Справа № 297/3447/25
про продовження строку тримання під вартою
06 лютого 2026 року м. Берегове
Берегівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , який брав участь дистанційно в режимі відеоконференції, його захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому засіданні клопотання прокурора Берегівської окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025071060000369 від 17.08.2025 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України,
14 жовтня 2025 року до Берегівського районного суду Закарпатської області надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025071060000369 від 17.08.2025 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Ухвалою Берегівського районного суду Закарпатської області від 14 листопада 2025 року у даному кримінальному провадженні призначено судовий розгляд.
Згідно обвинувального акту, ОСОБА_4 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного переправлення громадянина України через державний кордон України у період дії воєнного стану, достовірно знаючи про заборону виїзду за кордон громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, за попередньою змовою з невстановленими особами сприяв незаконному переправленню через державний кордон України громадянину України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за наступних обставин.
Зокрема, 12.08.2025 року за вказівкою невстановленої досудовими розслідуванням особи під псевдонімом « ОСОБА_8 », через додаток «TikTok» ОСОБА_6 та ОСОБА_7 перебуваючи в м. Київ здійснили оплату за послуги нелегального перетину державного кордону на крипто-гаманець TQZ4PiEZLyf1 EuhvsKsNrKZJ1xgdK6PX2t в сумі 3000 Євро з кожної особи, на що невідома особа підтвердила оплату та повідомила, що потрібно очікувати на подальші вказівки.
Так, 17.08.2025 року в ході телефонної розмови ОСОБА_4 за проханням невстановленої особи погодився сприяти у незаконному переправленні через державний кордон України за грошову винагороду в розмірі 10000 гривень, громадянина ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ..
Зокрема, 17.08.2025 року близько 03 години за вказівкою невстановленої досудовими розслідуванням особи ОСОБА_4 на автомобілі марки «SKODA», державний реєстраційний знак НОМЕР_1 , прибув за місце проживання в готелі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , де здійснив їх посадку до вказаного транспортного засобу. Після чого ОСОБА_4 знаючи, що на околиці с. Гать, Берегівського району наявний контрольний пост Державної прикордонної служби України, та з метою уникнення викриття його злочинних намірів направився з вказаними особами в напрямку м. Берегове по маршруту с. Карпати - м. Мукачево - с. Дунковиця - с. Кам'янське - с. Кідеш- м. Берегове - с. Дийда, обминаючи при цьому встановлені по ходу руху пости, з метою подальшого їх переправлення через державний кордон.
У подальшому, ОСОБА_4 , продовжуючи свій злочинний намір з метою сприяння у незаконному переправленні вищевказаних громадян України через державний кордон в умовах дії правового режиму воєнного стану, 17.08.2025 року близько 04:00 години на автомобілі марки «SKODA», державний реєстраційний знак НОМЕР_1 прибув на околицю с. Велика Бийгань Берегівського району зупинився на узбіччі дороги, біля залізничного переїзду та надав вказівку ОСОБА_6 та ОСОБА_7 надати йому грошові кошти в сумі 10 000 грн., які вказані громадяни йому надали. Після отримання грошей, ОСОБА_4 детально вказав напрямок руху, якого слід дотримуватись та показав на карті розташування державного кордону України, а також конкретний маршрут, яким потрібно рухатися для незаконного перетину кордону.
Однак, 17.08.2025 року близько 07 години 25 хвилин ОСОБА_6 та ОСОБА_7 були викриті та затримані працівниками ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Крім цього, ОСОБА_4 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного переправлення громадянина України через державний кордон України у період дії воєнного стану, достовірно знаючи про заборону виїзду за кордон громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, за попередньою змовою з невстановленими особами сприяв незаконному переправленню через державний кордон України громадянину України ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , за наступних обставин.
В невстановлений досудовим розслідуванням день, час та місці, у невстановлений слідством спосіб ОСОБА_4 за винагороду погодився на пропозицію невстановлених слідством осіб (особи) сприяти у незаконному переправленні вищевказаних осіб через державний кордон України громадянина ОСОБА_9 та ОСОБА_10 ..
Так, в невстановлений досудовим розслідуванням день серпня 2025 року ОСОБА_9 та ОСОБА_10 домовились з невстановленими досудовим розслідуванням особами, про організацію їх незаконного переправлення через державний кордон України поза межами пункту пропуску, за грошову винагороду в сумі 1500 Євро та в подальшому керували їх діями, як особами, які бажають незаконно перетнути державний кордон України та вичікування слушного часу для переправлення через кордон України.
У невстановлений досудовим розслідуванням день, час та місці, у невстановлений слідством спосіб ОСОБА_4 за винагороду погодився на пропозицію невстановлених слідством осіб (особи) сприяти у незаконному переправленні вищевказаних осіб через державний кордон України громадянина ОСОБА_9 та ОСОБА_10 ..
Зокрема, 20.08.2025 року близько 07 години за вказівкою невстановленої досудовими розслідуванням особи ОСОБА_4 на автомобілі марки «SKODA», державний реєстраційний знак НОМЕР_1 , прибув за місце проживання в готелі ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , де здійснив їх посадку до вказаного транспортного засобу. Після чого ОСОБА_4 знаючи, що на околиці с. Гать, Берегівського району наявний контрольний пост Державної прикордонної служби України та з метою уникнення викриття його злочинних намірів направився з вказаними особами в напрямку м. Берегове по маршруту с. Карпати - м. Мукачево - с. Дунковиця - с. Кам'янське - с. Кідеш - м. Берегове - с. Дийда, обминаючи при цьому встановлені по ходу руху пости, з метою подальшого їх переправлення через державний кордон.
У подальшому, ОСОБА_4 , продовжуючи свій злочинний намір з метою сприяння у незаконному переправленні вищевказаних громадян України через державний кордон в умовах дії правового режиму воєнного стану 20.08.2025 року близько 09 години на автомобілі марки «SKODA», державний реєстраційний знак НОМЕР_1 прибув на околицю с. Дийда, Берегівського району, де зупинився на узбіччі дороги та вказав ОСОБА_9 та ОСОБА_10 напрямок руху, якого слід дотримуватись та яким потрібно рухатися для незаконного перетину кордону.
Однак, 20.08.2025 року близько 09 години 00 хвилин останні були викриті та затримані працівниками ІНФОРМАЦІЯ_3 .
05 лютого 2026 року Берегівським районним судом Закарпатської області отримано клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 на 60 діб із визначенням розміру застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242240,00 грн..
Клопотання мотивоване тим, що 20 серпня 2025 року слідчим СВ Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_11 за погодженням із прокурором Берегівської окружної прокуратури ОСОБА_12 було повідомлено про підозру ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами: показами свідка громадян України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; протоколами впізнання за фотознімками з свідками ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; проколом огляду місця події від 17.08.2025 року; показами свідків ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; показами свідка ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; протоколом впізнання за фотознімками із свідком ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; протоколом впізнання за фотознімками з свідком ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; протоколом огляду місця події від 20.08.2025 року та іншими зібраними в ході досудового розслідування доказами.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні умисного злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, який, відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, та за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 9 років, а в разі доведення його вини в ході судового слідства, останньому загрожує реальна міра покарання у виді позбавлення волі.
При цьому, ризики, передбачені ст. 177 КПК України не зменшились, оскільки обвинувачений ОСОБА_4 не працює, постійного джерела прибутку або доходу не має, може переховуватись від органів досудового розслідування, оскільки кримінальне правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується, пов'язане з сприянням незаконному переправлення осіб через державний кордон України, вчинене щодо кількох осіб, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів може вчинити інше правопорушення.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, окрім тримання під вартою, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та виконання ним процесуальних обов'язків, а також мету і завдання кримінального; провадження.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1.Переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Злочин, який інкримінується ОСОБА_4 є тяжким і передбачає можливість призначення покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 9 років, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для обвинуваченого переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Вищевказана обставина, а також той факт, що Закарпатська область межує з чотирма країнами (Польща, Румунія, Словаччина та Угорщина) дають підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_4 усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення тяжкого злочину може переховуватись від органів досудового розслідування та має реальні можливості покинути територію України з цією метою, поза межами пункту пропуску державного кордону України, а також переховуватись на території України.
2.Незаконно впливати на свідків та інших учасників у кримінальному провадженні.
Обвинувачений ОСОБА_4 з урахуванням відомих йому обставин кримінального правопорушення та матеріалів кримінального провадження може вступати у поза процесуальні відносини із свідками та схиляти їх до зміни даних слідству показів і це створює загрозу тиску та підбурювання вказаних осіб до дачі неправдивих показів або відмови від надання таких.
3.Вчинити інше кримінальне правопорушення.
Підставою застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення та наявність ризиків, які дають підстави вважати, що підозрюваний матиме можливість переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження, вчинити інше кримінальне правопорушення.
У випадку засудження ОСОБА_4 за вчинення тяжкого злочину, до нього може бути застосовано виключно покарання у вигляді реального позбавлення волі до 9 років.
Ураховуючи викладене, тяжкість та специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 дані про особу обсинуваченого з метою забезпечення виконання процесуальних обов'язків та запобіганням наведеним у клопотанні ризикам до ОСОБА_4 необхідно продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 на 60 діб із визначенням розміру застави з підстав зазначених у клопотанні.
Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечив щодо задоволення клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 та просив застосувати щодо обвинуваченого цілодобовий домашній арешт.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав позицію свого захисника.
Заслухавши думку учасників судового засідання, суд дійшов до висновку, що клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Відповідно до ч. 4 ст. 176 КПК України, запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування та до початку підготовчого судового засідання - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
Судом в судовому засіданні встановлено, що ухвалою Берегівського районного суду Закарпатської області від 12.12.2025 року відносно ОСОБА_4 було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб із визначенням розміру застави 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242240 гривень, тобто по 10 лютого 2026 року.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до сформованої Європейським судом з прав людини практики, що є частиною національного законодавства України відповідно до Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини», тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, закріплений статтею 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції» (Letellier v France ), 12369/86, 26 червня 1991 року).
Водночас практика Європейського суду з прав людини не вимагає, щоб на момент обрання запобіжного заходу у органу досудового розслідування були чіткі докази винуватості особи, яку повідомлено про підозру.
Як свідчить практика Європейського Суду з прав людини, «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину", про яку йдеться у ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, визначає наявність обставин або відомостей, які б переконали неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин (рішення в справі «Нечипорук і Йонкало проти України»).
Між цим, Європейський Суд з прав людини у рішенні в справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» вказав, що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або для пред'явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу.
Частиною 2 статті 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Судом встановлено, що по даному кримінальному провадженню судовий розгляд ще не розпочато, ухвала суду про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 втрачає силу 10.02.2026 року, а ризики, визначені ст. 177 КПК України, продовжують існувати.
Зокрема, ризик щодо переховування обвинуваченим ОСОБА_4 від суду підтверджується тим, що Закарпатська область межує з чотирма країнами (Польща, Румунія, Словаччина та Угорщина) та це дає реальну можливість покинути територію України поза межами пункту пропуску державного кордону України; за інкриміноване обвинуваченому кримінальне правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до дев'яти років.
Разом з цим, обставини, на які посилається сторона захисту не спростовують відсутність ризиків зазначених стороною обвинувачення.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що стороною обвинувачення доведено ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а стороною захисту такі не спростовано.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України,слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:
1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;
2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;
3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею;
4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України;
5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
При обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.
Під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
Розмір застави не визначається під час розгляду питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідно до статей 629-631 цього Кодексу.
В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Отже, враховуючи вищенаведене, а також зазначення суми застави без врахування нового розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що прямо впливає на визначення суми застави, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , слід задовольнити частково.
Отже, суд вбачає за доцільне продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 на термін 60 діб із визначенням розміру застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень 00 копійок, тобто по 07 квітня 2026 року.
При цьому, суд вважає, що в разі внесення обвинуваченим застави, на нього слід покласти обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати за першим викликом до слідчого, прокурора та суду;
- не відлучатись з території Закарпатської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;
- утримуватись від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні №12025071060000369 від 17.08.2025 року;
- здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Керуючись ч. 1 ст. 177, ст.ст. 182, 183, 331, 371, 372 КПК України, суд
Клопотання прокурора Берегівської окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025071060000369 від 17.08.2025 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України - задовольнити частково.
Продовжити щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженця та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , мешканця АДРЕСА_2 , громадянина України, запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 діб із визначенням розміру застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень 00 копійок, тобто по 07 квітня 2026 року.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у визначеному розмірі. У разі внесення застави у визначеному розмірі ОСОБА_4 повинен бути звільнений з-під варти. З моменту звільнення ОСОБА_4 з-під варти внаслідок внесення застави, він та заставодавець зобов'язані виконувати покладені на них обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
У разі звільнення ОСОБА_4 з-під варти внаслідок внесення застави покласти на нього наступні обов'язки:
- прибувати за першим викликом до слідчого, прокурора та суду;
- не відлучатись з території Закарпатської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;
- утримуватись від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні №12025071060000369 від 17.08.2025 року;
- здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Берегівський районний суд Закарпатської області протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_13