№333/9426/25
Провадження №3/333/84/26
Іменем України
06 лютого 2026 року м. Запоріжжя
Суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя Холод Р.С., за участі захисника Зіненко А.О., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення стосовно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , -
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, -
19.09.2025 року, о 10 год. 40 хв., ОСОБА_1 керував транспортним засобом «KIA Sorento», реєстраційний номер НОМЕР_2 , по Оріхівському шосе, буд.14А у м. Запоріжжі, у стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п.2.9.а Правил дорожнього руху України. Огляд на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 проводився у встановленому законодавством порядку: на місці зупинки транспортного засобу, за допомогою спеціального технічного приладу «Аlcotest Drager 6820» (результат - 0,61 ‰).
30.09.2025 року справа стосовно ОСОБА_1 про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП з Управління патрульної поліції в Запорізькій області надійшла до Комунарського районного суду м. Запоріжжя.
01.12.2025 року від захисника Зіненко А.О. на адресу суду надійшло клопотання про закриття провадження у справі стосовно ОСОБА_1 , зазначивши таке:
1. ОСОБА_1 тривалий час є діючим військовослужбовцем та приймає безпосередню участь у захисті Батьківщини.
19.09.2025 року, перебуваючи на службовому автомобілі «Kia Sorento», д.н.з. НОМЕР_2 , був зупинений поліцейським із невідомих причин.
При спілкуванні із поліцейським водій зауважив, що він є військовослужбовцем та надав підтверджуючі документи та сказав, що повертається безпосередньо із зони бойових дій додому.
Поліцейський не має права проводити огляд військовослужбовця на стан сп'яніння за правилами для цивільних осіб (стаття 266 КУпАП), оскільки для військових встановлено окремий порядок, передбачений статтею 266-1 КУпАП. Такий огляд повинен здійснювати уповноважений співробітник Військової служби правопорядку (ВСП) або командир військової частини, а поліцейські повинні були врахувати посвідчення військовослужбовця та факт виконання ним службового завдання.
2. Із відеозапису з бодікамери №475853 вбачається, що 19.09.2025 року о 10:41 год. поліцейський наполягав на тому, щоб ОСОБА_1 пройшов огляд за допомогою спеціального технічного засобу. При цьому, відповідна вимога від співробітника поліції лунала тричі, однак жодного разу поліцейський не повідомив водія про наявність у нього ознак алкогольного сп'яніння.
Зазначене свідчить про упередженість поліцейського, який відшукував якісь надумані порушення. О 10:42 год. поліцейський запропонував водієві пройти огляд на встановлення ступеню алкогольного сп'яніння, на що водій погодився, зазначивши, що не вживав алкогольних напоїв напередодні. Із матеріалів справи та відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 пройшов огляд за допомогою пристрою «Драгер», тест №3806, результат позитивний - 0,6 проміле. Після проходження тесту поліцейський запитав водія чи згоден він із результатом, при цьому не роз'яснив процедуру такого огляду, а саме те, що у разі незгоди із результатом тесту водій має право пройти огляд на встановлення стану сп'яніння у медичному закладі. Будучи необізнаним, водій погодився із таким результатом.
Однак, на відеозаписі зафіксовано, що о 10:48 год. водій ОСОБА_1 повідомив поліцейського, що не погоджується із результатом, не довіряє приладу та співробітникам поліції, підозрює їх в упередженому ставленні до нього. У відповідь на це співробітник поліції почав схиляти водія до погодження з оглядом та відверто наполягав на цьому, про що свідчить зафіксована пряма мова поліцейського: «я вже доповів командиру, що водій погодився, (звернення до водія) - ти вже доросла людина, маєш розуміти свої дії та їх наслідки, погодився так вже погодився». Така поведінка співробітника поліції є недопустимою та протизаконною.
ОСОБА_1 , при його незгоді із результатом тесту та діями поліцейських, не було видано направлення на проходження огляду на стан сп'яніння у медичному закладі, як це передбачено Законом. Зазначене підтверджується і матеріалами справи у яких відсутнє таке направлення і самим відеозаписом.
За таких обставин можна дійти висновку про непослідовність та передчасність дій поліцейських, які, не з'ясувавши позицію водія щодо результатів огляду на місці, склали даний протокол, що виходить за межі їх дискреційних повноважень, оскільки такі дії здійснювалися з порушенням принципу правової визначеності, який є складовою права на захист будь-якої особи.
3. Крім того, розділом ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 р. №1452/735, встановлено, що за наявності ознак алкогольного сп'яніння поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
Поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Огляд на стан сп'яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції.
Перед проведенням огляду на стан сп'яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Однак, у матеріалах адміністративної справи стосовно ОСОБА_1 відсутні документи, що підтверджують належний стан технічного засобу «Alcotest 5820», №AКНК-0046, зокрема співробітниками поліції не було долучено його сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
За таких обставин не можна зробити висновок, що огляд водія на стан сп'яніння було проведено сертифікованим приладом, який відповідно до закону пройшов необхідну повірку.
У судові засідання, призначені на 06.11.2025 року, 05.12.2025 року та 06.02.2026 року, ОСОБА_1 не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином у встановленому законом порядку.
Захисник Зіненко А.О. у судовому засіданні зазначила, що ОСОБА_1 свою вину не визнає, просила закрити провадження, враховуючи численні порушення, допущені працівниками поліції під час проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння у ОСОБА_1 . Додатково зазначила, що:
-поліцейські не повідомили ОСОБА_1 причину зупинки транспортного засобу;
-відеозапис, долучений до протоколу серії ЕПР1 №458388 від 19.09.2025 року здійснювався не постійно, не є цілісним, переривався;
-не повною мірою було роз'яснено право на захист;
-враховуючи, що ОСОБА_1 вказав, що вночі випив банку пива, то алкотестер не міг показати перебування останнього у стані алкогольного сп'яніння.
Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, враховуючи доводи клопотання захисника про закриття провадження у справі стосовно ОСОБА_1 , дослідивши матеріали вказаної справи, суддя дійшов до такого.
Процес притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП, регулюється нормами: Кодексу України про адміністративні правопорушення; Правил Дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306; Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015 року (далі - Інструкція № 1452/735); Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 р. №1103 (далі - Порядок №1103); Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою Наказом МВС України від 07.11.2015 року №1395 (далі - Інструкція №1395); ЗУ «Про Національну поліцію».
Згідно п.2.9а Правил Дорожнього руху України, водію забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Пунктами 6 та 7 розділу І «Загальні положення» Інструкції № 1452/735 передбачено, що огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів та лікарем закладу охорони здоров'я. У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП.
Згідно п.п. 6,10 Розділу II «Проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейським і оформлення його результатів» Інструкції № 1452/735 огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків. Результати огляду на стан сп'яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів. У випадку установлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду.
Відповідно до вказаної Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Згідно положень ст.266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Дослідивши матеріали справи, суддя вважає, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, доведена і підтверджується дослідженими судом доказами, а саме:
- даними, встановленими протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №458388 від 19.09.2025 року, згідно яких встановлено час, дату та місце скоєння адміністративного правопорушення;
- даними результату спеціального технічного засобу «Alkotest Drager 6820» № ARНЕ-0179 від 19.09.2025 року, згідно яких тест на стан алкогольного сп'яніння у ОСОБА_1 є позитивним і складає - 0,61‰;
- даними акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого у зв'язку з виявленням у ОСОБА_1 запаху алкоголю з порожнини рота; вираженого тремтіння пальців рук; різкої зміни забарвлення шкірного покриву обличчя, було проведено огляд останнього на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спеціального технічного засобу «Alkotest Drager 6820». Результат позитивний - 0,61‰, з чим ОСОБА_1 погодився, що підтверджується підписом в акті огляду;
- даними відеозапису (відеофайл ЕПР1 №458388), наданого УПП в Запорізькій області та дослідженого судом, згідно з якими зафіксовано зупинений на блокпосту транспортний засіб «KIA Sorento», реєстраційний номер НОМЕР_2 , з водійського місця якого виходить водій, як встановлено - ОСОБА_1 . На питання поліцейського про те, чий транспортний засіб, ОСОБА_1 ствердно відповідає, що його (час відеозапису - 0:05:55).
Під час перевірки особи водія, на прохання поліцейського «дихнути» ОСОБА_1 виконує без жодних заперечень. Поліцейський запитує ОСОБА_1 , чи вживав він алкогольні напої, що останній спочатку заперечує, але у подальшому відповідає: «вночі трохи пива» (0:06:24). На питання поліцейського, чи вживає він щось, окрім алкоголю, ОСОБА_1 відповідає: «ні» (0:06:29-0:06:33).
У подальшому, поліцейським проведено візуальний огляд водія (перевірка реакції зіниць очей на світло, тремтіння рук), та у зв'язку з виявленням ознак алкогольного сп'яніння, які було озвучено, працівник поліції запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального приладу «Драгер», на що останній погодився (0:06:52-0:07:15). При цьому, на питання поліцейського скільки пива випив, ОСОБА_1 відповідає: «Банку» (0:07:21).
ОСОБА_1 проходить огляд, результат якого становить 0,61‰. Поліцейський повідомляє про показник допустимої норми (0,2‰), на що ОСОБА_1 говорить, що він обізнаний про це.
Інспектор поліції роз'яснив ОСОБА_1 право пройти огляд на стан сп'яніння у медичному закладі, у разі незгоди з результатом алкотесту, на що водій повідомив, що він пам'ятає про це та висловив згоду з результатом тесту (0:08:42-0:08:52).
Далі, ОСОБА_1 висловлює бажання поїхати до лікаря-нарколога (0:12:14), на що поліцейський уточнив, чи згоден він з результатом тесту, ОСОБА_1 каже: «хочу перевірити в лікарні» (0:12:18), «я не довіряю приладу» (0:12:23).
На озвучене ОСОБА_1 працівник поліції зазначив про те, що буде виписане направлення до лікаря-нарколога, просить надати документи, що посвідчують особу та військовий квиток. У відповідь ОСОБА_1 надає поліцейському дані з додатку «Дія» на мобільному телефоні та повідомляє, що військового квитка немає, сьогодні він цивільний (0:12:43).
Після кількох уточнених питань, чи погоджується ОСОБА_1 з результатом тесту, останній повідомляє, що все ж таки він згоден з результатом і просить оформлювати матеріал (0:13:45-0:15:44).
Суд під час судового розгляду, досліджуючи докази, пересвідчився, що ОСОБА_1 було роз'яснено право проходження огляду на стан сп'яніння у медичному закладі, у разі незгоди з результатом огляду, проведеного на місці зупинки транспортного засобу, на момент відмови від його проходження був попереджений поліцейським про складення відповідного протоколу та цілком розумів наслідки своїх дій.
Оцінюючи вказані докази, суддя дійшов висновку, що вони не суперечать один одному, а навпаки доповнюють та підтверджують обставини порушення ОСОБА_1 вимог п.2.9а Правил дорожнього руху України. Порушень з боку патрульних поліцейських по оформленню адміністративного матеріалу відносно останнього, суддя не вбачає.
При прийнятті рішення суддя враховує практику Європейського суду з прав людини, яка вказує на необхідність оцінювати докази, керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (Рішення ЄСПЛ від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» п. 43). Також має братися до уваги якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність (Рішення ЄСПЛ від 11.07.2013 у справі «Веренцов проти України» - п.86).
Щодо доводів захисника, суд їх не приймає до уваги та відноситься критично, враховуючи таке.
Щодо неповідомлення працівниками поліції про причину зупинки транспортного засобу
Доводи захисника про порушення поліцейськими положень ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію», оскільки він був зупинений без повідомлення причини зупинки, суддя вважає безпідставними.
Так, відповідно до ст.35 Закону України «Про Національну поліцію» встановлює перелік підстав для зупинки транспортних засобів. Аналіз цієї статті дає підстави стверджувати, що вимоги норм, зазначених у ній здебільшого спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху, а також на забезпечення норм, визначених Законом.
Однак, законодавець встановлює виключення і не обмежує працівників поліції підставами для зупинки транспортних засобів, визначених ст. 35 Закону України "Про Національну поліцію".
Згідно до приписів ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати превентивні заходи, зокрема зупинення транспортних засобів та перевірку документів особи.
Застосування цієї статті працівниками поліції має обумовлюватися зовнішніми чинниками або обставинами, які можуть надавати право або зобов'язувати поліцейського застосувати певні превентивні заходи.
При цьому належить врахувати те, що згідно Указу Президента України №64/2022 від 24 лютого 2024 року в Україні введено режим «воєнний стан», який діяв і на час події, яка зафіксована в протоколі за участю ОСОБА_1 .
Згідно відомостей відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 був зупинений на блокпосту співробітниками поліції для перевірки. Однак, поліцейський під час спілкування з ОСОБА_1 виявив у нього ознаки алкогольного сп'яніння.
Крім того, з огляду на предмет дослідження в рамках складеного стосовно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП підстави зупинки не мають вирішального значення і не впливають на інкриміновані водію обставини з приводу недотримання останнім вимог п. 2.9.а ПДР.
Щодо складання постанови неуповноваженою особою
Відповідно до ч.с. 1-3 ст. 266-1 КУпАП, військовозобов'язані та резервісти під час проходження зборів, а також військовослужбовці Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп'яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.
Огляд військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, виконують обов'язки військової служби або перебувають на території військових частин, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.
Отже, проведення огляду військовослужбовця на стан алкогольного сп'яніння у порядку статті 266-1 КУпАП (тобто посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України) передбачений лише у випадку якщо є підстави вважати, що військовослужбовець у стані сп'яніння перебуває на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення), а також виконує обов'язки військової служби або перебуває на території військових частин.
З матеріалів справи вбачається, що 19.09.2025 року, о 10 год. 40 хв., ОСОБА_1 керував транспортним засобом «KIA Sorento», реєстраційний номер НОМЕР_2 , по вул. Оріхівське шосе, 14А у м. Запоріжжі, у стані алкогольного сп'яніння.
Отже, вищезазначена подія відбулась поза межами військової частини та поза межами місць, зазначених у ст. 266-1 КУпАП.
Також, під час спілкування з працівниками поліції ОСОБА_1 , не повідомляв працівникам поліції про те, що на час його зупинки він виконував обов'язки військової служби, відповідно, жодних доказів на підтвердження цих обставин працівникам поліції не надав.
Крім того, слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 15 КУпАП військовослужбовці за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.
Оскільки правопорушення, передбачене ст.130 КУпАП, віднесено до правопорушень на транспорті, то військовослужбовець винний у його вчинені, повинен нести адміністративну відповідальність на загальних засадах. Тому і проведення огляду водія-військовослужбовця на стан алкогольного сп'яніння та складання протоколу про адміністративне правопорушення за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння відповідно до приписів ст.ст.255, 266 КУпАП віднесено до повноважень органів Національної поліції.
За таких обставин, доводи захисника Зіненко А.О. щодо порушення працівниками поліції вимог ст.266-1 КУпАП, є необґрунтованими та такими, що суперечать фактичним обставинам справи.
Щодо упередженого ставлення поліцейських до ОСОБА_1 та здійснення ними тиску на останнього
До доводів захисника Зіненко А.О. щодо упередженого ставлення поліцейських до ОСОБА_1 та змушування останнього погодитися з результатом тесту на стан сп'яніння, суд відноситься критично у зв'язку з відсутністю відповідних доказів та ненаданням суду відомостей щодо оскарження неправомірних дій поліцейських під час оформлення адміністративного матеріалу стосовно ОСОБА_1 .
Суд не вбачає наявності тиску з боку працівників поліції та вважає, що уточнення позиції ОСОБА_1 не свідчить про порушення його прав. Працівники поліції виконували свої службові обов'язки відповідно до вимог Закону України «Про Національну поліцію», не виходили за межі наданих їм повноважень та не допускали упередженого ставлення до ОСОБА_1 »
Щодо ненадання ОСОБА_1 направлення на проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у закладі охорони здоров'я
Вимоги ст. 266 КУпАП передбачають дві альтернативні форми огляду на стан сп'яніння: огляд поліцейським на місці зупинки транспортного засобу із використанням спеціальних технічних засобів; огляд лікарем закладу охорони здоров'я. У разі незгоди водія на проведення огляду поліцейським із волевиявленням водія проходити такий огляд у закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує проведення такого огляду в закладі охорони здоров'я. Отже, водій транспортного засобу має право не погоджуватися із проведенням його огляду поліцейським та наполягати на проведення такого огляду у закладі охорони здоров'я.
Огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку) (п. 3 Порядку № 1103, п. 6 розділу І Інструкції № 1452/735).
За наявності ознак, передбачених п. 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів (п. 1 розділу ІІ Інструкції № 1452/735).
Згідно абз.2 п.5 Порядку № 1103 підтвердження стану сп'яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності.
Отже, саме згода водія з результатами огляду на стан алкогольного сп'яніння є передумовою для складення протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 КУпАП, за порушення п.2.9а ПДР.
Щодо не роз'яснення ОСОБА_1 права пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у закладі охорони здоров'я
Твердження захисника Зіненко А.О. повністю спростовується відеозаписом нагрудної камери працівника поліції, доданим до матеріалів справи, на якому зафіксовано, що поліцейський повідомив ОСОБА_1 про його право у разі незгоди з результатами алкотестера пройти повний медичний огляд у лікаря-нарколога відповідного медичного закладу. При цьому у останнього жодних запитань з цього приводу не виникло (час відеозапису: 0:08:43 - 0:08:52)
Щодо відсутності в матеріалах справи документів, що підтверджують належний стан технічного засобу, яким було проведено огляд на стан сп'яніння ОСОБА_1 .
Відповідно до п. 5 розділу II «Проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейським і оформлення його результатів» Інструкції № 1452/735 перед проведенням огляду на стан сп'яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та/або сертифікат перевірки типу засобів вимірювальної техніки, та/або декларацію про відповідність та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
ОСОБА_1 безпосередньо під час проведення огляду не вимагав у поліцейських надати сертифікат відповідності на прилад, захисник під час розгляду справи у суді також не заявляв клопотання про витребування таких документів.
Таким чином, у суду відсутні підстави вважати, що результати огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння, отриманні із застосуванням приладу «Alkotest Drager 6820» є недопустимим доказом.
Щодо небезперервності відеозапису, долученого до протоколу
Твердження сторони захисту про недопустимість наявного в справі відеозапису через наявність у ньому перерв є безпідставним, оскільки наявний у справі відеозапис безперервно зафіксував саме ті обставини, що мають значення для встановлення обставин справи відповідно до викладеної в протоколі суті правопорушення, а саме: рух автомобіля, його зупинку, оголошення виявлених у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння, проходження останнім огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу із використанням спеціального технічного засобу та погодження ним результату огляду.
Щодо обставин, пов'язаних з неповним роз'ясненням поліцейськими ОСОБА_1 права на захист
Як вбачається з дослідженого судом відеозапису, наявного в матеріалах справи, ОСОБА_1 роз'яснено його права, зокрема право користуватися юридичною допомогою адвоката або іншого фахівця у галузі права (час відеозапису 0:20:20 - 0:20:40).
На підставі викладеного, жодних належних та допустимих доказів, які б спростували наявність події і складу адміністративного правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП та непричетність до нього ОСОБА_1 , суду не надано і не встановлено під час судового засідання.
В даному випадку суддя дійшов до висновку, що досліджені у судовому засіданні докази: дані протоколу про адміністративне правопорушення та на відеозаписі, долученому до нього, не суперечать, а навпаки доповнюють один одного і є переконливими, підтверджуючи:
- порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.9а Правил дорожнього руху України, а саме: водію забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння;
- наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме: керування транспортними засобами особою у стані алкогольного сп'яніння.
При накладенні адміністративного стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 , ступінь його вини, майновий стан, відсутність фактів про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , суддя не вбачає.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 29.06.2007 року у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполучення Королівства», особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є такими, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Отже, керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння не може вважатись малозначним правопорушенням, оскільки зазначені дії наражають оточуючих на небезпеку.
Згідно довідки УПП в Запорізькій області ОСОБА_1 має посвідчення водія НОМЕР_3 від 12.09.2023 р.
За вказаних обставин, вважаю, що на ОСОБА_1 необхідно накласти адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП України, у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керувати транспортними засобами на один рік.
Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно з п.5 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст.ст. 33-35, 40-1, 130, 283, 284, 287-289 КУпАП, п.5 ст.4 Закону України «Про судовий збір»суддя, -
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, у виді штрафу в дохід держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень (отримувач: ГУК у Зап.обл./Зап.обл./21081300, код отримувача (ЄДРПОУ): 37941997, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку (IBAN): UA708999980313000149000008001, код класифікації доходів бюджету: 21081300) з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п'ять) гривень 60 коп. (Реквізити для сплати: Отримувач: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Номер рахунку (IBAN): UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106).
У разі несплати ОСОБА_1 штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 КУпАП (не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення), постанова надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем його проживання, роботи або за місцем знаходження його майна, в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, відповідно до вимог ст. 308 КУпАП з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стягується:
- подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;
- витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст.7 КУпАП протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя Р.С. Холод