких заходів, як обшуки з метою отримання доказів вчинення протиправних діянь, вилучення майна або арешт майна, Суд оцінюватиме, чи були підстави, наведені для виправдання таких заходів, відповідними та достатніми, і чи було дотримано принцип пропорційності, а також, зокрема, чи були у справі також інші докази на той час вчинення протиправних діянь та на рішення ЄСПЛ у справі «Новоселецький проти України» (Заява №47148/99, рішення від 22.02.2005, остаточне рішення від 22.05.2005) Європейський суд з прав людини вказує, що у кожній справі, в якій йде мова про порушення вищезгаданого права (володіння своїм майном), суд повинен перевірити дії чи бездіяльність держави з огляду на дотримання балансу між потребами загальної суспільної потреби та потребами збереження фундаментальних прав особи, особливо враховуючи те, що заінтересована особа не повинна нести непропорційний та непомірний тягар. Відповідно до пунктів 69, 73 рішення Європейського суду з прав людини від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції" (Sporrong and Lonnroth v. Sweden) будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар.
Відтак, за допомогою такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна вже досягнуто завдань кримінального провадження, які полягають у запобіганні можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Положення КПК України та Порядок зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого постановою КМУ від 19.11.2012 року №1104, покладаються на сторону кримінального провадження, якій надані речові докази під час досудового розслідування, обов'язок організувати належне збереження таких речових доказів та забезпечити їх схоронність.
Водночас слідчим суддею, під час судового розгляду клопотання не було встановлено, що незастосування заходів щодо передачі в управління Національному агентству автомобіля унеможливить виконання завдань кримінального провадження та не забезпечить його збереження як речового доказу та в подальшому розгляду питання про їх конфіскацію в дохід держави.
Разом з тим, прокурор, звертаючись з клопотанням про передачу автомобіля Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів для здійснення заходів в управління ними в рамках кримінального провадження №62025080100005367 від 23.07.2025не зазначив доводів, які б вказували на необхідність здійснення заходів з управління таким активом як автомобіль з метою забезпечення його збереження або збереження його економічної вартості, а саме по собі визнання майна речовим доказом, не може тягнути за собою його обов'язкову передачу Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаних від корупційних та інших злочинів.
Прокурором не доведено, що незастосування заходів щодо передачі в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, майна, зазначеного у клопотанні, унеможливить виконання завдань кримінального провадження, не забезпечить збереження речових доказів та в подальшому розгляду питання про їх конфіскацію в дохід держави, а тому, на переконання слідчого судді, застосування такого порядку зберігання речових доказів суперечитиме принципу розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Враховуючи вищевикладені обставини, відсутні підстави передачі зазначеного майна в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.
Керуючись статтями 9, 100, 131, 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання прокурора - задовольнити частково.
Накласти арешт шляхом заборони володіння, користування та розпорядження на майно, а саме: автомобіль Toyota Land Cruiser 3.3 Twin Turbo, 10 AT Premium, VIN НОМЕР_1 , 2022 року випуску, зареєстрований за ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в іншій частині клопотання - відмовити.
Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. У разі якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Ухвала підлягає негайному виконанню з моменту проголошення.
Подання апеляційної скарги не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя Комунарського
районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1