Виноградівський районний суд Закарпатської області
Справа № 299/4300/25
Номер провадження 2-з/299/4/26
09.02.2026 року м. Виноградів
Виноградівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого - судді Леньо В.В., при секретарі - Казимірська Н.В., розглянувши клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Виробничого кооперативу “Геліос», Виноградівської міської ради, про відсутність правовідношення володіння земельною ділянкою та скасування рішення Виноградівської міської ради,
ОСОБА_1 подала до Виноградівського районного суду Закарпатської області позов до Виробничого кооперативу “Геліос», Виноградівської міської ради, про відсутність правовідношення володіння земельною ділянкою та скасування рішення Виноградівської міської ради.
ОСОБА_1 подала до Виноградівського районного суду Закарпатської області заяву про забезпечення позову, згідно вимог якої просить шляхом накладення арешту на ділянку з кадастровим номером 2121210100:07:006:0312 з забороною вчиняти певні дії до вирішення спору по суті:
- відповідачу, Виноградівська міська рада, заборонити вирішувати питання щодо припинення права постійного користування ВК «Геліос», зміни цільового призначення/віднесення ділянки до іншої категорії земель, поділу, надання в оренду, відчуження земельної ділянки з кадастровим номером 2121210100:07:006:0312;
- відповідачу, ВК «Геліос», заборонити відчужувати збудовані будівлі на спірній земельній ділянці з кадастровим номером 2121210100:07:006:0312 третім особам.
Заява про забезпечення позову мотивована наступним.
Зазначена справа була порушена ухвалою від 27.08.2025 року. Після того відповідачі надали відзиви на позов, тощо, тобто почався цивільний процес - який здійснює вплив на матеріальне право.
З початком процесу, зв'язано чітке правило для сторін - з борона відчуження/ знищення речі тощо.
Даний позов повинен відповісти на питання:
1) Як створений 11.12.1997 року ВК «Геліос», заволодів сформованою у 2025 році ділянкою 2121210100:07:006:0312 площею 1,14 га, на підставі державного акту радянського зразка Б 010092 від 1992 року, з титулом безстрокове безоплатне користування, заповненого на ім'я кооперативу «Геліус», в якому ділянка площею 1,14 га, має форму прямокутника 152,5 м на 75 м, а її місцезнаходження і конфігурація не тотожні ділянці 2121210100:07:006:0312?
2) Чи відповідає це заволодіння ст. 19 Конституції та ст.ст.92 і 135 ЗК України?
Таким чином після початку процесу, всупереч загальному правилу не відчужувати річ і для замітання слідів протиправного заволодіння, міськрада надала ВК «Геліос» містобудівні умови на забудову ділянки 2121210100:07:006:0312 складом, після чого останній продав його пов'язаній особі ТОВ «Севлюш маркет» (засновники/учасники обох осіб сім'ї ОСОБА_2 і ОСОБА_3 ).
З переходом права на будівлю до набувача ТОВ «Севлюш маркет» перейшло право на землю.
Однак навіть після цього, ВК «Геліос», використовуючи зареєстроване після початку процесу право постійного користування, знову звертається до міськради і остання видає містобудівні умови на будівництво гаражу на даній ділянці, право на яку, вже перейшло до ТОВ «Севлюш маркет» в силу принципу єдності землі і нерухомості, що на ній розміщена.
Таким чином відповідачі після початку процесу здійснили дії, спрямовані для досягнення стану, що відповідає принципу єдності ділянки і нерухомого майна розміщеного на ній, для відчуження права на річ, про яку йде спір, нібито «добросовісному» ТОВ «Севлюш маркет» як власнику будівель.
Оскільки заволодіння ділянкою відбулося на підставі нікчемного держакту, особою, що не може мати землю на праві постійного користування (ст.92 ЗКУ), логічно, що міськрада для легалізації схеми протиправного надання права на землі громади поза конкурсом (ст.135 ЗКУ), повинна надати землю пов'язаній особі - «добросовісному» ТОВ «Севлюш маркет» на умовах оренди, вже як власнику будівель, які на ній розміщені без конкурсу.
В силу того, що всі протиправні дії відповідачів спрямовані на легалізацію схеми протиправного надання права на землі громади поза конкурсом (ст.135 ЗКУ), відбулись після початку процесу клопотання позивача не позбавлене здорового глузду і направлене на дотримання інтересів правопорядку.
Також воно гуманне і по відношенню до відповідачів, особливо ВК «Геліос», яке витрачає гроші на забудову ділянки, яку після розгляду справи треба буде привести у первинний стан.
ВК «Геліос» посадові особи помилково вважають, що суб'єкт може покращити своє майнове становище вчинивши/здійснюючи правопорушення.
Факти наведені в клопотанні підтверджуються обставинами які відбулись 27.01.2026 року.
Зокрема на сайті, міськради 27.01.2026 року були розміщено розпорядження міського голови від 27.01.2026 року №26 про скликання 52-ї позачергової сесії міської ради восьмого скликання в якому зазначений порядок денний з питаннями:
1.3 Про припинення права користування земельною ділянкою ВК «Геліос»;
1.4 Про надання земельної ділянки у користування на умовах оренди - ТОВ «Севлюш маркет».
Також розміщені проекти рішень по даних питаннях.
З обставин справи слідує, що ділянкою 2121210100:07:006:0312 ВК «Геліос» не володів з 1992 року, в силу того, що вона сформована як об'єкт цивільних прав у 2025 році. Ділянкою що має форму прямокутника 152,5 м на 75 м з державного акта Б 010092, він не володіє і ніколи не володів, в силу того, що такої ділянки у 1992 році, як об'єкта цивільних прав, створено не було, а на місці вказаному в акті знаходиться майно і ділянки ФОП ОСОБА_4 і ПАТ «Галнафтогаз.
Сам по собі акт Б 010092, який не відповідає вимогам правопорядку, виданий від імені неіснуючого суб'єкта, без зазначення підстав його видачі, на не передбачений законом титул, що підписаний неуповноваженою особою не може породжувати права постійного користування ВК «Геліос» на зображені в ньому ділянки.
Тим більше він не може посвідчувати таке право на ділянку 2121210100:07:006:0312 створену у 2025 році.
Також в силу ст.92 ЗК України у 2025 році ВК «Геліос» не може заволодіти будь-якою ділянкою на праві постійного користування.
Отже до вияснення питання правомірності/відповідності вимогам правопорядку:
1. Формування ВК «Геліос» промислової ділянки 2121210100:07:006:0312 у 2025 році з земель, що віднесені містобудівною документацією до земель іншої категорії (громадської забудови);
2. Державної реєстрації ділянки в ДЗК і речових прав на неї в ДРРП, та враховуючи те, що правопорушення, ціллю якого є набуття права на землю поза конкурсом (ст.135 ЗК У), після початку процесу триває в часі, на земельну ділянку 2121210100:07:006:0312 слід накласти арешт з забороною міській раді вчиняти дії з припинення права постійного користування нею ВК «Геліос», її поділу, зміни цільового призначення/віднесення до іншої категорії земель та надання в оренду.
А ВК «Геліос» заборонити здійснювати забудову ділянки 2121210100:07:006:0312.
Предмет позову спрямований на приведення фактичного стану у відповідність до приписів правопорядку, зокрема ст.92, ст.135 ЗК України та містобудівної документації.
Спосіб забезпечення обраний заявником - накладення арешту та заборона вчиняти певні дії.
Для того, щоб зберегти стан земель в первісному стані до моменту винесення рішення суду, прошу вжити судом передбачені статтею 150 ЦПК, заходи забезпечення позову, оскільки невжиття таких заходів може істотно ускладнити поновлення оспорюваних прав або інтересів Виноградівської територіальної громади/позивача, за захистом яких він звернувся, оскільки як вже сказано вище, вони після процесу продовжують вчиняти триваюче правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст. 150 ЦПК України просить суд забезпечити позов накладенням арешту на ділянку з забороною вчиняти певні дії відповідачам: Виноградівській міськраді та ВК «Геліос».
Відповідно до статті 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 ЦПК заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Стосовно зустрічного забезпечення. Відсутні підстави, за яких суд зобов'язаний застосувати зустрічне забезпечення.
Вивчивши доводи клопотання, дослідивши матеріали цивільної справи суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Виробничого кооперативу “Геліос», Виноградівської міської ради, про відсутність правовідношення володіння земельною ділянкою та скасування рішення Виноградівської міської ради.
Згідно позовних вимог позивачка просить :
1. Визнати відсутність володіння/користування ВК "Геліос" (код ЄДРПОУ 13586881) земельною ділянкою площею 1.14 та по АДРЕСА_1 на підставі державного акта на право користування землею серії Б 010092, зареєстрованого в книзі записів державних актів на право користування землею за №150 від 1992 року.
2. Скасувати рішення сорок п'ятої сесії восьмого скликання Виноградівської міської ради від 20.05.2025 року №4017.
Згідно ч.1 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (ч.2 ст.149 ЦПК України).
Відповідно ст. 150 ЦПК України позов забезпечується:
1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб;
2) забороною вчиняти певні дії;
3) встановленням обов'язку вчинити певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання;
5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту;
6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку;
7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору;
8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів;
9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;
10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.
Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду) (ч.1 ст.153 ЦПУ України).
Згідно п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України “Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 року №9 забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (за винятком випадку, передбаченого ч.4 ст.151 ЦПК), якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Отже, забезпечення позову допускається, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Загальним принципом інституту забезпечення позову є його співмірність та правова визначеність.
Позивачем подано заяву про забезпечення позову, у якій викладено суть позовних вимог та обґрунтування спірних правовідносин, основні доводи якого зводяться до того, що у провадженні суду перебуває цивільна справа, предметом спору якої є відсутність повоління/користування ФК «Геліос» земельною ділянкою площею 1,14 га в АДРЕСА_1 на підставі державного акта на право користування землею серії Б 010092, зареєстрованого в книзі записів державних актів на право користування землею за №150 від 1992 року та скасувати рішення сорок п'ятої сесії восьмого скликання Виноградівської міської ради від 20.05.2025 року №4017. Як підставу позовних вимог у позовній заяві позивачем зазначено, що нікчемний державний акт (основа) робить незаконним /дефектним і все те, що з нього слідує: рішення міськради від 20.05.2025 р. №4017 та реєстрацію сформованої на підставі цього рішення земельної ділянки з кадастровим номером 2121210100:07:006:0312.
Як підставу для застосування забезпечення позову позивач вказує, що на сайті, міськради 27.01.2026 року були розміщено розпорядження міського голови від 27.01.2026 року №26 про скликання 52-ї позачергової сесії міської ради восьмого скликання в якому зазначений порядок денний з питаннями: 1.3. Про припинення права користування земельною ділянкою ВК «Геліос»; 1.4. Про надання земельної ділянки у користування на умовах оренди - ТОВ «Севлюш маркет».
Також розміщені проекти рішень по даних питаннях.
Згідно наданого позивачем проекту Рішення Виноградівської міської ради «Про надання земельної ділянки у користування на умовах оренди», підтверджуються доводи позивача про можливість вчинення дій відносно спірної земельної ділянки 2121210100:07:006:0312.
Доводи позивача, викладені в заяві про забезпечення позову в цій частині підтверджуються.
Вирішуючи питання щодо способу забезпечення, суд приходить до наступного.
Спосіб забезпечення обраний заявником - накладення арешту на майно та заборона вчиняти певні дії.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Також позов забезпечується забороною вчиняти певні дії (п.2 ч.1 ст.150 ЦПК України).
Приймаючи до уваги, що предметом даного спору не є передача позивачу спірної земельної ділянки, то підстави для накладення арешту на спірну земельну ділянку відсутні.
Разом з тим, з врахування предмету спору, у даному випадку слід застосувати передбачений п.2 ч.1 ст.150 ЦПК України вид забезпечення позову - забороною вчиняти певні дії відповідачем Виноградівською міською радою відносно спірної земельної ділянки.
Щодо вимоги про забезпечення щодо ВК «Геліос» заборонити відчужувати збудовані будівлі на спірній земельній ділянці з кадастровим номером 2121210100:07:006:0312 третім особам, то доказів наявності на спірній земельній ділянці будівель та вчинення дій відповідачем ВК «Геліос» щодо таких будівель матеріали заяви не містять. Відтак, в цій частині вимоги заяві задоволенню не підлягають.
За вказаних обставин клопотання про забезпечення позову задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст.149-153 ЦПК України, суд -
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Виробничого кооперативу “Геліос», Виноградівської міської ради, про відсутність правовідношення володіння земельною ділянкою та скасування рішення Виноградівської міської ради - задоволити частково.
Заборонити Виноградівській міській раді (код ЄДРПОУ 04053677 м.Виноградів, пл. Миру, 5) заборонити вирішувати питання щодо припинення права постійного користування ВК «Геліос», зміни цільового призначення/віднесення ділянки до іншої категорії земель, поділу, надання в оренду, відчуження земельної ділянки з кадастровим номером 2121210100:07:006:0312.
У задоволенні решти заяви - відмовити.
Копію ухвали направити сторонам для відома та виконання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Апеляційна скарга подається до Закарпатського апеляційного суду через Виноградівський районний суд Закарпатської області.
Головуючий Леньо В. В.