Справа № 305/4676/25 провадження по справі 1-кп/305/501/25
про зміну запобіжного заходу
04.02.2026 Рахівський районний суд Закарпатської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
з участю: секретаря судових засідань ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5
захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7
законного представника неповнолітнього ОСОБА_8
потерпілих ОСОБА_9 , ОСОБА_10
законного представника потерпілого ОСОБА_11
представника служби у справах дітей ОСОБА_12
представника ювенальної поліції ОСОБА_13
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Рахові клопотання адвоката ОСОБА_7 , який є захисником обвинуваченого ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу,
У провадженні Рахівського районного суду Закарпатської області перебуває кримінальне провадження, відомості про яке 20.10.2025 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025071140000441 про обвинувачення ОСОБА_5 та ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.
Ухвалою Рахівського районного суду від 19.12.2025 року у вказаному кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання, а 29.12.2025 призначено судовий розгляд.
Адвокат ОСОБА_7 , який є захисником обвинуваченого ОСОБА_5 подав до суду 04.02.2026 клопотання про зміну запобіжного заходу, в якому зазначив, що ухвалою слідчого судді Рахівського районного суду від 02.11.2025 щодо ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою. На сьогодні ОСОБА_5 перебуває під вартою в установі № 9 м. Ужгорода, близькі родичі не в змозі внести за нього грошову заставу, визначену йому Рахівським районним судом Закарпатської області, оскільки матеріальний стан його сім'ї не дозволяє внести таку не підйомну суму застави. Окрім того, ОСОБА_5 є старшим сином у багатодітній сім'ї ОСОБА_14 , яка складається з 12 осіб, його батьки не мають постійного місця роботи, переймаються заробітками, які отримують оплату як наймані працівники у своїх односельців, сам ОСОБА_5 на даний час має хворобливий стан здоров'я та в умовах ізоляції не може отримати кваліфіковану медичну допомогу, має бажання працювати за місцем свого проживання та матеріально підтримувати своїх багатодітних батьків, під час розгляду чи закінченні розглядом кримінального провадження намір укласти угоду з процесуальним прокурором про відправку його для проходження служби у Збройних Силах України. Ризики, які наведенні в ухвалі слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання вартою на сьогодні є такими, що відпали і жодним чином не підтверджені, оскільки досудове слідство у даному кримінальному провадженні перебуває на розгляді Рахівського районного суду. На даний час потерпілі ОСОБА_9 та ОСОБА_10 жодних претензій характеру до ОСОБА_5 не мають, цивільного позову у справі не заявлено. ОСОБА_5 позитивно характеризується за місцем свого проживання, раніше до кримінальної чи адміністративної відповідальності не притягувався, його інкримінуємому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 4 ст. 187 КК України на сьогодні не доведено та буде спростовуватися стороною захисту, подальше тримання його під вартою може слугувати критичному погіршенню стану його здоров'я, тому вважає за доцільне змінити ОСОБА_5 запобіжний захід із тримання під вартою на інший запобіжний захід не пов'язаний з ізоляцією від суспільства, такий як домашній арешт у нічний час доби чи особисте зобов'язання. Саме такий запобіжний захід дасть змогу ОСОБА_5 кваліфіковане медичне обстеження та отримати медичну допомогу за місцем його проживання. На сьогодні, на думку сторони захисту, відпала необхідність у застосуванні щодо ОСОБА_15 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, є неактуальними та такими, що втратили своє значення. В разі зміни запобіжного заходу, ОСОБА_5 візьме на себе зобов'язання за першим викликом з'являтися до суду чи прокурора, наміру ухилятися від суду чи покидати місце постійного проживання не має, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, позитивно характеризується за місцем проживання, веде здоровий спосіб життя. Розглядаючи клопотання про зміну запобіжного заходу ОСОБА_5 просить врахувати той факт, що відповідно до положень ст.178 ч. 1 п. 3 КПК України при обранні (зміні) запобіжного заходу слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини справи, у тому числі вік та стан здоров'я підозрюваного,обвинуваченого. За таких обставин вважає, що є всі підстави у суду змінити ОСОБА_5 запобіжний захід із тримання під вартою на більш м'який запобіжний захід, а саме особисте зобов'язання чи домашній арешт в нічний час доби, надавши, таким чином, обвинуваченому можливість кваліфікованого обстеження та лікування у спеціалістів (лікарів) Рахівської районної лікарні з метою запобігання прогресу хвороб, якими на даний час хворіє.
У судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_7 та обвинувачений ОСОБА_5 наполягали на задоволенні клопотання про зміну запобіжного заходу, вважають, що на цей час застосування найсуворішого запобіжного заходу є невиправданим, адже ОСОБА_5 не має наміру вчиняти будь-яких порушень обов'язків обвинуваченого, є потреба у проходженні лікування обвинуваченого, перебуваючи під вартою не можливо таке забезпечити.
Прокурор ОСОБА_3 заперечив щодо зміни запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 , оскільки є ризики в його неправильній процесуальній поведінці.
Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши їх доказами, суд дійшов до такого висновку.
Запобіжні заходи - це заходи забезпечення кримінального провадження, застосування яких супроводжується обмеженням конституційних прав і свобод осіб, які підозрюються у вчиненні кримінальних правопорушень. Ці обмеження стосуються свободи пересування та вільного вибору місця перебування. Система запобіжних заходів закріплена у ч. 1 ст. 176 КПК України.
Згідно з вимогами ст. 331 КПК України під час судового розгляду, суд, за клопотанням сторони обвинувачення або захисту, має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Незалежно від наявності клопотань, суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта,..." чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку, суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження строку тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; вік та стан здоров'я обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність в обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; його репутація; майновий стан обвинуваченого; наявність судимостей; розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Відповідно до вимог ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється на засадах верховенства права з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ухвалою слідчого судді Рахівського районного суду ОСОБА_16 від 10 листопада 2025 року у відношенні ОСОБА_5 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят діб, починаючи з моменту фактичного затримання, а саме з 17 години 00 хвилин 08.11.2025 року по 17 годину 00 хвилин 06.01.2026 року, включно.
Ухвалою Рахівського районного суду від 29.12.2025 продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, до 27 лютого 2026 року.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 5 Конвенції (правова позиція ЄСПЛ, викладена у п. 60 рішення від 06.11.2008 у справі «Єлоєв проти України») після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а тому суду в разі задоволення клопотання про обрання або продовження терміну застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно чітко зазначити у судовому рішенні про наявність іншої підстави (підстав) або ризику, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК. Обмеження розгляду клопотання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише переліком законодавчих (стандартних) підстав для його застосування без встановлення їх наявності та обґрунтованості до конкретної особи є порушенням вимог п. 4 ст. 5 Конвенції (п. 85 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011).
Європейським судом 15.12.2016 року прийнято рішення «Ігнатов проти України» (заява № 40583/15), де констатував порушення ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (право на свободу та особисту недоторканість). Зокрема, Європейський суд зазначив про те, що під час процедури розгляду питання про продовження запобіжного заходу "суддя не вказав у чому полягають конкретні ризики щодо кожного обвинуваченого, а отже рішення було свавільним та не відповідає вимозі «законності»; впродовж всього періоду заявник тримався під вартою на підставі припущень щодо можливого тиску на свідків та перешкоджання слідству та суду. В той час як згідно зі ст. 5 Конвенції органи державної влади повинні надати реальні докази існування таких ризиків". Отже, визнаючи порушення п.1 ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод під час розгляду зазначеної справи Європейський суд вкотре повторив позицію щодо того, що відсутність мотивації в судовому рішенні щодо продовження тримання під вартою несумісне з принципом захисту від свавілля, що передбачається п.1 ст.5 Конвенції.
В судовому засіданні були допитані потерпілі ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які повно та детально надали пояснення по суті події, що мала місце 20.10.2025, й зазначали, що до обвинувачених не мають жодних претензій матеріального чи морального характеру, що свідчить про те, що ризики, які були враховані при обранні запобіжного заходу ОСОБА_5 зменшилися.
Отже, враховуючи обставини справи, а саме те, що наразі погіршився стан здоров'я ОСОБА_5 й існує необхідність у його лікуванні, що не можливо забезпечити в умовах тримання обвинуваченого в закладах пенітенціарної служби, наразі у справі оголошено перерву, а отже з плином часу лікування обвинуваченого може бути ускладненим, у тому числі через відсутність коштів у родини Обрецьких, де виховується вісім неповнолітніх дітей, при цьому залишаються ризики неправильної процесуальної поведінки ОСОБА_5 , тому суд вважає за можливе змінити запобіжний захід у відношенні ОСОБА_5 з тримання під вартою на домашній арешт в нічний час доби з тим, що обвинувачений мав можливість не тільки лікування, а й забезпечення свого існування (придбання ліків, харчів, засобів особистої гігієни тощо).
Також суд враховує те, що саме перебування обвинуваченого під домашнім арештом забезпечує належний процесуальний контроль за його поведінкою та запобігає можливим порушенням ним процесуальних обов'язків, а крім того, згідно з рішенням від 02.08.2001 у справі «Манчіні проти Італії» (Mancini v. Italy, заява № 44955/98) Європейський суд з прав людини встановив, що за своїми наслідками та способами застосування як тримання під вартою у в'язниці, так і домашній арешт прирівнюються до позбавлення волі в розумінні пункту 1(с) статті 5 Конвенції про захист прав людини.
Відповідно до статті 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Зі змісту ч. 3 ст. 202 КПК України, у разі застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваний, обвинувачений, який був затриманий:
1) негайно доставляється до місця проживання і звільняється з-під варти, якщо згідно з умовами обраного запобіжного заходу йому заборонено залишати житло цілодобово;
2) негайно звільняється з-під варти та зобов'язується невідкладно прибути до місця свого проживання, якщо згідно з умовами обраного запобіжного заходу йому заборонено залишати житло в певний період доби.
З врахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку, що запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_5 слід змінити з тримання під вартою на домашній арешт в нічний час доби з 22:00 години до 06:00 години щоденно, строком на два місяці.
Керуючись ст.ст. 176-179, 201, 202, 205, 309, 372, 392 КПК України, суд
Задовольнити клопотання адвоката ОСОБА_7 , який є захисником обвинуваченого ОСОБА_5 , про зміну запобіжного заходу.
Змінити запобіжний захід ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 з тримання під вартою на домашній арешт в нічний час доби без застосування електронних засобів контролю, починаючи з 04.02.2026 до 03.04.2026.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 обов'язки :
1) прибувати до слідчого, прокурора чи суду за кожною їх вимогою;
2) не відлучатися із села Видричка, Рахівського району, Закарпатської області, тобто з населеного пункту, де проживає ОСОБА_5 , без дозволу суду;
3) знаходитись за місцем свого проживання, у будинку АДРЕСА_1 в нічний час доби - з 22:00 години до 06:00 години щоденно;
4) повідомляти суд про зміну місця проживання;
5) утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілим по кримінальному провадженню.
Попередити обвинуваченого ОСОБА_5 , що у разі невиконання зазначених обов'язків, до нього може бути застосовано більш суворий запобіжний захід та накладено грошове стягнення.
Строк дії ухвали до 03 квітня 2026 року.
Копію ухвали направити для виконання Рахівському РВП ГУНП в Закарпатській області, за місцем проживання обвинуваченого, відповідно до ст. 181 КПК України.
Роз'яснити ОСОБА_5 , що працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Попередити обвинуваченого ОСОБА_5 , що у разі невиконання зазначених обов'язків, до нього може бути застосовано більш суворий запобіжний захід та накладено грошове стягнення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на процесуального керівника у кримінальному провадженні - прокурора Рахівського відділу Тячівської окружної прокуратури ОСОБА_3 .
Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання Рахівському районному відділу поліції ГУНП в Закарпатській області.
Ухвала остаточна, оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали оголошений 09 лютого 2026 року.
Суддя: ОСОБА_1