ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
27.01.2026Справа № 910/12414/23
За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Стармій»
про заміну сторони виконавчого провадження
у справі № 910/12414/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гамматекс ЛТД»
до Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія
«Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Запорізька атомна
електрична станція»
про стягнення 8.321.582,04 грн
Суддя Сівакова В.В.
секретар судового засідання Ключерова В.С.
за участю представників сторін
від заявника Мальчиков П.А., самопредставництво
від позивача не з'явився
від відповідача Малахов М.Л., самопредставництво
Рішенням Господарського суду міста Києва № 910/12414/23 від 21.11.2023 позов задоволено частково; стягнуто з Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гамматекс ЛТД» 5.620.644,00 грн основного боргу, 1.552.632,78 грн інфляційних втрат, 233.757,19 грн 3% річних, 111.105,51 грн витрат по сплаті судового збору, 7.120,79 грн витрат на професійну правничу допомогу; в іншій частині в позові відмовлено повністю.
Постановою Північного апеляційного господарського суду № 910/12414/23 від 12.03.2024 рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2023 у справі № 910/12414/23 залишено без змін.
04.04.2024 на виконання рішення Господарським судом міста Києва видано відповідний наказ.
17.04.2024 від відповідача до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшла заява про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2023 у справі № 910/12414/23 на сім місяців.
Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/12414/23 від 30.04.2024 заяву відповідача про відстрочення виконання рішення суду задоволено частково; відстрочено виконання рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2023 у справі № 910/12414/23 до 21.11.2024; в іншій частині в задоволенні заяви відмовлено повністю.
14.01.2026 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Стармій» до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшла заява про заміну стягувача у виконавчому у виконавчому провадженні № 77931546 Товариство з обмеженою відповідальністю «Гамматекс ЛТД» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Стармій».
Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/12414/23 від 15.01.2026 розгляд заяви призначено на 27.01.2026.
26.01.2026 від відповідача до суду через підсистему ЕСІТС «Електронний суд» надійшли заперечення на заяву про заміну сторони виконавчого провадження.
Заявник в судовому засіданні 27.01.2026 вимоги заяви про заміну сторони виконавчого провадження підтримав повністю.
Позивач в судове засідання 27.01.2026 не з'явився.
Відповідач в судовому засіданні 27.01.2026 проти задоволення заяви заперечував повністю.
Відповідно до ч. 3 ст. 334 Господарського процесуального кодексу України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.
Розглянувши матеріали справи, Господарський суд міста Києва встановив:
Рішенням у даній справі стягнуто заборгованість, яка виникла внаслідок неналежного виконання Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» договору поставки товару № 53-121-01-21-10998 від 20.12.2021.
Відповідно до ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно п. 1 ст. 513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Відповідно до ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
З матеріалів справи вбачається, що 13.01.2026 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Гамматекс ЛТД» (Клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Стармій» (Фактор) укладено договір факторингу № 13-01/26 (далі - договір факторингу).
Відповідно до п. 1.1. договору факторингу в порядку та на умовах, визначених цим договором, Фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату, а Клієнт зобов'язується відступити Факторові свої права грошової вимоги (далі - право вимоги) до Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3, код ЄДРПОУ 24584661) (далі - Боржник), щодо заборгованості в розмірі 11.775.783,35 грн, яка виникла, зокрема, за рішенням Господарського суду міста Києва від 21.11.2023 у справі № 910/12414/23 на суму 7.525.260,27 грн, за яким - 5.620.644,00 грн основного боргу; 1.552.632,78 грн інфляційних втрат; 233.757,19 грн 3% річних; 111.105,51 грн витрат по сплаті судового збору; 7.120,79 грн витрат на професійну правничу допомогу.
ТОВ «Гамматекс ЛТД», код ЄДРПОУ 43713932 набуло право вимоги на підставі договору поставки товару № 53-121-01-21-10998, укладеного 20.12.2021 між ТОВ «Гамматекс ЛТД» та Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція».
Згідно з п. 1.2 договору факторингу права грошової вимоги вважаються відступленими Фактору вдень підписання цього договору після отримання грошових коштів від Фактору. Додаткового оформлення відступлення прав вимоги не вимагається.
Відповідно до п. 3.2 договору факторингу Фактор зобов'язаний передати в розпорядження Клієнту грошові кошти в розмірі 6.800.000,00 грн без ПДВ шляхом перерахунку на рахунок (вказаний в договорі факторингу) в строк до кінця дня 13.01.2026.
Згідно платіжної інструкції № 4 від 13.01.2025 ТОВ «ФК «Стармій» перераховано на рахунок ТОВ «Гамматекст ЛТД» кошти в сумі 6.800.000,00 грн; в призначенні платежу вказано фінансування на підставі договору факторингу № 13-01/26 від 13.01.2026.
З матеріалів справи вбачається, що 13.01.2026 між Клієнтом та Фактором складено акт прийому-передачі прав вимоги за договором факторингу № 13-01/26 від 13.01.2026 за яким Клієнт передав, а Фактор прийняв права вимоги в обсязі та на умовах, визначених договором. Клієнт та Фактор підтвердили, що відступлення права вимоги набуває чинності безпосередньо з моменту підписання ними цього акту приймання-передачі, як передбачено договором.
Питання процесуального правонаступництва врегульовані частиною першою статті 52 Господарського процесуального кодексу, згідно з якою у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.
Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив.
Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав та обов'язків від однієї особи до іншої. Виникнення процесуального правонаступництва безпосередньо пов'язане із переходом матеріальних прав між такими особами. Заміна сторони правонаступником відбувається, як правило, у випадках зміни суб'єкта права або обов'язку у правовідношенні, коли новий суб'єкт права (позивач, відповідач або третя особа) повністю або частково приймає на себе права чи обов'язки попередника.
Для настання процесуального правонаступництва необхідно встановити факт переходу до особи матеріальних прав попередника. У кожному конкретному випадку для вирішення питання про можливість правонаступництва господарському суду необхідно досліджувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.
Підставою для процесуального правонаступництва є правонаступництво у матеріальному правовідношенні, яке настало після відкриття провадження у справі. Відтак особливості здійснення процесуального правонаступництва визначаються особливостями норм матеріального права, що регулюють перехід прав й обов'язків у матеріальних правовідносинах від особи до її правонаступника, або в інших випадках зміни сторони у правовідносинах, з яких виник спір.
Отже, процесуальне правонаступництво, передбачене ст. 52 Господарського процесуального кодексу України, є переходом процесуальних прав та обов'язків сторони у справі до іншої особи у зв'язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.
Водночас відповідно до статті 52 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає загальні положення процесуального правонаступництва, заміна учасника справи його правонаступником допускається не будь-коли (не впродовж невизначеного терміну), а лише на стадіях судового процесу. Тобто таке право не є абсолютним та обмежено часовими рамками певних стадій судового процесу.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно з положеннями статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, вчинення правочинів, наслідком яких є заміна особи в окремому зобов'язанні через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги), є різновидом переходу до особи прав у матеріальних правовідносинах. Унаслідок такої заміни кредитора в матеріальному правовідношенні відбувається його заміна на іншу особу і в процесуальних правовідношеннях у визначених законом випадках. Зокрема, у процесуальних відносинах правонаступник може бути замінений там, де вони є триваючими, або за умови відновлення процесуальних строків для вчинення процесуальних дій. Втрата первісним кредитором певних процесуальних прав унаслідок пропуску ним строків для вчинення процесуальних дій до моменту укладення договору відступлення права вимоги означає, що саме у такому обсязі новий кредитор може стати процесуальним правонаступником і автоматичного поновлення процесуальних прав за наслідком укладення договору відступлення права вимоги не відбувається.
Стадія виконавчого провадження як завершальна стадія судового процесу починається після видачі виконавчого документа стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред'явлення документа до виконання, оскільки у разі пропуску такого строку виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання. Отже, за межами цього процесуального строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження спливає одночасно зі строком пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Наведена правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 910/10031/13 та від 11.03.2021 у справі № 910/2954/17, від якої Велика Палата Верховного Суду у постанові № 34/425 від 18.01.2022 не знайшла підстав для відступу.
У постанові від 03.11.2020 у справі № 916/617/17 Велика Палата Верховного Суду, розглядаючи питання заміни сторони виконавчого провадження, виснувала про те, що на стадії виконавчого провадження як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 334 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням підстав, визначених статтею 52 цього Кодексу. У такому випадку приписи статті 334 Господарського процесуального кодексу України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва на стадії виконання судового рішення, застосовуються разом з положеннями статті 52 цього Кодексу.
Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється виключно на підставі статті 52 Господарського процесуального кодексу України. У такому випадку з огляду на відсутність відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є неможливою. Єдиним винятком є заміна боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження, що окремо обумовлено в частині 5 статті 334 Господарського процесуального кодексу України.
Строк для пред'явлення наказу Господарського суду міста Києва від 04.04.2024 у справі № 910/12414/23 до виконання встановлений до 12.03.2027.
З матеріалів справи вбачається, що наказ Господарського суду міста Києва № 910/12414/23 від 04.04.2024 був пред'явлений до виконання до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві, 30.04.2025 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 77931546; 30.04.2025 винесено постанову про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження № 74403832; 30.04.2025 винесено постанову про зупинення виконавчого провадження.
Відповідач заперечуючи проти задоволення заяви про заміну стягувача у виконавчому провадженні посилається на п. 11.6 договору поставки товару № 53-121-01-21-10998 від 20.12.2021 згідно якого всі права та обов'язки за даним договором можуть бути передані третім особам тільки за письмової згоди сторін.
Посилання відповідача на те, що покупець за вказаним договором не надавав згоди на передачу будь-якій третій особі прав грошової вимоги за цим договором, а тому договір факторингу є недійсним та в силу норм ст.ст. 215, 216 Цивільного кодексу України не створює будь-яких наслідків, окрім тих, що пов'язані з його недійсністю не приймаються судом до уваги з огляду на наступне.
Незалежно від того, як сторони договору відступлення права вимоги охарактеризували (найменували) наявне зобов'язання: як таке, що належить кредиторові на підставі правочину, чи таке, що випливає із судового рішення, яким вирішено спір з приводу виконання відповідного правочину, - зазначена обставина не змінює правової природи наявного зобов'язання. У зв'язку із наведеним укладення договору цесії після ухвалення судового рішення так само має наслідком заміну сторони у матеріальних правовідносинах.
Оцінка договору відступлення прав вимоги на предмет суперечності приписам законодавства під час вирішення судом заяви про заміну сторони виконавчого провадження (стягувача у виконавчому листі, сторони у справі) є обмеженою та має узгоджуватися з презумпцією правомірності правочину, закріпленою в статті 204 Цивільного кодексу України.
Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, допоки ця презумпція не буде спростована на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.
У постанові від 17.01.2020 у справі № 916/2286/16 Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду сформулювала висновок про те, що суд має вирішувати питання про наявність підстав для заміни учасника справи (сторони виконавчого провадження) правонаступником, якщо немає обставин, що свідчать про нікчемність договору, на підставі якого подано заяву про заміну учасника правовідносин, а також відомостей щодо оспорювання або визнання недійсним цього договору у встановленому порядку, з огляду на принцип правомірності цього правочину, дослідивши та надавши оцінку достатності та достовірності наданих на обґрунтування заяви про заміну сторони доказів для здійснення відповідної заміни.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.09.2025 у справі № 369/13444/20 підтримала зазначений висновок та наголосила на тому, що під час розгляду заяви про заміну стягувача у виконавчому листі (сторони виконавчого провадження, сторони у справі) суд не може порушити межі судового розгляду і вийти за межі вирішуваного процесуального питання, констатувати (встановлювати) недійсність договору відступлення прав вимоги, який не є нікчемним згідно з імперативним приписом закону або не визнаний судом недійсним за наслідками вирішення відповідного спору.
При цьому, у наведеній постанові зазначено, що суд має з'ясувати, чи загалом належало первісному кредиторові право вимоги до боржника станом на момент його відступлення, перевірити чинність вимоги на час звернення до суду з відповідною заявою, а також дослідити, чи закон не встановлює заборони на відступлення права вимоги у конкретних правовідносинах.
Судом встановлено, що рішення у даній справі наразі не виконано, а отже кредитору на момент укладення договору факторингу належало право вимоги до боржника та на момент звернення заявника із заявою про заміну сторони виконавчого провадження вимога є чинною, закон не встановлює заборони на відступлення права вимоги у правовідносинах у даній справі.
Посилання відповідача на те, що ним рішення суду у даній справі виконано 04.12.2025 в межах виконавчого провадження № 77931546, яке входить до зведеного виконавчого провадження № 74403832 у зв'язку із здійсненням ним перерахування коштів на депозитний рахунок органу ДВС у розмірі 173.923.001,39 грн не приймаються судом до уваги, оскільки згідно платіжної інструкції № 7567 від 04.12.2025 кошти у вказаному розмірі перераховані на рахунок органу ДВС після винесення постанови про зупинення виконавчого провадження, тобто фактичне виконання рішення суду ще не відбулось.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність достатніх підстав для здійснення заміни стягувача у виконавчому провадженні ВП № 77931546 з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гамматекс ЛТД» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Стармій».
Таким чином, заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Стармій» є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 334 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Стармій» про заміну стягувача у виконавчому провадженні задовольнити.
2. Здійснити заміну стягувача у виконавчому провадженні ВП № 77931546 з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гамматекс ЛТД» (04123, м. Київ, вул. Світлицького, 35, офіс 108/4, код ЄДРПОУ 43713932) на його правонаступника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Стармій» (04176, м. Київ, вул. Електриків, 29-А, код ЄДРПОУ 44142649) щодо виконання наказу Господарського суду міста Києва від 04.04.2024 у справі № 910/12414/23.
Відповідно до статті 235 Господарського процесуального кодексу України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
СуддяВ.В.Сівакова