09.02.2026
Справа № 753/6346/25
Провадження № 2/331/627/2026
09 лютого 2026 року м. Запоріжжя
Олександрівський районний суд міста Запоріжжя у складі: головуючого судді Антоненко М.В., при секретарі Мироненко О.В., розглянувши клопотання представника позивача про застосування заходів процесуального примусу у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , 3-і особи: орган опіки та піклування Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації, центральний орган для виконання функцій покладених конвенцією про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей 1980 року Міністерства Юстиції України, уповноважений президента України з прав дитини, про відібрання дитини та повернення дитини за її попереднім місцем проживання, тому з ким вона проживала, -
Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Кухарчук Анна Юріївна звернулась до суду із клопотанням про застосування заходів процесуального примусу.
В обґрунтування клопотання зазначено, що 14 листопада 2025 р. Олександрівським районним судом м. Запоріжжя в даному провадженні постановлено ухвалу про витребування доказів та: 1. витребувано у відповідача ОСОБА_3 докази: інформацію що стосується дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: 1. місце проживання (постійне місце проживання) на території України країна, місто, село, селище, вулиця, бульвар, тощо, квартира, будинок, та витребувано документи, які це підтверджують; 2. постійне місце проживання, країна, місто, вулиця, будинок, квартира, навчальний заклад, та витребувано документи, які це підтверджують; 2. Роз'яснено уповноваженій особі, що відповідно до ст. 84 ЦПК України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. 3. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали. 4. У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.
21 жовтня 2025 р. під часу судового засідання ставилося на обговорення питання, про необхідність залучення належного органу опіки та піклування відповідно до вимог ч. 4 ст. 19 СК України, замість органу опіки та піклування Дарницької районної в місті Києві Державної адміністрації, у зв'язку з чим, виникла необхідність з'ясувати інформацію про місце проживання дитини щодо якої виник спір. Однак, станом на дату звернення до суду із цим клопотанням 02 лютого 2026р. з дати винесення судом ухвали від 14 листопада 2025 р., пройшло понад 2,5 місяці, однак Відповідач ОСОБА_3 вимоги ухвали не виконала, витребувані докази, інформацію та документи до суду не подала, про поважні причини неподання доказів не повідомила, у зв'язку з чим виникли підстави для звернення до суду із цим клопотанням.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 12 ЦПК України, визначено, що суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків. Відповідно до вимог ч. 6 ст. 84 ЦПК України, визначено, що будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Відповідно до вимог ч. 7 ст. 84 ЦПК України, визначено, що особи, які не мають можливості подати доказ, який витребує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали. Відповідно до вимог ч. 8 ст.84 ЦПК України, визначено, що у разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.
Відповідно до вимог ч. 9 ст. 84 ЦПК України, визначено, що притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов'язку подати витребувані судом докази. Відповідно до вимог ч. 9 ст. 84 ЦПК України, визначено, що у разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з'ясування якої був витребуваний доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем, - також залишити позовну заяву без розгляду.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 143 ЦПК України, визначено, що заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 143 ЦПК України, визначено, що заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 144 ЦПК України, визначено, що заходами процесуального примусу є: 1) попередження; 2) видалення із залу судового засідання; 3) тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; 4) привід; 5) штраф.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 144 ЦПК України, визначено, що застосування до особи заходів процесуального примусу не звільняє її від виконання обов'язків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 146 ЦПК України, визначено, що у разі неподання письмових, речових чи електронних доказів, що витребувані судом, без поважних причин або без повідомлення причин їх неподання суд може постановити ухвалу про тимчасове вилучення цих доказів державним виконавцем для дослідження судом.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 148 ЦПК України, визначено, що суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі до від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках: 1) невиконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу; 2) зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству; 3) неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин; 4) невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів, ненадання копії відзиву на позов, апеляційну чи касаційну скаргу, відповіді на відзив, заперечення іншому учаснику справи у встановлений судом строк; 5) порушення заборон, встановлених частиною дев'ятою статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 148 ЦПК України, визначено, що у випадку повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов'язків, повторного чи неодноразового зловживання процесуальними правами, повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення, триваючого невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів суд з урахуванням конкретних обставин стягує у дохід державного бюджету з відповідного учасника судового процесу або відповідної іншої особи штраф у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У зв'язку з наведеним, позивач ОСОБА_1 вважає, що є підстави для застосування до ОСОБА_3 заходів процесуального примусу у зв'язку з невиконанням ухвали Олександрівського районного суду м. Запоріжжя від 14 листопада 2025 р. у справі №753/6346/25 про витребування доказів. Невиконання відповідачкою ухвали про витребування доказів призводить до штучного та умисного затягування розгляду справи, перешкоджає визначити належний орган опіки, який підлягає залучення для участі у даній справі.
Посилаючись на вищенаведені обставини, заявник просить суд:
1. Постановити ухвалу про застосування до ОСОБА_5 заходів процесуального примусу, а саме:
1.1. про тимчасове вилучення у ОСОБА_5 доказів: інформацію що стосується дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: місце проживання (постійне місце проживання) на території України країна, місто, село, селище, вулиця, бульвар, тощо, квартира, будинок, та витребувати документи, які це підтверджують; постійне місце проживання, країна, місто, вулиця, будинок, квартира, навчальний заклад, та витребувати документи, які це підтверджують;
1.1.1. у тому числі шляхом надання дозволу державному виконавцю розшуку дитини: ІЗАБЕЛЬ КАБРЕРА ХУЕРТА- СКРИПНЮК ( ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 . 1.2. про стягнення у дохід державного бюджету із ОСОБА_5 штрафу у сумі десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 адвокат Кухарчук А.Ю. підтримала заявлене клопотання про застосування стосовно ОСОБА_3 заходів процесуального примусу.
Представник відповідачки ОСОБА_3 адвокат Єренко Д.В. в судовому засіданні пояснив, що він обговорював зі ОСОБА_3 питання щодо надання суду на виконання ухвали від 14.11.2025 р. інформації про місце проживання дитини ОСОБА_4 , але відповідачкою до наступного часу ухвала суду не виконана.
Розглянувши клопотання представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що дане клопотання підлягає частковому задоволенню, у зв'язку із наступним.
14 листопада 2025 р. Олександрівським районним судом м. Запоріжжя в даному провадженні постановлено ухвалу, згідно з якою: клопотання адвоката Кухарчук А.Ю., яка діє в інтересах позивача ОСОБА_1 , про витребування доказів, задоволено. Витребувано у відповідачки ОСОБА_3 докази: інформацію що стосується дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:
1. місце проживання (постійне місце проживання) на території України країна, місто, село, селище, вулиця, бульвар, тощо, квартира, будинок, та витребувати документи, які це підтверджують;
2. постійне місце проживання, країна, місто, вулиця, будинок, квартира, навчальний заклад, та витребувати документи, які це підтверджують;
Відповідно до довідки про доставку електронного документу, ухвала суду від 14 листопада 2025 р. доставлена до електронного кабінету ОСОБА_3 19.11.2025 р. об 6:30:01
Статтею 143 ЦПК України визначено, що заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 144 ЦПК України одним із заходів процесуального примусу є штраф.
Частиною 2 ст.144 ЦПК України передбачено, що застосування до особи заходів процесуального примусу не звільняє її від виконання обов'язків, встановлених цим Кодексом.
Згідно зі статтею 148 ЦПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках: 1) невиконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу; 2) зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству; 3) неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин; 4) невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів, ненадання копії відзиву на позов, апеляційну чи касаційну скаргу, відповіді на відзив, заперечення іншому учаснику справи у встановлений судом строк; 5) порушення заборон, встановлених частиною дев'ятою статті 203 цього Кодексу.
У випадку повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов'язків, повторного чи неодноразового зловживання процесуальними правами, повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення, триваючого невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів суд з урахуванням конкретних обставин стягує у дохід державного бюджету з відповідного учасника судового процесу або відповідної іншої особи штраф у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Матеріалами цивільної підтверджено, що відповідачка ОСОБА_3 тривалий час - з 19.11.2025 р. по 03.02.2026 р. ухилялась від вчинення дій, покладених судом на неї, а саме: від надання суду інформації про місце проживання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
При цьому, відповідачка не повідомила суд про неможливість подати докази, витребувані судом, або про наявність поважних причин неподання таких доказів. Аналогічно, її представник в судовому засіданні не навів переконливих аргументів на підтвердження існування подібних обставин.
У справі яка розглядається внаслідок неподання витребуваних документів без поважних причин суд позбавлений можливості своєчасно залучити до участі у справі належний орган опіки та піклування відповідно до вимог ч. 4 ст. 19 СК України. Тому, така бездіяльність судом розцінюється як недобросовісне невиконання процесуальних обов'язків, що спрямоване на затягування розгляду справи та фактично унеможливлює здійснення судом першої інстанції своєчасного розгляду справи протягом розумних строків.
В такому випадку, відповідно до вимог ст. 148 ЦПК України, з метою спонукання ОСОБА_3 до добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання процесуальними правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства, суд вважає за необхідне накласти на відповідачку штраф.
При визначенні розміру штрафу суд враховує тривалість невиконання ухвали суду та вважає за необхідне накласти на ОСОБА_3 штраф у розмірі 2 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Згідно ч. 9 ст. 19 ЦПК України, для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Відповідно до вимог ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2023 рік», станом на 1 січня 2026 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3328 гривень.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне застосувати до відповідачки ОСОБА_3 захід процесуального примусу у виді штрафу в розмірі 2 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 6656,00 грн., який підлягає стягненню на користь Державної судової адміністрації України.
Окрім того, згідно з ч. 2 ст. 144 ЦПК України застосування до особи заходів процесуального примусу не звільняє її від виконання обов'язків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до вимог ст. 84 ЦПК України, суд приходить до висновку, що з метою повного та всебічного розгляду справи слід витребувати в ОСОБА_3 докази: інформацію що стосується дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:
1. місце проживання (постійне місце проживання) на території України країна, місто, село, селище, вулиця, бульвар, тощо, квартира, будинок, та витребувати документи, які це підтверджують;
2. постійне місце проживання, країна, місто, вулиця, будинок, квартира, навчальний заклад, та витребувати документи, які це підтверджують;
Суд відмовляє в задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_1 адвоката Кухарчук А.Ю. про тимчасове вилучення в порядку статті 146 ЦПК України доказів державним виконавцем, оскільки, такий захід процесуального примусу, на переконання суду, є передчасним.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 143, 144, 148, 258, 260, 261 ЦПК України, суд,-
Клопотання представника позивача Кабрера Хуерта Ігнасіо адвоката Кухарчук Анни Юріївни, задовольнити частково.
Накласти на ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Городоцьким РВ УМВС в Хмельницькій області від 05.12.2006 року РНОКПП: НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) штраф у розмірі 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 6656,00 грн. (шість тисяч шістсот п'ятдесят шістьгривень), який стягнути на користь Державної судової адміністрації України.
Строк пред'явлення ухвали до виконання становить три роки.
Роз'яснити, що відповідно до частини 6 статті 148 ЦПК України суд може скасувати постановлену ним ухвалу про стягнення штрафу, якщо особа, стосовно якої її постановлено, виправила допущене порушення та (або) надала докази поважності причин невиконання відповідних вимог суду чи своїх процесуальних обов'язків.
Витребувати у ОСОБА_3 докази: інформацію що стосується дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:
1. місце проживання (постійне місце проживання) на території України країна, місто, село, селище, вулиця, бульвар, тощо, квартира, будинок, та витребувати документи, які це підтверджують;
2. постійне місце проживання, країна, місто, вулиця, будинок, квартира, навчальний заклад, та витребувати документи, які це підтверджують;
Витребувані документи слід направити на адресу суду (69603, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, буд. № 6) до 05 березня 2026 року.
Ухвала суду в частині накладення штрафу може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали. Оскарження ухвали про накладення штрафу не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Стягувач: Державна судова адміністрація України, адреса місцезнаходження: 01021, м. Київ, вул. Липська, 18/5, код за ЄДРПОУ 26255795.
Боржник: ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Городоцьким РВ УМВС в Хмельницькій області від 05.12.2006 року РНОКПП: НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 )
Суддя: М.В. Антоненко