ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
09.02.2026Справа № 925/84/25
Господарський суд міста Києва в складі головуючого судді Привалова А.І., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику учасників
справу № 925/84/25
за позовом Керівника Смілянської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Балаклеївської сільської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Східний енергетичний союз"
про визнання недійсними додаткових угод до договору та стягнення 399374,20 грн
Керівник Смілянської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Балаклеївської сільської ради звернувся до Господарського суду Черкаської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Східний енергетичний союз" про визнання недійсними додаткових угод до договору та стягнення 399374,20 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Смілянською окружною прокуратурою у ході опрацювання інтернет-сайту електронних закупівель "PROZORRO" виявлено порушення вимог законодавства при проведенні закупівель Балаклеївською сільською радою на поставку електричної енергії у період з 01.01.2023 по 31.12.2023, які порушують економічні інтереси держави при розпорядженні державними коштами з боку позивача, і такі порушення залишились без належного захисту уповноваженого органу, у зв'язку з чим прокурор просить суд визнати недійсними додаткові угоди № 2 від 28.12.2022, № 3 від 27.01.2023, № 4 від 03.04.2023, № 5 від 03.07.2023, укладені між Балаклеївською сільською радою та ТОВ "Східний енергетичний союз" до Договору № 87-2022 від 20.12.2022 на постачання електричної енергії, та стягнути з відповідача надмірно перераховані кошти в сумі 399 374,20 грн.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 28.01.2025 справу №925/84/25 за позовом Керівника Смілянської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Балаклеївської сільської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Східний енергетичний союз" про визнання недійсними додаткових угод до договору та стягнення 399374,20 грн передано за територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.02.2025 позовну заяву Керівника Смілянської окружної прокуратури залишено без руху та установлено строк на усунення недоліків.
24.02.2025 через систему "Електронний суд" від прокурора надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.02.2025 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження. При цьому, в ухвалі суд визнав дану справу малозначною та ухвалив розгляд справи здійснювати без виклику представників сторін.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.04.2025 зупинено провадження у справі №925/84/25 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №920/19/24 та оприлюднення повного тексту судового рішення по вказаній справі.
02.01.2026 через підсистему «Електронний суд» від Заступника керівника Смілянської окружної прокуратури надійшло клопотання про поновлення провадження у справі, оскільки у Єдиному державному реєстрі судових рішень 15.12.2025 оприлюднено повний текст постанови Великої Палати Верховного Суду, прийнятої за результатом розгляду справи №920/19/24.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.01.2026 поновлено провадження у справі № 925/84/25, оскільки обставини, що зумовили зупинення провадження у справі, усунуті.
21.01.2026 та 27.01.2026 від Смілянської окружної прокуратури надійшли додаткові пояснення по справі.
Водночас, у зв'язку з відсутністю у відповідача зареєстрованого електронного кабінету в ЄСІТС та з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 25.02.2025, а також ухвали суду від 25.04.2025, від 13.01.2026 були направлені судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 01054, м. Київ, вул. Пирогова, 2/37.
Як убачається з матеріалів справи, усі поштові відправлення надіслані на адресу відповідача, були повернуті на адресу Господарського суду міста Києва з відміткою "за закінченням терміну зберігання".
Згідно із частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Зі змісту пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали.
Також у відповідності до частини 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.12.2020 у справі № 902/1025/19 Верховний Суд звернув увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).
Окрім цього, суд звертає увагу, що 18.10.2023 введено в дію норми Закону №3200-ІХ від 29.06.2023, яким внесені зміни до Господарського процесуального кодексу України.
Так, у відповідності до статті 6 та статті 42 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України № 3200-ХІ, що введений в дію 18.10.2023 відповідач зобов'язаний зареєструвати "Електронний кабінет" в ЄСІТС.
Однак, відповідач не виконав обов'язок, який передбачений частиною 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України щодо реєстрації "Електронного кабінету" в ЄСІТС.
Суд також зазначає, що у відповідності до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.
Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень (частина 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Згідно із частиною 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
З урахуванням наведеного відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами Господарського суду міста Києва у справі №925/84/25 в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Відповідач правом на подання відзиву в даній справі не скористався.
Приписами частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Враховуючи викладене вище, судом було вжито усіх належних заходів, щодо повідомлення відповідача про розгляд справи №925/84/25, відтак, останній вважається повідомленим про розгляд справи належним чином, втім відзив або заяву про продовження/поновлення строку для його подання до суду не подав, а відтак, відповідач не скористався наданим йому правом на подання відзиву, з огляду на що суд вирішує спір за наявними матеріалами справи.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані прокурором документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
25.11.2022 на веб-сайті "Prozzoro" Балаклеївською сільською радою оприлюднено оголошення про проведення відкритих торгів щодо закупівлі за бюджетні кошти електричної енергії обсягом 400 000 кВт/год, очікуваною вартістю 2 600 000,00 грн з ПДВ з терміном постачання з 01.03.2023 до 31.12.2023 (закупівля за предметом: «Електрична енергія, код за ДК 021:2015 09310000-5 - Електрична енергія»).
За результатами процедури відкритих торгів переможцем було визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Східний енергетичний союз" з ціновою пропозицією - 1 721 900 гри з ПДВ.
20.12.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Східний енергетичний союз", як постачальником, та Балаклеївською сільською радою, як споживачем, укладено Договір № 87-2022 про постачання електричної енергії споживачу, відповідно до якого встановлюється порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу.
Відповідно до п. 2.1. договору, постачальник продає електричну енергію відповідно до предмету закупівлі «Електрична енергія, код за ДК 021:2015 09310000-5 - Електрична енергія» споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, включно з тарифом на послуги з передачі електричної енергії, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Постачання електричної енергії споживачу здійснюється у строк з 01.01.2023 до 31.12.2023 включно (п. 3.1. договору).
Відповідно до п. 3.4. договору, місце поставки та обсяг постачання електричної енергії споживачу: Україна, Черкаська область, Черкаський район (с. Балаклея, с. Теклине, с. Мале Старосілля, с. Костянтинівка, с. Будки, с. Плоске); кількість - 400 000,00 кВт/год.
Відповідно до п.п. 5.1- 5.6 розділу 5 договору:
- споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком до цього договору. Загальна вартість цього договору на момент його укладення становить 1 721 900 грн з ПДВ. З урахуванням вимог ст. 48 Бюджетного кодексу України зобов'язання Споживача за договором в частині оплати поставленої електричної енергії виникають у 2022 році та в межах асигнувань, встановлених кошторисом. Реєстрація бюджетного зобов'язання здійснюється з урахуванням абз. 2 ч. 2.2 наказу Міністерства фінансів України від 02.03.2012 № 309 «Про затвердження Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України».
- спосіб визначення ціни електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції постачальника;
- ціна електричної енергії має зазначатися постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим договором, у тому числі у разі її зміни;
- розрахунковим періодом за договором є календарний місяць;
- розрахунки споживача за цим договором здійснюються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання. Оплата вартості електричної енергії за цим Договором здійснюється Споживачем виключно шляхом перерахування коштів на спецрахунок постачальника та у безготівковому порядку. Оплата вважається здійсненою після того як на спецрахунок постачальника надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті за куповану електричну енергію відповідно до умов цього договору. Спецрахунок постачальника зазначається у платіжних документах постачальника, у тому числі у разі його зміни;
- оплата рахунку постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк не більше 7 днів з моменту отримання рахунку та акту приймання-передачі електричної енергії споживачем, що надсилаються споживачу після завершення розрахункового періоду.
Відповідно до п. 13.6 договору, у випадку коливання ціни електричної енергії на ринку в бік збільшення Постачальник має право письмово звернутись до Споживача з відповідною пропозицією, при цьому така пропозиція в кожному окремому випадку, коли на ринку відбувається об'єктивне коливання ціни за одиницю товару в бік збільшення, повинна бути обґрунтована і документально підтверджена. Постачальник разом із письмовою пропозицією щодо внесення змін до договору надає документ, що підтверджує збільшення середньо-ринкової ціни (діапазону цін) за одиницю товару в тих межах/ розмірах, на які Постачальник пропонує змінити ціну товару.
Документ, що підтверджує збільшення ціни товару, повинен містити дані щодо середньо-ринкової ціни (діапазону цін тощо) за одиницю товару на будь-яку дату після укладення договору та середньо-ринкової ціни (діапазону цін тощо) за одиницю товару на більш пізню дату та до моменту письмового звернення Постачальника до Споживача щодо збільшення ціни і повинен бути наданий у формі належним чином оформленої довідки/ інформації (або в іншій документальній формі), виданої торгово-промисловою палатою України або регіональною торгово-промисловою палатою або органом державної статистики.
У випадку прийняття рішення споживачем щодо внесення змін до цього договору у вказаній частині до розрахунку ціни за одиницю товару приймається ціна за одиницю товару, що визначена сторонами у момент укладення цього договору (з урахуванням внесених раніше змін до цього договору, та якщо такі обставини мали місце). При цьому максимальна сума, на яку сторонами може бути здійснено підвищення ціни за одиницю товару визначається як різниця між середньо-ринковою ціною (діапазоном цін тощо) за одиницю товару, що передує моменту письмового звернення Постачальника щодо зміни ціни (згідно наданого учасником підтверджуючого документа) та середньо-ринкової ціни (діапазону цін тощо) за одиницю товару станом на дату після укладення цього договору (згідно наданого учасником підтверджуючого документа), або станом на момент внесення змін до цього договору в частині ціни за одиницю товару, якщо такі зміни до цього договору вже були раніше здійснені сторонами. В будь-якому випадку підвищення ціни за одиницю товару здійснюється з урахуванням вимог п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».
Споживач має право відмовитися від зміни ціни за одиницю товару у випадках, якщо Постачальником не надано належне документальне підтвердження підвищення ціни, передбачене цим пунктом.
Зміни до договору можуть бути внесені у випадках, передбачених ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (п. 13.7 п. 13 договору).
Додатками до договору є: заява-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу; перелік точок комерційного обліку; план - графік постачання електричної енергії на 2023 рік та комерційна пропозиція, відповідно до якої ціна (тариф) електричної енергії, у тому числі диференційовані ціни (тарифи) за 1 кВт*год електричної енергії з урахуванням тарифу на послуги передачі електричної енергії становить 4,30475 грн з ПДВ та складається з: закупівельної ціни на ринку електричної енергії за 1 кВт*год, яка становила 3,589982 грн/кВт*год з ПДВ, регульованого тарифу на передачу електричної енергії, затвердженого у встановленому порядку оператору системи передачі постановою НКРЕКП № 2454 від 01.12.2021, що становить 0,414768 грн/кВт*год з ПДВ, коефіцієнт прибутковості постачальника становить 0,30 грн/кВт*год з ПДВ.
Так, Додатковою угодою № 1 від 20.12.2022 розділ 13 «Строк дії договору та інші умови» договору про постачання електричної енергії доповнено наступним змістом, що не змінює істотних умов: керуючись постановою Кабінету Міністрів України № 1178 від 12.10.2022 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», Законом України «Про ринок електричної енергії», «Правилами роздрібного ринку електричної енергії», - споживач зобов'язаний чітко виконувати зазначені вище, чинні нормативно - правові документи, щодо зміни ціни (ціни вказані без врахування ПДВ, тарифу на передачу електричної енергії НЕК «Укренерго», тарифу послуг АТ «Оператор ринку», тарифу (ціни) на послуги електропостачальника) на електричну енергію, у зв'язку із її коливанням на ринку в торговій зоні «ОЕС України», у тому числі внаслідок зміни регульованих складових ціни (тарифів на послуги з передачі та/ або розподілу електричної енергії) та/ або змін у нормативно-правових актах, щодо формування цієї ціни чи послуги. Зміна ціни відбувається щогодинно. Періодом, за який визначають споживання обсягів електричної енергії є одна година. Документальним підтвердженням факту коливання ціни електричної енергії на ринку є офіційна інформація, що розміщена на офіційному сайті АТ «Оператор ринку».
У подальшому між сторонами укладено ряд додаткових угод, якими ціну (тариф) електричної енергії, з урахуванням тарифу на послуги передачі електричної енергії та коефіцієнта прибутковості постачальника, послідовно збільшено до 7,36512 грн за 1 кВт/год (на 80 %).
Так, зокрема, Додатковою угодою № 2 від 28.12.2022, ціну (тариф) на електричну енергію, з урахуванням тарифу на послуги передачі електричної енергії, з 28.12.2022 визначено в розмірі 4,98 грн з ПДВ, яка складається з: закупівельної ціни на ринку електричної енергії за 1 кВт*год, яка становить 4,265232 грн/кВт*год з ПДВ, регульованого тарифу на передачу електричної енергії, затвердженого у встановленому порядку оператору системи передачі постановою НКРЕКП № 2454 від 01.12.2021, що становить 0,414768 грн/кВт*год з ПДВ, коефіцієнт прибутковості постачальника становить 0,30 грн/кВт*год з ПДВ. Обсяг електричної енергії 345 763,052 кВт/год.
Вказаною додатковою угодою ціну електричної енергії (без врахування тарифу на передачу електроенергії та коефіцієнта прибутковості постачальника) збільшено з 3,589982 грн/кВт*год з ПДВ на 4,265232 грн/кВт*год з ПДВ, тобто на 18,8 %.
При цьому, належного документального підтвердження щодо факту підвищення (коливання) ціни електроенергії у період з 20.12.2022 по 28.12.2022 ТОВ «Східний енергетичний союз» замовникові не надано.
Ціни передбачені договором № 87-2022 від 20.12.2022 не застосовувались, водночас, відразу застосована ціна передбачена додатковою угодою № 3 від 27.01.2023.
Додатковою угодою № 3 від 27.01.2023, ціну (тариф) на електричну енергію, з урахуванням тарифу на послуги передачі електричної енергії, з 01.01.2023 визначено в розмірі 5,021568 грн з ПДВ, яка складається з: закупівельної ціни на ринку електричної енергії за 1 кВт*год, яка становить 4,265232 грн/кВт*год з ПДВ, регульованого тарифу на передачу електричної енергії, затвердженого у встановленому порядку оператору системи передачі постановою НКРЕКП № 1788 від 21.12.2022, що становить 0,456336 грн/кВт*год з ПДВ, коефіцієнт прибутковості постачальника становить 0,30 грн/кВт*год з ПДВ. Обсяг електричної енергії - 342 900,863 кВт/год.
Додатковою угодою № 4 від 03.04.2023, ціну (тариф) на електроенергію, з урахуванням тарифу на послуги передачі електричної енергії, з 01.04.2023 визначено в розмірі 5,081532 грн з ПДВ, яка складається з: закупівельної ціни на ринку електричної енергії за 1 кВт*год, яка становить 4,265232 грн/кВт*год з ПДВ, регульованого тарифу на передачу електричної енергії, затвердженого у встановленому порядку оператору системи передачі постановою НКРЕКП № 1788 від 21.12.2022, що становить 0,5163 грн/кВт*год з ПДВ, коефіцієнт прибутковості постачальника становить 0,30 грн/кВт*год з ПДВ. Обсяг електричної енергії - 339 142,054 кВт/год.
Додатковою угодою № 5 від 03.07.2023, ціну (тариф) електричної енергії, з урахуванням тарифу передачі електричної енергії, з 01.07.2023 визначено в сумі 7,36512 грн з ПДВ, яка складається з: закупівельної ціни на ринку електричної енергії за 1 кВт*год, яка становить 6,483 грн/кВт*год з ПДВ, регульованого тарифу на передачу електричної енергії, затвердженого у встановленому порядку оператору системи передачі постановою НКРЕКП № 1788 від 21.12.2022, що становить 0,58212 грн/кВт*год з ПДВ, коефіцієнт прибутковості постачальника становить 0,30 грн/ кВт*год з ПДВ. Обсяг електричної енергії 256 019,638 кВт/год.
Ціну (тариф) електричної енергії (без врахування тарифу на передачу електроенергії та коефіцієнту прибутковості постачальника) додатковою угодою № 5 збільшено в порівнянні з первісним договором з 3,589982 грн/кВт*год з ПДВ на 6,483 грн/кВт*год з ПДВ, тобто на 80%.
Отже, вказаними додатковими угодами зменшено обсяг постачання електричної енергії до 256 019,638 кВт/год та одночасно збільшено ціну на електричну енергію (без врахування тарифу на передачу електроенергії та коефіцієнта прибутковості постачальника) з 3,5899782 грн до 6,483 грн за 1 КВт*год з ПДВ.
Необхідність підвищення ціни за одиницю електроенергії відповідач обґрунтував лише в листі за вих. №300/2023/2023 від від 27.06.2023, зокрема, зростанням ціни електричної енергії на ринку та зміною тарифу на передачу електричної енергії.
Як убачається з наданих суду доказів, ТОВ «Східний енергетичний союз» поставило позивачу 198 249 кВт*год. електричної енергії на загальну суму 1 278 547,79 грн з ПДВ, що підтверджується підписаними сторонами актами приймання-передачі електричної енергії, а саме:
- згідно акту № 024/01 від 10.02.2023 за січень 2023 року обсяг поставленої електроенергії - 11 653 кВт*год, ціна за 1 кВт*год без ПДВ - 4,18464 грн, всього ціна з ПДВ 58 516,33 грн;
- згідно акту № 076/02 від 14.03.2023 за лютий 2023 року обсяг поставленої електроенергії - 12 715 кВт*год, ціна за 1 кВт*год без ПДВ - 4,18464 грн, всього ціна з ПДВ - 63 849,24 грн;
- згідно акту № 13/03 від 11.04.2023 за березень 2023 року обсяг поставленої електроенергії - 13 111 кВт*год, ціна за 1 кВт*год без ПДВ - 4,18464 грн, всього ціна з ПДВ 65 837,78 грн;
- згідно акту № 188/04 від 10.05.2023 за квітень 2023 року обсяг поставленої електроенергії - 18 014 кВт*год, ціна за 1 кВт*год без ПДВ - 4,23461 грн, всього ціна з ПДВ - 91 538,70 грн;
- згідно акту № 245/05 від 1606.2023 за травень 2023 року обсяг поставленої електроенергії - 15 215 кВ*год, ціна за 1 кВт*год без ПДВ - 4,23461 грн, всього ціна з ПДВ - 77 315,5 грн;
- згідно акту № 302/06 від 11.07.2023 за червень 2023 року обсяг поставленої Документ сформований в системі «Електронний суд» 27.01.2025 17 електроенергії - 7 823 кВт*год, ціна за 1 кВт*год без ПДВ - 4,23461 грн, всього ціна з ПДВ - 39 752,82 грн; - згідно акту № 337/07 від 09.08.2023 за липень 2023 року обсяг поставленої електроенергії - 9 837 Вт*год, ціна за 1 кВт*год без ПДВ - 6,13760 грн, всього ціна з ПДВ - 72 450,68 грн;
- згідно акту № 372 від 12.092023 за серпень 2023 року обсяг поставленої електроенергії - 9 115 кВт*год, ціна за 1 кВт*год без ПДВ - 6,13760 грн, всього ціна з ПДВ - 67 133,06 грн;
- згідно акту № 389/09 від 09.10.2023 за вересень 2023 року обсяг поставленої електроенергії - 11 827 кВт*год, ціна за 1 кВт*год без ПДВ - 6,13760 грн, всього ціна з ПДВ - 87 107,28 грн.;
- згідно акту № 445/10 від 09.11.2023 за жовтень 2023 року обсяг поставленої електроенергії - 19 317 кВт*год, ціна за 1 кВт*год без ПДВ - 6,13760 грн, всього ціна з ПДВ - 142 272,02 грн;
- згідно акту № 468/11 від 11.12.2023 за листопад 2023 року обсяг поставленої електроенергії - 29 329 кВт*год, ціна за 1 кВт*год без ПДВ - 6,13760 грн, всього ціна з ПДВ - 216 011,6 грн;
- згідно акту № 518/12 від 25.12.2023 за грудень 2023 року обсяг поставленої електроенергії 40 293 кВт*год, ціна за 1 кВт*год без ПДВ - 6,13760 грн, всього ціна з ПДВ - 296 762,78 грн.
За обсяги поставленої електроенергії, а саме 198 249 кВт*год позивач сплатив кошти на загальну суму 1 278 547,79 грн, що підтверджується платіжними інструкціями долученими до матеріалів справи.
Прокурор наголошує, що частиною 4 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" внормовано, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
Також, прокурор звертає увагу, що в силу приписів пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.
Однак, відповідач належними документами коливання ціни на електричну енергію на ринку, як підставу для збільшення ціни за договором на 80% та зменшення обсягів постачання електричної енергії на 36%, не обґрунтував, у зв'язку з чим порушив приписи Закону України "Про публічні закупівлі", норми постанови Кабінету Міністрів України №1178 від 12.10.2022 та умови договору.
Отже, Додаткова угода № 2 від 28.12.2022 підлягає визнанню недійсною, оскільки укладена всупереч положень ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та якою збільшено вартість електричної енергії без належного обґрунтування.
Поряд з цим, прокурор звертає суду, що визнання недійсної будь-якої додаткової угоди тягне за собою визнання недійсними всіх послідуючих додаткових угод, оскільки кожна наступна додаткова угода має фіксовану ціну за одиницю товару, а тому є похідною від попередніх додаткових угод та автоматично незаконною, оскільки без попередньої додаткової угоди ціна по послідуючій угоді фактично перевищуватиме підвищення ціни за одиницю товару більше ніж на 10%, визначених в ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» у порівнянні із основним договором.
Водночас, підставою для визнання недійсною Додаткової угоди № 3 від 27.01.2023 є те, що при зміні тарифу на передачу електроенергії та визначення нової ціни в спірній угоді сторони врахували попередню ціну електроенергії, яка була встановлена недійсною Додатковою угодою № 2 від 28.12.2022 в розмірі 4,265232 грн/кВт*год з ПДВ.
З аналогічних підстав недійсною підлягає визнанню додаткова угода № 4 від 03.04.2023, оскільки при зміні тарифу на передачу електроенергії та визначення нової ціни в спірній угоді сторони врахували попередню ціну електроенергії, яка була встановлена недійсною Додатковою угодою № 2 від 28.12.2022 в розмірі 4,265232 грн/ кВт*год з ПДВ.
Додаткова угода № 5 від 03.07.2023 підлягає визнанню недійсною, оскільки при зміні тарифу на передачу електроенергії та визначення нової ціни в спірній угоді сторони визначили нову ціну електричної енергії, на 80 % більшу, ніж передбачена договором № 87-2022 від 20.12.2022, в розмірі 6,483 гр/кВт*год.
На підставі листування прокуратури з позивачем щодо вищезазначених обставин, останній повідомив прокуратуру, що не планує здійснювати вжиття відповідних заходів в судовому порядку, відтак, прокурор в порядку статті 1311 Конституції України, статті 53 Господарського процесуального кодексу України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру" ініціює даний позов.
З огляду на зазначене, прокурор звернувся з позовом до суду та просить визнати недійсними додаткові угоди № 2 від 28.12.2022, № 3 від 27.01.2023, № 4 від 03.04.2023, № 5 від 03.07.2023, укладені між Балаклеївською сільською радою та ТОВ "Східний енергетичний союз" до Договору № 87-2022 від 20.12.2022 на постачання електричної, а також у зв'язку з визнанням недійсними зазначених додаткових угод прокурор просить стягнути з відповідача на користь позивача різницю в поставленій електричній енергії у розмірі 399374,20 грн, як безпідставно набуте майно на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
За змістом частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Законом України "Про прокуратуру" визначено правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України. Зокрема, за змістом статті 1 зазначеного Закону прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.
Статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Згідно з частиною 3 цієї норми прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті. Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов'язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об'єднань. Представництво в суді інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України та Національного банку України може здійснюватися прокурором Генеральної прокуратури України або регіональної прокуратури виключно за письмовою вказівкою чи наказом Генерального прокурора або його першого заступника чи заступника відповідно до компетенції.
Частиною 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб'єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.
У разі відсутності суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесений захист законних інтересів держави, а також у разі представництва інтересів громадянина з метою встановлення наявності підстав для представництва прокурор має право: 1) витребовувати за письмовим запитом, ознайомлюватися та безоплатно отримувати копії документів і матеріалів органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ і організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, що знаходяться у цих суб'єктів, у порядку, визначеному законом; 2) отримувати від посадових та службових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ та організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування усні або письмові пояснення. Отримання пояснень від інших осіб можливе виключно за їхньою згодою.
Аналіз положень частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави для висновку, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:
- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;
- у разі відсутності такого органу.
Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак, підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно різняться.
У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно.
"Нездійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
"Здійснення захисту неналежним чином" має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, яка проте є неналежною.
"Неналежність захисту" може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.
При цьому прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.
Аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 05.12.2018 у справі № 923/129/17, від 25.04.2018 у справі №806/1000/17 та від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17, від 02.10.2018 у справі № 4/166«б», від 23.10.2018 у справі №906/240/18, від 01.11.2018 у справі №910/18770/17, від 05.11.2018 у справі №910/4345/18, від 30.01.2019 року у справі №47/66-08, у справі № 923/35/19 від 31.10.2019, у справі № 925/383/18 від 23.07.2020.
Підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного суб'єкта владних повноважень про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від суб'єкта владних повноважень, що свідчать про наявність підстав для такого представництва. Доведення цих підстав здійснюється відповідно до вимог статей 74, 76, 77, 79 ГПК України шляхом подання належних, допустимих та достатніх доказів.
Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.
Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.
Зокрема, звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.
Розумність строку звернення визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як значущість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18.
З огляду на викладене, підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.
У такому випадку суд зобов'язаний дослідити: чи знав або повинен був знати відповідний орган про допущені порушення інтересів держави, чи мав відповідні повноваження для їх захисту, проте всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №906/982/19.
При цьому, обставини дотримання прокурором установленої частинами третьою, четвертою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" процедури, яка повинна передувати зверненню до суду з відповідним позовом, підлягають з'ясуванню судом незалежно від того, чи має місце факт порушення інтересів держави у конкретних правовідносинах, оскільки відповідно до приписів статей 53, 174 ГПК України недотримання такої процедури унеможливлює розгляд заявленого прокурором позову по суті. Аналогічні висновки щодо застосування цієї норми викладені у постановах Верховного Суду від 26.02.2019 у справі №920/284/18, від 03.04.2019 у справі №909/63/18, від 17.04.2019 у справі №916/641/18, від 31.07.2019 у справі №916/2914/18, від 06.08.2019 у справі №912/2529/18, від 15.12.2020 у справі №904/82/19, від 27.07.2021 у справі №909/835/18.
Частина четверта статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб'єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.
Крім того, саме лише посилання в позовній заяві на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження, для прийняття заяви для розгляду недостатньо. В такому разі, прокурор повинен надати належні та допустимі докази відповідно до вимог процесуального закону (наприклад, внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинене кримінальне правопорушення на підставі статті 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість); вирок суду щодо службових осіб; докази накладення дисциплінарних стягнень на державних службовців, які займають посаду державної служби в органі державної влади та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків тощо).
Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 21.12.2018 у справі №922/901/17, від 31.10.2018 у справі №910/6814/17 та від 06.02.2019 у справі №927/246/18.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, листом № 52-84вих.-25 від 06.01.2025 Заступник керівника Смілянської окружної прокуратури просив Балаклеївську сільську раду повідомити про вжиті заходи щодо визнання додаткових угод до Договору № 87-2022 від 20.12.2022, якими було безпідставно збільшено вартість електричної енергії, недійсними та стягнення безпідставно одержаних ТОВ "Східний енергетичний союз" бюджетних коштів.
У відповідь на вказаний лист прокуратури позивач листом за вих. № 30/02-20 від 08.01.2025 повідомив про відсутність підстав для звернення до суду з позовом про визнання додаткових угод до Договору № 87-2022 від 20.12.2022, якими було збільшено вартість електричної енергії, недійсними та стягнення безпідставно одержаних ТОВ "Східний енергетичний союз" коштів.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що при зверненні до суду з вказаним позовом Заступником керівника Смілянської окружної прокуратури було дотримано вимоги статті 23 Закону України "Про прокуратуру", у зв'язку з невжиттям компетентним органом жодних заходів, спрямованих на захист інтересів держави у спірних відносинах протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо про порушення інтересів держави.
Як установлено судом, укладений між сторонами спору договір за своєю правовою природою є договором поставки, який укладений за результатами процедури відкритих торгів на виконання вимог Закону України "Про публічні закупівлі".
Матеріали справи свідчать про те, що сторони уклали договір за результатами процедури відкритих торгів на виконання вимог Закону України "Про публічні закупівлі", який установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Метою зазначеного Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. Замовники - суб'єкти, які здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг. Предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку (пункт 6, 11, 22 Закону України "Про публічні закупівлі).
Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору (частина 1-3 стаття 180 Господарського кодексу України).
Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі (частина 4 стаття 41 Закону України "Про публічні закупівлі).
Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії (пункт 1, 2 частина 5 стаття 41 Закону України "Про публічні закупівлі).
Окрім цього, аналогічні застереження також зазначені в підпунктах 1, 2 пункту 19 постанови Кабінету Міністрів України №1178 від 12.10.2022.
В абзаці 2 частини 3 статті 6 Цивільного кодексу України міститься застереження, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
Таким чином, Закон України "Про публічні закупівлі" встановлює імперативну норму, за якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно в випадках, визначених частиною 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", зокрема, за пунктом 2 - у випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку в разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.
Метою регулювання, передбаченого статтею 41 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме закріплення можливості сторін змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10% є запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника.
В свою чергу стаття 652 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Тобто, передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%. Інше тлумачення відповідної норми Закону України "Про публічні закупівлі" нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів. Обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод).
Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 09.06.2022 у справі №927/636/21, від 07.12.2022 у справі №927/189/22.
Окрім цього, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 24.01.2024 у справі №922/2321/22 також зауважила, що у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі (пункт 90).
Окрім того, Велика Палата Верховного Суду за результатами розгляду справи №920/19/24 виснувала, що кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених у ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13 жовтня 2020 року у справі № 912/1580/18, від 02 грудня 2020 року у справі № 913/368/19, від 11 травня 2023 року у справі № 910/17520/21).
Тобто, сам факт збільшення ціни товару на ринку не обов'язково тягне підвищення ціни на аналогічний товар, який є предметом договору.
При зверненні до замовника з пропозиціями підвищити ціну постачальник має обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні, запропонованій замовнику на тендері, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним. Крім того, постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що Договір № 87-2022 на постачання електричної енергії, укладений між Балаклеївською сільською радою та ТОВ "Східний енергетичний союз" за результатами процедури відкритих торгів на виконання вимог Закону України "Про публічні закупівлі" (закупівля за предметом: «Електрична енергія, код за ДК 021:2015 09310000-5 - Електрична енергія») і на момент підписання договору сторонами були погоджені всі істотні умови - предмет, ціну та строк виконання зобов'язань за договором відповідно до вимог частини 3 статті 180 Господарського кодексу України та Закону України "Про публічні закупівлі".
Однак, у подальшому спірними додатковими угодами № 2 від 28.12.2022, № 3 від 27.01.2023, № 4 від 03.04.2023, № 5 від 03.07.2023 до договору № 87-2022 від 20.12.2022 зменшено обсяг постачання електричної енергії до 256 019,638 кВт/год та одночасно збільшено ціну на електричну енергію (без врахування тарифу на передачу електроенергії та коефіцієнта прибутковості постачальника) з 3,5899782 грн до 6,483 грн за 1 КВт*год з ПДВ.
Необхідність збільшення ціни за 1 кВт/год відповідач обґрунтовував зростанням цін на 52% на всіх сегментах ринку "на добу наперед", згідно постанови НКРЕКП №1126 від 27.06.2023 а також регулювання ціни згідно постанови НКРЕКП №1788 від 21.12.2022.
Щодо постанови НКРЕКП №1788 від 21.12.2022 (втратила чинність 01.01.2024) суд зазначає, що з останньої вбачається, що на період з 01.04.2024 по 30.06.2023 установлений ПрАТ "НЕК "УКРЕНЕРГО" тариф на послуги з передачі електричної енергії на рівні 430, 25 грн/Мвт·год без ПДВ, тобто збільшення відбулось на 4 копійки.
Однак, постановою НКРЕКП №1126 від 27.06.2023 встановлено закупівельну межу цін електричної енергії на торгах, якої мають дотримуватись, зокрема, учасники ринку "на добу наперед". Одночасно з цим, регульовані тарифи на передачу або розподіл електричної енергії вказаною постановою не змінювались.
Згідно постанови НКРЕКП №1788 від 21.12.2022, на період з 01.07.2023 по 31.12.2023 установлений ПрАТ "НЕК "УКРЕНЕРГО" тариф на послуги з передачі електричної енергії на рівні 485,10 грн/Мвт·год, тобто збільшення відбулось на 5 копійок.
Згідно пункту 7 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", підпункту 7 пункту 19 постанови Кабінету Міністрів України №1178 від 12.10.2022, підпункту 14.6.7. пункту 14.6. договору №45 від 15.02.2023 (у редакції чинній на дату виникнення спірних правовідносин), істотні умови цього договору не можуть змінюватись після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку "на добу наперед", що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.
Таким чином, відповідач не обґрунтував належним чином необхідність збільшення ціни за 1 кВТ/год.
Отже, усі перелічені вище підстави на які посилався відповідач не підтверджують коливання ціни товару на ринку в бік її збільшення у період з дати укладання договору (20.12.2022) до дати укладання спірних додаткових угод та в період між спірними додатковими угодами, у зв'язку з чим не містять належного обґрунтування для зміни істотних умов договору на підставі пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі".
Таким чином, необхідність внесення зазначених змін до ціни договору не можна вважати обґрунтованою та такою, що підтверджена документально.
Метою Закону України "Про публічні закупівлі" є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища в сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції в цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Закупівлі здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об'єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням (частина 1 стаття 5 Закону України "Про публічні закупівлі").
Перемога в тендері (закупівля за державні кошти) та укладення договору з однією ціною та її подальше необґрунтоване підвищення шляхом укладення відповідних додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця. Можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та статтею 5 Закону України "Про публічні закупівлі".
Кожна сторона договору має добросовісно користуватися наданими їй правами, не допускати зловживання правом, його використання на шкоду іншим особам (стаття 13 Цивільного кодексу України).
Будь-який суб'єкт підприємницької діяльності діє на власний ризик. Укладаючи договір поставки товару на певний строк у майбутньому, підприємець гарантує собі можливість продати свій товар, але при цьому несе ризики зміни його ціни. Продавець має передбачати такі ризики і одразу закладати їх у ціну договору. В силу особливостей ціна на електричну енергію є динамічною, про що не міг не знати та не враховувати відповідач, проводячи свою діяльність на ринку та формуючи тендерну пропозицію щодо спірної закупівлі.
Покупець товару, за звичайних умов, не може бути зацікавленим у збільшенні його ціни, а відповідно й у зміні відповідних умов договору. Тобто, навіть за наявності росту цін на ринку відповідного товару, який відбувся після укладення договору, покупець має право відмовитися від підписання невигідної для нього додаткової угоди, адже ціна продажу товару вже визначена в договорі купівлі-продажу чи поставки.
Балаклеївська сільська рада мало право на отримання електричної енергії по ціні та в об'ємі визначених в укладеному сторонами договорі, однак, без надання письмових заперечень чи проведення переговорів щодо необґрунтованих пропозицій ТОВ "Східний енергетичний союз" про збільшення ціни, підписало спірні додаткові угоди, як наслідок, ціна одиниці товару значно збільшилась, а запланований обсяг поставки - зменшився.
Укладення додаткових угод до договору щодо зміни ціни на товар, за відсутності для цього визначених Законом України "Про публічні закупівлі" підстав, спотворює результати торгів та нівелює економію, яка була отримана під час підписання договору.
Більш того, як уже наголошувалось, Законом України "Про публічні закупівлі" прямо передбачена імперативна вимога для зміни істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару), а саме: ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%, тобто обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної в первинному договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод).
Шляхом укладення спірних додаткових угод відбулося збільшення ціни товару більше, ніж дозволено Законом - більше 10%.
Таким чином, враховуючи усталену практику Великої Палати Верховного Суду щодо даних правовідносин, додаткові угоди № 2 від 28.12.2022, № 3 від 27.01.2023, № 4 від 03.04.2023, № 5 від 03.07.2023 до договору № 87-2022 від 20.12.2022 на постачання електричної енергії, укладеного між Балаклеївською сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Східний енергетичний союз», суперечать вимогам п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».
Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (частина 1 стаття 203 Цивільного кодексу України).
Зі змісту частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України вбачається, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Аналізуючи викладене, суд дійшов висновку, що зміст Додаткових угод № 2 від 28.12.2022, № 3 від 27.01.2023, № 4 від 03.04.2023, № 5 від 03.07.2023 до договору № 87-2022 від 20.12.2022 суперечить вимогам пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", що зумовлює підстави для визнання зазначених Додаткових угод недійсними на підставі частини 1 статті 203, частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України.
Відтак, позовні вимоги прокурора в частині визнання Додаткових угод не дійсними задовольняються.
Щодо стягнення грошових коштів.
Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю (частина 1 стаття 216 Цивільного кодексу України).
Оскільки між сторонами укладено договір поставки електричної енергії, в такому разі згідно приписів статті 714 Цивільного кодексу України до такого договору застосовуються загальні положення договору купівлі-продажу.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 Цивільного кодексу України).
Кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні (частина 1 стаття 669 Цивільного кодексу України).
Якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми (частина 1 стаття 670 Цивільного кодексу України).
Натомість, Велика Палата Верховного Суду у пункті 82 постанови від 24.01.2024 у справі №922/2321/22 зазначила, що грошові кошти (різниця між ціною за одиницю товару передбачена договором і додатковою угодою) є такими, що були безпідставно одержані відповідачем, підстава їх набуття відпала, а тому відповідач зобов'язаний їх повернути, що відповідає приписам статей 216, 1212 Цивільного кодексу України.
Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала (частина 1 стаття 1212 Цивільного кодексу України).
Положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні (пункт 3 частина 3 стаття 1212 Цивільного кодексу України).
Товариство з обмеженою відповідальністю "Східний енергетичний союз" з січня по грудень 2023 року здійснило постачання товару (електричної енергії) в об'ємі 198 249 кВт/год, за яку сплачено бюджетні кошти з урахуванням підвищення цін за Додатковими угодами у розмірі 1 278 547,79 грн замість очікуваної ціни відповідно до поданої пропозиції.
Факт отримання товару позивачем та сплати за нього грошових коштів у розмірі 1 278 547,79 грн не спростовано учасниками справи та підтверджується платіжними дорученнями, копії яких долучені до матеріалів справи.
Прокурор навів у позовній заяві розрахунок сум, які повинна була сплатити Балаклеївська сільська рада з урахуванням змін тарифів на послуги з передачі електричної енергії під час дії договору.
Відповідно до вищезазначеного розрахунку, Балаклеївська сільська рада за поставлену електричну енергію у спірний період повинна була сплатити 711 710,40 грн.
Верховний Суд у складі суддів Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 18.06.2021 у справі №927/491/19 зазначив: "Загальні підстави для виникнення зобов'язань у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України. Стаття 1212 ЦК України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав. Системний аналіз положень ст. ст. 11, 177, 202, ст. 1212 ЦК України дає можливість дійти висновку про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей). Загальна умова частини першої ст. 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних (договірних) відносинах. Набуття однією зі сторін зобов'язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов'язання не вважається безпідставним. Тобто в разі, коли правочин утворює правову підставу для набуття (збереження) майна, ст. 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі".
Також, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постановах від 24.07.2020 у справі №922/2216/18, від 19.02.2020 у справі №915/411/19, від 21.02.2020 у справі №910/660/19, від 17.03.2020 у справі №922/2413/19, вказав на те, що положення статті 1212 Цивільного кодексу України можна застосовувати тільки після того, як правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена або припинена, у тому числі шляхом розірвання договору.
Враховуючи, що оспорювані додаткові угоди є недійсними та не породжують правових наслідків, правовідносини між Балаклеївською сільською радою та ТОВ "Східний енергетичний союз" щодо ціни за одиницю товару мали регулюватись договором, то внаслідок виконання Балаклеївською сільською радою своїх зобов'язань фінансового характеру за додатковими угодами, ТОВ "Східний енергетичний союз" безпідставно отримало грошові кошти у розмірі 399 374,20 грн, а тому ТОВ "Східний енергетичний союз" зобов'язано їх повернути, що відповідає приписам статей 216, 1212 Цивільного кодексу України.
Підсумовуючи викладені вище фактичні обставини, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства та матеріалів справи в цілому, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. 129, 237-238, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Визнати недійсною Додаткову угоду № 2 від 28.12.2022 до договору № 87-2022 від 20.12.2022 на постачання електричної енергії, укладену між Балаклеївською сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Східний енергетичний союз».
3. Визнати недійсною Додаткову угоду № 3 від 27.01.2023 до договору № 87-2022 від 20.12.2022 на постачання електричної енергії, укладену між Балаклеївською сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Східний енергетичний союз», в частині зміни ціни електричної енергії з 3,589982 грн/кВт*год на 4,265232 грн/кВт*год з ПДВ та зміни ціни (тарифу) електричної енергії з 01.01.2023 з урахуванням вартості тарифу на передачу електричної енергії та коефіцієнта прибутковості постачальника з 4,30475 грн з ПДВ на 5,021568 грн з ПДВ за 1 кВт/год, а також визначення обсягу постачання на рівні 342 900,863 кВт/год.
4. Визнати недійсною Додаткову угоду № 4 від 03.04.2023 до договору № 87-2022 від 20.12.2022 на постачання електричної енергії, укладену між Балаклеївською сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Східний енергетичний союз», в частині зміни ціни електричної енергії з 3,589982 грн/кВт*год на 4,265232 грн/кВт*год з ПДВ та зміни ціни (тарифу) електричної енергії з 01.04.2023 з урахуванням вартості тарифу на передачу електричної енергії та коефіцієнта прибутковості постачальника з 4,30475 грн з ПДВ на 5,081532 грн з ПДВ за 1 кВт/год, а також визначення обсягу постачання на рівні 339 142,054 кВт/год.
5. Визнати недійсною Додаткову угоду № 5 від 03.07.2023 до договору № 87-2022 від 20.12.2022 на постачання електричної енергії, укладену між Балаклеївською сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Східний енергетичний союз», в частині зміни ціни електричної енергії з 3,589982 грн/кВт*год на 6,483 грн/кВт*год з ПДВ та зміни ціни (тарифу) електричної енергії з 01.07.2023 з урахуванням вартості тарифу на передачу електричної енергії та коефіцієнта прибутковості постачальника з 4,30475 грн з ПДВ на 7,36512 грн з ПДВ за 1 кВт/год, а також визначення обсягу постачання на рівні 256 019,638 кВт/год.
6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Східний енергетичний союз» (вул. Пирогова, 2/37, м. Київ, 01054; код ЄДРПОУ 43911698) на користь Балаклеївської сільської ради (вул. Незалежності, 2, с. Балаклея, Черкаський район, Черкаська область, 20722, код ЄДРПОУ 26489731) безпідставно набуті кошти у розмірі 399 374 грн 20 коп.
7. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Східний енергетичний союз» (вул. Пирогова, 2/37, м. Київ, 01054; код ЄДРПОУ 43911698) на користь Черкаської обласної прокуратури (бул. Шевченка, 286, м. Черкаси, 18015, код ЄДРПОУ 02911119) понесені витрати на сплату судового збору в розмірі 14 482 грн 09 коп.
8. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до апеляційного господарського суду.
Повний текст рішення складено та підписано: 09.02.2026.
Суддя А.І. Привалов