Справа № 309/478/26
Провадження № 1-кс/309/82/26
09 лютого 2026 року м. Хуст
Слідчий суддя Хустського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши клопотання слідчого СВ Хустського РУП ГУНП України в Закарпатській області ОСОБА_6 , погодженого прокурором Хустської окружної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12026071050000007 від 02.01.2026 року щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця смт. Дубове Тячівського району Закарпатської області, мешканця АДРЕСА_1 , з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, раніше судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, -
Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідає вимогам ст.ст. 183, 184 КПК.
Підозрюваний ОСОБА_4 доставлений в судове засідання 09.02.2026 року о 15 год. 40 хв.
В обґрунтування клопотання зазначено те, що ОСОБА_4 у невстановленому досудовим розслідуванням місці та часі, діючи умисно з метою протиправного збагачення, без передбаченого законом дозволу, визначеного п.12 Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, травматичної і холодної зброї, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №622 від 21.08.1998, (далі Інструкції), незаконно придбав у невстановлених досудовим розслідуванням осіб один корпус ручної осколкової гранати Ф-1 (виготовлений промисловим способом), один корпус ручної осколкової гранати RGD-5 (виготовлений промисловим способом), один предмет з маркуванням «УЗРГМ-2» та один предмет «DVM», які є засобами для ініціювання вибуху, а саме запалом УЗРГМ-2 (виготовлений промисловим способом) та запалом DVM (виготовлений промисловим способом) які відноситься до категорії вибухових пристроїв, добре усвідомлюючи незаконність своїх дій, незаконно, з метою подальшого збуту зберігав при собі до моменту продажу 23 січня 2026 року особі під легендованими анкетними даними ОСОБА_7 .
Так, 23 січня 2026 року ОСОБА_4 у невстановленому досудовим розслідуванням часі без передбаченого законом дозволу, що визначений п.12 Інструкції, усвідомлюючи протиправність та караність своїх дій, а також їх суспільну небезпечність, перебуваючи в м. Хуст по вул. Окружна, неподалік від міського кладовища №2 маючи на меті корисливий мотив, збув за грошові кошти в сумі 6000 (шість тисяч) гривень громадянину під легендованими анкетними даними ОСОБА_7 зазначені один корпус ручної осколкової гранати Ф-1 (виготовлений промисловим способом), один корпус ручної осколкової гранати RGD-5 (виготовлений промисловим способом), один предмет з маркуванням «УЗРГМ-2» та один предмет «DVM», які є засобами для ініціювання вибуху, а саме запалом УЗРГМ-2 (виготовлений промисловим способом) та запалом DVM (виготовлений промисловим способом) які відноситься до категорії вибухових пристроїв.
Згідно висновку вибухово-технічної експертизи №СЕ-19/107-26/750-ВТХ від 30.01.2026 року, зазначені корпус ручної осколкової гранати RGD-5 та запал для ручної гранати з маркуванням «DVM» у конструктивному поєднанні придатні для вибуху.
Згідно висновку вибухово-технічної експертизи №СЕ-19/107-26/751-ВТХ від 29.01.2026 року, зазначені корпус ручної осколкової гранати Ф-1 та запал для ручної гранати з маркуванням «УЗРГМ-2» у конструктивному поєднанні придатні для вибуху.
Не зупиняючись на цьому, ОСОБА_4 у невстановленому досудовим розслідуванням місці та часі, діючи умисно з метою протиправного збагачення, без передбаченого законом дозволу, визначеного п.12 Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, травматичної і холодної зброї, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №622 від 21.08.1998, (далі Інструкції), незаконно придбав у невстановлених досудовим розслідуванням осіб один корпус ручної осколкової гранати Ф-1 (виготовлений промисловим способом), один предмет з маркуванням «УЗРГМ-2» який є засобом для ініціювання вибуху, а саме запалом УЗРГМ-2 (виготовлений промисловим способом) який відноситься до категорії вибухових пристроїв, добре усвідомлюючи незаконність своїх дій, незаконно, з метою подальшого збуту зберігав при собі до моменту продажу 07 лютого 2026 року особі під легендованими анкетними даними ОСОБА_7 .
Так, 23 січня 2026 року ОСОБА_4 у невстановленому досудовим розслідуванням часі без передбаченого законом дозволу, що визначений п.12 Інструкції, усвідомлюючи протиправність та караність своїх дій, а також їх суспільну небезпечність, перебуваючи в м.Хуст по вул. Окружна, неподалік від міського кладовища №2 маючи на меті корисливий мотив, збув за грошові кошти в сумі 6000 (шість тисяч) гривень громадянину під легендованими анкетними даними ОСОБА_7 зазначені один корпус ручної осколкової гранати Ф-1 (виготовлений промисловим способом), один предмет з маркуванням «УЗРГМ-2», які є засобами для ініціювання вибуху, а саме запалом УЗРГМ-2 (виготовлений промисловим способом) який відноситься до категорії вибухових пристроїв.
Окрім цього, 07 лютого в ході проведення санкціонованого обшуку, який проводився на підставі ухвали слідчого судді хустського районного суду в м. Хуст по вул. Косична, 93, по місцю проживання ОСОБА_4 було виявлено та вилучено один корпус гранати М-67 (виготовлений промисловим способом) та один предмет з маркуванням «Fuze M-213» який є засобом для ініціювання вибуху, а саме запалом FUZE M-213 (виготовлений промисловим способом) який відноситься до категорії вибухових пристроїв та один ручний протитанковий гранатомет RDX GO-2T (виготовлений промисловим способом).
У вчиненні вище кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець смт. Дубове, Тячівського району Закарпатської області, мешканець АДРЕСА_1 , українець, громадянин України, з повною загальною середньою освітою, непрацюючий, раніше судимий.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним чи обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків визначених ч.7 ст.42 КПК України.
Положення ч.2 ст.177 КПК України передбачено що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків. В даному випадку існують ризики передбачені ч.1 ст.177 КПК України, а саме те, що підозрюваний ОСОБА_4 будучи обізнаним про міру покарання за скоєне ним кримінальне правопорушення зможе переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчиняти нові злочини про, що свідчить його попередня діяльність та незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні.
Також, відповідно до положень ч.1 ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчому судді, суду, крім вищезазначених ризиків необхідно оцінити наступні обставини, зокрема: вагомість наявних доказів вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, тяжкість покарання, за вчинення вищевказаних злочинів, зокрема позбавлення волі на строк від 3 до 7 років, відсутність у підозрюваного нарікань на вік та стан здоров'я, відсутність міцних соціальних зв'язків, відсутність постійного місця роботи та посередня характеристика за місцем проживання.
Враховуючи положення ст. 183 КПК України сторона обвинувачення вважає за необхідне обрати відносно підозрюваного ОСОБА_4 виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки обрання більш м'якого запобіжного заходу не зможе запобігти зазначеним ризикам та належному виконанні підозрюваним своїх процесуальних обов'язків.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав, з підстав наведених в ньому, та просив його задовольнити з метою подальшого забезпечення можливості розслідування даного злочину та для запобігання ризиків, які наведені слідчим, що може негативно вплинути на хід досудового розслідування.
Захисник ОСОБА_5 заперечила проти задоволення клопотання та просила обрати підозрюваному ОСОБА_4 запобіжний захід не пов'язаний із триманням під вартою.
Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав думку захисника.
Вивчивши матеріали клопотання, з'ясувавши думку прокурора та заслухавши пояснення підозрюваного ОСОБА_4 , його захисника ОСОБА_5 , приходжу до наступних висновків.
У вчиненні зазначеного кримінального правопорушення підозрюється: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець смт. Дубове, Тячівського району Закарпатської області, мешканець АДРЕСА_1 , українець, громадянин України, з повною загальною середньою освітою, непрацюючий, раніше судимий.
Згідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч. 1, 2, 4, ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчим у даному клопотанні подано докази вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_4 та докази і обставини, на які посилається слідчий та прокурор у клопотанні, є всі підстави вважати, що такі ризики є доведеними і для їх запобігання буде достатнім застосування саме запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Таким чином, беручи до уваги наведене, вважаю, що клопотання підлягає до задоволення, оскільки підозрюваний ОСОБА_4 вчинив тяжкий злочин, за який кримінальним законодавством України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до семи років, ніде не працює, не одружений, раніше судимий, у нього відсутні міцні соціальні зв'язки, які б утримували його за місцем проживання, крім цього перебуваючи на волі може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, скоювати інші кримінальні правопорушення, а в разі застосування більш м'якого запобіжного заходу, не виключається наявність настання ризиків визначених ст. 177 КПК України.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим Кодексом.
Відповідно ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Враховуючи обставини кримінального правопорушення, тяжкість правопорушення, у якому ОСОБА_4 підозрюється, вважаю за необхідне визначити заставу у розмірі 66 560 грн., відповідно до п.2 ч. 5 ст. 182 КПК України, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути ним внесений у будь-який момент, вважаю за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на нього такі обов'язки: прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування - СВ Хустського РУП ГУ НП України в Закарпатській області та до суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон.
Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.
Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 183, 184,193,194, 196, 197, 205, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого СВ Хустського РУП ГУ НП України в Закарпатській області ОСОБА_6 , погодженого прокурором Хустської окружної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12026071050000007 від 02.01.2026 року щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця смт. Дубове Тячівського району Закарпатської області, мешканця АДРЕСА_1 , з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, раніше судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів до 07 квітня 2026 року включно.
Початок строку тримання під вартою рахувати з дня його затримання - 07 лютого 2026 року.
Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язків, визначених КПК України.
Визначити заставу у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 66 560 гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі внесення застави наступні обов'язки: прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування - СВ Хустського РУП ГУ НП України в Закарпатській області та до суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити два місяці з моменту внесення застави.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваним ОСОБА_4 , він вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя
Хустського районного суду: ОСОБА_1