Справа № 308/6784/25
09 лютого 2026 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі головуючого судді Логойда І.В., за участю секретаря судового засідання Лутнянського І.Р., розглянувши у порядку загального позовного провадження у залі суду у м. Ужгород Закарпатської області цивільну справу за позовом акціонерного товариства «Акцент-Банк», в інтересах якого діє представник - Шкапенко Олександр Віталійович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Акціонерне товариство «Акцент-Банк», в інтересах якого діє представник Шкапенко Олександр Віталійович, звернулось до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №АВНОСТ155101729667118236 від 23.10.2024 в розмірі 137650,92 грн., в тому числі 99956,88 грн. заборгованості за кредитом, 35846,74 грн. заборгованості по відсотках, 1847,30 грн. - залишок заборгованості за пенею та сплачений судовий збір.
Позов мотивовано тим, що ОСОБА_2 звернулася до АТ «А Банк» щодо отримання банківських послуг та підписала анкету-Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк». 23.10.2024 року, будучи клієнтом банку, позичальник уклала з банком кредитний договір ABH0CT155101729667118236, щодо надання останній кредиту в розмірі 100000,00 грн. строком на 60 місяців (тобто до 22.10.2029 року) зі сплатою процентів у розмірі 75,00 щорічно та комісії в розмірі 0.00 грн. Кредитний договір підписано боржником за допомогою електронного підпису, використання якого погоджено сторонами в анкеті-заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку (заяві на погодження використання електронного підпису). Станом на 15.05.2025 року заборгованість відповідача за даним кредитним договором складала суму в розмірі 137650.92 грн., яка складається з: 99956,88 грн. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 35846,74 грн. - загальний залишок заборгованості за процентами; 1847,30 грн. - загальний залишок заборгованості за пенею. Зважаючи не те, що договірні зобов'язання добровільно відповідачем не виконуються, позивач змушений звернутися до суду з цим позовом за захистом свого порушеного права та вимагати в примусовому порядку стягнути з відповідача всю наявну заборгованість.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19.05.2025 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15.07.2025 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за вказаною позовною заявою. Постановлено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження з повідомленням сторін. Розгляд справи відкладався з метою належного повідомлення відповідача про розгляд справи судом.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27.11.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, при цьому у позовній заяві не заперечує проти винесення заочного рішення, просить розглянути справу без участі позивача та задовольнити заявлені позовні вимоги.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, хоча про час і місце судового розгляду повідомлялась належним чином, про причини неявки суд не повідомила, відзив на позов не подала, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.
АТ «А - Банк» та ОСОБА_2 підписали анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк», за яким ця анкета-заява разом з паспортом споживчого кредиту та Умовами та правилами надання банківських послуг АТ «А-Банк», що розміщені за посиланням https://a-bank.com.ua, становлять між ними договір про надання банківських послуг. 23.10.2024 року, будучи клієнтом банку, відповідачка уклала з банком кредитний договір ABH0CT155101729667118236, щодо надання останній кредиту в розмірі 100000,00 грн. строком на 60 місяців (тобто до 22.10.2029 року) зі сплатою процентів у розмірі 75,00 щорічно та комісії в розмірі 0,00 грн. (кредитний договір складається із заяви про надання послуги «Швидка готівка» ABH0CT155101729667118236 від 23.10.2024 та Графіку погашення кредиту).
До матеріалів справи додано заявку про погодження використання удосконаленого електронного підпису, паспорт споживчого кредиту, розрахунок заборгованості, меморіальний ордер на суму 100000 грн., виписку по кредиту, копію паспорта громадянина України, статут та інші документи. Факт отримання кредитних коштів відповідачем, встановлений розмір заборгованості підтверджено випискою по рахунку.
З наданого позивачем розрахунку та банківської виписки по рахунках відповідача вбачається, що відповідач належним чином не виконував своїх договірних зобов'язань по поверненню кредиту, внаслідок чого станом на 15.05.2025 заборгованість відповідача відповідно до кредитного договору №АВНОСТ155101729667118236 від 23.10.2024 становить розмір 137650,92 грн., в тому числі 99956,88 грн. заборгованість за кредитом, 35846,74 грн. заборгованість по відсотках, 1847,30 грн. - залишок заборгованості за пенею.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобов'язання, відповідно до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частина 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, а відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістом ч. 1 ст. 207 ЦК правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
За правилами ч. 1 ст. 202 ЦК правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною третьою статті 203 ЦК визначено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
За змістом ч. 1 ст. 207 ЦК правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Статтею 509 ЦК визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до положень ст.ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (ч. 2 ст. 639 ЦК).
Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції. Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини сьомої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у визначеному статтею 12 цього Закону порядку, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 вказаного закону).
Статтею 12 зазначеного Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Наявність та розмір заявленої до стягнення заборгованості відповідача перед банком за тілом кредиту витікає з умов укладеної між сторонами по справі угоди, підтверджується наявними у матеріалах справи документами та не спростовано відповідачем. З огляду на викладене, суд вважає, за правомірне повністю задовольнити позовні вимоги в частині заборгованості за кредитом.
У паспорті споживчого кредиту, кредитному договорі, доданих до матеріалів справи, визначена процентна ставка. Банк, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просить у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав у борг позичальник з урахуванням здійснених проплат), стягнути відсотки за користування кредитом у розмірі 35846,74 грн.
Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором, посилається на Умови та Правила надання банківських послуг банку як невід'ємні частини спірного договору, виписку по картці, у якій відображені списання відсотків за карткою, що не оспорювалось відповідачем.
Стосовно позовних вимог про стягнення 1847,30 грн. неустойки, то суд відзначає наступне. У відповідності до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). Згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», воєнний стан запроваджується з 5:30 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, такий неодноразово продовжено. Враховуючи вказані норми, у задоволенні позовних вимог у цій частині слід відмовити.
Отже, суд приходить до переконання, що позивачем доведено позовні вимоги частково, з відповідача слід стягнути на користь банку заборгованість за кредитом у розмірі 135803,62 грн., в тому числі 99956,88 грн. заборгованості за кредитом, 35846,74 грн. заборгованості по відсотках. В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.
Питання про судові витрати суд вважає за необхідне вирішити в порядку, передбаченому статтею 141 ЦПК України з урахуванням розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 76-81,83,141, 223, 258, 259, 263-268, 354, 355 ЦПК України, суд,-
Позов акціонерного товариства «Акцент-Банк», в інтересах якого діє представник - Шкапенко Олександр Віталійович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» суму заборгованості за договором № ABH0CT155101729667118236 від 23.10.2024 у розмірі 135803,62 грн., в тому числі 99956,88 грн. заборгованості за кредитом, 35846,74 грн. заборгованості по відсотках, та витрати на оплату судового збору в розмірі 2389,50 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
Відомості щодо учасників справи:
Позивач: Акціонерне товариство «Акцент-Банк» (адреса: 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, 11, код ЄДРПОУ 14360080, рах. № НОМЕР_1 , МФО 307770).
Відповідач: ОСОБА_2 , ІПН: НОМЕР_2 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено 09.02.2026.
Суддя Ужгородського міськрайонного суду
Закарпатської області І.В.Логойда